Звичайно, зміни більше стосувалися процедури отримання бюджетного відшкодування (його перевірки, узгодження, повернення з бюджету). А ось умови для заяви бюджетного відшкодування залишилися такими ж. Нагадаємо їх.
Коли можна заявляти бюджетне відшкодування
Якщо в декларації за звітний період — «мінус» (від’ємне значення), то можна претендувати на відшкодування. У зв’язку із цим нагадаємо, що:
1) заявляти відшкодування — ваше право (не обов’язок). Тому «мінус» у декларації ще не означає, що його потрібно неодмінно заявляти до бюджетного відшкодування. А від’ємне значення можна перенести на наступний період (з ряд. 20 у ряд. 20.3 і 21 поточної декларації, а звідти — у ряд. 16.1 наступної декларації). Це прямо встановлює п. 200.4 ПКУ. Так що у вас є право вибору.
До речі, про «право на бюджетне відшкодування» і «рішення платника» говорить і п. 200.7 ПКУ. І не хвилюйтеся, якщо відразу бюджетне відшкодування не заявили, а «мінус» зберігається й далі. Бюджетне відшкодування можна заявити з часом — у наступних періодах, проте не пізніше 1095 днів з виникнення права на відшкодування ( п. 102.5 ПКУ) 
;
2) бюджетне відшкодування можна заявляти вже в першому періоді виникнення від’ємного значення (а не через період, як це було до 01.01.2015 р.);
3) сума бюджетного відшкодування обмежена лімітом реєстрації (тобто сумою, обчисленою згідно з п. 2001.3 ПКУ) на момент подання декларації;
4) проте якщо є податковий борг, то заявити відшкодування можна тільки після погашення податкового боргу, у тому числі розстроченого або відстроченого (ряд. 20.1 декларації, п. 200.12 ПКУ);
5) бюджетному відшкодуванню підлягає «сплачена» частина від’ємного значення (податкового кредиту). Тобто суми ПДВ, фактично сплачені у звітному і попередніх податкових періодах постачальникам товарів/послуг або до бюджету (при імпорті).
При цьому під «сплаченим» податківці традиційно розуміють ПДВ, сплачений постачальникам / до бюджету виключно грошовими коштами. Утім, заявляти до відшкодування платник може як відразу весь сплачений податковий кредит, так і тільки його частину.
В останньому випадку «сплачений» податковий кредит яких періодів заявляти до відшкодування, платник має право обирати самостійно. Адже ПКУ не вимагає заявляти до відшкодування виключно «свіжий» сплачений податковий кредит — головне, щоб податковий кредит у принципі був сплаченим ( п.п. «б» п. 200.4 ПКУ). Інша справа, що потім важливо (!) відібраний для відшкодування «сплачений» податковий кредит уже з урахуванням хронології періодів занести до таблиці 2 додатка Д3. Тобто «відібрані» періоди навести в порядку убування — від найсвіжішого, найближчого до дати подання декларації, до найстарішого (лист ДФСУ від 22.07.2016 р. № 24830/7/99-99-15-03-02-17);
6) якщо всі вищеперелічені умови дотримуються, то можна заявляти бюджетне відшкодування. Причому зверніть увагу: жодних умов до суб’єктного складу відшкодуванців сьогодні ПКУ не висуває .
Нагадаємо, що заборони «молодим» (зареєстрованим менше 12 місяців) і «малообсяжним» (з обсягами за 12 останніх місяців менше суми бюджетного відшкодування) платникам скасовані ще з 2016 року. Способи отримання бюджетного відшкодування
Їх два ( п. 200.4 ПКУ):
(1) грошима на поточний рахунок платника та/або
(2) у рахунок погашення інших «бюджетних» платежів (тобто в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника за іншими платежами, що сплачуються до державного бюджету).
