Якщо санкції застосовуються,
отже, це комусь потрібно?
Санкції за несплату / несвоєчасну сплату ПДФО,
податку на дивіденди, податків із нерезидента
Лист Державної податкової служби
у Харківській області від 25.02.2013 р.
№ 363/А/17.1-14*
(витяг)
<...>
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу під виконанням податкового обов’язку визначається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.
На підставі п. 160.2. ст. 160 Податкового кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3–160.7 цієї статті, зобов’язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Згідно з п. 160.5 ст. 160 сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.
Оподаткування дивідендів здійснюється на підставі п/п. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу. Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.
Обов’язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію статті 156 цього Кодексу). Обов’язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб’єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV цього Кодексу.
Згідно з п/п. 153.3.5 Податкового кодексу авансовий внесок, передбачений п/п. 153.3.2, не справляється у разі виплати дивідендів фізичним особам.
При цьому згідно з п. 167.2 Кодексу з суми виплачених фізичним особам дивідендів утримується податок на доходи фізичних осіб по ставці 5 відсотків.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено ст. 1.68 Податкового кодексу, згідно з якою податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. У разі якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Згідно з п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків,—
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів,—
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше,—
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Також відповідно до ст. 129 Кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку Україна, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 Податкового кодексу).
Також повідомляємо Вам, що відповіді на конкретні питання, які виникають у платників податків, розміщені в Єдиній базі податкового законодавства** ДПС України (www.sta.gov.ua).
Заступник голови В. Кизима
Від редакції
Стврюється враження, що податківці у разі несплати/несвоєчасної сплати ПДФО, податку на дивіденди, податків із нерезидента в обох випадках (і коли податок було утримано, і коли його утримано не було) хочуть застосовувати штраф за ст. 127 ПКУ і пеню.
Низка консультацій в ЄБПЗ дають фіскальні відповіді на поставлені запитання.
Насправді ситуація тут непроста. Детальніше щодо застосування фінансових санкцій під час несвоєчасної сплати ПДФО, податків із нерезидентів та авансового платежу з податку на прибуток із сум дивідендів — див. «Бухгалтер» № 29’2012, с. 36–39.
* Наводимо запит, відповіддю на який є цей лист:
«Які санкції мають застосовуватися до платників у разі несплати/несвоєчасної сплати ПДФО, податку на дивіденди, податків з нерезидента, передбачених ст. 160 ПКУ (у тому числі — за фрахт),— за ст. 126 чи за ст. 127 ПКУ?
Питання виникають стосовно ситуацій, коли:
— податок було утримано;
— податок утримано не було.
Чи застосовуються санкції, передбачені у вищезазначених статтях ПКУ, у випадках самостійного виправлення помилки та сплати податку платником?».— Ред.
** Взагалі-то — в Єдиній базі податкових знань.— Ред.
