Паразитизм у кубі
Ленін називав паразитизмом у квадраті таке скромне явище, як вивезення капіталу. Мовляв, мало того, що експлуатація, та ще й проекспортована — ніби на шкоду вітчизняним пролетаріям, які залишилися недоексплуатованими.
Цікаво, як би не на ніч згаданий вождь подивився на ситуацію, коли вивозиться капітал, зароблений руйнуванням вітчизняних підприємств — чи то через їх розпродаж із відкатом, чи то через невигідні договори з контрагентами, а то й просто — у вигляді гонорарів за таке руйнування, виплачених вдячними конкурентами.
Що, дідусю Леніне, паразитизм у кубі?
Відома ситуація, коли боржника одного олігарха призначили — з подачі цього олігарха — на важливу посаду, аби він там поцупив стільки, щоб вистачило і на борг, і на проценти, і на оплату посади (а різницю — собі , тобто все по-чесному ). Після чого дали йому зникнути й лише через деякий час оголосили його в розшук через Інтерпол.
Економіка стала в них заручницею в ПРЯМОМУ значенні слова. Після сарани — випалена земля.
Кажете, Європа? Та таке вже й в Африці — мабуть, рідкість…
