Їм би, писакам,
дохід такий самий...
Власні кошти, внесені ПриПЄПом на поточний рахунок,
включаються до оподатковуваного доходу
Лист Державної податкової
служби України від 23.08.2012 р.
Державна податкова служба України розглянула Ваш запит <...> щодо власних коштів, внесених фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку на власний поточний рахунок в установах банків для здійснення підприємницької діяльності (закупівлі товарів (матеріалів, комплектуючих), та відображення цих коштів в книзі обліку доходів і повідомляє.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» визначено, що суб’єктами малого підприємництва є фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб’єкти підприємницької діяльності.
Для суб’єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування, обліку та звітності.
Згідно зі статтями 42, 44 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі — Господарський кодекс) підприємництво — самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для фізичних осіб — підприємців регулюється главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі — Податковий кодекс), в редакції Закону України від 04.11.2011 р. № 4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування , обліку та звітності»**.
* Див. «Бухгалтер» № 45’2011, с. 8–25.— Ред.
Згідно з пунктом 292.1 статті 292 Податкового кодексу доходом для фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Податкового кодексу. При цьому в дохід не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Відповідно до норм Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточні банківські рахунки для фізичних осіб — резидентів діляться на: поточні рахунки фізичних осіб — підприємців, що відкриваються для здійснення підприємницької діяльності, і поточні рахунки фізичних осіб, які не є підприємцями.
Відповідно до статті 44 Господарського кодексу підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом. Враховуючи вищевикладене, фізична особа — підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, відкритого для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до підпункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу платники єдиного податку, які обрали I, II і III групу, ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1–296.1.3 статті 296, шляхом щоденного відображення отриманих доходів за підсумками робочого дня в книзі обліку доходів. Форма книги обліку доходів та порядок ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 р. № 1637 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядку їх ведення» (далі — Порядок)), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 27.12.2011 р. за № 1534/20272.*
* Див. «Бухгалтер» № 3’2012, с. 22–26.— Ред.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що в Книзі відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. Згідно з пунктом 5 Порядку записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримані готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримані товари (роботи, послуги). Відповідно до п. 6 Порядку платник податку вносить до Книги відомості в такому порядку: у графі 1 указується дата запису, у графах 2–7 відображається дохід від провадження господарської діяльності, оподатковуваний податком за ставками, встановленими відповідно до пункту 293.2 та підпункту 2 пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу, а саме: у графі 2 зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги.
Платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат і в графі 2 книги обліку доходів і витрат вказують отриману суму коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги без ПДВ.
Дані Книги використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.
Отже, всі кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок, відкритий фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до валового доходу фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку.
Перший заступник Голови А. Головач
Коментар від С. П.
Єдино зрозуміле обґрунтування зробленого податківцями висновку: так бюджет отримає більше ЄП.
Насправді ж правових підстав для оподаткування усіх надходжень на розрахунковий рахунок підприємця немає.
По-перше, як зазначає сама ДПСУ, деякі види доходів оподатковуються не ЄП, а ПДФО (наприклад, дивіденди й роялті).
По-друге, Кодекс звільняє деякі доходи від оподаткування в принципі — наприклад, за брухт дорогоцінних металів, проданий Нацбанку. Не оподатковуються ані ПДФО, ані ЄП проценти, які виплачуються банком за користування коштами на рахунку.
По-третє, далеко не всі надходження на рахунок є доходом. Адже якщо дотримуватись дотепного висновку ДПСУ, то слід визнати, що зняття (перерахування) грошей з одного рахунку ПриПЄПа та їх розміщення (зарахування, внесення) на іншому рахунку того самого ПриПЄПа повинні призводити до оподаткування ЄП. Але на рахунок може надійти кредит, повернутися депозит або попередня оплата тощо. Деякі такі надходження законодавчо дозволено не включати до складу доходів, оподатковуваних ЄП (див. п. 292.11 ПКУ).
До речі, досить цікаво, що від ЄП прямо звільняється поворотна фіндопомога на 12 місяців або внесок до статутного капіталу (див. п/п. 292.11.3 і 292.11.8 ПКУ), а от допомога сама по собі або інвестування в самого себе,— якщо вірити ДПСУ,— ні.
У такому випадку слід не поспішати з висновками, а задатися питанням про походження грошей, які надійшли на рахунок підприємця. У принципі, дізнатися про походження часто можна із первинних документів, які супроводжують зарахування коштів на рахунок.
В інших випадках слід з’ясувати це питання в самого підприємця. Цілком можливо, що ПриПЄП вносить на свій підприємницький рахунок свою пенсію або зарплату, заощадження минулих років. Якщо ДПСУ не може довести безподатково-дохідне походження цих сум, то грошам треба дати спокій.
