Нова мафія
стара
Постанова Кабінету Міністрів України
від 04.03.2013 р. № 231
Деякі питання проведення оцінки
для цілей оподаткування
та нарахування і сплати
інших обов’язкових платежів,
які справляються відповідно
до законодавства
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, що додається.
2. Установити, що:
1) суб’єкти оціночної діяльності, які станом на день набрання чинності цією Постановою мають чинний сертифікат суб’єкта оціночної діяльності за напрямом 1 «Оцінка об’єктів у матеріальній формі» (далі — напрям 1), напрямом 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об’єкти інтелектуальної власності» (далі — напрям 2), можуть отримати сертифікат суб’єкта оціночної діяльності за спеціалізацією 1.8 «Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» (далі — спеціалізація 1.8) у межах напряму 1, спеціалізацією 2.3 «Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» (далі — спеціалізація 2.3) у межах напряму 2 за умови, що такі суб’єкти відповідають вимогам, установленим правилами організації системи зовнішнього контролю якості, затвердженими Фондом державного майна, іншим вимогам законодавства та мають у штатному складі оцінювачів за відповідними спеціалізаціями.
Інші суб’єкти господарювання, які відповідають вимогам, установленим правилами організації системи зовнішнього контролю якості, та іншим вимогам законодавства та мають у штатному складі оцінювачів за напрямом 3 «Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» (далі — напрям 3), можуть отримати сертифікат суб’єкта оціночної діяльності за таким напрямом. Оцінювачами за напрямом 3 є оцінювачі за таким напрямом, а також за спеціалізацією 1.8 у межах напряму 1 і спеціалізацією 2.3 у межах напряму 2;
2) з дня набрання чинності цією Постановою вважати такими, що втратили чинність, довідки з Державного реєстру суб’єктів оціночної діяльності про право провадити практичну діяльність з визначення оціночної вартості об’єктів нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва для цілей оподаткування, видані Фондом державного майна відповідно до Тимчасового порядку визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1103;
3) під час визначення розміру податку та/або нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, виходячи з оціночної вартості майна, майнових прав або варто-сті, визначеної суб’єктом оціночної діяльності:
до 31 липня 2013 року можуть використовуватися звіти про оцінку, що проведена суб’єктами оціночної діяльності за спеціалізаціями 1.1–1.7 у межах напряму 1 і спеціалізаціями 2.1 та 2.2 у межах напряму 2;
з 1 серпня 2013 року використовуються лише звіти про оцінку, що проведена відповідно до Порядку, затвердженого цією Постановою.
3. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.*
* Не наведено.— Ред.
4. Визнати такою, що втратила чинність, Постанову Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 ро-ку № 1103 «Деякі питання визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються)».
5. Фонду державного майна:
1) вжити заходів до визначення спеціалізації 1.8 у межах напряму 1, спеціалізації 2.3 у межах напряму 2, а також напряму 3;
2) затвердити:
правила організації системи зовнішнього контролю якості;
порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства;
порядок ведення Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності, у тому числі за напрямом (спеціалізаціями) оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства;
разом з Міністерством юстиції, Міністерством доходів і зборів, Державним агентством земельних ресурсів — порядок взаємодії, зокрема в електронній формі, суб’єктів оціночної діяльності, замовників оцінки, нотаріусів, Фонду державного майна, Міністерства доходів і зборів, Державного агентства земельних ресурсів під час проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства;
3) привести власні нормативно-правові акти щодо визначення правового статусу і правових засад діяльності наглядової ради з питань оціночної діяльності у відповідність з вимогами Законів України «Про центральні органи виконавчої влади» та «Про Фонд державного майна України».
Прем’єр-міністр України М. Азаров
Затверджено Постановою
Кабінету Міністрів України
від 04.03.2013 р. № 231
Порядок проведення оцінки
для цілей оподаткування та нарахування
і сплати інших обов’язкових платежів,
які справляються відповідно до законодавства
1. Цей Порядок визначає механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, з метою обчислення доходу платника податку — фізичної особи від продажу (обміну) та іншого доходу такого платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого та рухомого майна (крім випадків його успадкування та дарування), а також обчислення суми державного мита, податків та інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства.
Цей Порядок є обов’язковим для застосування під час проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі — оцінка).
2. Дія цього Порядку поширюється на такі об’єкти оцінки:
нерухоме майно (об’єкти нерухомості) — земельні поліпшення (об’єкти малоповерхового житлового будівництва, у тому числі дачного та садибного типу, а також їх частини, об’єкти багатоповерхового житлового будівництва, а також їх частини, об’єкти нежитлового фонду, а також їх частини, об’єкти незавершеного будівництва), а також земельні ділянки, їх частини;
рухоме майно (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, якщо для визначення доходу від продажу (обміну) за вибором платника податку — фізичної особи використовується їх середньоринкова вартість відповідно до статті 173 Податкового кодексу України, інших актів законодавства, а також крім випадків, коли дохід фізичної особи, яка відчужує рухоме майно у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, які зареєстровані в Україні, не підлягає оподаткуванню);
майнові права на нерухоме (об’єкти нерухомості) та рухоме майно.
3. Визначення оціночної вартості здійснюється суб’єктом оціночної діяльності, який відповідає вимогам, установленим правилами організації системи зовнішнього контролю якості, затвердженими Фондом державного майна (далі — правила організації контролю якості), іншим вимогам законодавства та інформація про якого включена до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності (далі — Реєстр):
за спеціалізацією 1.8 «Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» у межах напряму 1 «Оцінка об’єктів у матеріальній формі» та/або спеціалізацією 2.3 «Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» у межах напряму 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об’єкти інтелектуальної власності» (далі — спеціалізація 1.8 та/або 2.3), у складі якого працює не менш як один оцінювач за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3;
за напрямом 3 «Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» (далі — напрям 3), у складі якого працює не менш як один оцінювач за напрямом 3. Оцінювачами за напрямом 3 є оцінювачі за таким напрямом, а також оцінювачі за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3.
Фонд державного майна (далі — Фонд) у визначеному ним порядку веде Реєстр, у тому числі за спеціалізаціями 1.8, 2.3 та напрямом 3, із зазначенням у відповідному розділі інформації про оцінювачів (суб’єктів оціночної діяльності), які мають чинне кваліфікаційне свідоцтво оцінювача або сертифікат суб’єкта оціночної діяльності за спеціалізацією 1.8
та/або 2.3 та напрямом 3.
4. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
атестаційно-рецензійна комісія — комісія з рецензування звітів про оцінку та здійснення зовнішнього контролю якості відповідно до вимог, установлених цим Порядком і правилами організації контролю якості. Склад та порядок роботи атестаційно-рецензійної комісії затверджуються Фондом;
екзаменаційна комісія — комісія з професійної підготовки оцінювачів за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3 та напрямом 3. Склад та порядок роботи екзаменаційної комісії затверджуються спільним наказом Фонду і Мінагрополітики;
керівник суб’єкта оціночної діяльності — фізична особа, яка відповідає вимогам до керівників суб’єктів оціночної діяльності, встановленим Фондом, успішно склала іспит на відповідність знань у сфері оцінки майна, майнових прав за програмою відповідно до вимог цього Порядку та отримала свідоцтво керівника суб’єкта оціночної діяльності;
навчальний звіт — звіт про оцінку, що не має юридичної сили для прийняття рішень щодо проведення операцій з об’єктом оцінки і складається фізичною особою під час навчання за програмою базової підготовки за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3 та напрямом 3;
оціночна вартість — вартість, яка визначається за алгоритмом і з урахуванням вихідних даних та є базою оцінки;
оцінювач — фізична особа, яка має вищу освіту, здобула кваліфікацію оцінювача шляхом проходження навчання за програмою базової підготовки за відповідним напрямом (спеціалізацією), затвердженою Фондом, стажування та успішного складення кваліфікаційного іспиту, що дає право на отримання кваліфікаційного свідоцтва за таким напрямом (спеціалізацією);
рецензент — оцінювач, який має не менш як дворічний досвід провадження практичної діяльності з проведення оцінки майна незалежно від напряму (спеціалізації) та працює у Фонді або залучений Фондом із складу інших суб’єктів оціночної діяльності за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3 та напрямом 3 для здійснення рецензування;
стажування оцінювача за напрямом 3 — складення фізичною особою під час навчання за програмою базової підготовки за напрямом 3 не менше чотирьох навчальних звітів про оцінку з отриманням відповідно до вимог цього Порядку позитивних рецензій про повну відповідність таких звітів вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності;
стажування оцінювача за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3 — складення фізичною особою під час навчання за програмою базової підготовки за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3 не менше двох навчальних звітів про оцінку з отриманням відповідно до вимог цього Порядку позитивних рецензій про повну відповідність таких звітів вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності та позитивних рецензій про повну відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності не менше двох звітів про оцінку, складених таким оцінювачем за попередні періоди незалежно від напряму (спеціалізації) оцінки.
5. Оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або результатом комбінування кількох таких підходів, а також оціночних процедур.
Оціночна вартість нерухомого майна (об’єктів нерухомості), майнових прав на нього, крім об’єктів незавершеного будівництва, визначається шляхом застосування порівняльного підходу (крім випадків, визначених цим Порядком) з урахуванням інформації про продаж нерухомого майна (об’єктів нерухомості), що продане не більш як за шість місяців до дати проведення оцінки або пропонується до продажу на дату проведення оцінки.
Загальним алгоритмом застосування порівняльного підходу є:
ідентифікація об’єкта оцінки та пов’язаних з ним прав, тобто встановлення відповідності такого об’єкта наявним вихідним даним та інформації про нього з урахуванням пункту 12 цього Порядку;
підбір об’єктів порівняння;
визначення характеристик, які підлягають коригуванню;
внесення поправок;
визначення вартості об’єкта оцінки шляхом узгодження отриманих величин вартості об’єктів порівняння.
Оціночна вартість об’єкта оцінки з урахуванням його індивідуальних характеристик та особливостей може за вибором суб’єкта оціночної діяльності визначатися шляхом застосування інших методичних підходів, передбачених національними стандартами оцінки.
6. Оціночна вартість рухомого майна, майнових прав на нього визначається шляхом застосування порівняльного підходу (крім випадків, визначених цим Порядком) з урахуванням інформації про продаж або пропонування до продажу такого майна, майнових прав.
Загальним алгоритмом застосування порівняльного підходу є:
ідентифікація об’єкта оцінки та пов’язаних з ним прав, тобто встановлення відповідності об’єкта оцінки наявним вихідним даним та інформації про нього з урахуванням пункту 12 цього Порядку;
підбір об’єктів порівняння;
визначення характеристик, які підлягають коригуванню;
внесення поправок;
визначення вартості об’єкта оцінки шляхом узгодження отриманих величин вартості об’єктів порівняння.
Оціночна вартість об’єкта оцінки з урахуванням його індивідуальних характеристик та особливостей може за вибором суб’єкта оціночної діяльності визначатися шляхом застосування інших методичних підходів, передбачених національними стандартами оцінки.
Оцінка колісних транспортних засобів проводиться з урахуванням технічних, технологічних характеристик та особливостей відповідного об’єкта, умов його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової документації, вимог цього Порядку та розділу III, пункту 4.6 розділу IV, розділу VII Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мін’юсту та Фонду.
7. Оціночна вартість об’єктів незавершеного будівництва визначається шляхом застосування методу прямого відтворення витратного підходу та/або поєднання кількох методичних підходів.
Метод прямого відтворення витратного підходу ґрунтується на визначенні кошторисної вартості, скоригованої на індекс зміни вартості, що встановлюється Мінрегіоном, коефіцієнт готовності та коефіцієнт зносу (в разі його наявності), з урахуванням вартості майнових прав платника податку, пов’язаних із земельною ділянкою, на якій розташований об’єкт незавершеного будівництва.
Визначення оціночної вартості об’єкта незавершеного будівництва шляхом застосування кількох методичних підходів здійснюється відповідно до абзацу другого пункту 26 Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442.
8. Суб’єкти оціночної діяльності забезпечують високу якість послуг шляхом дотримання вимог законодавства, зокрема правил організації контролю якості, що установлюють вимоги:
до керівників суб’єктів оціночної діяльності, зокрема щодо складення керівником суб’єкта оціночної діяльності іспиту на відповідність знань у сфері оцінки майна, майнових прав за програмою, що за своїм обсягом не може бути меншою, ніж програма базової підготовки оцінювачів, та містить інші питання законодавства, який проводиться атестаційно-рецензійною комісією, з видачею такому керівникові (у разі успішного складення іспиту) свідоцтва керівника суб’єкта оціночної діяльності за формою, встановленою Фондом;
до оцінювачів, що працюють у складі суб’єкта оціночної діяльності;
щодо подання інформації (звітності);
до системи управління якістю, зокрема щодо відповідальності керівника суб’єкта оціночної діяльності за організацію контролю якості; етичних вимог; організації документообігу, в тому числі автоматизованого; автоматизованої оцінки; автоматизованої обробки даних під час підготовки звіту про оцінку; забезпечення конфіденційності та належного зберігання печаток, штампів та бланків; забезпечення захисту персональних даних; забезпечення функціонування власного веб-сайту в Інтернеті; процедури надання послуги; процедури співпраці з клієнтом; процедури забезпечення персоналом; процедури організації розгляду скарг; можливостей та способів відшкодування завданої шкоди (збитків); актуалізації нормативної бази з питань оцінки; звітності суб’єкта оціночної діяльності. Система управління якістю повинна бути розроблена, документально оформлена, постійно підтримуватися та удосконалюватися у строки, визначені Фондом. У разі коли система управління якістю (в цілому або її складова частина) є об’єктом інтелектуальної власності, суб’єкт оціночної діяльності забезпечує наявність всіх прав, визначених законодавством для її використання;
щодо ведення реєстру звітів про оцінку.
9. Сертифікат суб’єкта оціночної діяльності анулюється Фондом з таких підстав:
виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, які призвели до визнання неякісною оцінки майна, проведеної суб’єктом оціночної діяльності або оцінювачами, які працюють у його складі;
звільнення всіх оцінювачів, які заявлені суб’єктом господарювання у своєму складі під час прийняття рішення про видачу сертифіката суб’єкта оціночної діяльності, або позбавлення чи зупинення дії їх кваліфікаційних свідоцтв;
набрання законної сили двома і більше судовими рішеннями, якими задоволено позов до оцінювача та/або суб’єкта оціночної діяльності щодо проведення ним неякісної оцінки;
виявлення порушень оцінювачем та/або суб’єктом оціночної діяльності обмежень щодо проведення оцінки майна, встановлених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;
ліквідація суб’єкта оціночної діяльності, який отримав сертифікат;
відсутність у складі суб’єкта оціночної діяльності хоча б одного оцінювача, який має кваліфікаційне свідоцтво за напрямами (спеціалізаціями) оцінки, що зазначені в сертифікаті;
неінформування письмово в тижневий строк Фонду стосовно змін, що відбулися у суб’єкта оціночної діяльності з дати дії сертифіката і мають суттєве значення для здійснення контролю за провадженням оціночної діяльності (зміни в складі такого суб’єкта, його юридичному статусі, інша суттєва інформація, з урахуванням якої приймається рішення про видачу або анулювання сертифіката);
невідповідність суб’єкта оціночної діяльності правилам організації контролю якості;
виявлення недостовірних даних у звіті про оцінку, складеному суб’єктом оціночної діяльності (крім випадків, коли така інформація надана замовником оцінки);
виявлення факту позбавлення кваліфікаційного свідоцтва хоча б одного з оцінювачів, що працює у складі суб’єкта оціночної діяльності;
позбавлення керівника суб’єкта оціночної діяльності свідоцтва керівника суб’єкта оціночної діяльності;
ненадання (надання не в повному обсязі та/або надання недостовірних) документів (матеріалів), у тому числі звітів про оцінку за попередні періоди, під час здійснення Фондом контролю відповідно до правил організації контролю якості та виконання Фондом своїх повноважень.
Рішення про видачу сертифіката суб’єктові оціночної діяльності, сертифікат якого анульований, може бути прийняте Фондом не раніше ніж через один рік з дати анулювання сертифіката. Суб’єкт оціночної діяльно-сті, керівник якого позбавлений свідоцтва керівника суб’єкта оціночної діяльності, вважається таким, що не відповідає правилам організації контролю якості.
10. Рішення про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного свідоцтва оцінювача приймається екзаменаційною комісією у разі:
неодноразового грубого порушення оцінювачем нормативно-правових актів з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності;
прийняття судом рішення за фактами непрофесійної оцінки майна, що проведена оцінювачем;
наявності в оцінювача непогашеної судимості за корисливі злочини;
встановлення факту неправомірної видачі кваліфікаційного свідоцтва та/або його недостовірності;
подання відповідного звернення оцінювача;
встановлення факту порушення оцінювачем обмежень, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва оцінювачеві, який позбавлений його, може бути прий-няте екзаменаційною комісією не раніше ніж через рік з дати позбавлення такого свідоцтва.
11. Рішення про позбавлення свідоцтва керівника суб’єкта оціночної діяльності приймається Фондом з таких підстав:
порушення суб’єктом оціночної діяльності (його керівником, оцінювачами, що працюють у його складі) вимог до якості послуг, а також вимог нормативно-правових актів з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності;
виявлення недостовірних даних, зазначених у свідоцтві керівника суб’єкта оціночної діяльності;
прийняття рішення про анулювання сертифіката суб’єкта оціночної діяльності.
Рішення про видачу свідоцтва керівникові суб’єкта оціночної діяльності, який позбавлений його, може бути прийняте Фондом не раніше ніж через один рік з дати позбавлення свідоцтва.
12. Строк складення звіту про оцінку, який не може перевищувати 14 робочих днів, зазначається в договорі про оцінку.
Вихідними даними для визначення оціночної вартості об’єкта оцінки можуть бути інформація, надана замовником оцінки, зокрема з матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених відповідним суб’єктом господарювання (за наявності), документи, що підтверджують право власності або користування, проектно-кошторисна документація на об’єкт незавершеного будівництва (за наявності), інші документи, подані суб’єктові оціночної діяльності замовником оцінки, а також інформація про продаж та пропонування подібних об’єктів. Відповідальність за достовірність вихідних даних, наданих замовником оцінки (отриманих від нього) для проведення оцінки, несе замовник оцінки.
За результатами оцінки суб’єкт оціночної діяльності складає звіт про оцінку, який є дійсним за умови включення інформації із звіту про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку та присвоєння такому звіту реєстраційного номера. Інформація із звіту про оцінку, що включається до єдиної бази даних звітів, складається за встановленою Фондом формою та є додатком до звіту про оцінку.
Оціночна вартість нерухомого майна (об’єкта нерухомості) зазначається у висновку про вартість об’єкта оцінки, який є складовою частиною звіту про оцінку. Строк дії звіту про оцінку, що становить не більш як шість місяців з дати проведення оцінки, зазначається у такому звіті.
13. Рецензування звіту про оцінку здійснюється на вимогу особи, яка використовує звіт про оцінку та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів, за власною ініціативою суб’єкта оціночної діяльності, Фонду, атестаційно-рецензійної комісії, екзаменаційної комісії у зв’язку з надходженням скарг та в інших випадках під час здійснення контролю відповідно до правил організації контролю якості, у тому числі звітів про оцінку за попередні періоди, а також [у] випадках, що визначені нормативно-правовими актами з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Рецензент призначається Фондом та/або атестаційно-рецензійною, та/або екзаменаційною комісією для проведення рецензування у випадках, що визначені цим Порядком та правилами організації контролю якості.
Одні і ті ж самі особи мають право входити до складу атестаційно-рецензійної та екзаменаційної комісій. Особи, які входять до складу екзаменаційних комісій за іншими напрямами (спеціалізаціями), не можуть входити до складу атестаційно-рецензійної та/або екзаменаційної комісії. Саморегулівні організації оцінювачів, які реалізували своє право на делегування своїх представників до складу екзаменаційних комісій за іншими напрямами (спеціалізаціями), не мають права делегувати своїх представників до складу атестаційно-рецензійної та екзаменаційної комісій.
Рецензування здійснюється шляхом неупередженого об’єктивного розгляду результатів оцінки майна.
Рецензування звіту про оцінку здійснюється відповідно до цього Порядку з урахуванням пунктів 64–67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440.
14. Документи про визначення оціночної вартості об’єкта оцінки зберігаються протягом строку, встановленого законодавством з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, але не менше одного року.
15. У разі незгоди платника податку з визначеною суб’єктом оціночної діяльності оціночною вартістю об’єкта оцінки звіт про оцінку може бути оскаржено в судовому порядку.
Коментар від А. Погребняк
Постановою КМУ від 04.03.2013 р. № 231 затверджено Порядок проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі — Порядок № 231).
Нагадаємо, що в ПКУ є ряд норм, відповідно до яких передбачено оцінку майна професійним суб’єктом господарювання.
Приміром, з метою оподаткування дохід фізичної особи під час проведення операцій з нерухомим та рухомим майном визначається виходячи із ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, яка розраховується органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (п. 172.3, 173.1 ПКУ).
Про необхідність проведення оцінки майна згадується і в інших нормах ПКУ, наприклад у випадках: коли балансову вартість майна, що перебуває в податковій заставі, не визначено (абз. 3 п. 89.2 ПКУ); реалізації майна з податкової застави (п. 95.10 ПКУ); при продажу землі, отриманої у власність у процесі приватизації (п. 147.2 ПКУ).
Тому оцінка потрібна, оцінка важлива, у зв’язку з чим прокоментуємо основні положення Порядку № 231.
1. Дія Порядку № 231 поширюється на такі об’єкти оцінки:
— нерухоме майно — земельні поліпшення (об’єкти багатоповерхового і малоповерхового житлового будівництва, у тому числі дачного та садибного типу, об’єкти нежитлового фонду і незавершеного будівництва), земельні ділянки;
— рухоме майно (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, якщо для визначення доходу від продажу (обміну) за вибором платника-фізособи використовується їх середньоринкова вартість (ст. 173 ПКУ), а також крім випадків звільнення відчуження таких об’єктів від оподаткування);
— майнові права на нерухоме та рухоме майно (п. 2 Порядку № 231).
2. Дія Порядку № 231 не поширюється на оцінку успадкованого та подарованого майна (п. 1 Порядку № 231).
3. Визначати оціночну вартість буде суб’єкт оціночної вартості, який відповідає вимогам, установленим правилами організації системи зовнішнього контролю якості, які доручено затверджувати Фонду держмайна.
Крім того, суб’єкт оціночної вартості повинен відповідати іншим вимогам законодавства, й інформація про нього повинна бути включена до Державного реєстру оцінювачів і суб’єктів оціночної діяльності:
— за спеціалізацією 1.8 «Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» у межах напряму 1 «Оцінка об’єктів у матеріальній формі» та/або спеціалізацією 2.3 «Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» у межах напряму 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об’єкти інтелектуальної власності», у складі якого працює не менш як один оцінювач* за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3;
— за напрямом 3 «Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», у складі якого працює не менш як один оцінювач за напрямом 3. Оцінювачами за напрямом 3 є оцінювачі за таким напрямом, а також оцінювачі за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3 (п. 3 Порядку № 231).
4. У п. 5 і 6 Порядку № 231 наведено загальні алгоритми застосування порівняльного підходу під час визначення оціночної вартості нерухомого та рухомого майна, майнових прав на них, а в п. 7 Порядку № 231 — метод прямого відтворення витратного підходу, який використовується для визначення оціночної вартості об’єктів незавершеного будівництва. Чесно кажучи, доволі туманно...
5. Новацією є створення атестаційно-рецензійної комісії, яка займається рецензуванням звітів про оцінку та здійсненням зовнішнього контролю якості відповідно до вимог, установлених Порядку № 231 і правилами організації контролю якості. Склад і порядок роботи цієї комісії затверджуються Фондом держмайна.
6. У Порядку № 231 приділено чималу увагу вимогам, що висуваються до суб’єктів оціночної діяльності (п. 8), і підставам, з яких Фондом держмайна анулюється сертифікат суб’єкта оціночної діяльності (п. 9). Тож далеко не всі оцінювачі зможуть відповідати новим вимогам...
7. Слід зазначити, що оцінка майна згідно з Порядком № 231 має проводитися з 01.08.2013 р. До 31.07.2013 р. продовжує діяти Тимчасовий порядок визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), затверджений Постановою КМУ від 26.10.2011 р. № 1103. При цьому до 31.07.2013 р. можуть використовуватися звіти про оцінку, проведену суб’єктами оціночної діяльності за спеціалізаціями 1.1–1.7 у межах напряму 1 і спеціалізаціями 2.1 і 2.2 у межах напряму 2.
8. З появою Порядку № 231 можна очікувати, що:
— по-перше, усім оцінювачам доведеться заново проходити процедуру отримання права на здійснення оціночної діяльності;
— по-друге, ринок оцінювачів зазнає серйозного перерозподілу і зменшення;
— по-третє, ймовірно, відбудеться зростання вартості послуг оцінювачів.
* Оцінювач — фізична особа, яка має вищу освіту, здобула кваліфікацію оцінювача шляхом проходження навчання за програмою базової підготовки за відповідним напрямом (спеціалізацією), затвердженою Фондом, стажування та успішного складення кваліфікаційного іспиту, що дає право на отримання кваліфікаційного свідоцтва за таким напрямом (спеціалізацією) (п. 4 Порядку № 231).