Фактично п. 200.4 ПКУ дозволяє поєднувати відразу два способи, а не отримувати бюджетне відшкодування тільки якимось одним шляхом. Ще врахуйте, що:
— спосіб отримання бюджетного відшкодування можна змінити: з «грошового» на «у рахунок інших платежів» або, навпаки, з «у рахунок інших платежів» на «грошовий» ( п. 200.12 ПКУ). Міняють спосіб шляхом подання уточнюючого розрахунку. Не пізніше наступного (!) робочого дня після подання уточнюючого розрахунку податківці повинні врахувати дані про зміну способу бюджетного відшкодування в Реєстрі (до 01.01.2017 р. на це контролерам відводилося 5 робочих днів), а ось
— якщо передумали — хочете через уточнюючий розрахунок «скасувати» бюджетне відшкодування і знову повернути «мінус» у ряд. 20.3 декларації або, навпаки, через уточнюючий розрахунок заявити бюджетне відшкодування за «мінусом», не заявленим у минулих періодах до відшкодування, то раніше контролери робити це забороняли.
Консультації в категорії 101.16 ЗІР з такими роз’ясненнями існували до 01.01.2017 р., проте позиція податківців у цих питаннях і далі може залишатися незмінною. Хоча потрібно зазначити, що законодавчо такі заборони не простежуються. Та і, правду кажучи, при самостійному виявленні помилки (коли, скажімо, помилково завищили бюджетне відшкодування) можливість самовиправлень через уточнюючий розрахунок ще ніхто не скасовував.
Заявляємо бюджетне відшкодування
Якщо наважилися заявити бюджетне відшкодування, то:
— у декларації заповнюємо ряд. 20.2 (а спосіб отримання конкретизуємо в ряд. 20.2.1 та/або ряд. 20.2.2),
— разом з декларацією подаємо додатки Д3 (у якому розраховуємо і розшифровуємо суму відшкодування: її формування і сплачену частину) і Д4 (у якому обираємо спосіб отримання відшкодування: грошима на поточний рахунок — заповнюємо в Д4 поле «а» та/або в рахунок сплати інших «бюджетних» платежів — заповнюємо в Д4 поле «б»).
Урахуйте, що за завищення бюджетного відшкодування передбачений штраф у розмірі 25 % від суми завищення ( п. 123.1 ПКУ).
До того ж пам’ятаєте: заявлене бюджетне відшкодування відразу врахується у формулі ліміту реєстрації. Як? На суму бюджетного відшкодування з декларації зменшиться ліміт (показник ∑Відшкод, що віднімається, у формулі з п. 2001.3 ПКУ).
Причому ліміт зменшать тут же (!) після подання декларації (а не «відкладено» — за фактом отримання бюджетного відшкодування). До речі, зверніть увагу, що на ∑Відшкод, окрім сум бюджетного відшкодування з декларацій і уточнюючого розрахунку до них, ще впливають дані перевірок ( п. 2001.3 ПКУ). Причому про те, що показник ∑Відшкод підлягає коригуванню за результатами перевірок, також прямо говорить п. 9 Порядку № 569*. Утім, поки що з перевірками справи сумні. І якщо бюджетне відшкодування «зняте» при перевірці, то податківці, на жаль, ліміт не відновлюють (киваючи, мовляв, на те, що програмне забезпечення поки що не дає його відновити).
* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.
Ну а подавши заяву-Д4 на отримання бюджетного відшкодування, далі ви потрапите в чергу в Реєстрі.
Реєстр бюджетного відшкодування
Нагадаємо, що з 2017 року на зміну двом реєстрам прийшов один Реєстр бюджетного відшкодування (повна назва — Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість).
До речі, у нього з урахуванням хронології об’єднали два колишні реєстри: Реєстр 1 і Реєстр 2 ( п. 52 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Щоправда, на появу потрібної нормативки і налагодження нового «електронного» Реєстру знадобився час. У результаті бюджетне відшкодування за новими правилами «запустили» тільки з 1 квітня 2017 року.
Саме із цієї дати набув чинності Порядок № 26**. Він визначив форму загального Реєстру і правила його ведення. Тоді як у «перехідному» I кварталі бюджетне відшкодування відшкодовували по-старому — у порядку, що діяв до 01.01.2017 р. (див. п. 2 постанови КМУ від 25.01.2017 р. № 26).
