Пропонуємо вам два варіанти вирішення проблеми.
1-й варіант: нараховуємо дивіденди, заборгованість погашаємо частинами. Один раз на рік (наприклад, на початку року) збираються загальні збори засновників ТОВ з питання розподілу прибутку, у тому числі й на виплату дивідендів. Їх рішення оформляється протоколом, у якому визначається граничний строк виплати дивідендів, наприклад, 31 грудня 2017 року.
На підставі протоколу керівник ТОВ видає наказ про виплату дивідендів. У ньому, серед іншого, вказує розмір дивідендів, належний до нарахування кожному засновникові ТОВ, і встановлює порядок погашення заборгованості перед засновниками — конкретні строки виплати дивідендів (з урахуванням граничної дати, встановленої в протоколі) і суми, які мають бути виплачені в ці строки.
Далі на підставі наказу бухгалтерія підприємства нараховує засновникам дивіденди і здійснює їх виплату в строки, встановлені в такому наказі.
Мінуси цього варіанта: 1) необхідність дотриматися граничних строків сплати ПДФО і ВЗ — 30 календарних днів, наступних за останнім днем місяця, у якому нарахований, але не виплачений дивідендний дохід ( п.п. 49.18.1, п. 57.1 і п.п. 168.1.5 ПКУ); 2) складнощі з банком у разі виплати дивідендів у безготівковій формі або з каси за рахунок грошей, спеціально отриманих на ці цілі.
У такій ситуації банк вимагатиме сплати ПДФО і ВЗ у день виплати дивідендів. 2-й варіант: нараховуємо дивіденди частинами. Загальні збори засновників ТОВ збираються з «дивідендного» питання кілька разів упродовж року. При цьому кожного разу на виплату дивідендів спрямовується не вся вільна частина прибутку, який засновники хочуть отримати у вигляді дивідендів, а певна його частина (з урахуванням фінансової можливості підприємства). Що і фіксується в протоколі зборів засновників ТОВ.
На підставі протоколу керівник підприємства видає наказ про нарахування і виплату дивідендів у сумі, вказаній у протоколі.
Але чи можна так часто збиратися, запитаєте ви 
. Так, для ТОВ на законодавчому рівні обмеження щодо періодичності виплати дивідендів не встановлені. Тут орієнтир — положення конкретного (вашого) статуту ТОВ і рішення його загальних зборів.
Не заперечує цього і Мін’юст (див. лист від 10.06.2011 р. № 379-0-2-11-8.1). Виняток — товариство, яке працює на підставі модельного Статуту, затвердженого постановою КМУ від 16.11.2011 р. № 1182 (ср. ). У нього розподіл прибутку проводиться один раз за підсумками календарного року впродовж першого кварталу року, наступного за звітним (п. 30 Статуту).
Мінус цього варіанта — потрібно скликати збори засновників з питання розподілу прибутку кілька разів упродовж року.
