Штраф за п. 127.1 ПКУ
Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть накладення штрафу за п. 127.1 ПКУ в розмірі:
— 25 % від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету;
— 50 % від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, якщо такі дії вчинено повторно протягом 1095 днів;
— 75 % від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, якщо такі дії вчинено протягом 1095 днів утретє та більше.
Відповідальність у нашій ситуації покладається на підприємство — податкового агента. При цьому згідно з тим же п. 127.1 ПКУ одержувач таких доходів (фізособа-орендодавець) звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань/боргу. Важливий момент! Зазначений штраф не застосовують (через застереження в останньому абзаці того самого п. 127.1 ПКУ), якщо факт ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) ПДФО податковий агент самостійно виявляє при проведенні перерахунку за п. 169.4 ПКУ та виправляє в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу до моменту проведення перевірки контролюючими органами.
Законодавець встановив два види перерахунку з ПДФО: обов’язковий і добровільний.
Обов’язковий перерахунок проводять роботодавці:
1) за результатами кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року ( п.п. «а» п.п. 169.4.2 ПКУ);
2) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування ПСП при зміні платником податків місця застосування ПСП, а також у разі порушення ним порядку застосування цієї пільги ( п.п. «б» п.п. 169.4.2 ПКУ);
3) під час проведення остаточного розрахунку з працівником, який звільняється ( п.п. «в» п.п. 169.4.2 ПКУ).
Добровільний перерахунок можуть проводити всі податкові агенти за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування виплат.
Порядок проведення і обов’язкового, і добровільного перерахунку регулює п. 169.4 ПКУ. Тому під перерахунком, про який ідеться в п. 127.1 цього Кодексу, слід розуміти будь-який перерахунок, під час якого податковим агентом були самостійно виявлені та виправлені помилки з ПДФО.
Під перерахунком, про який ідеться в п. 127.1 ПКУ, слід розуміти будь-який перерахунок, під час якого податковим агентом були самостійно виявлені та виправлені помилки з ПДФО. Таким чином, якщо помилка виявлена підприємством під час проведення добровільного перерахунку з ПДФО та буде виправлена в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року, відповідно до норм ПКУ штраф за п. 127.1 ПКУ до підприємства не застосовуватиметься.
Аналогічні норми діють і щодо військового збору (ВЗ).
Пеня
Інше питання — пеня. Окремо зупинимося на порядку її нарахування. Специфіка податкових зобов’язань з ПДФО полягає в тому, що момент їх узгодження (див. п. 54.2 ПКУ) фактично збігається з моментом виникнення податкового боргу, якщо вони визначені неправильно або сплачені не в повному розмірі.
Інакше кажучи, податкові зобов’язання з ПДФО вважаються узгодженими в день виплати або нарахування доходу. Зобов’язання щодо їх сплати податковий агент повинен виконати в разі виплати доходу у грошовій формі — у день такої виплати; якщо дохід надається в негрошовій формі або виплачується готівкою з каси податкового агента — протягом банківського дня, наступного за днем такого нарахування (виплати, надання), а в разі якщо дохід нарахований, але не виплачений — протягом 30 календарних днів, наступних за днем нарахування.
Ці самі правила діють і щодо ВЗ. Якщо сума ПДФО та/або ВЗ, що підлягає сплаті, у зазначені вище строки до бюджету не була сплачена, то вона вважатиметься податковим боргом з нарахуванням на неї пені в порядку, визначеному п.п. 129.1.1 ПКУ*, з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок більша, за кожний календарний день прострочення в його сплаті ( п. 129.4 ПКУ).
* Посилання саме на п.п. 129.1.1 ПКУ бачимо і в консультації на «самовиправну» тему в категорії 103.26 ЗІР. Хоча в цьому випадку «рука тягнеться» до п.п. 129.1.3 ПКУ. Водночас варіант з « п.п. 129.1.1 ПКУ» більш вигідний для платника податків, оскільки має пільговий період ненарахування пені. — Прим. ред.
З 25.09.2015 р. облікова ставка НБУ не змінювалася і становить 22 % річних. Зверніть увагу: неутримання або неперерахування до бюджету сум ПДФО при виплаті фізичній особі доходів тягне накладення штрафу на посадових осіб підприємств (підприємців) у розмірі від 34 до 51 грн. ( ст. 1634 КпАП).
