операцій
Контролери повідомили, що відмовилися від практики визнання нікчемними операцій, які, на їх думку, суперечать законодавству... причому вже давно (див. лист ДФСУ від 11.09.2014 р. № 285/2/99-99-10-04-02-10). Тут, як-то кажуть, без коментарів ☺.
Але зауважте: податківці мають право звернутися до суду, щоб визнати ту чи іншу операцію недійсною (п.п. 20.1.30 ПКУ).
Цікавіше інше: у зазначеному листі вони зазначили, що для податкового обліку головне значення мають реальність господарської операції і наявність ділової мети. При цьому нагадаємо: ділова мета (розумна економічна причина) — це спрямованість будь-якої операції на одержання позитивного економічного ефекту (п.п. 14.1.231 ПКУ).
Ну добре... реальність операції — це дійсно обов’язкова ознака. З цим ніхто і не сперечається. Але з діловою метою все інакше: у ПКУ є тільки визначення цього терміна, і це, звичайно ж, не дозволяє зводити таку ознаку в розряд обов’язкових. Ось тільки, на жаль, податківців цим не переконати. Тим більше з необхідністю врахування ділової мети нерідко погоджуються й суди (див. лист ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11)ср. .
Позитивний економічний ефект — це приріст/збереження активів та їх вартості, а також створення умов для такого приросту/збереження в майбутньому.
Що ж податківці вкладають у це поняття? На їх думку, наявність ділової мети означає намір отримати позитивний економічний ефект. Тобто госпоперація повинна хоча б теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) передбачати можливість приросту/збереження активів / їх вартості. Як бачите, ця ознака дуже схожа на господарність ( п.п. 14.1.36 ПКУ). З таким підходом, судячи з листа, погоджуються й податківці.
Про відсутність ділової мети, на думку контролерів, свідчать: збільшення витрат / зниження об’єкта оподаткування без можливості приросту активів / збереження їх вартості, ускладнення купівлі/продажу шляхом залучення посередників тощо (див. лист ДПСУ від 15.02.2013 р. № 3848/7/10-1017/575). Суди також додають, що ділова мета є недобросовісною (по суті це прирівнюється до її відсутності), якщо податкові вигоди — зниження податкового навантаження, отримання податкових пільг тощо — домінують над комерційною метою (див. ухвалу ВАСУ від 26.11.2014 р. у справі № К/800/53455/14). При цьому зауважте: якщо податківці виявлять достатньо доказів, що в операції немає ділової мети, вони можуть зняти витрати / податковий кредит самі — без рішення суду.
Що стосується вас, то якщо надумаєте продавати що-небудь за низькими цінами, здійснювати рекламні або інші «високовитратні» заходи, які складно безпосередньо пов’язати з доходами, максимально забезпечте себе документами, що свідчать про їх господарність.
