Отже, герой цієї статті — Закон № 1774*. Раніше — законопроект № 5130. Що він нам приніс? Сьогодні обговоримо «найгарячіше». Продовження — у наступних номерах.
* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VІІІ.
Система оплати праці
Поряд із тарифною системою оплати праці законодавець зафіксував у ст. 96 КЗпП та ст. 6 Закону про оплату праці можливість застосування інших систем, але за умови, що вони також формуються на оцінках складності виконуваних робіт та кваліфікації працівників.
Прикладами таких «інших» систем оплати праці можуть бути безтарифна та змішана системи. Звичайно, такі «інші» системи оплати праці трапляються досить рідко. Тому сконцентруємо свою увагу на тарифній системі. Її формами є почасова (проста почасова, почасово-преміальна оплата праці) та відрядна (пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма відрядна, акордна оплата праці). Ви застосовуєте тарифну систему оплати праці? Тоді розбираємося з окладами та ставками.
Оклади, ставки
Спершу давайте з вами з’ясуємо, від якої суми можуть стартувати оклади (тарифні ставки). І одразу новинка! З 01.01.2017 р. мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) працівника не може бути нижче прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Авжеж! Визначаючи мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку), вже на січень 2017 року відштовхуємося від прожитмінімуму, а не від мінзарплати, як це було раніше.
Розмір прожитмінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2017 року дорівнює 1600,00 грн. А як бути, якщо працівник — погодинник? Як визначити мінімальний розмір годинної тарифної ставки? На жаль, але на це питання оновлені КЗпП та Закон про оплату праці відповіді не дають. На наш погляд, мінімальний розмір годинної тарифної ставки на 2017 рік можна визначити, поділивши суму прожитмінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2017 року (1600,00 грн.), на середньомісячну норму тривалості робочого часу**. Так, при 40-годинному робочому тижні мінімальний розмір годинної тарифної ставки дорівнюватиме: 1600,00 : (1986 : 12) = 9,67 (грн.),
** Зауважимо, що аналогічним чином КМУ розраховує мінзарплату в годинному розмірі, використовуючи суму мінзарплати в місячному розмірі та середньомісячну норму тривалості робочого часу.
де 1986 — норма тривалості робочого часу в годинах при 40-годинному робочому тижні на 2017 рік;
12 — кількість календарних місяців у році.
Проте ще раз зауважимо, що на цей час відсутні роз’яснення контролюючих органів щодо порядку розрахунку мінімального розміру годинної тарифної ставки у 2017 році. За роз’ясненнями ми звернемося до Мінсоцполітики.
Визначившись із розміром мінімального посадового окладу (тарифної ставки), формуємо схему посадових окладів (тарифних ставок). Важливо! Як і раніше, не можна встановлювати усім працівникам оклади (тарифні ставки) в однаковому розмірі.
Вимога щодо необхідності оплачувати їх працю з урахуванням кваліфікації працівників та складності виконуваних робіт залишилася і в ст. 95 КЗпП, і в ст. 6 Закону про оплату праці. Але якщо оклади (тарифні ставки) «стартуватимуть» від прожитмінімуму, то як же вони доберуться до мінзарплати? — запитаєте ви. Зараз усе пояснимо.
Мінімальна зарплата
Почнемо з визначення ( ст. 95 КЗпП і ст. 3 Закону про оплату праці).
| Було | Стало |
| Мінімальна зарплата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) | Мінімальна зарплата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці |
Як бачите, з визначення мінімальної зарплати зникла «прив’язка» до простої, некваліфікованої праці (у чому «фокус», ви зрозумієте далі).
Важливо! Якщо минулого року з мінзарплатою ви порівнювали «голий» оклад (тарифну ставку), встановлений працівнику, то з цього року в порівняльних розрахунках беруть участь практично всі трудові виплати, за винятком:
— доплат за роботу в несприятливих умовах праці та умовах підвищеного ризику для здоров’я; за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт;
— премій до святкових і ювілейних дат.
Ці «виняткові» виплати прямо перелічено в ст. 31 Закону про оплату праці. Проте разом з ними, на наш погляд, не повинні брати участь у порівняльних розрахунках також:
— виплати, нараховані за невідпрацьований час (див. п.п. 2.2.12 Інструкції № 5***), наприклад, відпускні та компенсація за невикористані дні відпусток, а також оплата простою не з вини працівника. Цей висновок випливає з визначення мінімальної заробітної плати, де є прив’язка до виконаної працівником місячної (годинної) норми праці, тобто до фактично відпрацьованих днів;
*** Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
— лікарняні, допомога по вагітності та пологах та інші виплати, які згідно з Інструкцією № 5 залишаються за фондом оплати праці. Адже ці виплати до зарплати працівника не мають жодного відношення.
