Укрбухоблік:
«Покращення вже сьогодні»
Коментар до змін системи П(С)БО
Наказом від 31.05.2012 р. № 658 Мінфін затвердив поправки до П(С)БО 7 «Основні засоби», П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», до Інструкції про застосування Плану рахунків і Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного , комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності (далі — Положення з бухобліку держсектора).
Коригування П(С)БО
Зміни П(С)БО 7 і П(С)БО 8 звелися до того, що строки експлуатації ОЗ і НМА мають тепер встановлюватися в певному «розпорядчому акті». Очевидно, такі поправки обумовлені посиленим впливом Податкового кодексу на бухоблік.
Тут ми повинні застерегти головбухів від внесення відповідних даних до наказу про облікову політику. Нагадаємо, що встановлення строків корисного використання необоротних активів — це єпархія облікових оцінок, а не облікової політики. Тож згадані «розпорядчі акти» повинні бути дистанційовані від наказу щодо облікової політики. Вважаємо, доцільно було б оформляти ці «акти» у вигляді звичайних окремих наказів (розпоряджень) під час оприбуткування кожного конкретного об’єкта.
Коригування Інструкції
про застосування Плану рахунків
Ці зміни навряд чи можна назвати істотними.
Інструкцію доповнили проводкою з нарахування виплат працівникам за рахунок збільшення дебзаборгованості (д-т 37, к-т 66). Така кореспонденція має сенс у тому разі, коли виплати працівникам компенсуватиме третя сторона. Наприклад, у випадку виплат допомог за рахунок фондів соцстрахування.
Крім того, до інших витрат операційної діяльності віднесли виплати за невідпрацьований час, які не підлягають накопиченню (визначення — див. у п. 3 П(С)БО 26 «Виплати працівникам»). Прикладом можуть бути виплати з непрацездатності за рахунок підприємства.
Таким чином, якщо, наприклад, підприємство нарахує зарплату за час відсутності співробітника на роботі, то така зарплата буде визнана зобов’язанням за фактом такої відсутності (див. другий абзац п. 7 П(С)БО 26) — з віднесенням її не на собівартість продукції, а до витрат звітного періоду.
Коригування Положення з бухобліку держсектора
Зазначені поправки, мабуть, є найбільш скандальними.
Відтепер безоплатна передача держмайна, що проводиться за рішенням уповноваженого органу, буде відображатися не за дебетом субрахунку 976, а за дебетом рахунку 44. Можливо, тут мається на увазі певна аналогія з вилученням прибутку на користь власника. Щось на зразок виплати дивідендів натурою: власник — держава — вилучає у свого підприємства активи й доручає підприємству віддати ці активи третій особі.
Також повернуто допотопну практику віднесення премій до дебету рахунку 44. Це не відповідає вимогам П(С)БО 26. Відображати за дебетом рахунку 44 операції не із власником, а з найманими працівниками не можна.
Архаїчні погляди нинішніх укрстандартизаторів — не новина. Реанімація облікових традицій часів «розвиненого соціалізму» досить виразно проявилася із початком епохи перманентного «покращення життя». Не дарма нашим стандартизаторам іноді ставлять невтішний діагноз: «гостра професійна недостатність»*.
Однак обговорювати неадекватність ретроградів із так званої «команди професіоналів» — справа невдячна. Ми хочемо лише звернути увагу на те, як вплинуть зазначені зміни на фінансову звітність.
Якщо реальні втрати (витрати) підприємства відображаються прямо як зменшення нерозподіленого прибутку, то відповідне зниження економічного потенціалу відразу відображається в балансі компанії, абсолютно не показуючись у звіті про фінансові результати.
Внаслідок реалізації цього підходу штучно завищується показник прибутку звітного періоду.
Це означає, що за інших рівних умов прибутковість підприємств держсектора буде виглядати краще за результати недержавних підприємств.
Навіщо це зроблено?
Можна припустити, що тут присутні щонайменше два мотиви.
Перший — політичний. Новий підхід до відображення названих госпоперацій дозволяє маскувати (хоча б частково) неефективність держсектора.
Другий — суто меркантильно-фіскальний. Завищення фінрезультату призводить до розширення бази нарахування «держдивідендів».
Зрозуміло, з нормальним сучасним бухобліком ці кульбіти нічого спільного не мають. І, звісна річ, міжнародні стандарти таких методів фальсифікації звітності не допускають.
У цьому контексті досить симптоматично виглядає ініціатива уряду із внесення поправок до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Парламент в першому читанні вже проголосував за відповідний законопроект, який скасовує заборону на протиріччя між національними стандартами та МСФЗ.
Але навіщо в такому разі від початку взагалі ламали дрова? Залишалися б на совковому бух-обліку...
Ян Сєдой
* Див. http://www.gaap.in.ua/archives/1692
