Не секрет, що ТОВ має право працювати на підставі модельного статуту. У цьому ключі нагадаємо: модельний статут — це типовий установчий документ, причому для ТОВ його форму затверджено постановою Кабміну від 16.11.2011 р. № 1182.
У ньому прописана, зокрема, компетенція органів управління ТОВ. При цьому до прав загальних зборів він відносить у тому числі й ухвалення рішення про вчинення істотного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт і послуг, які є предметом такого правочину, перевищує 25 % вартості активів за даними останньої річної фінзвітності ТОВ. Як же застосовувати це обмеження?
Отже, почнемо: навіщо взагалі потрібна ця норма? Головним чином для захисту засновників/учасників підприємства від недобросовісних дій його директора/правління (тобто виконавчого органу).
Комусь це правило здаватиметься дивним, але це якщо дивитися стосовно підприємств-«малюків». Тим більше що в них і засновник, і директор часто є однією і тією самою особою. Для великих же компаній це виглядає цілком природно.
Однак зверніть увагу: якщо для засновників/учасників ТОВ це правило є підстрахуванням, то для його контрагентів — додатковим ризиком. Адже якщо, наприклад, директор вчинить правочин, який вимагав рішення загальних зборів, без прийняття такого рішення, є ризик, що його визнають недійсним ( ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 215 ЦКУ). Щоправда, судячи з усього, такий наслідок загрожує лише у тому випадку, якщо загальні збори потім не схвалять такий правочин ( ч. 1 ст. 241 ЦКУ). Це, у свою чергу, призводить до того, що контрагентам ТОВ перед укладенням з ним договору потрібно:
— отримати витяг з ЄДР, щоб довідатися, чи є у статуті ТОВ обмеження щодо вчинення правочинів (потрібні відомості можна отримати й на сайті Мін’юсту usr.minjust.gov.ua). У нашому випадку контрагент побачить там відмітку, що ТОВ діє на підставі модельного статуту, а це вже означатиме, що обмеження є (адже положення такого статуту є однаковими для усіх підприємств);
— отримати копію рішення загальних зборів ТОВ про вчинення цього правочину. Це потрібно тільки у тому випадку, якщо сума правочину перевищує зазначене обмеження.
Водночас таке обмеження визначається на підставі фінзвітності, а її ТОВ, як правило, у вільному доступі не розміщують. Тому від ТОВ є сенс запитати й копію балансу.
Тепер переходимо власне до згаданого обмеження та розпочнемо із сумового порога. Із його визначенням у загальному випадку проблем не повинно бути: 25 % вартості активів беремо безпосередньо з ф. № 1 (1-м або 1-мс) «Баланс»*. Питання може виникнути лише щодо новостворених ТОВ, які річну фінзвітність ще не складали. Адже у такому разі цей критерій просто ні з чим порівнювати. У цьому ключі вимальовуються такі підходи:
* Причому зверніть увагу: модельний статут прив’язується до усіх активів, незалежно від того, які вони — необоротні чи оборотні.
У звичайному статуті ТОВ це обмеження виглядає інакше. Поріг суттєвості у ньому встановлюють на розсуд засновників, а загальні збори не приймають рішення про вчинення правочинів, а лише затверджують їх.
— до моменту затвердження першої річної фінзвітності оформляти рішення за кожним правочином. Вважаємо, ви розумієте, що життєздатність цього варіанта наближається до нуля;
— узагалі не оформляти таких рішень — знову ж таки до моменту затвердження першої річної фінзвітності. Якщо ж контрагенти вимагатимуть рішення загальних зборів, то ви можете послатися на дату реєстрації ТОВ (вона фіксується у витягу, а також на сайті Мін’юсту — адресу див. вище) і назвати їм згадані причини;
— затвердити рішення загальних зборів про схвалення правочинів на певну суму наперед, не прив’язуючись при цьому до суми активів за фінзвітністю. Але знову ж таки, до моменту затвердження першої фінзвітності за рік.
Цей варіант — це середнє між двома попередніми. По суті, він є найоптимальнішим.
Що стосується ринкової вартості предмета правочину (майна, робіт, послуг), яка, власне, і порівнюється з 25-відсотковим порогом, то тут орієнтуватися, судячи з усього, потрібно на справедливу вартість. Річ у тім, що якщо брати до уваги лише договірну вартість, то це може нівелювати значення цієї норми.
Однак припустимо, що вартісний поріг правочину досягнуто. Наскільки ви розумієте, у цьому випадку, щоб ТОВ могло укласти відповідний договір, потрібне буде рішення загальних зборів. Щоправда, легше сказати, ніж зробити. Особливо, якщо обсяг активів за даними фінзвітності малий. У такому разі може вийти, що згадане рішення доведеться приймати мало не за кожним правочином.
Що ж робити? Відразу застережемо: ігнорувати цю норму не можна. Як ми вже говорили, потенційно це може стати основою для визнання правочину за позовом зацікавленої сторони недійсним** (якщо, звичайно, надалі загальні збори не схвалять цей правочин). З іншого боку, приймати рішення для укладення кожного другого договору — також не варіант. На нашу думку, ситуацію можна вирішити двома шляхами:
— вчиняти правочини без оформлення загальними зборами відповідних рішень. При цьому в майбутньому варто затвердити загальне рішення про їх схвалення (ст. 241 ЦКУ). Проблема тут хіба що в ризиках, які несуть контрагенти. Адже вони не мають гарантій, що загальні збори визнають відповідні правочини;
— отримати дозвіл загальних зборів на вчинення правочинів на певну суму наперед — до затвердження наступної річної фінзвітності. Такий варіант не передбачений ні модельним статутом, ні Законом № 1576***, але, вважаємо, він є припустимим.
** Про це говорить і пленум ВГСУ (див. п. 3.5 постанови від 29.05.2013 р. № 11).
*** Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.
Річ у тому, що покарати за це ніхто не може. Крім того, для такого підходу можна знайти й формальні аргументи — аналогію закону згідно з ч. 1 ст. 8 ЦКУ. Можливість прийняття такого рішення передбачена для АТ — у Законі України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI.
Ну ось проблему й розв’язано ☺. А який із цих варіантів підійде більше, вирішувати вже вам.
