Строк (строк),
якщо не просили
(не вимагали)
оплати (розрахунку)
і гроші (бабки),
звісно (зрозуміло),
не приходили
(не надходили)
Розрахунок строку позовної давності у випадку,
якщо вимоги про оплату товару не було
Наше підприємство бажає списати суму заборгованості фізособи-підприємця, за якою минув строк позовної давності. Підприємець за цивільно-правим договором купив у нас товари, але при цьому в самому договорі не зазначено момент виникнення його обов’язку зі сплати товару. Письмової вимоги про оплату не було. Як у такому разі правильно розрахувати, з якого моменту починається перебіг строку позовної давності?
Що стосується перебігу строку позовної давності в цій ситуації, то докладно ми розглядали цю проб-лему в «Бухгалтері» № 22’2012 на с. 46–47. Тоді ми дійшли висновку, що строк позовної давності починає перебіг відразу ж після прийняття товару. Свій висновок ми мотивували тим, що абз. 2 ч. 5 ст. 261 ЦК* пов’язує початок перебігу строку позовної давності за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначено або визначено моментом вимоги, із днем, коли в кредитора виникає право висунути вимогу про виконання зобов’язання.
Слід сказати, що аналогічний підхід демонструє й ВГСУ. Приміром, в інформаційному листі від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» він зазначив, що
«якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов’язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу**, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов’язку, що не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 р. № 5002-8/481-2011)».
Тому трирічний строк позовної давності слід відраховувати саме від дати прийняття товару.
Щодо списання боргу, то в цьому випадку діють загальні правила з такими особливостями. Йдеться про те, що юрособа зобов’язана суму списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, у періоді списання відобразити в податковому розрахунках сум доходу за ф. № 1ДФ із ознакою доходу «107», без заповнення граф 4 і 4а, тобто проставляється «0». При цьому фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів і зазначає їх у річній податковій декларації. Відповідне роз’яснення міститься в ЄБПЗ на сайті ДПСУ.
Григорій Берченко, Іван Тургенєв
* Статтю 261 і згадану нижче статтю 530 ЦК — див. у «Бухгалтері» № 1–2’2004 на с. 41т–42т і 80т відповідно.
** Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК, якщо строк виконання боржником зобов’язання не встановлено або визначено моментом висування вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов’язання у семиденний строк з дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.— Г. Б., І. Т.
