Святе Письмо:
про користування талантом,
лукавого раба і начальника митарів
Ось лише два фрагменти з Нового Завіту, які прекрасно показують ставлення Господа Нашого Ісуса Христа до діяльності як підприємців, так і податківців :
«Так само один чоловік, відходячи, покликав своїх рабів і передав їм майно своє: одному дав він п’ять талантів, другому два, іншому ж один, кожному за спроможністю його, і відразу ж виїхав. Той раб, який одержав п’ять талантів, пішов і використав їх на діло і набув інші п’ять талантів. Так само і той, який одержав два таланти, набув інші два. А той, який одержав один талант, пішов і закопав його в землю, і заховав срібло господаря свого. Коли минуло багато часу, приходить господар рабів тих і вимагає від них звіту. Підійшов той, який одержав п’ять талантів, приніс інші п’ять талантів і сказав: господарю, п’ять талантів ти дав мені; ось ще п’ять талантів, які я здобув на них. Господар його сказав йому: гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого. Підійшов також і той, який одержав два таланти, і сказав: господарю, два таланти ти дав мені; ось, інші два таланти, що я здобув на них. Господар його сказав йому: гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого. Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: господарю! Я знав тебе як жорстоку людину, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав, і, побоявшись, пішов і заховав талант твій у землю; ось тобі твоє. Господар його сказав йому у відповідь: лукавий рабе і лінивий! Ти знав, що я жну , де не сіяв, і збираю, де не розсипав; тоді треба було тобі віддати срібло моє купцям, і я, прийшовши, одержав би моє з прибутком. Отже, візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів. Бо кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, відніметься і те, що має. А негідного раба вкиньте у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів. Сказавши це, проголосив: хто має вуха слухати, нехай слухає!».
(Євангеліє від Матфея, 25:14–30) *
«І ось один муж на ім’я Закхей, він був старший над митарями** і чоловік був багатий, бажав бачити Ісуса, хто Він; але не міг за народом, бо був малий на зріст. І, забігши наперед, виліз на смоківницю, щоб побачити Його, бо Він мав проходити біля неї. Коли Ісус прийшов на те місце і, глянувши, побачив його, сказав йому: Закхею, злізь скоріше, бо сьогодні Мені належить бути в тебе в домі. І він поспішно зліз і прийняв Його з радістю. І всі, побачивши те, почали нарікати, що Він зайшов гостити до грішного чоловіка. Закхей, вставши, сказав Господеві: Господи, половину добра мого я віддам убогим і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо. Ісус сказав йому: нині прийшло спасіння дому цьому <...>».
(Євангеліє від Луки, 19:1–10) ***
Отже, по-перше, бізнес — це не гріх, а по-друге, збір мита — це не завжди справа блага (хоча кожен вправі покаятися й гріхи свої спокутувати ).
* «Коли Він прийде знову, <...>, то суворо, жорстоко і без послаблень стягне з кожного за правильне користування даним йому талантом [яка дивовижна і мудра українською (як і російською) мовою гра слів !!! — Ш/п], і якщо не виявиться прибутку, то суворо покарає. <...> Такого мотиву не міг запропонувати ніхто, навіть найвеличніший релігійний вчитель, крім лише одного — справжнього Месії».
(Толковая Библия <...> А. П. Лопухина, коммент. к Мф, 25:30.)
** Збирачами податей.— Ш/п.
*** «Закхей міг дійсно як глава митарів мати велике значення у справі оштрафування торговців, які не внесли узаконене мито за товар».
(Толковая Библия <...> А. П. Лопухина, коммент. к Лк, 19:8.)
