Jedem das seine(1)
Відповідальність директора: це треба знати
(1) Кожному своє (нім.) — від латинського «suum cuique».
У «Бухгалтері» № 17’2013 і № 18’2013 ми висвітили цілий ряд нюансів відносин «директор — підприємство». Однак, як відомо, наше законодавство є досить суперечливим, тому складно знайти директора, який його ніколи б не порушував. У таких ситуаціях директорові необхідно знати межі своєї відповідальності. Про це ми й поговоримо в цій статті.
Нагадаємо, що чинним законодавством України передбачено такі види відповідальності: адміністративна, дисциплінарна, матеріальна, цивільно-правова і кримінальна.
Розглянемо деякі з них щодо директора підприємства детальніше.
1. Адміністративна відповідальність
Цей вид відповідальності є застосуванням до фізичної особи адмінсанкцій за вчинення адміністративного правопорушення. Оскільки директор є посадовою особою підприємства, то він потрапляє до сфери дії багатьох статей КпАП.
Наведемо в таблиці перелік найпоширеніших у роботі директора порушень і розміри штрафних санкцій, які можуть бути застосовані до директора (для спрощення сприйняття — без зазначення санкцій, які застосовуються до осіб, що протягом року притягувалися до адмінвідповідальності за такі самі порушення).
| № з/п | Підстава для застосування | Розмір штрафу | Стаття КпАП |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| «Податкові» порушення | |||
| 1 | Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків | від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн) | ч. 1 ст. 1631(2) |
| 2 | Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування податків і зборів (обов’язкових платежів), що підлягають сплаті | від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн) | ч. 1 ст. 1632(2) |
| 3 | Невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби | від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн) | ч. 1 ст. 1633(3) |
| 4 | Порушення порядку утримання і перерахування податку на доходи фізичних осіб та подання відомостей про виплачені доходи | від 2 до 3 нмдг (від 34 до 51 грн) | ч. 1 ст. 1634(4) |
| «Розрахункові» порушення | |||
| 5 | Порушення порядку проведення розрахунків | від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн) | ч. 1 ст. 1551(5) |
| «Фінансові» порушення | |||
| 6 | Порушення законодавства з фінансових питань | від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн) | ч. 1 ст. 1642(6) |
| (2) Див. «Бухгалтер» № 9’2005, с. 6. (3) Див. «Бухгалтер» № 32’2011, с. 8. (4) Див. «Бухгалтер» № 9’2005, с. 7. (5) Див. «Бухгалтер» № 14’2003, с. 6. (6) див. «Бухгалтер» № 4’2013, с. 8. | |||
| «Статистичні» порушення | |||
| 7 | Порушення порядку надання й використання даних державних статистичних спостережень | від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн) | ч. 1 ст. 1863(1) |
| Порушення законодавства про ЄСВ | |||
| 8 | Порушення порядку нарахування ЄСВ. Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ тощо | від 20 до 30 нмдг (від 340 до 510 грн) | ч. 1 ст. 1651 |
| 9 | Несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових внесків, у сумі, що не перевищує 300 нмдг | від 25 до 50 нмдг (від 425 до 850 грн) | ч. 3 ст. 1651 |
| 10 | Те саме, але в сумі, що перевищує 300 нмдг | від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн) | ч. 4 ст. 1651 |
| 11 | Вчинення дій, які перешкоджають уповноваженим особам ПФУ в проведенні перевірок, пов’язаних з нарахуванням, обчисленням і сплатою ЄСВ | від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн) | ч. 1 ст. 18823(2) |
| Порушення порядку використання коштів фондів соціального страхування | |||
| 12 | Порушення порядку використання коштів «непрацездатного» Фонду, несвоєчасне або неповне повернення коштів тощо | від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн) | ч. 1 ст. 1655(3) |
| 13 | Вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам «непрацездатного» Фонду в проведенні перевірок використання страхових коштів | від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн) | ч. 1 ст. 18823(2) |
| 14 | Порушення порядку використання коштів «нещасного» Фонду, несвоєчасне або неповне повернення коштів тощо | від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн) | ч. 1 ст. 1654(3) |
| 15 | Вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам «нещасного» Фонду в проведенні перевірок використання страхових коштів | від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн) | ч. 1 ст. 18823(2) |
| 16 | Порушення порядку використання коштів «безробітного» Фонду, несвоєчасне або неповне повернення коштів тощо | від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн) | ч. 1 ст. 1653(4) |
| 17 | Вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам «безробітного» Фонду в проведенні перевірок використання страхових коштів | від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн) | ч. 1 ст. 18823(2) |
| Порушення вимог законодавства про працю й охорону праці | |||
| 18 | Порушення встановлених строків виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі тощо | від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн) | ст. 41(5) |
| 19 | Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці щодо усунення порушень законодавства про охорону праці | від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн) | ч. 1 ст. 1884 |
| (1) Див. «Бухгалтер» № 38’2003, с. 27. (2) Див. «Бухгалтер» № 47’2010, с. 31–32. (3) Див. там же, с. 31. (4) Див. там же, с. 30–31. (5) Див. «Бухгалтер» № 23’2012, с. 31. | |||
Загалом, у плані адмінвідповідальності іноді директорові дійсно не позаздриш.
Слід також нагадати, що адмінстягнення може накладатись не пізніше ніж через два місяці від дня скоєння правопорушення, а в разі триваючого правопорушення — не пізніше двох місяців від дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративне правопорушення підвідомчі суду (судді) (див. ч. 1 ст. 38 КпАП у «Бухгалтері» № 43’2011 на с. 20т).
2. Дисциплінарна відповідальність
Як відомо, є два види дисциплінарних стягнень: догана або звільнення, порядок застосування яких регулюється статтями 147, 1471, 148, 149 глави X «Трудова дисципліна» КЗпП.
Чинним законодавством України, статутами й положеннями про дисципліну для окремих категорій працівників можуть передбачатися й інші дисциплінарні стягнення (ч. 2 ст. 147 КЗпП).
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення терміну його дії можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, у тому числі з керівником підприємства, наприклад, за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку, якщо до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення (п. 3 ст. 40 КЗпП(1)); за прогул (п. 4 ст. 40 КЗпП).
(1) Статтю 40 і згаданий нижче пункт 11статті 41 — див. у «Бухгалтері» № 7’2008 на с. 9т–12т.
Згідно з п. 11 ст. 41 КЗпП трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій керівника підприємства, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах нижче за встановлений законом розмір мінімальної заробітної плати.
Статтею 149 КЗпП установлено, що за порушення трудової дисципліни вимагати від директора письмового пояснення може тільки власник, а от уповноважений орган, яким, як правило, є сам директор, не має права подати запит до самого себе на таке пояснення й тим більше видати наказ про оголошення собі догани або розірвати договір.
Тож висікти самого себе, як це нібито вийшло в унтер-офіцерської вдови, у директора навряд чи вийде.
3. Матеріальна відповідальність
У ч. 4 ст. 89 ГК (див. «Бухгалтер» № 29’2006, с. 31т) установлено, що посадові особи відповідають за шкоду, завдану ними підприємству, у межах і порядку, передбачених законом і установчими документами.
За що ж матеріально може постраждати директор підприємства? Матеріальну відповідальність директор несе на підставі п. 2 ст. 133 КЗпП, відповідно до якого керівники підприємств та їх заступники у разі заподіяння з їх вини шкоди несуть обмежену матеріальну відповідальність — у розмірі, який не перевищує їхнього середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству завдано зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку та зберігання матеріальних або грошових цінностей тощо.
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму ВСУ від 29.12.92 р. № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», зі змінами (див. «Бухгалтер» № 18’2000, с. 82), до зайвих виплат належать, зокрема, суми стягнення штрафів, заробітної плати, виплаченої звільненому працівнику у зв’язку із затримкою з вини посадової особи видачі трудової книжки, розрахунку, неправильним формулюванням причин звільнення тощо.
При цьому роз’яснюється, що зазначені посадові особи в цих випадках несуть матеріальну відповідальність у межах свого середньомісячного заробітку за ту частину шкоди, яка не відшкодована особами, що безпосередньо заподіяли шкоду. Загальна ж сума, що підлягає стягненню, не повинна перевищувати суму завданої шкоди.
Крім відповідальності обмеженої на директора може бути покладено й повну матеріальну відповідальність у випадках, передбачених ст. 134 КЗпП. Приміром, відповідно до п. 3 ст. 134 КЗпП, якщо шкоду заподіяно діями працівника, що містять ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, завданої з їх вини підприємству.
Мінпраці та соціальної політики в листі від 15.02.2010 р. № 30/06/186-10(2) звертає увагу на те, що стаття 212 КК визначає як таке діяння умисне ухилення від сплати податків, що входять до системи оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене посадовою особою підприємства, якщо це діяння призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах. Таким чином, вважає Мінпраці, якщо внаслідок вчинення посадовою особою діянь, передбачених ст. 212 КК, до підприємства були застосовані фінансові санкції й у такий спосіб йому було завдано шкоди, зазначена посадова особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини підприємству.
(2) Див. «Бухгалтер» № 10’2010, с. 32, або № 40’2010, с. 27т.
Пункт 8 ст. 134 КЗпП установлює також повну матеріальну відповідальність посадових осіб, винних у незаконному звільненні або переведенні працівників на іншу роботу.
На думку Пленуму ВСУ від 16.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (п. 33), повна матеріальна відповідальність настає й у тому випадку, коли пряму дійсну шкоду підприємству завдано затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі. Однак автори Науково-практичного коментаря до законодавства України про працю вважають, що п. 8 ст. 134 КЗпП відповідно до його букви не повинен поширюватися на такі випадки.(1)
(1) Див. В. Г. Ротань, И. В. Зуб, О. Е. Сонин. Научно-практический комментарий к законодательству Украины о труде.— Х.: Фактор, 2010.— 486 с.
4. Кримінальна відповідальність
Найпоширенішими статтями, за якими директор може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, є:
ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) (ст. 212 КК),
ухилення від сплати ЄСВ (ст. 2121 КК),
зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 3641КК),
перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 3651КК),
службове підроблення (ст. 366 КК),
службова недбалість (ст. 367 КК),
підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 3683 КК).
Розглянемо деякі з них.
4.1. Ухилення від сплати податків
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму ВСУ від 08.10.2004 р. № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів» (див. «Бухгалтер» № 45’2004, с. 26) ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів може бути вчинено, наприклад, шляхом:
неподання документів, пов’язаних із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо);
приховування об’єктів оподаткування;
заниження цих об’єктів; заниження сум податків, зборів, інших обов’язкових платежів;
приховування факту втрати підстав для отримання пільг з оподаткування;
подання неправдивих відомостей чи документів, що засвідчують право фізичної особи на податковий кредит або на податкову соціальну пільгу.
Звертаємо увагу на те, що кримінальна відповідальність за ст. 212 КК і ст. 2121КК (як, утім, і за ст. 366 КК) настає виключно при умисному здійсненні відповідних діянь, тобто у разі розуміння винною особою можливих наслідків і її бажання (або хоча б не бажання, але усвідомленого допущення) їх настання.
Крім того, дія статті 212 КК «вмикається» для директора тільки в тому випадку, якщо ухилення від сплати податків призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних, великих та особливо великих розмірах.(2)
Подамо у табличній формі вид і розмір покарання для директора підприємства залежно від суми фактичного ненадходження до бюджетів та державних цільових фондів коштів.(3)
(2) При кваліфікації злочинів за КК необхідно виходити з розміру ПСП, визначеного у п/п. 169.1.1 ПКУ, з урахуванням п. 5 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (у 2013 році — 573,5 грн). Тобто у 20 13 ро-ці значний розмір становить не менше 573 500 грн, великий — не менше 1 720 500 грн, особливо великий — не менше 2 867 500 грн. А при визначенні покарання слід виходити з розміру нмдг, що дорівнює 17 грн.
(3)Для простоти в таблиці ми не враховуємо покарання за діяння, вчинені за попередньою змовою осіб, а також вчинені особою, раніше засудженою за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
| № з/п | Стаття КК | Сума ненадходження коштів | Покарання | |
| 1 | ч. 1 ст. 212 | Значний розмір | 1 тис. нмдг і більше (573,5 тис. грн і більше) | Штраф від 1 тис. до 2 тис. нмдг (від 17 до 34 тис. грн) або позбавлення права обіймати певні посади на строк до 3 років |
| 2 | ч. 2 ст. 212 | Великий розмір | 3 тис. нмдг і більше (1720,5 тис. грн і більше) | Штраф від 2 тис. до 3 тис. нмдг (від 34 до 51 тис. грн) з позбавленням права обіймати певні посади на строк до 3 років |
| 3 | ч. 3 ст. 212 | Особливо великий розмір | 5 тис. нмдг і більше (2867,5 тис. грн і більше) | Штраф від 15 тис. до 25 тис. нмдг (від 255 до 425 тис. грн) з позбавленням права обіймати певні посади на строк до 3 років з конфіскацією майна |
До речі, притягнення до кримінальної відповідальності, навіть якщо факт ухилення був, можна уникнути. Згідно з ч. 4 ст. 212 КК особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до неї сплатить податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодує шкоду, заподіяну державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).(1)
(1) Звертаємо увагу на те, що якщо обвинувачення вже винесено, звернутися до ч. 4 ст. 212 КК уже не вийде.
4.2. Службове підроблення
Таке порушення (ст. 366 КК) може проявлятися в умисному внесенні неправдивих відомостей у податкову звітність або у ПФУ і соцстрахівську звітність, наслідком якого стали фактичне ненадходження до бюджету або державних цільових фондів коштів у визначених розмірах, перекручення даних у первинних документах тощо.
Карається штрафом до 250 нмдг або обмеженням волі на строк до 3 років, із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
4.3. Службова недбалість
У ст. 367 КК передбачено відповідальність за невиконання або неналежне виконання посадовою особою своїх службових обов’язків внаслідок недобросовісного ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
Карається штрафом від 250 до 500 нмдг або виправними роботами на строк до 2 років чи обмеженням волі на строк до 3 років, із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Слід зазначити, що наразі на практиці немає достовірних методів визначення дійсної форми вини: умислу або необережності.
Якщо умисну вину директора не доведено, але встановлено, що неправдиві відомості потрапили, припустимо, у звітність внаслідок помилки (тобто недбалого ставлення до службових обов’язків) і це призвело до ненадходження до бюджету коштів у сумі понад 57 350 грн(2), таку особу можна притягти до відповідальності за ст. 367 КК.
(2) Під істотною шкодою в цьому випадку мається на увазі шкода, яка у сто і більше разів перевищує суму, що дорівнює зараз 573,5 грн (згідно із приміткою 3 до ст. 364 КК).
Будь-які застереження — на кшталт «директор ні сном ні духом не відав, що робить бухгалтер» — тут не пройдуть. Нагадаємо, що згідно з ч. 3 ст. 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (див. «Бухгалтер» № 1–2’2013, с. 4т ) відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), що здійснює(-ють) керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Більше того, відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 1 «Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності» якого було затверджено наказом Мінпраці та соціальної політики від 29.12.2004 р. № 336) саме керівник забезпечує виконання підприємством усіх зобов’язань перед державним та місцевим бюджетами, вживає заходів щодо забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, найкращого використання знань і досвіду працівників.
Тож директор — професія (посада) дуже відповідальна, а отже, штрафонебезпечна.
Алла Погребняк
