Теорія
Загальні правила. Згідно з п. 4 Порядку № 1307* усі графи ПН, які мають вартісні показники, заповнюються у гривнях з копійками. При цьому кількість знаків після коми допускається не більше двох. Але часто округлення не дають правильного результату. Тоді виникає запитання: за рахунок якого показника ПН можна «підігнати» суму — за рахунок ціни (гр. 7) чи кількості (гр. 6)?
* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.
Графа 7. У п.п. 5 п. 16 Порядку № 1307 зазначено, що графа 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість» заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством. Раніше в ЗІР зазначалося, що значення в гр. 7 з більшою ніж два кількістю знаків після коми може наводитися, тільки коли ціни (тарифи) затверджені відповідним рішенням Уряду**.
** З переліком товарів і послуг, ціни на які регулюються державою, ви можете ознайомитися в постанові КМУ від 25.12.1996 р. № 1548.
У гр. 7 ПН у загальному випадку зазначається цифрове значення, яке має не більше двох знаків після коми. Водночас зауважимо: якщо у гр. 7 раптом виявилися більше двох знаків після коми, це не має призвести до втрати податкового кредиту (ПК). Адже тепер, навіть якщо ПН містить помилки в обов’язкових реквізитах (крім коду УКТ ЗЕД), але такі помилки не заважають (!) ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, які поставляються), період, сторони і суму ПЗ, така ПН надає право на ПК ( п. 201.10 ПКУ).
До речі, ще задовго до появи такої «ліберальної» норми ВАСУ зазначав, що навіть повна відсутність ціни не призводить до втрати ПН статусу належного податкового документа, за умови, що решта реквізитів заповнені правильно (ухвала ВАСУ від 28.01.2014 р. № К/9991/31157/11). Але, звичайно ж, краще до судових спорів не доходити. Графа 6. Конкретно Порядком № 1307 не визначена кількість знаків після коми, які можуть вказуватися у гр. 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» ПН. Але водночас правило округлення до двох знаків після коми тут не діє, адже воно стосується тільки вартісних показників ПН.
Тому у гр. 6 може вказуватися будь-яка кількість знаків після коми. І в листі ДФСУ від 12.01.2016 р. № 358/6/99-99-19-03-02-15 податківці зазначали, що необхідною кількістю знаків після коми в кількісному показнику вважається та кількість, якої вистачає для правильного розрахунку вартісних показників ПН.
Практика
Як правило, проблеми з округленнями в ПН виникають за таких обставин:
1. Коли отримана часткова передоплата за товар. У цьому випадку «підганяти» ПН потрібно за рахунок значення гр. 6. Адже у гр. 6 нам слід підрахувати, яка кількість товару/послуги виявилася оплаченою. У гр. 6 проставляємо стільки знаків після коми, скільки достатньо для того, щоб точно вийти на суму ПДВ, нараховану при отриманні оплати.
Приклад. Згідно з договором поставляється 1000 од. товару за ціною 17 грн. (без ПДВ). Покупець перерахував за товар 12000 грн. (у тому числі ПДВ, без ПДВ — 10000 грн.; ПДВ — 2000 грн.).
Визначаємо, яка кількість товару виявилася оплаченою: 10000 : 17 = 588,2353. Округлення до чотирьох знаків після коми достатньо для того, щоб вийти на потрібну суму:
588,2353 х 17 х 1,2 = 12000 (грн.).
Така сама ситуація і з отриманням передоплати за послуги. Наприклад, загальна вартість послуги за договором становить 12000 грн. (у точу числі ПДВ — 2000 грн.). Покупець перерахував 8000 грн. (у тому числі ПДВ, без ПДВ — 6666,67 грн., ПДВ — 1333,33 грн.). В цьому випадку у гр. 6 вкажемо значення 0,666667 (6666,67 грн. : 10000 грн.). Тоді вартість без ПДВ становитиме 6666,67 грн., а загальна сума — 8000 грн. 2. Коли ціна в договорі за одиницю товару встановлена з ПДВ, а розрахунок суми ПДВ відбувається «зворотним» рахунком.
Приклад. Підприємство поставляє 19 од. товару на загальну суму 2014 грн. (в тому числі ПДВ). Вартість одиниці товару в цьому випадку становить 106 грн., у тому числі ПДВ (без ПДВ — 88,33 грн., ПДВ — 17,67 грн.).
ПН має бути складена на суму 2014,00 грн. (106 х 19).
Ми ж отримуємо суму 2013,92 грн. (19 х 88,33 х 1,2).
Коригувати гр. 6 з кількістю в цій ситуації нерозумно. Адже у нас поставляється саме 19 одиниць товару, і показати більше у ПН ми не можемо, інакше завищимо обсяг постачання. Кількість товару, нагадаємо, є обов’язковим реквізитом ПН ( п.п. «е» п. 201.1 ПКУ).
У цьому випадку ми не зможемо заповнити ПН за «усіма вимогами»: або у нас не співпаде на «копійки» загальна сума за ПН і сума ПДВ в ній, або доведеться ставити ціну з більшою кількістю знаків (що також є порушенням порядку заповнення ПН).
Щоб з такими ситуаціями не стикатися, в договорі потрібно вказувати ціну товару без ПДВ. А потім вже «накручувати» ПДВ. А якщо договір вже укладений — унести до нього зміни до того, як поставлятиметься/оплачуватиметься товар.
Звертають на це увагу і податківці. Так, у листі ДФСУ від 02.03.2016 р. № 4698/6/99-99-19-03-02-15 зазначено, що для коректного заповнення гр. 7 і 8 ПН слід враховувати норми п. 194.1 ПКУ, згідно з яким ПДВ додається до ціни товарів/послуг, а не віднімається від їх вартості. Як варіант, в договорі можна встановити ціну не за одиницю товару, а за 100 одиниць. У такому разі ціна з ПДВ за 100 штук товару становитиме за даними нашого прикладу 10600 грн. Відповідно ціна без ПДВ — 8833,33 грн., ПДВ — 1766,67 грн. У такому разі у гр. 6 поставимо значення «0,19», у гр. 7 — «8833,33». А загальна сума за ПН (уключаючи ПДВ) становитиме потрібні нам 2014,00 грн. (0,19 х 8833,33 х 1,2).
Що робити, якщо оплата вже відбулася і до договору не можна внести зміни? На нашу думку, слід усе ж таки «підігнати» загальну суму ПН до договірної вартості товарів/послуг і вартості, яка вказана в первинці. І зробити це можна за рахунок збільшення знаків після коми в ціні (гр. 7). Так, це буде порушенням порядку заповнення ПН. Але в цьому випадку можна буде говорити про те, що незначні недоліки не призводять до втрати права на ПК ( п. 201.10 ПКУ). У будь-якому разі це краще, ніж невідповідність суми за ПН і суми в первинних документах.
