От якби в сумі з хабаром...
...то потягло б на НМА
Лист Державної
податкової служби України
від 11.01.2012 р. № 561/6/15-1415
Щодо відображення ліцензій
в обліку
Державна податкова служба України розглянула лист <...> щодо віднесення держліцензій зі строком дії понад рік до нематеріальних активів для цілей оподаткування і повідомляє.
Відповідно до п. 3 ст. 14 Господарського кодексу України ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання — ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов’язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом.
Згідно з п/п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) основні засоби — матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин, наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Відповідно до п/п. 14.1.120 п. 14.1 ст. 14 Кодексу нематеріальні активи — право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.
Тобто ліцензія засвідчує право суб’єкта господарювання — ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.
Відповідно до абз. «ж» п/п. 138.10.6 п. 138.10 ст. 138 до складу інших витрат включаються витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів (крім тих, вартість та строк використання яких відповідають ознакам, встановленим для основних засобів розділом I цього Кодексу, та підлягають амортизації у складі нематеріальних активів), виданих державними органами для провадження господарської діяльності, в тому числі витрати на плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, зокрема в органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах, у тому числі витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів на право здійснення за межами України вилову риби та морепродуктів, а також надання транспортних послуг.
Отже, ліцензії, видані державними органами для провадження господарської діяльності, вартістю більше 2500 грн зі строком дії понад рік належать до 6-ї групи нематеріальних активів (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) відповідно до п/п. 145.1.1 п. 145.1 ст. 145 Кодексу.
Заступник Голови А. Ігнатов
Від редакції
Загалом, таких самих висновків доходили і ми (див. «Бухгалтер» № 28’2011, с. 42–43). При цьому ми звертали увагу на те, що ймовірність потрапляння ліцензії до НМА є досить не великою. Адже вартість більшості ліцензій дорівнює одній мін зарплаті.
