8.1. Мільйон для цілей застосування РРО
Зміни в п. 296.10 ПКУ [1], унесені Законом № 569 [7], перекроїли склад осіб із числа єдиноподатників, які можуть не застосовувати РРО. Давайте детальніше розглянемо, хто тепер може з чистою совістю обійтися без касових апаратів.
Кого звільнили від застосування РРО та з якого періоду
З 01.01.2015 р. від застосування РРО звільнялися всі ФОП — платники ЄП груп 1 — 3. А вже з 01.07.2015 р. очікувалися зміни, згідно з якими від РРО повинні були звільнятися тільки ФОП груп 1 і 2, а ФОП групи 3 могли не застосовувати РРО, тільки якщо провадять діяльність на ринках, при продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної торгівлі. Однак, ураховуючи протести підприємців, законодавці перекроїли правила РРО-гри. Цього ж дня (01.07.2015 р.) прийняли Закон № 569 [7] з новими змінами до Закону про РРО [10], який набув чинності з 23.07.2015 р.
Виходить, що за період з 01.07.2015 р. по 23.07.2015 р. нові правила застосування РРО для єдиноподатників ще не діяли.
Зокрема, усі ФОП групи 3 на ЄП формально вже з 01.07.2015 р. повинні були застосовувати РРО (за винятком торговців на ринку, у дрібнороздрібній мережі через засоби пересувної торгівлі). Однак податківці надали їм відстрочення до 01.10.2015 р.
Для зручності порядок застосування РРО єдиноподатниками наведемо в табл. 8.1 на с. 74.
Таблиця 8.1. Порядок застосування РРО ФОП-єдиноподатниками
| Групи ФОП на ЄП | З 01.01.2015 р. по 30.06.2015 р. | З 01.07.2015 р. по 22.07.2015 р. | З 23.07.2015 р. |
| Група 1 | Не застосовує РРО | Не застосовує РРО | Не застосовує РРО |
| Група 2 | Не застосовує РРО | Не застосовує РРО | Не застосовує РРО тільки за умови, що обсяг доходу за календарний рік не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення РРО потрібно почати його застосовувати з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення. РРО також не потрібний, якщо платник ЄП підпадає під виняток за ст. 9 Закону про РРО [10] чи згідно з Переліком № 1336 [12] застосовує КОРО з РК |
| Група 3 | Не застосовує РРО | Не застосовує РРО тільки за умови, що ФОП займається торгівлею на ринку, дрібнороздрібною торгівлею через засоби пересувної торгівлі або підпадає під виняток за ст. 9 Закону про РРО [10] чи згідно з Переліком № 1336 [12] застосовує КОРО з РК | Не застосовує РРО тільки за умови, що обсяг доходу за календарний рік не перевищує 1 млн грн. або ФОП підпадає під виняток за ст. 9 Закону про РРО [10] чи згідно з Переліком № 1336 [12] застосовує КОРО з РК. У разі перевищення мільйонного критерію РРО потрібно почати застосовувати з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення |
За який період та як обчислювати обсяг доходу для цілей застосування/незастосування РРО
У п. 296.10 ПКУ [1] зазначено, що РРО можна не застосовувати, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.
Календарний рік — це період з 1 січня по 31 грудня будь-якого року.
Для цілей застосування РРО доцільно контролювати обсяги доходу за поточний рік починаючи з 1 січня, а не за попередній рік (за аналогією з обсягом доходу для визначення можливості працювати на спрощенці). При цьому дохід обчислюємо з початку кожного календарного року наново.
Порядок контролю за досягненням єдиноподатниками «критичного» доходу в 1 млн грн. має розробити Кабмін.
Що включаємо до доходу для розрахунку 1 млн грн.
Тут усе просто: для обліку беремо тільки ті доходи, які беруть участь у формуванні єдиноподатного доходу. Тобто все, що включається до доходу єдиноподатника, береться і для розрахунку доходу для цілей застосування РРО.
Наприклад, для ФОП на ЄП — комісіонера до доходу потрапляє тільки сума комісійної винагороди. Отже, і для розрахунку мільйонного критерію слід брати тільки ці суми (див. лист ДФСУ від 18.12.2015 р. № 11834/Б/99-99-17-02-02-14).
Звісно, усе те, що є цивільним доходом єдиноподатника (дивіденди, проценти, роялті, дохід від продажу автомобіля, нерухомості тощо), також у розрахунку мільйона не братиме участі.
Важливий момент: у розрахунок доходу беремо всі надходження, як готівкові, так і безготівкові, а також доходи в матеріальній і нематеріальній формах (ідеться про безоплатно отримані товари та кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності для третьогрупників — платників ПДВ).
Проблемний момент з поповненням рахунка для розрахунку мільйонного критерію
Як відомо, податківці вже досить давно сформували фіскальну позицію щодо поповнення рахунка єдиноподатника власними коштами. Вони вважають, що при поповненні рахунка у єдиноподатника виникає дохід. Така позиція податківців у плані поповнення рахунка, найімовірніше, пошириться і на розрахунок мільйонного критерію для цілей застосування РРО.
Ми ж вважаємо: якщо ФОП вносить на рахунок власні кошти (дохід, отриманий у попередніх періодах від підприємницької діяльності, кошти, отримані, наприклад, у вигляді зарплати, спадщини, дарунків, тобто вже обкладені ПДФО або звільнені від ПДФО), то він не зобов’язаний відображати дохід для ЄП. Але в цьому випадку потрібно бути готовим сперечатися з перевіряючими або відстоювати свою правоту в суді.
А ось унесення виручки на рахунок ФОП-ЄП не вважатиметься доходом єдиноподатника і податківці з цим згодні. Якщо ФОП уносить на свій поточний підприємницький рахунок готівку, яка на момент унесення вже була відображена у Книзі доходів (і витрат), такі кошти до доходу єдиноподатника не потрапляють. В «об’явці» вказують призначення платежу — виручка за певний період.
До речі, тепер довести, що внесені на рахунок кошти — це виручка, ще легше, оскільки порядок заповнення графи 2 Книги обліку доходів єдиноподатника вимагає розбивати підсумкові суми доходу за день на готівку та безготівку окремо. Заповнюючи графу «доходи» з розбиттям, єдиноподатнику просто довести, що на рахунок уносяться саме суми готівкової виручки, а не якісь інші кошти.
Якщо ФОП на ЄП перевищить мільйонний критерій
Якщо ФОП на ЄП не встежить за своїми обсягами доходу та перевищить мільйонний критерій, йому необхідно буде застосовувати РРО. Але тільки в тому випадку, якщо він надалі планує здійснювати готівкові розрахунки. Якщо розрахунки будуть тільки безготівковими, то РРО не потрібний.
