Чи можуть податківці визнати правочин незаконним? Однозначно, не можуть. Протиріч з ЦКУ і ГКУ немає. Так, є правила «розмежування» між групами єдиного податку (ЄП) — для застосування того чи іншого алгоритму оподаткування. Так, є податкові наслідки для випадку, коли ППЄП «виходить за межі дозволеного» для своєї групи. Але це жодним чином не впливає на законність вчинюваного правочину.
Тому юрособа та ППЄП групи 1 мають право укласти та виконати договір постачання.
Чим це позначиться для них у «податковому плані» — розглянемо далі.
Чим гукнеться ЮО
Для юрособи така операція не матиме жодних негативних наслідків. Вартість товару, придбаного у ППЄПа, цілком можна включити до витрат. За наявності первинного документа, зрозуміло.
Для ПДФО- і ВЗ-«неутримання» слід подбати про підтвердження підприємницького статусу продавця.
Далі, незважаючи на те, що ПДФО та ВЗ ви не справляєте, у формі № 1ДФ усе одно потрібно показати виплату доходу ППЄПу (ознака доходу — «157»).
Цікаво, що податківці дозволяють не відображати у формі № 1ДФ виплату ППЄПу, якщо підзвітна особа юрособи придбала у нього послуги, перебуваючи у відрядженні (категорія 103.25 ЗІР). Обґрунтування податківців — «оскільки юридична особа тільки компенсує витрати працівника на відрядження».
Що ж, логіка є видимою. Причому ліберальною.
Але чи можна її «приміряти» на придбання підзвітною особою товарів для підприємства?
Ні, не можна. Причому не має значення, яким чином буде здійснена оплата.
Тому подання форми № 1ДФ при цьому є неминучим*.
* Корисні нюанси з цього питання ви зможете знайти у статті «Стукаємо» до податкової на контрагентів-ФОП: запитання щодо форми № 1ДФ» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 44).
У будь-якому разі, як бачимо, для юрособи взаємодія з ППЄПами групи 1 нічим не загрожує, чого не скажеш про самих ППЄПів.
Чим гукнеться ППЄПу
По-перше, ППЄП групи 1, який допустив продаж товару юрособі (у тому числі її підзвітній особі), втрачає право бути спрощенцем. Дозволеним для нього, нагадаємо, є лише роздрібний продаж товарів (якщо говоримо про підприємців-торговців). Продаж товарів юрособі (суб’єкту господарювання) є оптовим (нехай навіть товар продається в єдиному примірнику).
По-друге, з відповідного доходу потрібно буде сплатити ЄП за ставкою 15 %.
Формально ППЄП повинен у такому разі подати заяву про перехід на загальну систему (ЗС). При цьому до кінця кварталу він може допрацювати на спрощенці (загальносистемником стане з початку наступного кварталу ( п.п. 9 п.п. 298.2.3 ПКУ)). Після чого повинен буде подати декларацію платника ЄП у «квартальний» строк.
Якщо заяву не буде подано, то податківці довідаються про перехід на ЗС із декларації, поданої у «квартальний» строк (тоді як ППЄПи групи 1, які нічого не порушували і не «перестрибували» до «старших» груп, звітують тільки за підсумками року в річні строки).
Якщо заява та декларація не будуть подані (наприклад, у тому випадку, якщо ППЄП «не в курсі» того, що він порушив умови перебування у групі 1) і це порушення згодом виявлять податківці, то вони можуть «розлучити» ППЄПа зі спрощенкою заднім числом, а це досить небезпечно у плані штрафів**.
** Про них ми розповідали у статті «Якщо вас «розлучили» зі спрощенкою «заднім числом» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 43).
Що ж робити?
Якщо оплата вам надходитиме з рахунка юрособи або підзвітна особа вимагатиме документи, що підтверджують підприємницький статус, то відмовтеся від правочину. Адже ви розумієте, що маєте справу з постачанням (оптовим продажем) і такі операції вам «вилізуть рогом». Ну а якщо ви вже «провернули» такий правочин, то попросіть покупця розірвати договір, поверніть йому гроші (а він вам — товар). Виручка, повернена внаслідок розірвання договору, не включається до доходу ППЄПа ( п.п. 5 п. 292.11 ПКУ). Тому негативних наслідків можна буде уникнути.
Якщо ж покупець нічим не видав, що він діє як підзвітна особа (придбаває товари для потреб юрособи), і ви продали йому товари як пересічній людині, то залишається сподіватися на те, що покупець не покаже виплату на вашу користь у формі № 1ДФ, і мати напоготові такі аргументи:
— ваша торгівля організована як роздріб, тобто ви пропонуєте покупцям «долучитися» до умов вашого публічного роздрібного договору купівлі-продажу ( ст. 698 і 633 ЦКУ), але жодним чином не укласти договір постачання;
— ви продали товар фізособі на загальних для усіх покупців умовах, не отримуючи від неї пропозиції укласти договір (оферту) від імені суб’єкта господарювання.
Тоді маємо звичайний роздрібний продаж фізособі.