Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Нове в оподаткуванні податком на прибуток операцій із цінними паперами, деривативами, корпоправами тощо

Редакція БР
Бухгалтер Березень, 2013/№ 8
Друк
Стаття

Ніж отаке приймати, нехай краще
далі б’ються...

Нове в оподаткуванні податком на прибуток
операцій із цінними паперами, деривативами, корпоправами тощо

Ми вже у загальних рисах коментували зміни, внесені до Податкового кодексу Законом № 5519-VI у частині оподаткування операцій із цінними паперами (ЦП), а також деривативами й неціннопаперовими корпоративними правами (див. «Бухгалтер» № 4’2013, с. 40–42).

Поговоримо докладніше про зміни щодо податку на прибуток (про пов’язані з ЦП зміни в галузі ПДФО і про новий акцизний збір із ЦП і деривативів — див. у найближчих випусках журналу).

Головні зміни торкнулися тексту пунктів 153.8 і 153.9 ПКУ. Їх нову редакцію, яку ми будемо аналізувати, див. у «Бухгалтері» № 4’2013 на с. 22–25.

Новий вододіл

Спершу зазначимо, що облік фінрезультатів від операцій із ЦП, як і до 01.01.2013 р., продовжує вестися відокремлено від усіх інших операцій платника, але при цьому нова — модернізована — редакція вищезгаданих пунктів ПКУ внесла сюди чимало досить складних додаткових особливостей, у тому числі й нові винятки із цього правила (п. 153.9).

На відміну від старого механізму, який передбачав обчислення об’єкта оподаткування окремо в розрізі різних видів ЦП, тепер головний «вододіл» оподаткування проходить між двома групами операцій із ЦП: операціями із цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі (далі — біржовими ЦП) і не перебувають у такому обігу (небіржовими ЦП). Податковий облік за цими групами ЦП має вестися порізно.

Біржові ЦП

Які ЦП відносити до біржових, зазначено в п/п. 153.8.2 ПКУ, де йдеться, що

«цінні папери визнаються такими, що перебувають в обігу на фондовій біржі, за одночасного дотримання таких умов:

а) цінні папери допущені до обігу хоча б на одній фондовій біржі. При цьому перелік іноземних фондових бірж визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

б) ціни цінних паперів (біржовий курс) на українських фондових біржах розраховуються (встановлюються) відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

в) інформація про ціни (біржовий курс, останню поточну ціну цінного папера, або результати котирування) цінних паперів обов’язково розміщується на веб-сайті фондової біржі та у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також може публікуватися в засобах масової інформації (зокрема електронних) та бути надана фондовою біржею будь-якій заінтересованій особі протягом трьох років після дати здійснення операцій з такими цінними паперами».

Як бачимо, тут усе віддано на відкуп Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі — НКЦПФР), і їй ще доведеться нормативно попрацювати у цьому напрямі. Маємо надію, що до кінця першого кварталу 2013 року* НКЦПФР навчить платників визначати, які ЦП їм відносити до біржових.

* Адже серед торговців ЦП напевно будуть і ті, хто зобов’язаний подавати в 2013 році внутрішньорічні декларації з податку на прибуток...

А наразі зазначимо:

— щодо умови «а» — чинний Перелік іноземних фондових бірж було затверджено рішенням ще ДКЦПФР від 22.12.2010 р. № 1946, але цей документ було видано під ПДФОшний підпункт 170.2.6«а» ПКУ і чи можна ним буде користуватися для цілей податку на прибуток, поки що не відомо;

— щодо умови «б» порядок визначення біржового курсу цінного папера викладено в однойменному додатку до Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого рішенням НКЦПФР від 22.11.2012 р. № 1688.

Тепер — кілька зауважень за темою.

Для цілей оподаткування важливо, щоб ЦП відповідав зазначеним трьом критеріям із п/п. 153.8.2, й у такому разі він має вважатися біржовим, але при цьому виходячи з буквального прочитання не повинно мати значення, буде такий ЦП реалізовуватися платником через біржу чи ні. (Хоча умови «б» і «в» залишають щодо цього певні сумніви...)