Із цього правила є два винятки:
1) якщо ФОП на ЄП займається видами діяльності, перерахованими у ст. 9 Закону про РРО [10], то йому можна РРО не застосовувати — діє звільнення від РРО, яке поширюється на всіх.
Так, якщо ФОП займається, наприклад, продажем води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів, він підпадає під звільнення від РРО за п. 11 ст. 9 Закону про РРО [10] і РРО застосовувати не повинен;
2) якщо вид діяльності, яким займається ФОП на ЄП, згаданий у Переліку № 1336 [12], то в цьому випадку такий ФОП може не застосовувати РРО, але зобов’язаний буде застосовувати розрахункові квитанції і книги обліку розрахункових операцій (КОРО).
Річ у тім, що Закон № 569 [7] не зачепив ст. 10 Закону про РРО [10]. Вона діє, як і раніше. Тому у єдиноподатників, які повинні перейти на застосування РРО, зберігається можливість працювати без РРО, але із застосуванням КОРО і розрахункових квитанцій (РК) за Переліком № 1336 [12] (наприклад, при продажу продовольчих товарів). Хоча податківці вважають інакше. Вони пропонують застосовувати РРО всім ФОП груп 2 і 3, у яких обсяг доходу перевищив 1 млн грн., навіть у тому випадку, якщо діяльність ФОП уключена до Переліку № 1336 [12].
А чи потрібний РРО ФОП на ЄП, який перевищив з початку року мільйонну межу доходу, але приймає оплату виключно на банківський рахунок?
Ні. Як раніше, так і сьогодні всі суб’єкти господарювання, а не тільки ФОП на ЄП, при безготівкових розрахунках РРО застосовувати не зобов’язані.
Ще один момент. Якщо ФОП зобов’язаний застосовувати РРО, але замість РРО хоче використовувати платіжний термінал, чи може він так діяти?
Ні, приймання готівки через платіжний термінал не дає можливості уникнути необхідності встановити РРО. Інакше кажучи, платіжний термінал і РРО є речами невзаємозамінними. Якраз навпаки: якщо суб’єкт господарювання вимушений ставити РРО, то він повинен встановити і платіжний термінал також. Виняток становлять випадки, перераховані в п. 2 постанови № 878 [11]. До таких суб’єктів належать:
1) суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше 25 тис. осіб;
2) підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій). Під це звільнення не підпадають ФОП-торговці. А ось для юросіб з «пільговою» торговельною площею незалежно від чисельності населення в населеному пункті звільнення діє.
Зверніть увагу: якщо ФОП на ЄП усе ж перевищив мільйонний критерій і при цьому використовує готівкові розрахунки, зворотного шляху на безРРОшне життя йому вже не буде: якщо вже перейшли на застосування РРО (перевищили мільйон), реєстратор далі застосовується незалежно від обсягів доходу. Навіть при падінні обсягів (у майбутньому) домільйонна пільга не відновлюється.
Таким єдиноподатникам, які «укрупнилися», тобто тим, хто перевалив за мільйон, застосовувати РРО потрібно буде з початку першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення.
Як унинути від застосування РО при перевищенні обсягів, що наближається
Єдиним виходом уникнути застосування РРО для єдиноподатника, який працює з готівкою та наближається до перевищення 1 млн грн., буде заморожування діяльності або (що вигідніше в плані оподаткування) перехід на загальну систему з метою вимушеного простою.
Пояснимо. Єдиноподатнику з обсягом доходу, що наближається до 1 млн грн., можна обрати два варіанти тимчасового простою:
— залишитися на єдиному податку, але припинити діяльність до кінця року (потім відлік обсягу доходу почнеться наново);
— перейти на загальну систему також з метою перечекати до кінця року (це вигідніше в плані оподаткування).
Якщо залишитися на єдиному податку, але не отримувати доходи, то єдиноподатнику групи 3 за час простою доведеться сплачувати тільки ЄСВ (оскільки доходів у нього не буде), а єдиноподатнику групи 2 — ЄСВ і ще єдиний податок (за фіксованою ставкою).
Якщо перейти на загальну систему, то в цьому випадку за період простою ані єдиний податок, ані ЄСВ, ані ПДФО сплачувати не доведеться. Перешкод для переходу на спрощенку з наступного року також не буде, оскільки ПКУ [1] допускає «зіскок» зі спрощеної системи один раз протягом року. Тобто другий варіант вигідніший у плані оподаткування, однак він можливий тільки з початку кварталу. При цьому не забудьте подати заяву про перехід на загальну систему за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
Потім, коли ФОП переходитиме із загальної системи на єдиний податок наступного року, у розрахунковому періоді за попередній рік дохід не перевищить 1 млн грн. і можна буде знову працювати на ЄП без РРО.
8.2. РРО і група 2 єдиноподатників
Від РРО звільняються тільки ті єдиноподатники цієї групи, які не перевищили позначку доходу в 1 млн грн. Нагадаємо: раніше (до 23.07.2015 р.) п. 296.10 ПКУ [1] «безстроково» звільняв від застосування РРО тих ФОП на ЄП групи 2, які провадять діяльність на ринках і при продажу товарів в дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі. Тепер це звільнення пішло в небуття.
Якщо ФОП на ЄП у групі 2 уже перевищив позначку в 1 млн грн.
Давайте розберемося, що робити тим єдиноподатникам групи 2, які або вже перевищили позначку в 1 млн грн., або наближаються до цього. Зрозуміло, що їм потрібно застосовувати РРО, але ось коли саме його потрібно почати застосовувати?
Тут усе залежить від того, в якому саме періоді був/буде перевищений обсяг доходу.
Якщо дохід «перевалив» за мільйон у першому півріччі 2015 року
Відповідь на запитання, коли ФОП на ЄП групи 2 почати застосовувати РРО, у цій ситуації є досить складною.
Законодавство, що діяло до 23.07.2015 р., передбачало для таких платників відстрочення до 01.01.2016 р. Отже, використовувати РРО в період з 01.07.2015 р. до 23.07.2015 р. вони точно не були зобов’язані. У той період на єдиноподатників групи 2 поширювалася індульгенція в плані застосування РРО — діяла та редакція п. 296.10 ПКУ [1], яка дозволяла всім без винятку єдиноподатникам групи 2 не застосовувати РРО до 01.01.2016 р. (незалежно від їх обсягів доходів і видів діяльності).
Таким чином, у цей період усім єдиноподатникам групи 2 РРО ще не був потрібний.
