— А що так? — А тому що...
Дохід ЮРЄПа
при безоплатному отриманні товарів (послуг) визначається за звичайною ціною
Як визначається юридичною особою — платником єдиного податку дохід при безоплатному отриманні товарів (робіт, послуг)?
Відповідно до п/п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), сума кредиторської заборгованості в матеріальній або нематеріальній формі, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг ).
Датою отримання доходу є дата надходження коштів на поточний рахунок (у касу) платника єдиного податку, дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, дата фактичного отримання платником єдиного податку безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг ) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).
Згідно з п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним у п/п. 4 п. 291.4 ст. 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обчислення об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Мінфіном України.
Спрощена система бухгалтерського обліку і звітності для юридичних осіб — платників єдиного податку передбачає складання фінансової звітності відповідно до П(С)БО 25*, згідно з п. 8 якого суб’єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат, визнають витрати і доходи з урахуванням вимог Податкового кодексу.
Вартість товарів, робіт, послуг, безоплано отриманих платником податку у звітному періоді, враховується у складі доходу такого платника на рівні не нижче звичайної ціни (п/п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу).
Звичайна ціна — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п/п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Методи визначення та застосування звичайної ціни встановлено ст. 39 Податкового кодексу.
Слід зазначити, що згідно з п. 1 розділу ХIХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу ст. 39 цього Кодексу набирає чинності з 01.01.2013 р. Пунктом 2 цього розділу передбачено, що з 01.04.2011 р. втратив чинність Закон Про Прибуток , крім п. 1.20 ст. 1 цього Закону, який діє до 1 січня 2013 року.
Таким чином, юридичні особи — платники єдиного податку включають до складу доходів вартість безоплатно отриманих товарів , робіт , послуг, визначену на рівні не нижче звичайної ціни на дату їх отримання. При цьому звичайні ціни до 01.01.2013 р. визначаються у порядку, передбаченому п. 1.20 ст. 1 Закону Про Прибуток, а з 01.01.2013 р.— за правилами, визначеними ст. 39 Податкового кодексу.
Консультацію підготовлено за участі
Н. Пасічник , заступника начальника
Управління по роботі з Єдиною базою
податкових знань та письмових звернень
платників податків інформаційно-довідкового
департаменту державної податкової
служби — начальника відділу,
І. Денисенко, О. Іваницької,
Я. Мірошник та О. Янчевської,
головних державних податкових інспекторів
«Вісник податкової служби України» № 19/2012
* Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Мінфіну України від 25.02.2000 р. № 39.— Ред.