Важливо! Якщо працівник виконує місячну норму праці, але його зарплата не дотягує до мінімалки, роботодавець зобов’язаний нарахувати йому доплату до рівня мінзарплати.
Така сама «домінімальна» доплата буде і у разі, якщо відхилення від мінзарплати пов’язані з періодичністю виплати складових зарплати працівника. Приклад 1. Згідно зі штатним розписом оклад директора дорівнює 2500,00 грн., оклад двірника — 1800,00 грн. За підсумками січня директору було нараховано місячну премію у сумі 250,00 грн., а двірнику — 180,00 грн. Січень працівники відпрацювали повністю. Обидва працюють на умовах повної зайнятості.
Загальна сума зарплати директора за січень 2017 року, обчислена відповідно до умов трудового договору: 2500,00 + 250,00 = 2750,00 (грн.). Загальна сума зарплати двірника за січень 2017 року, обчислена відповідно до умов трудового договору: 1800,00 + 180,00 = 1980,00 (грн.).
Оскільки і у директора (2750,00 грн.), і у двірника (1980,00 грн.) сума зарплати за місяць нижча за розмір мінзарплати (3200,00 грн.), проводимо доплату до рівня мінзарплати (3200,00 грн.).
Розрахуємо розмір доплати за січень для директора: 3200,00 - 2750,00 = 450,00 (грн.). Тепер визначимо розмір доплати за січень для двірника: 3200,00 - 1980,00 = 1220,00 (грн.).
Таким чином, з урахуванням доплати до мінзарплати і директор підприємства, і двірник отримають зарплату за січень в однаковому розмірі — 3200,00 грн., навіть незважаючи на те, що оклади їм установлено з урахуванням кваліфікації та складності виконуваних робіт 
.
А щоб такий «фокус» був у рамках закону, з визначення мінзарплати й вилучили «прив’язку» до простої, некваліфікованої праці. Від загального до окремого. Розбираємося в ситуаціях
Не відпрацьовано жодного дня. Почнемо з найпростішої ситуації. Якщо працівник не відпрацював жодного дня у звітному місяці, наприклад, у зв’язку з прогулом без поважної причини, доплату до розміру мінімальної зарплати не проводимо. Підстава — працівник не виконав місячну норму праці й не має жодного відпрацьованого дня (години).
Відпрацьовано тільки частину місяця. Якщо працівник відпрацював тільки частину місяця, діємо так.
1. Обчислюємо зарплату працівника за фактично відпрацьований час виходячи з умов оплати праці, встановлених трудовим договором.
2. Обчислюємо мінзарплатну межу, нижче якої працівнику не можна виплачувати зарплату. Для цього використовуємо формулу:
МЗПм = МЗП : Нрб х Ф,
де МЗПм — мінмежа, нижче якої працівнику не можна виплачувати зарплату;
Нрб — норма робочого часу на місяць, за який обчислюємо зарплату;
Ф — кількість фактично відпрацьованих працівником днів (годин) у місяці, за який обчислюємо зарплату.
3. Порівнюємо показники і у разі необхідності здійснюємо доплату.
Приклад 2. Працівник був у відпустці без збереження заробітної плати з 17 по 31 січня 2017 року. У січні 2017 року він відпрацював 9 робочих днів з 20. Оклад працівника — 2800,00 грн. Доплат, надбавок, премій немає.
Заробітна плата за фактично відпрацьовані дні у січні дорівнює: 2800,00 : 20 х 9 = 1260,00 (грн.). Мінзарплатна межа становитиме: 3200,00 : 20 х 9 = 1440,00 (грн.).
Зарплата працівника за фактично відпрацьований час виходячи з умов оплати праці, встановлених трудовим договором, нижче суми зарплати, обчисленої виходячи з рівня мінзарплати за відпрацьовані дні січня. Тому розраховуємо і проводимо доплату до її рівня. Розмір доплати дорівнює: 1440,00 - 1260,00 = 180,00 (грн.).
Неповний робочий час. Оплата праці працівників на умовах неповного робочого часу здійснюєься пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Але навіть у такому разі потрібно буде проводити порівняльні розрахунки.
Зарплату, обчислену виходячи з умов трудового договору, потрібно буде порівнювати з мінзарплатою, розрахованою пропорційно відпрацьованій нормі робочого часу. Приклад 3. Працівнику встановлено неповний робочий тиждень (робочі дні — понеділок — четвер). У січні працівник фактично відпрацював 16 робочих днів. Заробітна плата за фактично відпрацьовані дні в січні, розрахована виходячи з окладу, дорівнює 2200,00 грн. Премій немає.