А ось з 23.07.2015 р. запрацювали зміни, унесені Законом № 569 [7], і почало діяти «правило 1 млн». Хоча правильніше було б з боку законодавців усе ж таки передбачити якийсь пільговий період для єдиноподатників групи 2, що перевищили обсяг доходу станом на 01.07.2015 р. Адже до набуття чинності Законом № 569 [7] багато хто навіть не здогадувався, що на них чекає, сподіваючись спокійно працювати без РРО до кінця року.
Виходить, уже з 23.07.2015 р. запрацювали норми, які зобов’язують другогрупників встановлювати РРО з першого числа місяця кварталу, наступного за кварталом перевищення мільйонного обсягу доходів.
Тобто формально у податківців з’явилися підстави вимагати застосування РРО від ФОП на ЄП групи 2. Причому спочатку остаточно не було зрозуміло, чого слід від них чекати: у разі жорсткої фіскальної позиції могли зобов’язати встановити РРО вже з 23.07.2015 р. Але ж ця дата — не перше число кварталу. Чи можна сподіватися на «відстрочення» від фіскалів у цьому питанні до 01.10.2015 р.?
Як свідчить консультація, розміщена в категорії 109.02 ЗІР ДФСУ, можна. Податківці роз’яснили, що єдиноподатники групи 2, у яких обсяг доходу перевищив 1 млн грн. у 2015 році (незалежно від місяця, в якому відбулося таке перевищення), зобов’язані почати застосовувати РРО з 01.01.2016 р.
Дохід перевищив 1 млн грн. у III кварталі 2015 року
У цьому випадку немає жодних сумнівів у тому, що ФОП на ЄП групи 2 має почати застосовувати РРО вже з 01.10.2015 р. Про це нам прямо говорить оновлена норма п. 296.10 ПКУ [1]: застосування РРО розпочинається з першого числа місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення.
Хоча податківці лояльно поставилися до таких підприємців і дозволили їм почати використовувати РРО з 01.01.2016 р. (див. категорію 109.02 ЗІР ДФСУ).
Дохід перевищив 1 млн грн. у IV кварталі 2015 року
Ті, хто перевищив обсяг доходу в IV кварталі 2015 року, повинні були почати застосовувати РРО з 01.01.2016 р., оскільки знову ж таки працює принцип: РРО потрібно починати застосовувати з початку кварталу, наступного за кварталом, в якому перевищено межу в мільйон (який обчислюється з початку календарного року).
При цьому, якщо вже перейшли на застосування РРО (перевищили мільйон), РРО далі застосовується незалежно від обсягів доходу.
Ще нюанс: переходити на квартальну звітність з ЄП у зв’язку з цим нововведенням ФОП на ЄП групи 2 не потрібно.
Як обчислювати мільйон групі 2
Детально про те, як обчислювати мільйон для цілей застосування Закону про РРО [10], ми розповіли вище. Однак стосовно другогрупників є один важливий нюанс: вони не декларують дохід поквартально, звітний період у них дорівнює року. Звідси і запитання: чи не буде проблем з визначенням доходу? Мовляв, оскільки поквартального декларування немає, то й дохід потрібно визначати не наростаючим підсумком.
Ми вважаємо, що встановлений річний звітний період до жодних особливостей не призводить. Інакше кажучи, другогрупник повинен визначати дохід за календарний рік так само, як і підприємець групи 3.
ФОП на ЄП групи 2 і торгівля пивом
Для того щоб визначити, чи потрібно застосовувати РРО і коли виникає такий обов’язок, слід розрізняти два види торгівлі пивом:
1) торгівля пивом у пляшках і бляшанках;
2) торгівля пивом на розлив.
Торгівля пивом у пляшках і бляшанках. Роздрібна торгівля пивом у пляшках і бляшанках прописана в п. 1 Переліку № 1336 [12]. Причому за ним такий вид діяльності можна провадити без РРО, але з використанням РК і КОРО, незалежно від річного обсягу розрахункових операцій.
На нашу думку, здійснювати торгівлю пивом у пляшках і бляшанках без РРО підприємець має право і після перевищення обсягу доходу в 1 млн грн. Адже ст. 10 Закону про РРО [10] і Перелік № 1336 [12] не передбачають обмежень обсягу доходу.
Однак податківці так не вважають. Вони не перестають стверджувати: усі підприємці — єдиноподатники груп 2 і 3 незалежно від виду діяльності, у разі якщо їх дохід перевищує 1 млн грн., повинні застосовувати РРО (див. листи ДФСУ від 08.09.2015 р. № 19201/6/99-95-42-01-16-01 і від 22.10.2015 р. № 3153/С/26-15-17-04-14, категорії 109.02 та 109.03 ЗІР ДФСУ).
Тобто, на думку фіскалів, якщо дохід перевищує 1 млн грн., обов’язок застосування РРО настає навіть при провадженні видів діяльності, звільнених від РРО згідно з Переліком № 1336 [12].
Торгівля пивом на розлив. Торгівля таким пивом не включена до Переліку № 1336 [12], тобто не підпадає під дію ст. 10 Закону про РРО [10]. І хоча п. 6 ст. 9 Закону про РРО [10] та п. 296.10 ПКУ [1], що діє в парі з ним, звільняють від обов’язку застосування РРО при доході до 1 млн грн., РРО при торгівлі пивом на розлив доведеться зареєструвати ще до початку провадження діяльності. Адже для того, щоб отримати ліцензію на торгівлю пивом (на винос та/або на розлив), в обов’язковому порядку потрібна наявність РРО. Його дані вказують у заяві на отримання ліцензії. Вони ж будуть вказані в додатку до ліцензії на торгівлю розливним пивом.
Виходить, що єдиноподатникам, які торгують пивом на розлив, не уникнути застосування РРО, навіть якщо обсяг їх доходу не перевищує 1 млн грн. (згідно з п. 296.10 ПКУ [1]).
8.3. РРО і група 3 єдиноподатників
Можна сказати, що підприємцям на єдиному податку у групі 3 пощастило більше, ніж другогрупникам. Коли б не Закон № 569 [7], їм би довелося всім без винятку застосовувати РРО при розрахунках за готівку вже з 01.07.2015 р. Але тепер єдиноподатники групи 3 з доходом менше мільйона можуть зітхнути полегшено та забути про РРО. Принаймні поки їх доходи не наблизяться до критичної позначки. У тих же, хто наблизився до мільйона або вже перевищив цю суму, запитань більше, ніж відповідей. Детальніше з цими запитаннями розберемося далі.
ФОП на ЄП групи 3 з початку липня і до моменту набуття чинності Законом № 569 [7] (23.07.2015 р.) перебували в «підвішеному» стані. Старе законодавство зобов’язувало почати застосовувати РРО вже з 01.07.2015 р. усіх тих платників, які мають справу з розрахунками, при яких обов’язковим є застосування РРО (крім ринкової і пересувної торгівлі, яку звільняв від РРО п. 296.10 ПКУ [1]), причому без будь-якої прив’язки до обсягу отриманих доходів.