З Реєстру буде видно всю «історію» бюджетного відшкодування: від заяви до отримання ( п.п. 200.7.1 ПКУ). Утім, для бюджетного відшкодування, як і раніше, залишається важливою хронологія ( п.п. 200.7.2 ПКУ), тобто:
— заяви платників (Д4) автоматично включаються до Реєстру бюджетного відшкодування протягом операційного дня в хронологічному порядку в міру їх надходження і
— також у хронологічному порядку згідно з черговістю внесення до Реєстру заяв (Д4) здійснюється повернення платникам узгоджених сум бюджетного відшкодування.
Тобто важливо швидше зайняти чергу в Реєстрі. При цьому дані Реєстру щодня (окрім вихідних/святкових/неробочих днів) на своєму сайті оновлюватиме Мінфін (http://www.minfin.gov.ua/reestr). До того ж дані Реєстру є і на сайті ДФСУ. Ну а залежно від етапу отримання бюджетного відшкодування вносити дані до Реєстру будуть органи ДФС або Казначейство.
Як при формуванні Реєстру взаємодіятимуть Мінфін, ДФСУ і Казначейство, прописано в Порядку, затвердженому наказом Мінфіну від 03.03.2017 р. № 326. Перевірка/узгодження/отримання бюджетного відшкодування
Отже, подали декларацію з бюджетним відшкодуванням і зайшли до Реєстру. А далі залишається чекати. Для отримання бюджетного відшкодування його суму повинні перевірити й узгодити («схвалити») контролери.
Камеральна і документальна перевірки. У більшості випадків усе повинна вирішити камеральна перевірка і тільки у випадках, визначених п. 200.11 ПКУ, проводиться документальна перевірка.
А ось в усіх інших випадках (окрім визначених п. 200.11 ПКУ) контролерам заборонено (!) документально перевіряти «свіже» бюджетне відшкодування, заявлене в періодах після 01.07.2015 р. ( п. 37 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Податківцям заборонено повторно перевіряти ще раз бюджетне відшкодування, якщо воно вже в минулому перевірялося ( абз. 2 п. 78.2 ПКУ), що відзначала і ДФСУ в листі від 17.11.2016 р. № 24817/6/99-99-14-03-03-15. Так що ситуація з перевірками бюджетного відшкодування достатньо проста. Вона залежить від того, яке — «свіже» чи «старе» — відшкодування заявлене, і виглядає таким чином:
— якщо до бюджетного відшкодування заявлений свіжий «мінус» (що виник після 01.07.2015 р. не за рахунок покупок у спецрежимників-сільгоспників), то чекайте тільки камеральну перевірку;
— якщо до бюджетного відшкодування заявлений старий «мінус» (з «доспецрахункових» періодів до 01.07.2015 р., не перевірених документально, та/або з покупок у спецрежимників/сільгоспників, здійснених до 01.01.2017 р., — «перевірочні» підстави з п. 200.11 ПКУ), то контролери мають право провести документальну перевірку.
Рішення про проведення документальної перевірки контролери повинні прийняти не пізніше (!) закінчення граничного строку «камералки». У зв’язку із цим нагадаємо «перевірочні» строки:
— для камеральної перевірки — це 30 календарних днів, наступних за граничним строком подання декларації або за днем фактичного подання, якщо вона подана пізніше (п. 76.3 ПКУ), а
— для документальної перевірки — це 60 календарних днів, наступних за граничним строком подання декларації або за днем фактичного подання, якщо вона подана пізніше ( п. 200.11 ПКУ).
Таким чином, загалом «по максимуму» тривалість усіх перевірок («камералки» за п. 200.10 ПКУ і «документалки» за п. 200.11 ПКУ, якщо така «світить») не може перевищувати 60 календарних днів. Тоді як у найкращому випадку «свіже» бюджетне відшкодування відкамералять за 30 календарних днів.
