Перелік «оподатковуваних» податком з доходів нерезидента (так званим податком на репатріацію) доходів нерезидентів визначений п.п. 141.4.1 ПКУ. У ньому турпослуги не згадуються, тобто під оподаткування не підпадають. До того ж за послугами в запасі є інший «козирний» аргумент: «послужну» виручку нерезидентів, що цікавить нас, виводить з-під оподаткування заключний п.п. «й» п.п. 141.4.1 ПКУ. Тому, придбаваючи в нерезидентів послуги з проживання, харчування, екскурсійного обслуговування, утримувати з них податок на репатріацію туроператор не повинен 
.
А ось оплачуючи нерезидентові перевезення, потрібно бути уважним. Адже серед оподатковуваних доходів нерезидента є доходи у вигляді фрахту ( п.п. «г» п.п. 141.4.1 ПКУ). При цьому ПКУ надає своє (!) «податкове» визначення цьому поняттю ( п.п. 14.1.260), визначаючи фрахт як винагороду (компенсацію) за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:
— перевезення вантажів і пасажирів морськими або повітряними судами;
— перевезення вантажів залізничним або автотранспортом.
У зв’язку із цим зверніть увагу, що винагорода за договорами перевезення пасажирів автомобільним або залізничним транспортом фрахтом не вважається.
Тому якщо нерезиденту платимо за таке перевезення пасажирів, податок на фрахт утримувати не потрібно. А ось якщо винагорода нерезидентові за перевезення підпадає під визначення фрахту (наприклад, виплачується нерезиденту за перевезення пасажирів морським або повітряним транспортом), з нього доведеться утримати податок на фрахт. Такий податок утримують за ставкою 6 % за рахунок виплачуваної винагороди ( п.п. 141.4.4 ПКУ).
Суму винагороди, що залишилася після утримання, перераховують перевізникові-нерезиденту. Врахуйте: податківці вважають, що сума фрахту підлягає оподаткуванню 6 %-м податком незалежно від того, на якій території («українській» або «закордонній») нерезидент здійснює перевезення, оскільки сам дохід нерезидента родом з «українського» боку (консультація в підкатегорії 502.29.04 ЗІР, яка сьогодні значиться в «недіючих», проте навряд чи думка в контролерів змінилася).
Щоправда, якщо з країною нерезидента укладений міжнародний договір, яким для нерезидентних доходів передбачені інші ставки і правила оподаткування, то застосовують норми міжнародного договору.
Перелік країн, з якими на 01.01.2017 р. укладені міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, наведений у листі ДФСУ від 24.01.2017 р. № 1414/7/99-99-01-02-02-17. Проте щоб скористатися нормами міжнародного договору, нерезидент повинен підтвердити свій нерезидентський статус довідкою ( п. 103.4 ПКУ). Інакше без неї виплачувану нерезиденту суму фрахту доведеться обкладати за «українськими» правилами, без огляду на міжнародний договір ( п. 103.10 ПКУ).