Мінзарплатна межа становитиме: 3200,00 : 20 х 16 = 2560,00 (грн.).
Зарплата працівника за фактично відпрацьований час у режимі неповного робочого тижня, обчислена виходячи з окладу, нижче суми зарплати, обчисленої виходячи з рівня мінзарплати за відпрацьовані дні січня. Тому працівнику потрібно буде нарахувати доплату в сумі: 2560,00 - 2200,00 = 360,00 (грн.).
Приклад 4. Працівник працює на 0,5 ставки. Заробітна плата за фактично відпрацьований час у січні — 2000,00 грн.
Мінзарплатна межа оплати праці дорівнює: 3200,00 х 0,5 = 1600,00 (грн.).
Вона нижча суми зарплати, обчисленої виходячи з умов оплати праці, установлених на підприємстві. Тому доплату не нараховуємо.
Сумісник на підприємстві. Робота за сумісництвом є різновидом роботи на умовах неповного робочого часу (див. лист Мінпраці від 03.03.2008 р. № 42/13/133-08). Тому щодо сумісників також проводимо порівняльні розрахунки з урахуванням особливостей, розглянутих вище для працівників із неповним робочим часом.
З розрахунком розібралися — час поговорити про обліково-звітні моменти.
Обліково-звітні справи
Трудову мінзарплатну доплату обчислюємо та нараховуємо у кінці місяця, разом із зарплатою за фактично відпрацьований час. Виплачуємо її у строк, встановлений для виплати зарплати за другу половину місяця.
Тобто в розрахунку суми зарплати за першу половину місяця (аванс), як і раніше, братиме участь голий оклад (тарифна ставка). Доплатами не заморочуємося! Трудова мінзарплатна доплата входить до фонду оплати праці у складі додаткової заробітної плати (див. п.п. 2.2.1 Інструкції № 5). Тому її в загальній сумі зарплати оподатковуємо ПДФО та військовим збором і відображаємо у формі № 1ДФ з ознакою доходу «101».
І не забуваємо про ЄСВ! Ставки внеску — «зарплатні» (для звичайних працівників — 22 %, для працівників-інвалідів, працевлаштованих у юросіб, — 8,41 %). У Звіті з ЄСВ суму трудової мінзарплатної доплати відображаємо також у загальній сумі зарплати. Окремим рядком виділяти її в таблиці 6 Звіту з ЄСВ не потрібно!
Важливо! Як і раніше, якщо база нарахування ЄСВ, до якої застосовують ставку внеску 22 %, визначена щодо основного працівника, який перебував у трудових відносинах із страхувальником цілий місяць або який відпрацював усі робочі дні (години) місяця, виявиться нижче розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на відповідний місяць, визначаємо різницю між цими двома величинами і нараховуємо на неї ЄСВ.
Приклад 6. Працівник (не інвалід), для якого це місце роботи є основним, працює на 0,75 ставки. Заробітна плата за фактично відпрацьований час у січні — 2550,00 грн.
Мінзарплатна межа оплати праці дорівнює: 3200,00 х 0,75 = 2400,00 (грн.).
Оскільки зарплата за фактично відпрацьований час вища мінзарплатної межі, трудову (!) доплату до мінзарплати не робимо.
Припустимо, що працівник не користується правом на податкову соціальну пільгу. Сума ПДФО становитиме: 2550,00 х 18 : 100 = 459,00 (грн.). Сума військового збору — 2550,00 х 1,5 : 100 = 38,25 (грн.).
Тепер ЄСВ. База нарахування ЄСВ, визначена щодо працівника (2550,00 грн.), нижча розміру мінзарплати, встановленої законом на січень 2017 року (3200,00 грн.). Тому визначаємо різницю між цими двома величинами і нараховуємо на неї ЄСВ. Загальна сума ЄСВ дорівнює: 2550,00 х 22 : 100 + (3200,00 - 2550,00) х 22 : 100 = 704,00 (грн.).
Отже, будьте уважні і не плутайте трудову доплату до мінімальної зарплати, що здійснюється згідно із Законом про оплату праці, та сплату ЄСВ виходячи з розміру мінзарплати, що здійснюється згідно із Законом про ЄСВ.
Колективні договори та угоди
Якщо в нормах колдоговорів та угод як розрахункова величина використовується мінзарплата, вам доведеться внести до цих норм зміни.
Таку вимогу містить розд. II Закону № 1774. Внести зміни слід у тримісячний строк. До внесення відповідних змін до колективних договорів і угод усіх рівнів як розрахункова величина застосовується прожитмінімум для працездатних осіб.