У ПКУ, звісно, варто було б уточнити ще один момент, пов’язаний із віднесенням ЦП до біржових, а саме: на яку дату орієнтований критерій «а» (щодо допуску до обігу на біржі). Якщо виходити з нового перехідного п. 31 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ*, то орієнтуватися треба не на дату придбання, а на дату відображення доходу — тобто переходу права власності на реалізовану ЦП. І хоча це написано для старих (перехідних) ЦП, мабуть, логічно такий самий підхід застосовувати й для групування ЦП свіжих.

* В останньому абзаці цього перехідного пункту зазначено, що розмежування перехідних ЦП на такі, що

«перебувають або не перебувають в обігу на фондовій біржі, здійснюється залежно від того, чи визнавалися зазначені цінні папери в момент їх подальшого відчуження такими, що перебувають в обігу на фондовій біржі, відповідно до підпункту 153.8.2 пункту 153.8 статті 153 цього Кодексу».

Доходи — витрати:
розрахунок і облік фінрезультатів за ЦП

Водночас податковий облік за видами ЦП теж остаточно ще не зник.

Однак виходячи з буквального прочитання першого й третього абзаців п/п. 153.8.3 ПКУ за операціями з біржовими ЦП загальний результат за підсумками звітного періоду розраховуватиметься незалежно від видів реалізованих цінних паперів, тобто за сукупні-стю всіх їх видів.

А ось за небіржовими ЦП, якщо виходити з того самого буквального прочитання абзацу четвертого п/п. 153.8.3 ПКУ, результати (у цій нормі йдеться конкретно про прибуток) від операцій мають визначатися ще й окремо — за кожним видом ЦП**. Якщо це справді так, то деяким ЦП-реалізаторам за нових податкових ЦП-умов може бути дуже весело, оскільки фінрезультати за різними видами ЦП у межах цієї групи можуть не дозволити згортати. Наразі не зрозуміло, ми маємо справу з дефектом норми чи з фіскальним задумом. Вважаємо, цю проблему в недалекому майбутньому буде податківцями (сподіваємося, у нефіскальному ключі) вирішено.

** Порівняйте текст третього і четвертого абзаців п/п. 153.8.3 ПКУ:

«Якщо за результатами звітного періоду загальна сума прибутків від операцій із цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, перевищує загальну суму збитків від таких операцій, сума перевищення включається до об’єкта оподаткування за такими операціями та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 151.4 статті 151 цього Кодексу.

Якщо за результатами звітного періоду загальна сума прибутків від операцій з цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі, перевищує загальну суму збитків від таких операцій, за кожним видом цінних паперів, сума перевищення включається до об’єкта оподаткування за такими операціями та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 151.4 статті 151 цього Кодексу <...>».

Крім того, зазначимо, що врешті-решт справдилась чиясь мрія і тепер фінансовий результат повинен визначатися («відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку») окремо — «за кожною окремою операцією з цінними паперами». При цьому прибуток або збиток за кожною операцією з ЦП розраховується як різниця між доходом від відчуження ЦП «та сумою витрат у зв’язку з придбанням таких цінних паперів***» (п/п. 153.8.1 ПКУ).

*** За винятком операцій з торгівлі борговими ЦП,

«в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до пунктом 137.18 цього Кодексу та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю, нарахованих згідно з умовами випуску таких цінних паперів».

Питання оподаткування боргових процентних ЦП мають цілий ряд своїх нюансів, у цьому матеріалі ми їх розглядати не будемо.

Звертаємо увагу на те, що пішло у небуття правило першої події для визначення ціннопаперових доходів і витрат.

Тепер як дату відображення доходу за конкретною ціннопаперовою операцією визначено дату переходу до покупця права власності на ЦП, а дату відображення витрат прив’язано законодавцем до цієї самої дати — відображення доходу. (Тобто факт отримання/перерахування оплати за ЦП для цих цілей уже значення не має.)