Узгодження бюджетного відшкодування. Це вінець перевірки.
Отримати бюджетне відшкодування можна тільки після того, як його сума узгоджена контролюючим органом. Ну а коли (на яку дату) бюджетне відшкодування вважають узгодженим, визначає п. 200.12 ПКУ.
Звичайно, найідеальніший і найбажаніший варіант — узгодження вже за результатами «камералки». Тоді на день, наступний за її граничним строком (а отже, на 31-й календарний день), бюджетне відшкодування вважають узгодженим ( пп. «а», «б» п. 200.12 ПКУ). Про це внесуть дані до Реєстру — вкажуть там дату узгодження. А далі залишається фінішний етап отримання бюджетного відшкодування.
Гірше, коли узгодження «затягується»: загрожує документальна перевірка, податківці не згодні із сумою, складений акт, платникові приходить податкове повідомлення-рішення, починається оскарження тощо. До речі, у такому разі вся БВ-«історія» закарбується і в Реєстрі. Тоді узгодження може затягнутися аж до кінця оскарження ( пп. «в», «г» п. 200.12 ПКУ).
Отримання бюджетного відшкодування. Щойно відшкодування стало узгодженим, у Казначейства є 5 операційних днів, щоб відшкодувати бюджетне відшкодування ( п. 200.13 ПКУ). Само собою, як заявляв платник: на поточний рахунок та/або в рахунок інших «бюджетних» платежів. Так що тепер усе спрощується, і Казначейство відшкодовуватиме бюджетне відшкодування за даними Реєстру.
Жодних висновків від податківців Казначейству чекати для цього не потрібно (висновки скасовані). Утім, доведеться згадати про одну «фінансову» умову з нового п. 55 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (продубльовану в п. 14 Порядку № 26). Там передбачено: бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку. Так що для відшкодування ще потрібні і фінанси.
Якщо до того ж згадати, що бюджетне відшкодування повернуть за хронологією, з урахуванням хронологічної черговості внесення заяв-Д4 на повернення бюджетного відшкодування ( п.п. 200.7.2 ПКУ, п. 5 Порядку № 26), то 5 операційних днів виглядають зовсім уже фантастично. Тому якось більше віриться, що з отриманням бюджетного відшкодування доведеться почекати.
Тимчасовий Реєстр
Урахуйте! Окремо йде зовсім «старе» бюджетне відшкодування, заявлене до 01.02.2016 р. і не відшкодоване станом на 01.01.2017 р. Його з урахуванням хронології (тобто в хронологічному порядку надходження заяв платників) зібрали в окремий Тимчасовий реєстр бюджетного відшкодування ( п. 56 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Формування, ведення й офіційне обнародування Тимчасового реєстру здійснюються за тими ж правилами, що і єдиного загального Реєстру ( п. 56 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, п. 1 постанови КМУ від 29.03.2017 р. № 189).
Тимчасовий реєстр бюджетного відшкодування можна знайти на сайті ДФСУ. Таке «старе» бюджетне відшкодування теж відшкодовуватимуть за хронологією (згідно з черговістю надходження від платників заяв про повернення сум бюджетного відшкодування). Ну і знову ж таки з оглядкою на фінанси держави. Тобто в межах коштів, які має в розпорядженні Казначейство, і в межах відведених на те бюджетних коштів (закладених Законом про держбюджет на відповідний рік).
Ну а розподіляти фінанси та обсяги відшкодування між Тимчасовим реєстром і «загальним» Реєстром доручили КМУ. У зв’язку із цим Уряд постановою № 189 (набула чинності з 1 квітня) визначив, що місячний обсяг бюджетного відшкодування за Тимчасовим реєстром не може перевищувати 2,8 % суми бюджетного відшкодування за попередній календарний місяць за «загальним» Реєстром бюджетного відшкодування. Так що відшкодовувати «старе» бюджетне відшкодування хочуть неквапливо. Тобто Тимчасовий реєстр насправді може виявитися не таким уже «тимчасовим».