Багато хто сподівався, що запровадження РРО для них відтерміновано, але з прийняттям Закону № 569 [7] стало зрозуміло, що РРО усе ж таки застосовувати доведеться, однак тільки з урахуванням обсягу доходу.
У зв’язку з цим найбільш складна ситуація склалася з тими ФОП на ЄП групи 3, хто має високі показники доходу (більше мільйона або наближаються до цього).
Якщо дохід перевищив 1 млн грн.
1. Якщо дохід перевищено у першому півріччі 2015 року
Якщо межу в мільйон подолали в першому півріччі 2015 року, то застосування РРО з 01.07.2015 р. є обов’язковим. Зрозуміло, при проведенні тих операцій, які вимагають застосування РРО (якщо у вас виключно безготівкові розрахунки, то РРО не потрібний).
Хоча слід віддати належне податківцям: вони надали відстрочення таким суб’єктам і дозволили їм перейти на застосування РРО з 01.10.2015 р. (див. роз’яснення в категорії 109.02 ЗІР ДФСУ).
2. Якщо дохід перевищено у III або IV кварталі 2015 року
Якщо ФОП на ЄП групи 3 перевищив мільйон у III кварталі, на застосування РРО потрібно було перейти з 01.10.2015 р.
Відповідно, якщо це відбулося в IV кварталі 2015 року — з 01.01.2016 р.
Якщо у 2015 році обсяг не перевищив 1 млн, у 2016 році можна продовжувати працювати без РРО, при цьому відлік мільйонної межі почався наново (з 01.01.2016 р.).
Нагадуємо: якщо єдиноподатник одного разу перевищить мільйонний критерій, він зобов’язаний буде застосовувати РРО надалі «безстроково». І подальше падіння обсягів від РРО його не врятує.
Тому в разі наближення до мільйона краще призупинити діяльність до кінця року (якщо це можливо, звичайно). А з нового року відлік мільйонного критерію, як ми вже сказали, почнеться наново.
Якщо ж ФОП на ЄП групи 3 перевищить мільйонну межу, але надалі не застосовуватиме готівкові розрахунки (працюватиме тільки за безготівку), РРО йому не потрібний.
Зауважимо також: п. 296.10 ПКУ [1] звільняє ФОП-ЄП від застосування РРО і розрахункових книжок на підставі п. 6 ст. 9 Закону про РРО [10].
Водночас згідно зі ст. 10 Закону про РРО [10] Кабмін визначає перелік видів діяльності, при провадженні яких дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК і КОРО, а також граничний розмір річного доходу, при перевищенні якого застосування РРО є обов’язковим.
На виконання вимог ст. 10 Закону про РРО [10] Кабмін затвердив Перелік № 1336 [12], згідно з яким при провадженні деяких видів діяльності обов’язок застосування РРО не настає незалежно від розміру отриманого доходу.
Важливим є те, що дія ст. 10 Закону про РРО [10] не залежить від ст. 9 цього ж Закону [10] і встановлює додаткові пільги щодо застосування РРО. Тому, якщо ФОП провадить діяльність, зазначену в Переліку № 1336 [12], граничний розмір доходу щодо якої не встановлений, такий підприємець, на нашу думку, має право не застосовувати РРО, навіть якщо його дохід перевищив 1 млн грн.
Однак податківці мають іншу думку. Так, у категорії 109.02 ЗІР ДФСУ наведено роз’яснення, в якому зроблений висновок про те, що ФОП-ЄП груп 2 і 3, обсяг доходу яких перевищує 1 млн грн., незалежно від виду діяльності, при здійсненні розрахункових операцій зобов’язані застосовувати РРО. Виходить, фіскали «поширили» обмеження, встановлені ПКУ [1], і на ст. 10 Закону про РРО [10].
Така позиція, звичайно ж, є законодавчо необґрунтованою, однак її потрібно брати до уваги, адже доводити свою правоту в суді готові далеко не всі підприємці, а штрафи за порушення у сфері готівкового звернення досить високі.
Законодавча «чорна діра» для третьогрупників
Зміни до Закону про РРО [10] набули чинності не з 01.07.2015 р., а з 23.07.2015 р., тобто з дати опублікування Закону № 569 [7].
Звідси виникає закономірне запитання: що робити ФОП на ЄП групи 3, якщо він працював без РРО в «перехідний» період (тобто з 01.07.2015 р. до дати набуття чинності новим Законом № 569 [7], тобто до 23.07.2015 р.)?
На жаль, податківці можуть покарати єдиноподатників групи 3 за роботу без РРО, оскільки формально в цей період старе звільнення від застосування РРО вже не діяло, а нове, яке запровадило мільйонний критерій згідно із Законом № 569 [7], ще не діяло.
Причому загрожує штраф не лише єдиноподатники, які досягли мільйонної межі, а й усім без винятку третьогрупникам. У цей період від застосування РРО ніхто з групи 3 не звільнявся.
Як аналогічну ситуацію можемо навести такий приклад. Свого часу, коли набував чинності ПКУ [1], він не містив норми щодо застосування штрафів за порушення, допущені до набуття ним чинності. І ВАСУ представив цю ситуацію так: саме порушення має визначатися за законодавством, що діяло на дату вчинення порушення, а відповідальність за нього — за законодавством, що діяло на момент виявлення (інформаційний лист ВАСУ від 24.11.2011 р. № 2198/11/13-11). Щось схоже спостерігаємо у випадку з нашою «чорною дірою» у РРО-законодавстві.
Тому в цей період в ідеалі краще було б утриматися від приймання готівкових та/або кредитних карток від клієнтів — приймати оплату через касу банку або за безготівковим розрахунком. Але ми ж розуміємо, що для багатьох єдиноподатників це неможливо і вони продовжували працювати без РРО до набуття чинності Законом № 569 [7]. Тут залишається сподіватися тільки на розсудливість ДФСУ, яка, можливо, амністує ФОП за цей період, оскільки ситуація дійсно виявилася абсурдною.
Мораторій на перевірки за період «чорної діри»
Чи варто сподіватися на мораторій на перевірки як на можливість уникнути штрафів?
З мораторієм на перевірки єдиноподатників не все так просто. У п. 28 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ [1] є норма, згідно з якою звільняються від РРО-перевірок ФОП на ЄП груп 2 і 3 (крім тих, що провадять діяльність на ринках, продаж товарів в дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі) і ті, які з 01.01.2015 р. до 30.06.2015 р. включно почали застосовувати РРО. Звільнення від перевірок діє з дати початку застосування касових апаратів до 01.01.2017 р.
Очевидно, що більшість єдиноподатників групи 3 не підпадає під цей мораторій, оскільки не встигли почати застосовувати РРО до 30.06.2015 р.
Тому ще раз підкреслимо: врятує ситуацію тільки добра ласка ДФСУ (тобто позитивне роз’яснення, що не дозволяє за цей період штрафувати єдиноподатників групи 3).
Штрафи в період «чорної діри»
Що може загрожувати за незастосування РРО тим ФОП на ЄП групи 3, які з 01.07.2015 р. до 23.07.2015 р. проводили готівкові розрахунки без РРО?
Ми, звичайно ж, сподіваємося на лояльність перевіряючих, але якщо вони такої поблажки єдиноподатникам не дадуть, то останнім може загрожувати штраф згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО [10] за непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи.
Згідно з цією нормою, якщо порушення вчинене уперше — штраф застосовується в розмірі 1 грн. Кожне наступне порушення каратиметься штрафом у 100-процентному розмірі вартості проданих з порушеннями товарів (наданих послуг).
При цьому під вчиненням порушення вперше мається на увазі «уперше протягом календарного року». А повторним слід вважати порушення, вчинене вдруге протягом року.
Так-от, якщо протягом однієї перевірки податківці виявлять декілька порушень, то оштрафують за кожне з них. І тільки за перше порушення штраф буде мінімальним. Виходить, якщо протягом спірного періоду у єдиноподатника був лише один продаж, тоді він може сподіватися на 1 грн. А кожний наступний може загрожувати йому штрафом.
Якщо ФОП на ЄП групи 3 уже придбав РРО, але не набрав мільйон
Існує досить велика кількість ФОП з числа єдиноподатників групи 3, які, чекаючи на зміни в законодавстві про РРО, вже придбали РРО і зареєстрували його в податковій.
Якщо ви діяли саме так, то майте на увазі, що всі готівкові платежі ви зобов’язані проводити через цей РРО доти, поки не знімете його з реєстрації в податковій. Про це нагадують і податківці в консультації з категорії 109.03 ЗІР ДФСУ.
Тому, якщо ви хочете відмовитися від РРО, зробіть це правильно (гл. 4 розд. 2 Порядку № 417 [13]):
1) розпломбуйте РРО в сервісному центрі;
2) подайте до податкової заяву про анулювання РРО-реєстрації за формою № 4-РРО, довідку про розпломбування РРО та реєстраційне свідоцтво;
3) отримайте у податковій довідку про анулювання РРО-реєстрації за формою № 6-РРО.
ФОП на ЄП групи 3, який не досяг мільйона
Якщо ФОП на ЄП групи 3 не досяг мільйона, то про РРО він може не перейматися і надалі. Єдина проблема — період з 01.07.2015 р. по 23.07.2015 р. (про це ми писали вище).
Крім того, якщо ФОП на ЄП групи 3 займається торгівлею пивом на розлив, то йому РРО буде потрібний незалежно від обсягу доходу, тобто навіть у тому випадку, якщо він не досяг мільйонного критерію.
Облік товарних запасів
Закон № 569 [7] додав ще одну проблему ФОП на ЄП групи 3. Але тільки тим, які є платниками ПДВ. Вони потрапляють до кола осіб, яких можуть оштрафувати згідно із Законом про РРО [10] за неведення обліку товарних запасів. Детальніше про це читайте далі.
8.4. Облік товарних запасів згідно із Законом про РРО
Як ми вже зазначали, 23.07.2015 р. набув чинності Закон № 569 [7], у зв’язку з чим в Законі про РРО [10] з’явилося безліч поправок. Ми розповімо про те, кому тепер потрібно вести облік товарів на складах, які конкретно дії криються за розпливчатою фразою «облік товарних запасів» та який штраф передбачений за відсутність такого обліку.
Кого звільнили від обліку
Вимога вести облік товарних запасів у Законі про РРО [10] містилася давно — у п. 12 ст. 3. Причому там же було застереження: мовляв, дехто звільнений від цього обліку. Щоправда, від цього застереження користі було мало. Річ у тім, що формулювання «звільнення» було таким розпливчатим, що ніхто не міг зрозуміти, кого ж воно стосується. На щастя, з 23.07.2015 р. ситуація прояснилася (див. табл. 8.2 на с. 82.).
Таблиця 8.2. Звільнення від обліку товарних запасів (п. 12 ст. 3 Закону про РРО [10])
| Як було до 23.07.2015 р. | Як стало з 23.07.2015 р. |
| Суб’єкти господарювання, які приймають готівку (чи платіжні картки) за продані товари (роботи, послуги), зобов’язані вести облік товарних запасів… | |
| «12) <…> за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг)» | «12) <…> Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість» |
Таким чином, на сьогодні облік товарних запасів є необов’язковим для:
1) єдиноподатників груп 1 і 2;
2) ФОП-єдиноподатників групи 3 з числа неплатників ПДВ.
Крім того, вести облік товарів не зобов’язані ті суб’єкти господарювання, які використовують виключно безготівковий розрахунок за продані товари (роботи, послуги), оскільки на них взагалі не поширюється ст. 3 Закону про РРО [10].
Узагальнивши наявні обмеження, у табл. 8.3 покажемо, хто повинен вести облік товарів згідно із Законом про РРО [10], а хто — ні.
Таблиця 8.3. Чи потрібний облік товарних запасів для цілей застосування РРО?
| Суб’єкт господарювання — платник ПДВ? | Приймає готівкові та/або платіжні картки | Приймає платежі тільки за безготівку | |
| ФОП на ЄП групи 1 | — | облік не потрібний | — |
| ФОП на ЄП групи 2 | — | облік не потрібний | облік не потрібний |
| ФОП на ЄП групи 3 | з ПДВ | облік потрібний (навіть якщо річний обіг менше 1 млн грн. і ви не маєте РРО) | облік не потрібний (незалежно від обсягів обороту)* |
| без ПДВ | облік не потрібний (незалежно від обсягів обороту та наявності/відсутності РРО) | облік не потрібний (незалежно від обсягів обороту)* | |
| * Що стосується Книги обліку доходів (і витрат), то її вести потрібно (як завжди). А ось окремий облік товарів — ні. | |||
Та все ж може виникнути й таке каверзне запитання: якщо ФОП на ЄП установить РРО (добровільно, або через торгівлю пивом на розлив, або через мільйонний дохід), але не буде платником ПДВ, чи потрібно йому вести облік товарних запасів? На нашу думку, не потрібно. У п. 12 ст. 3 Закону про РРО [10] чітко зазначено: від товарного обліку звільнено всіх ФОП на ЄП, які є неПДВшниками.
