Турзбір по-новому: платити побільше й авансом… бажано

В обраному У обране
Друк
Товстоп’ят Юрій, податковий експерт
Бухгалтер 911 Грудень, 2018/№ 52-53
Щось давно не змінювалися правила нарахування та сплати туристичного збору! — подумали народні обранці й вирішили виправити це у межах податкової реформи — 2019. Давайте спробуємо розібратися в тому, що в них із цього вийшло…

Туристичний збір, як і раніше, є місцевим збором. Відповідно, низку питань, пов’язаних із його справлянням, як і раніше, уповноважені вирішувати місцеві ради*. Регулює питання справляння збору ст. 268 ПКУ. Так ось, Закон № 2628** її докорінно змінив.

* Тут і далі — сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаної територіальної громади, створеної відповідно до закону та перспективного плану формування територій громад.

** Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 р. № 2628-VIII.

З нового року принципове значення матиме той факт, є туризм внутрішнім чи в’їзним. Внутрішній туризм визначений п.п. 14.1.277 ПКУ як переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на її території, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

Забігаючи наперед, зазначимо, що статус неплатника за фізособами-резидентами, які прибули у відрядження, залишили (оновлений п.п. «б» п.п. 268.2.2 ПКУ)!

У свою чергу, в’їзний туризм — це прибуття на територію України та/або переміщення в межах її території осіб, які постійно не проживають на її території, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

Так ось, якщо максимальна ставка збору для внутрішнього туризму згідно з оновленим п. 268.3 ПКУ становить 0,5 % розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2019 році — 20,87 грн.) за кожну добу тимчасового розміщення однієї особи в місцях проживання (ночівлі), то для в’їзного — 5 % (у 2019 році — 208,65 грн.). Тобто в 10 (!) разів більше.

Встановлювати конкретні ставки будуть місцеві ради.

Відповідно, базою справляння збору буде загальна кількість діб тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 ПКУ (зараз — вартість усього періоду проживання (ночівлі) в таких місцях, за вирахуванням ПДВ).

Не дивно, що місцеві ради отримали привілей у вигляді звільнення від дотримання вимог пп. 4.1.9, 12.3.3 — 12.3.4, 12.4.3 і п. 12.5 ПКУ, а також Закону № 1160*** (п. 49 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Нагадаємо, ними передбачений, зокрема, обов’язок місцевої ради приймати/змінювати рішення про встановлення місцевих податків і зборів не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, у якому планується застосування встановлюваних місцевих податків і зборів (чи змін).

*** Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 р. № 1160-IV.

Платниками збору, як і раніше, будуть «кінцеві споживачі» послуг з тимчасового проживання (ночівлі). Хоча з нового року п.п. 268.2.1 ПКУ, який визначає коло платників збору, буде змінено. Уточнять, що платниками турзбору будуть особи, які тимчасово розміщуються в місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 ПКУ. Але цю зміну навряд чи можна назвати суттєвою.

При цьому в п.п. 266.5.1 ПКУ буде зазначено вичерпний перелік місць проживання, розміщення осіб у яких призводить до необхідності сплати турзбору.

Доповнили коло осіб, які не можуть бути платниками збору:

— членами сім’ї фізособи першого та/або другого ступеня споріднення, визначеними відповідно до п.п. 14.1.263 ПКУ, які тимчасово розміщуються такою фізичною особою в місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 ПКУ****, які належать їй на праві власності/найму (новий п.п. «ж» п.п. 268.2.2 ПКУ);

**** Житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, інші будь-які (!) об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

— фізособами-резидентами (визначеними п.п. «в» п.п. 14.1.213 ПКУ), які тимчасово розміщуються в місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 ПКУ, що належать фізособам на праві власності/найму (змінений п.п. «б» п.п. 268.2.2 ПКУ).

За особами, які прибули у відрядження, статус неплатників зберегли, але звузили його до фізосіб-резидентів (визначених п.п. «в» п.п. 14.1.213 ПКУ).

Окреслено й перелік податкових агентів, які уповноважені справляти турзбір, — у п.п. 268.5.2 ПКУ.

Тепер місцеві ради повинні будуть розміщувати перелік податкових агентів та інформацію про них і оприлюднювати на своїх офіційних сайтах.

Платники збору згідно з новими правилами зобов’язані будуть сплачувати суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням осіб у місцях проживання (ночівлі). Збирати «данину» будуть податкові агенти в місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених згідно з рішенням відповідної місцевої ради.

Якщо особа розміщується не в податкового агента, то розміщення можливе виключно за умови наявності в платника документа про сплату турзбору. Тобто турзбір має бути сплачений заздалегідь будь-якому податковому агенту.

Якщо місцева рада вирішить, то податковий агент буде зобов’язаний сплачувати турзбір щомісячно — авансовими внесками (така можливість буде передбачена п.п. 268.7.1 ПКУ). При цьому звітувати агент буде зобов’язаний, як і зараз, у квартальні строки.

Зверніть увагу також на те, що КпАП буде доповнено новою ст. 16317, якою встановлені штрафи:

— для платника збору за несплату турзбору — у розмірі 50 нмдг (850 грн.);

— для податкового агента, особи, яка здійснює тимчасове розміщення платника збору в місцях проживання (ночівлі), за порушення порядку та/або особливостей справляння та/або сплати збору — у розмірі 100 нмдг (1700 грн.) при першому порушенні і 200 нмдг (3400 грн.) — при повторному протягом року.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити