Якщо до 01.07.2015 р. перевізники на ЄП групи 3 можуть користуватися звільненням від РРО завдяки своєму єдиноподатному статусу, то після цієї дати таке звільнення зникне (принаймні, згідно з чинним наразі законодавством). Але давайте зазирнемо до ст. 9 Закону про РРО і придивимося до ще одного звільнення від застосування РРО, яким користуються перевізники на загальній системі оподаткування ( п. 4 ст. 9 Закону про РРО).
Не забудемо також і про ст. 10, що звільняє від РРО (але за умови обов’язкового застосування РК (кожному покупцю видаються квитанції з РК) і КОРО), тих СПД, які потрапили до Переліку № 1336*. Пункт 10 цього Переліку «пільгує» продаж квитків у кіосках і салонах транспортних засобів для проїзду в міжміському автотранспорті.
Пункт 4 ст. 9 Закону про РРО дозволяє не застосовувати РРО, КОРО і РК під час продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкованим способом серією, номером, номінальною вартістю.
Як розуміють ці дві норми податківці?
Скажімо так, розуміють дещо специфічно. Вони вимагають, щоб на кожен транспортний засіб у будь-якому разі було зареєстровано КОРО (див. лист від 12.01.2004 р. № 287/7/23-2117, ср. ), навіть якщо йдеться про звільнення згідно з п. 4 ст. 9 Закону про РРО. Аналогічне роз’яснення «висить» з чинним статусом і в категорії 109.2 ЗІР.
На обґрунтування своєї тези податківці наводять такі аргументи:
— у ст. 9 Закону про РРО прямо не зазначено, що СПД, які підпадають під дію цієї статті, звільнені від використання КОРО (хоча це й так ясно як білий день — якщо не потрібні РРО і РК, отже, й КОРО не потрібні);
— згідно з визначенням, наведеним у ст. 2 Закону про РРО, КОРО містить щоденні звіти, складені на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху грошових коштів, товарів (послуг);
— проїзні та перевізні документи (талони, квитанції та квитки з нанесеними друкованим способом серією, номером та номінальною вартістю) відображають рух готівкових коштів і підтверджують факт оплати послуг. Отже, на думку ДПАУ, вони є розрахунковими документами.
Висновки спірні. Але це вже, можна сказати, стала за довгі роки позиція податківців. Тому щоб уникнути проблем тим перевізникам, які вписуються у звільнення згідно з п. 4 ст. 9 Закону про РРО, теж необхідно заводити КОРО на кожен транспортний засіб. Залишилося розібратися: якої ж форми?
Старим Порядком ведення КОРО № 614 для пасажирського автотранспорту було передбачено спеціалізовану форму КОРО, яку на сьогодні скасовано. Зараз діє форма КОРО, затверджена Порядком № 417*, — вона універсальна, єдина для всіх суб’єктів господарювання незалежно від сфери діяльності. Її й доведеться застосовувати перевізникам, адаптуючи під свої потреби.
Про форми квитків та їх обов’язкові реквізити детальніше «розповість» ця таблиця.
| № з/п | Вид документа | Перелік обов’язкових реквізитів | Назва форми і чим затверджено |
| 1 | Квитки на приміські автомаршрути (квиток на приміський автобус і квиток на приміське маршрутне таксі) | Визначено формами типу ПА-I (для приміських автобусів) або ПА-II (для приміського маршрутного таксі). Ці форми наведено в додатку 2 до наказу № 503*. Крім того, документи повинні містити серію (4 букви) і номер (6 цифр) | Форми № КПА-1 і № КПА-2 ( додаток 4 до Положення № 614**) |
| 2 | Квитки на міські автомаршрути (квиток на міський автобус і квиток на міське маршрутне таксі) | Квиток на міський автобус повинен містити обов’язкові реквізити, визначені за формою типу МА-I, а квиток на міське маршрутне таксі — за формою типу МА-II (додаток 3 до наказу № 503). Також документи повинні містити серію (4 літери) і номер (6 цифр) | Форми № КМА-1 і № КМА-2 ( додаток 5 до Положення № 614) |
| * Наказ Мінтрансзв’язку «Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування» від 25.05.2006 р. № 503. | |||
Якщо пасажирам видаватимуться квитки без нанесених друкованим способом серії, номера та номінальної вартості проїзду, то без РРО не обійтися (якщо, звичайно, суб’єкт не впишеться у звільнення з п. 10 Переліку № 1336, але й тут знадобиться видача квитанцій). У цьому випадку можна застосовувати портативні РРО.
При цьому обрана модель РРО має відповідати таким вимогам:
— бути включена до розділу I Держреєстру РРО;
— відповідати сфері, де її використовуватимуть.
Тобто підприємцю самому вирішувати: або виконати вимоги фіскалів (завести КОРО і видавати «правильні» квитки), або придбавати РРО.
При безготівкових розрахунках (наприклад, у разі здійснення нерегулярних або специфічних регулярних пасажирських перевезень) РРО не потрібний.