Таким чином, улюблене й періодично нав’язуване податківцями платникам ЦП-облікове правило — «без продажу немає купівлі» — тепер у Кодексі чітко узаконили в останньому абзаці п/п. 153.8.1:

«Витрати платника податку на користь продавця або емітента цінних паперів визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від відчуження таких цінних паперів».

Щодо витрат звернемо увагу на таку проблему. Як ми згадали вище, фінрезультат за конкретною операцією із ЦП розраховується як різниця між доходом та «сумою витрат у зв’язку з придбанням таких цінних паперів». Крім того, в останньому абзаці п/п. 153.8.1 (див. вище) згадано чомусь тільки витрати «на користь продавця або емітента цінних паперів». А куди ж подіти платникові в податковому обліку ряд інших витрат, наприклад: загальні/інші, як зарплата й нарахування працівникам, пов’язаним прямо чи опосередковано з обслуговуванням ЦП-операцій, комунальні платежі тощо, а також витрати, пов’язані не із придбанням, а з відчуженням ЦП, наприклад — оплату посередникам та ін.?

Доля цих витрат не зрозуміла: чи то їх теж включати до витрат за ЦП (на що буквальні підстави відсутні), чи то пустити їх у складі інших витрат на зменшення доходів за операціями, які оподатковуються за основ-ною ставкою (у 2013 році — 19%)*, чи то взагалі поховати такі витрати для податкового обліку... Загалом, знов-таки законодавець тут усе віддав на відкуп податківцям.

* Якщо, звісно, у платника операції з ЦП не єдиний вид діяльності.

Зазначимо, що до ЦП-доходів і ЦП-витрат, на нашу думку, мають включатися й суми нового акцизного податку**. Необхідність включення акцизу до доходів напрошується за аналогією з нормою п/п. 135.5.9 ПКУ, яка вимагає включати акцизний збір до інших доходів, хоча це й несправедливо — адже податок цей — непрямий. А до витрат він повинен включатися як витрати, пов’язані із придбанням ЦП.

** Цей самий висновок, думаємо, стосується й податкового обліку операцій із деривативами.

Отже, платник веде роздільний облік фінансових результатів за групами операцій із біржовими та з небіржовими ЦП, підсумовуючи фінрезультати за окремими операціями з відчуження ЦП, проведеними у конкретному звітному періоді в межах кожної групи***.

*** А за небіржовими ЦП, можливо, ще й за видами...

При цьому загальний прибуток, отриманий у звітному періоді від усіх операцій із біржовими ЦП, заборонено згортати зі збитками від операцій із «небіржовими» ЦП, так само як і навпаки (див. п’ятий і шостий абзаци п/п. 153.8.3 ПКУ).

 

Крім того, як ми вже зазначили, не виключено, що стосовно небіржових ЦП податківці можуть роз’яснити, що фінрезультати розраховуються за кожним видом ЦП окремо й при цьому (усередині небіржової групи) прибутки за одними видами ЦП не згортаються зі збитками за іншими. На наш погляд, такий підхід стає у певне логічне протиріччя з нормою другого абзацу п/п. 153.8.3 ПКУ. Адже вимогу про облік прибутків від небіржових ЦП за видами прописано тільки в четвертому абзаці п/п. 153.8.3 ПКУ. І нас дивує той факт, що в другому абзаці цієї ж норми, де йдеться про обмеження строку зарахування збитків за такими ЦП, про додатковий облік за видами ЦП фінрезультатів від операцій із небіржовими ЦП (тобто про окремий облік таких збитків за конкретними видами ЦП) мова взагалі не йде. Схоже, тут мається на увазі тільки одна (загальна) сума збитків за небіржовими ЦП. А це явно суперечить вимозі ведення обліку за видами щодо прибутків за такими ЦП.

 

Цей факт (поки не уточнять зазначену норму Кодексу або хоча б податківці ліберально не відрегулюють проблему обліку ЦП за видами) слід використовувати як аргумент на користь неведення такого обліку, тобто — згортання фінансових результатів за всіма видами небіржових ЦП.

 

У разі отримання платником збитків за біржовими або небіржовими ЦП законодавцем цим збиткам визначено різну долю: якщо перші дозволено зараховувати із прибутками за операціями з такими самими біржовими ЦП — до переможного кінця, то строк зарахування збитків за операціями з небіржовими ЦП законодавець обмежив 1095 днями, наступними «за звітним періодом виникнення зазначеного від’ємного значення фінансового результату» (абзаци перший і другий п/п. 153.8.3). Зрозуміло, що для зарахування в майбутніх періодах збитків за небіржовими ЦП доведеться вести їх персоніфікований облік і застосовувати при їх списанні (або — під прибуток за операціями з такими ЦП, або — у зв’язку із закінченням 1095 днів) бухгалтерський метод FIFO. (Треба також не забути тут і проблему з можливим незгортанням збитків у розрізі видів небіржових ЦП.)

Витратне («фіктивне») обмеження

Норма п/п. 153.8.4 ПКУ забороняє платникові враховувати у витратах видатки на придбання ЦП або деривативів* емітента, якого на дату здійснення правочину визначено як такого, що має ознаки фіктивності. Визначати перелік таких емітентів повинні спільним рішенням центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (тобто Мінфін), і НКЦПФР. Ознаки фіктивності емітента й порядок визначення таких емітентів має встановити НКЦПФР за погодженням із Мінфіном.

* Звертаємо увагу на те, що норму п. 153.8 ПКУ присвячено оподаткуванню операцій із ЦП, основні ж питання оподаткування операцій із деривативами, як і в колишній редакції ПКУ, прописано в наступному пункті — 153.9 ПКУ.

У зв’язку з цим нагадаємо, що раніше — 22.12.2010 р. ДКЦПФР (на виконання вимоги останнього абзацу ПДФОшного п/п. 170.2.6 ПКУ) прийняла рішення № 1942 «Про встановлення ознак фіктивності ЦП та деривативів», однак для цілей податку на прибуток воно застосовуватися не може, оскільки у п/п. 153.8.4 ПКУ мова йде про фіктивність емітентів, а не самих ЦП і деривативів (як для цілей ПДФО).

Цікаво, коли ознаки фіктивності й порядок будуть НКЦПФР визначені й погоджені з Мінфіном — чи не стануть вони застосовуватися заднім числом? Поки що, до їх появи, це витратне обмеження формально застосовуватися не повинно**.

** Хоча на сайті НКЦПФР й оприлюднюється певна інформація про емітентів ЦП, що мають ознаки фіктивності, на наш погляд, до згаданого нормативного врегулювання цього питання (за участі Мінфіну) це для цілей п/п. 153.8.4 ПКУ значення не має.

До речі, не цілком зрозуміло: про дату здійснення якого правочину — з придбання або ж із продажу ЦП (чи деривативів) — йдеться в цьому обмеженні? Найімовірніше, з придбання, хоча другий варіант прочитання теж не виключений. Не завадило б це питання чітко з’ясувати, бо застосування різних підходів на практиці може вплинути на фінрезультати за операціями з ЦП платника, якому не пощастило мати справу з «фіктивно-емітентськими» цінними паперами. Адже на конкретну дату (придбання чи відчуження ЦП) емітент може ще не або вже не перебувати у «фіктивному» переліку, чим можуть і скористатися перевіряючі — фіскально маніпулюючи цими датами.

І ще: стосовно підтвердження витрат (і доходів) — у п. 153.9 ПКУ є ретронорми, які стосуються зараз документального підтвердження доходів-витрат за операціями з біржовими ЦП***.

*** «Первинними документами для підтвердження доходів і витрат за операціями з цінними паперами та деривативами (похідними інструментами), що перебувають в обігу на фондовій біржі, можуть бути оригінали:

для торговців цінними паперами — учасників фондової біржібіржового звіту за звітний період;

для платників податку — клієнтів торговців цінними паперами — учасників фондової біржізвіту торговця цінними паперами, який формується на підставі біржового звіту та договору з таким торговцем».

(Слова «можуть бути» свідчать про те, що підтверджувальними документами можуть бути й інші.)

Документальне підтвердження доходів і витрат за операціями з небіржовими ЦП, мабуть, здійснюється в загальному порядку — з урахуванням норм п. 138.2 ПКУ.

Винятки

Перейдемо до норм «виняткового» п. 153.9 ПКУ.

По-перше, у ньому встановлено, що п. 153.8 ПКУ не поширюється на операції емітентів ЦП з їх розміщення, погашення, викупу, конвертації й повторного продажу, а також — у частині осіб, які видали ордерну чи боргову ЦП,— на операції видачі або погашення таких ЦП (для останніх раніше спецзастереження не було, хоча векселі й інші подібні ЦП на етапі видачі за загальною — «емісійною» — підставою не оподатковувались).

Цей виняток, як і раніше, стосується тільки емітентів ЦП (а також осіб, які видали ордерний чи борговий ЦП) і не стосується другої сторони названих операцій — тобто осіб, які придбавають у емітентів / продають емітентам їхні ЦП (отримують/пред’являють до погашення ордерну чи боргову ЦП). Ці (другі) особи зобов’язані щодо таких ЦП застосовувати норми п. 153.8 ПКУ.

Крім того, до винятку з 153.8 потрапили й операції з внесення грошей і майна до статутного капіталу юрособи (у тому числі й нерезидента) в обмін на корпоративні права (за умови повернення такого внеску учаснику у разі виходу або ліквідації емітента). Зазначену норму прописано дуже нечітко, але, судячи з усього, розуміти її треба так — інвестор отримав назад те саме, що і вніс (тобто без явного навару*).

* Щодо грошових внесків усе зрозуміло — має бути повернено суму не більшу, ніж внесено до СК, а ось щодо майнових, мабуть, оподаткування не буде, якщо отримав назад саме те, що вніс, причому незалежно від вартості такого майна на момент повернення. Хоча у світлі настільки неякісно прописаної норми тут не виключаються й усілякі викривлення...

Як і раніше, не підлягають оподаткуванню операції з конвертації ЦП.

По-друге, у п. 153.9 визначено порядок оподаткування операцій з відчуження корпоративних прав (відмінних від ЦП), а крім того, у тій самій купі — акцій приватних акціонерних товариств і цінних паперів, емітованих нерезидентами. Финрезультат за такими операціями визначається як різниця між доходом від такого відчуження** і витратами, пов’язаними з придбанням згаданих видів КП і ЦП.

** Який, мабуть, має відображатися за датою переходу до покупця прав на «неціннопаперові» корпоративні права, акції ПАТ або ЦП, емітовані нерезидентами. Одночасно за цією ж датою відображаються й витрати.

Далі в п. 153.9 зазначено таке:

«Прибуток, отриманий від таких операцій, включається до складу доходів, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, а збиток — до складу витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування».

На нашу думку, тут йдеться про загальний об’єкт оподаткування (а не про об’єкт, що обчислюється окремо чи за операціями з ЦП). Тобто тут необхідно керуватися нормами п/п. 135.5.11 і 138.12.1 ПКУ й включати прибуток від таких операцій до інших доходів, а збиток — до інших витрат.

Таким чином, із цього випливає, що прибуток за такими операціями повинен оподатковуватися за стандартноюне за зниженою ціннопаперовою) ставкою податку на прибуток: з 01.01.2013 р. — це 19%, а збитки, потрапляючи до витрат, повинні зменшувати загальні доходи (хоча тут є додаткові нюанси, про які — далі).

По-третє, оподаткування операцій із деривативами (похідними інструментами), як і раніше, відбувається окремо від ЦП за таким правилом: фінрезультат від таких операцій за звітний період визначається відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку*** й оподатковується у загальному порядку.

*** Але з урахуванням згаданих вище витратних обмежень із п/п. 153.8.4 ПКУ — щодо деривативів, емітованих особами з ознаками фіктивності.

Формулювання, прямо скажемо, аж ніяк не вдале: може створитися враження, що такі операції повин-ні оподатковуватись у загальному порядку — тобто в загальній купі й за стандартною ставкою, як, наприклад, операції із КП, відмінними від ЦП (див. вище — «по-друге»). Однак це не так, оскільки в Податковому кодексі наказано оподатковувати прибуток від таких операцій за «ціннопаперовою» зниженою ставкою — 10%. Отже, під загальним порядком оподаткування в податковому обліку таких операцій законодавець фактично має на увазі незрозуміло що. Виходячи зі зниженої ставки щодо деривативних операцій, мабуть, повинен застосовуватися не загальний, а окремий порядок — вестися окремий облік. І прибуток, й (особливо) збиток, отримані від операцій із деривативами, не можуть зливатися з жодними ціннопаперовими результатами*, хоча й оподатковуються вони за однією ставкою (10%). Тим більше жодним чином не можна їх зливати з результатами, які оподатковуються за основною ставкою (19%).

* Адже в п. 153.9 прямо зазначено, що норми п. 153.8 на « деривативні» операції не поширюються.

Крім того, зазначимо, що в п. 153.9 ПКУ викладено оподаткування операцій РЕПО, а також операцій із продажу ЦП (та інших фінансових інструментів), що проводяться за участі посередника (особи, яка здійснює клірингову діяльність і виконує функцію центрального контрагента), але вони теж мають ряд специфічних особливостей, на яких ми тут окремо зупинятися не будемо.

Ставки й звітність

Оподаткування прибутку від операцій із ЦП, які регулюються п. 153.8 ПКУ, відбувається за зниженою ставкою — 10%. Цю ставку тепер передбачено в новому спеціальному п. 151.4 ПКУ.

У зазначеному пункті йдеться, що податок на прибуток сплачується

«за ставкою 10 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного відповідно до пунктів 153.8 та 153.9 статті 153 цього Кодексу за операціями з цінними паперами та деривативами».

Як бачимо, ця сама знижена ставка має застосовуватися й щодо ряду операцій, згаданих у п. 153.9 ПКУ, а саме — операцій із цінними паперами та деривативами.

Але чи настільки це однозначно?

Як ми вже згадували (див. вище — «по-друге»), у пункті 153.9 ПКУ передбачено єдині спеціальні правила оподаткування операцій з відчуження відмінних від ЦП корпоративних прав, а також акцій приватних акціонерних товариств і ЦП, емітованих нерезидентами. І якщо на операції з корпоративними правами (відмінними від ЦП) знижену ставку (10%) навряд чи вийде поширити, то щодо операцій з акціями ПАТ і з ЦП, емітованими нерезидентами, сміливі платники цілком можуть спробувати на неї претендувати.

Втім, всі ці три види активів для цілей оподаткування, як бачимо, зібрано законодавцем в одну групу, й операції з ними наказано оподатковувати за загальним правилом і, можливо, навіть — у загальній купі (тобто згортаючи прибутки та збитки за операціями з усіма трьома видами згаданих активів). Також наказано прибуток включати до загальних доходів, а збиток — до загальних витрат. Тож застосовувати за ними різні ставки (за корпоративними правами19%, а за акціями ПАТ і нерезидентськими ЦП — 10%), що вимагають роздільного обліку, буде якось взагалі нелогічно...

Знову ж залишається тільки чекати, що роз’яснять стосовно цього податківці.

Із операцій, названих у п. 153.9 ПКУ, ставка 10% однозначно повинна застосовуватися до прибутку від деривативних операцій, а також, можливо, і до прибутку від РЕПО-операцій.

У зв’язку з переліченими вище змінами має зазнати істотних коригувань форма декларації з податку на прибуток (зокрема, через впровадження зниженої ставки податку — 10% і ряду роздільних обліків різних операцій). Особливо при цьому має «постраждати» спеціальний додаток ЦП. Можливо, до речі, з’явиться й ще якийсь новий додаток.

У зв’язку з тим, що декларацію за I квартал 2013 ро-ку деякі понаддесятимільйонники (які грішать операціями з ЦП і т. п.) будуть зобов’язані подавати, не завадило б відповідному органу прискорити внесення таких змін до податкової звітності.

Перехідне (у тому числі — про старі збитки)

Із перехідними ЦП та зі старими збитками законодавці теж повелися досить жваво. До перехідного прибуткового підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ вони увіпхнули спеціальний пункт — 31 (його текст див. у «Бухгалтері» № 4’2013 на с. 30–31), у якому наказали платникам поховати в податковому обліку сформований на 01.01.2013 р.

«від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами, деривативами, корпоративними правами, випущеними в іншій, ніж цінні папери, формі».

Втім, цю пігулку злегка підсолодили: всі витрати, понесені (нараховані) до 2013 року за ЦП та деривативами, дозволено врахувати в повному обсязі при подальшому відчуженні цих паперів — на підставі первинних документів, що підтверджують такі витрати.

(Що ж стосується віднесення відчужуваних старих ЦП до біржових, то, як ми вже згадували на с. 40, перехідним п. 31 таке «розпізнання» наказано проводити на дату відчуження конкретної ЦП.)

Це — як втішливі «розпаси» у преферансі: певною мірою збитківцям це може компенсувати старі збитки, і водночас дехто (особливо з-поміж незбиткових торговців ЦП і деривативами) зможе врахувати в податковому обліку такі витрати повторно.

Можливо, однак, що податківці організують заборону повторного списання тих самих «старих» ЦП до витрат (а таке цілком імовірно). Водночас до 2013 року облік доходів і витрат проводився купою (у розрізі видів ЦП), а не за кожним окремим ЦП, тому персоніфікувати, які конкретно «перехідні» ЦП уже були до 2013 ро-ку списані до витрат й вплинули (!) на оподаткування (в тому числі у складі дозволених до списання в 2012 ро-ці 25% ЦП-збитків, наявних на 01.01.2012 р.), може бути дуже й дуже непросто. І при цьому, зазначимо, буква закону — на стороні платника: у ПКУ заборона на повторне списання відсутня.

До речі, старі збитки за операціями з неціннопаперовими КП взагалі наказали довго жити — разом із витратами на їх придбання, нарахованими/понесеними до 01.01.2013 р. Однак це не має стосуватися старих витрат на оподатковувані тепер разом із корпоративними правами за п. 153.9 ПКУ акції ПАТ і ЦП, емітовані нерезидентами: під час реалізації таких ЦП колишні витрати мають враховуватися так само, як і за ЦП, що оподатковуються згідно з п. 153.8 ПКУ.

Одночасно — з виходом цієї перехідної норми (п. 31) — сумно закінчилася історія із ціннопаперовими збитками, наявними у платників станом на 01.01.2012 р., які податківці абсолютно незаконно у своїй Узагальнюючій податковій консультації щодо порядку відображення в податковому обліку суб’єктами господарювання операцій з цінними паперами, затвердженій наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. № 1160 (див. «Бухгалтер» № 5’2013, с. 20–24), наказали зарахувати за підсумками 2012 року в розмірі всього 25%*. А тепер законодавець «подбав» і про іншу їх частину — у п. 31**...

* Це стосувалося платників з обсягом доходу за 2011 рік 1 млн грн і більше.

** Виняток — лише для не реалізованих до 01.01.2013 р. старих ЦП і деривативів.

Така ціна ціннопаперового здешевлення податку на прибуток.

 

* * *

Насамкінець, як завжди, про наболіле — про якість законодавчих норм. Ну як можна так непрофесійно писати закони — настільки заплутано, з недомовленостями і помилками, внаслідок яких після прочитання питань виникає більше, ніж відповідей?..

Олексій Павленко, Андрій Павлов

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць