Змінили код заднім числом,
а сперечатися — в облом...
(Пере)класифікація товарів, які переміщуються
через митний кордон України: чим нам допоможе закордон
Функції здійснення контролю за правильністю класифікації товарів при митному оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України, частиною 2 статті 69 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI (далі — МКУ) покладено на митні органи. У процесі реалізації таких функцій митні органи мають право самостійно класифікувати товари, подані для митного оформлення, у разі виявлення порушень правил класифікації товарів під час їх митного оформлення та після (частина 4 стаття 69 МКУ).
На сьогодні досить поширеними є ситуації, коли митні органи заднім числом (через півтора-два роки після ввезення товарів на митну територію України) приймають рішення про визначення коду товарів (здійснюють перекласифікацію*). Наведена нижче інформація дозволить вибрати оптимальні аргументи для захисту від безпідставної перекласифікації товарів митним органом.
* Щоправда, донарахування податків і мита за вже ввезеними товарами, які в минулому були класифіковані під іншим кодом, можна успішно оспорити в судах.
Із 31.08.2012 р. здійснення митними органами контролю за класифікацією товарів, поданих для митного оформлення, а також прийняття рішень про класифікацію та кодування товарів (у тому числі попередніх рішень) регулюються Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 650 (далі — Порядок № 650).
Через те що контроль за класифікацією товарів завжди обумовлювався бажанням митних органів оподаткувати їх податками або зборами, розуміння того, чим ще повинні керуватися митні органи під час здійснення контролю за правильністю класифікації товарів крім Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі — УКТ ЗЕД), затвердженої Законом від 05.04.2001 р. № 2371-III «Про Митний тариф України», зі змінами, допоможе декларантові не тільки вибрати правильний код товару, але й захиститися від протиправних дій та/або рішень митних органів під час здійснення такого контролю.
У цьому зв’язку рекомендуємо звернутися до пункту 3 розділу I Порядку № 650, згідно з яким
«класифікація товару — визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» <…>, з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення».
Із наведеного визначення випливає, що при вирішенні питань класифікації товарів митні органи повинні враховувати такі документи:
1. Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД.
Зазначений документ є додатком до Закону «Про Митний тариф України». Використання Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД дозволяє визначити код товару згідно з УКТ ЗЕД на підставі його характеристик (склад, призначення, форма упакування тощо) і є обов’язковим при класифікації товарів. Що стосується Пояснень до УКТ ЗЕД, то їх затверджено наказом Державної митної служби України від 30.12.2010 р. № 1561.
2. Рішення Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі — ВМО).
На нашу думку, під рішеннями Комітету з ГС у першу чергу слід розуміти класифікаційні рішення (classification rulings), прийняті Комітетом щодо конкретних продуктів із зазначенням можливих кодів і — у деяких випадках — з посиланням на Основні правила інтерпретації ГС як обґрунтування. Найважливіші та/або найкладніші з таких рішень потрапляють в Компендіум класифікаційних думок ГС (Harmonized System Compendium of Classification Opinions), який є збірником рішень про класифікацію товарів. Тексти класифікаційних рішень (за винятком тих, що містять застереження) і Поправок до Компендіуму класифікаційних думок ГС перебувають у вільному доступі на офіційному сайті ВМО (www.wcoomd.org).
3. Методичні рекомендації щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблені ДМСУ на виконання статті 68 МКУ. На сьогодні діють Методичні рекомендації, наведені в додатку до листа ДМСУ від 05.03.2013 р. № 11.1/2-16.2/2165-ЕП, зі змінами.
Слід зазначити, що в деяких офіційних публікаціях ДМСУ аргументує свою позицію посиланнями на рекомендації із класифікації Секретаріату ВМО (Classification advice given by the Secretariat), називаючи їх при цьому класифікаційними рішеннями Секретаріату з ГС ВМО. Рекомендації із класифікації певних товарів надаються Секретаріатом ВМО у відповідь на спеціальні запити адміністрацій держав-членів ВМО і, отже, не є імперативними.
Що стосується доступу до таких рекомендацій, то згідно з робочим документом Комітету з ГС, затвердженим 5 жовтня 2001 року за результатами 28-ї сесії (на якій розглядалося питання щодо інформації, яка публікується на офіційному сайті ВМО), рекомендації із класифікації не розміщуються на сайті ВМО у публічному доступі. При цьому витяги з таких рекомендацій можуть бути розміщені на закритому сайті держав-членів ВМО, якщо адміністрації держав, що запитали рекомендації, не заборонили їх публікацію.
Отже, у ДМСУ додатково є можливість відстежувати позицію Секретаріату ВМО щодо класифікації тих чи інших товарів, у тому числі не відображену в класифікаційних рішеннях Комітету з ГС і в Компендіумі класифікаційних думок ГС.
Що ж до правомірності застосування ДМСУ та митними органами рекомендацій щодо класифікації Секретаріату в процесі здійснення контролю над правильністю класифікації товарів, то, на нашу думку, слід виходити з того, що рекомендації не є рішеннями Комітету з ГС і як одна з настанов при класифікації товарів не згадуються ані в МКУ, ані в Порядку № 650, а отже, не мають обов’язкової сили під час класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Алина Ковальчук,
юридична фірма «ОМП», Іван Тургенєв
