Розбираємося з держорганами. Якщо перереєстрація в Єдиному реєстрі вже оформлена, тоді перший крок ви зробили, тому детально цей етап ми не розбиратимемо. Акцентуємо увагу лише на тому, що Держреєстратор був зобов’язаний передати до органів держстатистики, ДФСУ, ПФУ повідомлення про внесення зміни до ЄДР. Тобто самостійно інформувати ці органи про зміну юридичної адреси не треба.
Як підтвердження зміни вашої адреси Держреєстратор був зобов’язаний сформувати та опублікувати на порталі електронних сервісів виписку з ЄДР (як того вимагає п. 9 ч. 2 ст. 25 Закону № 755*). Якщо він це зробив, тоді «рибка в сітці». Єдине уточнення — у частині податкових органів. Річ у тому, що відомості про ЮРЄпа (у тому числі й адреса податкової реєстрації) занесені до реєстру платників ЄП. Причому п. 299.8 ПКУ говорить про внесення змін до реєстру «у день подання платником відповідної заяви». Тобто повідомлення податківців з боку Держреєстратора буде недостатньо.
Коли ж подавати цю заяву? Для платників ЄП 3 групи відповідь — у п. 298.6 ПКУ, згідно з яким ви можете зробити це разом із декларацією за податковий (звітний) період, в якому сталася зміна податкової адреси. Подавати таку декларацію треба за попереднім місцем податкової адреси (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року (згідно з консультацією в підкатегорії 108.01.04 ЗІР), до чого ми ще повернемося далі.
Наступного дня після цього ви можете подати запит (у довільній формі), у відповідь на який орган ДФСУ зобов’язаний видати вам новий витяг з реєстру платників ЄП (що містить вже нову адресу податкової реєстрації). Це задоволення безоплатне. Крім того, подбайте про подання форми № 20-ОПП (адже змінилося місцезнаходження об’єктів оподаткування). Заповнюючи її, зверніть увагу на деякі нюанси, вказані податківцями в категорії 119.11 ЗІР. Код ознаки надання інформації необхідно вказати «3», а ось поряд з новим місцезнаходженням вказувати в дужках його попереднє значення (як передбачено для інших відомостей) не потрібно.
Що стосується ключів електронних цифрових підписів (далі — ЕЦП), то в цьому аспекті позиція ДФСУ останнім часом стала ліберальнішою щодо платників. Як вказує відомство в категорії 135.03 ЗІР, договір про визнання електронних документів переукладати у зв’язку з переїздом не потрібно. Діючим вважається договір за попереднім основним місцем обліку.
Однак, незважаючи на це, рекомендуємо вам уточнити цей момент у своїй податковій. Річ у тім, що сама форма договору передбачає право податківців на одностороннє розірвання договору в разі зміни платником місця реєстрації. Тим більше, що проблема з одностороннім розірванням таких договорів останнім часом стала повсюдною.
Що стосується РРО (якщо ваше підприємство ними користується), то адресу господарської одиниці, яка вказана в реєстраційному свідоцтві на РРО та друкується у фіскальних касових чеках, необхідно замінити (зрозуміло, якщо вони змінюються). Роблять це за допомогою подання заяви за формою № 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» до податкового органу за місцем нової реєстрації. Строк для її подання — 5 робочих днів з дня зміни адреси госп. одиниці.
Для того щоб РРО друкував нову адресу, його потрібно перепрограмувати. Це тягне необхідність переопломбування реєстратора та отримання довідки про це. Фонди соцстраху будуть повідомлені про зміну вашого місцезнаходження Держреєстратором (див. консультацію в категорії 119.06 ЗІР), але окремо тут стоїть Фонд соціального захисту інвалідів. «Дружити» з ним повинні лише ті ЮРЄПи, кількість працівників (за основним місцем) яких досягла 8 і більше осіб. Цей Фонд про зміну «прописки» необхідно повідомити окремо (адже цього вимагає абз. 4 п. 3 Порядку № 70**). Для цього подають заяву + копію «довідки», під якою мається на увазі довідка про включення до реєстру неприбуткових установ. Вважаємо, що для звичайних підприємств аналогом такої довідки може бути виписка з ЄДР.
Сплата податків, зборів, ЄСВ, подання звітності. Суб’єкти господарювання, на яких поширюється дія ч. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України, продовжують сплачувати податки та збори за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (див. консультацію в підкатегорії 108.01.04 ЗІР). При цьому бюджетний період для всіх бюджетів, які становлять бюджетну систему України, складає один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того самого року. Подавати податкові декларації (розрахунки, звіти) щодо таких податків також потрібно за місцем попередньої реєстрації. Те саме стосується і виконання інших обов’язків платника. Контролюючий орган стосовно такого платника продовжує здійснювати адміністрування цих податків, зборів.
Не поширюються норми ст. 45 БКУ на: (1) юросіб, які не є суб’єктами господарювання згідно з нормами ГКУ; (2) відокремлені підрозділи юрособи; (3) самойзанятих осіб (ФОП і осіб, які провадять незалежну профдіяльність). Для них сплата податків і подання звітності починаються за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (див. консультацію в категорії 119.06 ЗІР). А ось у частині ЄСВ порядок подання звітності та сплати при зміні суб’єктом господарювання місцезнаходження, пов’язаній зі зміною адміністративного району, інший. Подають звітність про суми нарахованого ЄСВ згідно з п. 7 розд. ІІІ Порядку № 435*** за новим місцем взяття на облік. При цьому звіт за період, в якому платник змінює своє місцезнаходження (причому з першого до останнього календарного числа звітного періоду), подається саме за місцем нової «податкової прописки». Те саме стосується і сплати ЄСВ-зобов’язань (див. консультацію в категорії 301.06 ЗІР).