Але будьте напоготові. Адже може виникнути зворотна ситуація: якщо ФОП на ЄП групи 3 з оборотом менше 1 млн грн. не використовує РРО (має таке право), але є платником ПДВ, то він зобов’язаний вести облік товарних запасів! Адже Закон про РРО [10] не звільняє його від цього обов’язку.
Отже, тільки ті ФОП на ЄП, які не пов’язані з ПДВ, можуть зітхнути з полегшенням: тепер податківці вже точно не можуть їх штрафувати за ст. 20 Закону про РРО [10] за відсутність обліку товарів.
Однак будьте обережними! Звільнення від товарного обліку «працює» тільки в межах Закону про РРО [10], тобто воно лише рятує від штрафу за ст. 20 Закону про РРО [10], але зовсім не надає права ФОП на ЄП працювати без документів на товар.
Документи на товар* ви все одно повинні мати, щоб уникнути непорозумінь з податківцями і Держпродспоживслужбою. Пам’ятайте, що будь-який суб’єкт господарювання зобов’язаний мати первинні документи: ця вимога міститься не в Законі про РРО [10], а в інших нормативно-правових актах (зокрема, у ст. 44 ПКУ [1], пп. 17 і 18 Порядку № 833 [14] та ін.).
* Наприклад, договори, рахунки, акти закупівлі, платіжні доручення, чеки, квитанції від продавця, ТТН, накладні тощо.
Тепер детальніше поговоримо про тих, хто не підпадає під звільнення від товарного обліку.
ФОП на ЄП групи 3 (платники ПДВ)
Якщо ви є ФОП на ЄП — платником ПДВ, то п. 12 ст. 3 Закону про РРО [10] пропонує вам вести облік товарних запасів на складах або за місцем їх реалізації «в порядку, встановленому законодавством».
Однак жоден нормативно-правовий акт на сьогодні не містить такого порядку. Тобто законодавством не визначений порядок обліку товарних запасів у ФОП-єдиноподатника.
Що ж робити? Податківці традиційно схиляються до того, що облік товарних запасів — це правильне заповнення Книги обліку доходів і витрат. Проте в самій Книзі немає граф для відображення товарів. Як правильно відмічає Мін’юст у своєму листі від 19.05.2010 р. № 6091-0-4-10-20, форма Книги обліку доходів і витрат у ФОП на ЄП не передбачає ведення обліку товарних запасів, вона призначена тільки для обліку його доходів і витрат.
По суті, виходить, що ФОП на ЄП, навіть незважаючи на ПДВшний статус, можуть «заплющити очі» на облік товарів і спокійно вести Книгу обліку доходів і витрат. Тобто жодного специфічного обліку вести не потрібно. Достатньо того, щоб ви мали документи на надходження товару (як мінімум вхідну ПН, але краще, якщо до неї ще й договір, платіжку і ТТН). Цього, як і раніше, має вистачити.
Найобережнішим же можна порадити вести облік товарів (скільки придбано за день і скільки продано за день у штуках та в гривнях) у довільній формі. Наприклад, у зошиті або за допомогою спеціальної складської програми.
Юрособи на ЄП групи 3 (платники ПДВ)
З юрособами все простіше. Оскільки вони зобов’язані вести бухоблік, то й облік товарних запасів на складах або за місцем їх реалізації їм слід вести згідно з П(С)БО 9 [26].
При цьому обов’язково слід мати усі необхідні документи при оприбутковуванні товару (накладна, ТТН). Саме ведення бухгалтерського обліку запасів підтверджує виконання вимог п. 12 ст. 3 Закону про РРО [10].
Зверніть увагу: штраф за ст. 20 Закону про РРО [10] застосовується тільки в разі продажу зовсім не облікованих товарів. Тобто за огріхи в обліку він не накладається. При цьому виявити необліковані товари у юрособи досить складно. Пам’ятайте, що навіть при податковій перевірці інвентаризацію проводите ви самі, а не податківці (п.п. 20.1.9 ПКУ [1]).
8.5. РРО-штрафи
Для більшості суб’єктів підприємництва застосування РРО насамперед пов’язане з потенційною небезпекою, яку криють у собі підступні штрафи за будь-яке порушення в цій сфері. Це дамоклів меч, який постійно висить над тими, хто зобов’язаний використовувати у своїй діяльності касові апарати та платіжні термінали. Але від них, на жаль, нікуди не дінешся. Тому давайте розглянемо, за які порушення у сфері застосування РРО загрожує відповідальність.
Передусім з’ясуємо, кого можуть притягти до відповідальності за порушення у сфері РРО, які органи накладають штрафи, який порядок застосування штрафних санкцій і, що важливо, строки давності за ними (див. табл. 8.4).
Таблиця 8.4. Штрафи за порушення у сфері застосування РРО
| Запитання щодо застосування санкцій | Пояснення |
| Хто здійснює контроль у сфері застосування РРО? | 1) ДФСУ — у загальному випадку (у процесі документальних і фактичних перевірок); 2) ДФСУ і НБУ — у частині проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти |
| Який порядок застосування штрафних санкцій до суб’єктів господарювання? | Орган ДФСУ виписує на суму штрафу податкове повідомлення-рішення (за формою «С»). Отримавши його, суб’єкт господарювання повинен у 10-денний строк або сплатити вказану суму, або оскаржити повідомлення-рішення в адміністративному/судовому порядку. У разі коли протягом 10 календарних днів з дати отримання повідомлення-рішення (чи з дня узгодження грошового зобов’язання, якщо проводилася процедура оскарження) сума не сплачена, вона набуде статусу податкового боргу та на неї починає нараховуватися пеня |
| Які строки давності застосовують до штрафних санкцій, що накладаються на суб’єктів господарювання? | За порушення у сфері РРО слід застосовувати загальний строк давності, передбачений ПКУ [1], у 1095 днів, тоді як 6-місячний строк згідно зі ст. 250 ГКУ [2] у цьому випадку не застосовується |
| Яка відповідальність посадових осіб і осіб, які здійснюють розрахункові операції? | Зазначені особи можуть притягуватися до адміністративної відповідальності за ст. 1551 КпАП [3]. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 1551 КпАП [3], розглядають районні, районні в місті, міські суди на підставі протоколів, складених посадовими особами органів ДФСУ |
| Які строки давності для застосування адмінштрафів? | 3 місяці з дня вчинення порушення, а якщо порушення є триваючим — 3 місяці з дня його виявлення (тобто складання акта перевірки, в якому таке порушення зафіксоване). До закінчення зазначеного строку орган ДФСУ має встигнути скласти та передати до суду протокол про адміністративне правопорушення, а суд — розглянути справу та винести постанову про накладення штрафу |
Із загальними запитаннями розібралися.
А тепер наведемо самі штрафи за порушення порядку проведення розрахункових операцій у табл. 8.5 з урахуванням змін, унесених з 23.07.2015 р. Законом № 569 [7].
Таблиця 8.5. РРО-штрафи, що накладаються на суб’єктів господарювання та посадових осіб
| № з/п | Вид порушення | Санкція за порушення | Нормативний акт |
| Штрафи, що накладаються на суб’єктів господарювання | |||
| 1 | Проведення розрахункових операцій з використанням РРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) | Якщо порушення вчинене вперше* — штраф у розмірі 1 грн. | П. 1 ст. 17 Закону про РРО [10] |
| За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (наданих послуг)** | |||
| * Під вчиненням порушення вперше законодавець мав на увазі «уперше протягом календарного року», а не вперше за увесь період діяльності суб’єкта господарювання. Тобто повторним слід вважати порушення, вчинене вдруге протягом року. Майте на увазі: якщо протягом однієї перевірки податківці виявлять декілька порушень, то оштрафують за кожне з них. І тільки за перше порушення штраф буде мінімальним (див. лист ДФСУ від 31.07.2014 р. № 862/7/99-99-22-06-03-17/34). Так само вважають і суди (див. постанову Хмельницького окружного адмінсуду від 26.02.2015 р. № 822/328/15). ** Штраф визначають виходячи з суми перевищення фактичної вартості продажу над сумою проведеної розрахункової операції. | |||
| 2 | Непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи | Якщо порушення вчинене вперше — штраф у розмірі 1 грн. За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (наданих послуг)*** | П. 1 ст. 17 Закону про РРО [10] |
| 3 | Невідповідність у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів, зазначеної в денному звіті, більш ніж на 10 % розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня* | ||
| 4 | Нероздрукування (невидача) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій**, або проведення розрахункової операції без використання РК | ||
| * Пам’ятайте: готівкова виручка з попереднього дня, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, має бути зареєстрована (внесена) через РРО з використанням операції «Службове внесення». Інакше сума коштів, зазначена в денному звіті РРО, не відповідатиме сумі готівки на місці проведення розрахунків, а отже, до підприємства застосують штраф на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО [10]. ** Відсутність у чеку РРО одного з обов’язкових реквізитів (адреса, назва господарської одиниці, індивідуальний податковий номер платника ПДВ та ін.) прирівнюється до невидачі розрахункового документа. Такого самого підходу дотримуються і суди. *** П’ятикратний штраф, що застосовувався починаючи з третього виявлення протягом календарного року тих видів порушень, які зазначені в п. 1 ст. 17 Закону про РРО [10], скасовано з 23.07.2015 р. | |||
| 5 | Невикористання РК при здійсненні розрахункових операцій у випадках, передбачених Законом про РРО [10] | Штраф у розмірі 20 нмдг (340 грн.) | П. 3 ст. 17 Закону про РРО [10] |
| 6 | Використання не зареєстрованої належним чином РК або порушення встановленого порядку її використання | ||
| 7 | Незабезпечення зберігання РК протягом встановленого строку | ||
| 8 | Невиконання друкування контрольної стрічки або нестворення її в електронній формі на РРО | Штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.) | П. 5 ст. 17 Закону про РРО [10] |
| 9 | Перекручення даних про проведення розрахункових операцій, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі | ||
| 10 | Проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості | Штраф у розмірі 5 нмдг (85 грн.) | П. 6 ст. 17 Закону про РРО [10] |
| 11 | Порушення встановленого в п. 1 ст. 9 Закону про РРО [10] порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ та організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і витратних касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою (за її наявності) в установленому порядку | Штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.) | П. 7 ст. 17 Закону про РРО [10] |
| 12 | Застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, до конструкції або програмного забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника за умови відсутності або пошкодження пломби ЦСО | Штраф у розмірі 100 нмдг (1700 грн.) | П. 8 ст. 17 Закону про РРО [10] |
| 13 | Неподання до органів ДФСУ звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО дротовими або бездротовими каналах зв’язку в разі обов’язковості їх подання | Штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.) | П. 9 ст. 17 Закону про РРО [10] |
| 14 | Реалізація РРО (з числа включених до Держреєстру), до конструкції або програмного забезпечення яких унесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника | Штраф у розмірі 500 нмдг (8500 грн.) за кожний реалізований РРО* | Ст. 19 Закону про РРО [10] |
| * При цьому вартість реалізованого РРО повертається покупцю, а сам РРО підлягає конфіскації. | |||
| 15 | Реалізація товарів, які не оприбутковані в установленому порядку | Штраф у розмірі подвійної вартості неоприбуткованих товарів, не облікованих за місцем реалізації і зберігання, за цінами реалізації, але не менше 10 нмдг (170 грн.)* | Ст. 20 Закону про РРО [10] |
| * Цей штраф не поширюється на ФОП-ЄП — неплатників ПДВ, що випливає зі змін, наведених у п. 12 ст. 3 Закону про РРО [10], де ФОП-єдиноподатників-безПДВшників законодавці звільнили від обов’язку ведення обліку товарів. Але ця преференція діє лише в межах Закону про РРО [10]. | |||
| Штрафи, що накладаються на посадових осіб і осіб, які здійснюють розрахункові операції | |||
| 16 | Порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг | Штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, у розмірі від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн.) | Ч. 1 ст. 1551 КпАП [3] |
| Штраф на посадових осіб суб’єктів господарювання в розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.) | |||
| 17 | Дії, зазначені в п. 16 цієї таблиці, вчинені особою, на яку протягом року накладалося адміністративне стягнення за таке саме порушення | Штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.) | Ч. 2 ст. 1551 КпАП [3] |
| Штраф на посадових осіб суб’єктів господарювання в розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.) | |||
| Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 1551 КпАП, розглядаються районними, районними в місті, міськими судами на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, складених органами ДФСУ. | |||
Окрему увагу приділимо штрафу «за невідповідність» (п. 3 табл. 8.5).
По-перше, нагадаємо, що раніше (тобто до 23.07.2015 р.) за невідповідність на місці проведення розрахунків суми готівки тій сумі, що вказана в денному (Х-) звіті РРО (чи сумі продажу за квитанціями — якщо застосовується РК), штрафувалися будь-які суб’єкти господарювання.
Тепер же «за невідповідність» штрафують тільки юридичних осіб.
Приємно, що з-під штрафу за такі порушення випали всі ФОП. У принципі, така зміна «складу суб’єктів» порушення, схоже, випливає з доповнення, внесеного законодавцями до п. 13 ст. 3 Закону про РРО [10]. Згідно з новою редакцією цієї норми з ФОП-єдиноподатників, які не є платниками ПДВ, фактично знятий обов’язок забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній у денному звіті РРО, а в разі використання РК — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня!
За компанію з ними ФОП-єдиноподатники — платники ПДВ під цей штраф також не підпадають. Хоча, на відміну від єдиноподатників — неплатників ПДВ, їм Закон про РРО [10] не дозволяє «облаштовувати» обліково-готівковий «безлад» на місці проведення розрахунків. Тобто вони зобов’язані дотримуватися відповідності готівки даним денного звіту, але штрафів за порушення цієї вимоги немає. Мабуть, законодавці вирішили, що у ФОП, які можуть мати у себе «на кишені» як підприємницькі, так і особисті кошти, такий контроль і штрафування є малоефективними.
По-друге, зауважимо, що стара (до 23.07.2015 р.) редакція «складу» цього порушення не мала такого 10-відсоткового «люфта». Дуже цікаво, як ця норма застосовуватиметься фіскалами на практиці?
Думаємо, що «люфт» фіскалами під час РРО-перевірок повинен враховуватися як у «плюс» (надлишок «готівки» на місці проведення розрахунків), так і в «мінус» (нестача грошей). Тобто при перевірках юросіб у 2016 році відхилення на місці проведення розрахунків залишку готівки в «плюс» або в «мінус» на суму в межах 137 грн. 80 коп. (включно) від сум, зазначених у денному (Х-) звіті РРО, до застосування штрафів за п. 1 ст. 17 Закону про РРО [10] призводити не повинні.
Тут ще є цікавим таке запитання: а чи поширюється цей 10-відсотковий «люфт» на відхилення, виявлені у юрособи, яка застосовує не РРО, а РК? Якщо читати текст норми буквально, то виникає враження, що ні. Адже поблажка у вигляді цього «люфта» безпосередньо «прив’язана» за суттю до денного (Х-) звіту РРО. Водночас якщо поставитися до прочитання цього фрагмента норми системно, то можна стверджувати, що «люфт», який не штрафується, поширюється і на випадки з використанням РК. Сподіваємося, що момент цей роз’яснять фіскали нефіскально.
Нероздрукування Z-звіту
Попри те, що для суб’єктів, які застосовують РРО, у Законі про РРО [10] (п. 9 ст. 3) збережений обов’язок щодня роздруковувати Z-звіт (якщо цього дня проводилися розрахункові операції), проте зі ст. 17 Закону про РРО [10] тепер прибрали п. 4, де був присутнім штраф як за нероздрукування, так і за незбереження фіскальних звітних чеків в КОРО у розмірі 20 нмдг (340 грн.).
Водночас, незважаючи на таке «штрафо-покращення», краще не нехтувати щоденним роздрукуванням Z-звітів (за ті дні, коли проводилися РРО-розрахунки), адже податківці здавна дуже люблять підводити такі порушення під адмінштраф за ст. 1551 КпАП у розмірі від 5 до 10 нмдг, а також приписувати 5-кратний штраф за неоприбуткування готівки (див. консультації в категорії 109.20 ЗІР ДФСУ).
Крім того, зауважимо, що з 23.07.2015 р. скасовано обов’язок підклеювати щоденні звіти в КОРО.
Незбереження контрольної стрічки
Скасовано штраф за незбереження контрольної стрічки протягом 3 років, який був передбачений п. 5 ст. 17 Закону про РРО [10]. У принципі, скасування цього штрафу (як і штрафу за нероздрукування Z-звітів) пов’язане з тим, що податківці вже й так постійно отримують необхідну РРО-інформацію в електронному вигляді мережами.
Водночас цікаво, а чи буде штраф, якщо перевірка виявить, що не зберігаються контрольні стрічки за дати, що передували 23.07.2015 р.? Оскільки на той момент ця вимога діяла, то перевірка такі дії (точніше, бездіяльність) суб’єкта розцінить як порушення законодавства «того» періоду. Водночас за загальним правилом застосовуватися можуть лише санкції, що діють на момент виявлення (ця концепція викладена в інформаційному листі ВАСУ від 24.11.2011 р. № 2198/11/13-11). Отже, штрафу за ст. 17 Закону про РРО [10] не буде. Водночас не забувайте про небезпеку застосування адмінштрафу за ст. 1551 КпАП. Утім, тут можна трошки сподіватися на те, що до моменту перевірки вже мине строк давності щодо таких адмінправопорушень.
Звільнення від РРО-санкцій
Згідно з п. 9 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону про РРО [10], оновленим Законом № 569 [7] від РРО-санкцій тимчасово (до 01.07.2015 р.) звільнено, зокрема, суб’єктів господарювання:
— при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і посвідчених печаткою в установленому порядку;
— при продажу товарів у системі електронної торгівлі (комерції) (так звана інтернет-торгівля).
При цьому в п. 9 розд. ІІ Закону про РРО [10] окремим абзацом прописано таке. Санкції за порушення цього Закону [10] у період з 1 липня 2015 року до 1 січня 2016 року не застосовуються до суб’єктів господарювання, які до 1 серпня 2015 року уклали договори на постачання РРО, уключених до Державного реєстру РРО, і ввели в експлуатацію такі реєстратори в порядку, встановленому Законом про РРО [10], до 1 січня 2016 року.
Може скластися враження, що це «штрафне» звільнення поширюється на всіх. Тобто стосується і ФОП-єдиноподатників з числа тих, хто, перевищивши «мільйон», також «потрапив» з 1 липня «під» РРО.
Однак це не так. Ця преференція може поширюватися тільки на тих юридичних осіб, які надають послуги з оплатою «готівкою» до каси, а також на «інтернет-торговців» (як з числа юросіб, так і ФОП).
Отже, ФОП-єдиноподатники — «мільйонники» повз це послаблення «пролітають», мабуть, за винятком тільки тих з них, хто займається торгівлею через Інтернет і не має при цьому готівкових надходжень від інших видів діяльності.
Отже, згідно з цією штрафною преференцією «послужники» та/або «інтернет-торговці» могли до 2016 року отримати звільнення від штрафів, уклавши до 1 серпня 2015 року договір на придбання РРО (надаємо, не складно було укласти такий договір заднім числом, оскільки продавці РРО напевно зацікавлені у збільшенні збуту цих своїх товарів). І крім того, тим, хто бажає такої штрафної поблажки, потрібно було встигнути цей РРО отримати та ввести його в «повноцінну» експлуатацію до 1 січня 2016 року. При цьому був оплачений цей РРО постачальнику чи ні, значення не має.
