Теми статей
Обрати теми

Валютна лібералізація стала ще ближчою: опубліковано проекти постанов НБУ

Смердов Віталій, партнер податкової практики Crowe Mikhailenko
Нещодавно на сайті НБУ був опублікований останній проект постанови НБУ з числа тих, які деталізуватимуть норми Закону про валюту і які фактично дозволять відповісти на запитання: бути у 2019 році валютній лібералізації чи ні? Саме цьому питанню і присвячений матеріал.

Ви, швидше за все, пам’ятаєте, що з лютого наступного року розпочинає діяти Закон України «Про валюту і валютні операції» (далі — Закон). Цей документ скасовує валютне законодавство, що зжило себе (зокрема, Декрет Кабміну «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» тощо), і фактично запускає новий етап валютної лібералізації.

Водночас, багато положень Закону будуть реалізовані не безпосередньо, а через постанови НБУ. Зокрема, це випливає з ч. 1 ст. 12 Закону, у якому сказано, що у разі наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення платіжного балансу, виникнення обставин, які загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи держави, НБУ має право вводити певні заходи захисту: зокрема, обов’язковий продаж частини іноземної валюти, встановлення граничних строків розрахунків тощо. При цьому проекти відповідних постанов уже опубліковані на офіційному сайті НБУ. Тому є сенс розібрати положення, які найчастіше цікавлять компанії на практиці.

Граничні строки розрахунків за експортними/імпортними операціями. У межах цього обмеження цікаво виокремити декілька тез:

Не зовсім зрозумілою є ситуація зі штрафом за порушення цієї вимоги. На сьогодні ЗЕД-пеня прописана на рівні Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», але в новому Законі про це нічого не сказано, а на рівні постанови штраф фіксувати некоректно.

— граничні строки розрахунків за експортом/імпортом планується встановити на рівні 365 днів (порівняно з 180 днями сьогодні);

— як ви пам’ятаєте, сьогодні строки розрахунків за ЗЕД-постачанням послуг (окрім транспортних і експедиційних), прав інтелектуальної власності, авторських і суміжних прав не лімітуються. З формулювань Закону не було зрозуміло, чи збережеться це послаблення, тому надія залишалася на постанови НБУ. Що стосується такої постанови, то в ній цього послаблення, на жаль, немає. Звісно, ви можете помітити, що в ній ідеться про експорт товарів. Але відповідно до Закону термін «товар» береться із Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а в ньому під товаром розуміється, у тому числі, і послуга;

— водночас не перевірятимуться граничні строки розрахунків за незначним експортом/імпортом (а також незавершені розрахунки за такими операціями), крім виявлення банком дроблення операції. При цьому експорт/імпорт у незначному розмірі означає, що сума операції (у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату операції) не перевищує межу за обов’язковим фінансовим моніторингом. На сьогодні вона становить 150 тис. грн. При цьому якщо спочатку сума операції була більшою, але розрахунки були частково проведені, то у разі якщо сума, яка залишилася, не перевищує 150 тис. грн., банк повинен буде зняти операцію із ЗЕД-контролю;

— планується, що експортні операції не зможуть зніматися із ЗЕД-контролю у разі заліку зустрічних однорідних вимог, коли розрахунки повинні були проводитися у валюті 1 групи Класифікатора іноземних валют, у сумі в межах одного договору понад 500 тис. євро (сьогодні є така ж норма-послаблення, але в прив’язці до дол. США).

Обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті. Поки що цю межу, як і сьогодні, планується встановити на рівні 50 %. При цьому перелік випадків, на які ця вимога не поширюється, майже повторює той, який установлений сьогодні, але не повністю. У числі винятків не згадані кошти, які значаться на рахунках у закордонних банках, відкритих на підставі індивідуальних ліцензій НБУ. Тому, суворо кажучи, у разі надходжень на закордонні рахунки, в Україні потрібно буде продати 50 % відповідної суми іноземної валюти.

Сума готівкової інвалюти, яку можна перевозити через кордон без письмового декларування. У цьому питанні нічого не змінилося. Як і сьогодні, гранична сума становить 10 тис. євро.

Виплата дивідендів в іноземній валюті. Як ви пам’ятаєте, на сьогодні ця операція допускається, але лімітується. Причому цікаво, що станом на сьогодні за 2018 рік розподіляти дивіденди все ще заборонено, тому ті нерезиденти, які хочуть отримати дивіденди вже зараз за частину 2018 року, стикаються з проблемою.

Після введення в дію Закону на рівні постанов НБУ будь-яких жорстких заборон на виплату дивідендів передбачено не буде. Така виплата допускатиметься за всі роки. Єдине обмеження — не допускається купівля іноземної валюти для виплати дивідендів у сумі, що перевищує розмір дивідендів згідно з відповідним рішенням загальних зборів.

При цьому ми не виключаємо, що, як і сьогодні, ця операція продовжуватиме кваліфікуватися як високоризикова (незалежно від країни, до якої виплачуватимуться дивіденди) і вимагати надання додаткових відомостей про: бенефіціарів, структуру групи компаній тощо.

Нагадуємо, що перелік таких ризикових операцій названий у постанові Правління НБУ від 15.08.2016 р. № 369. При цьому Законом його скасовувати не планується.

При цьому звертаємо вашу увагу, що до цих проектів постанов Правління НБУ все ще можуть вноситися зміни, тому підтвердити зазначені вище висновки можна буде не раніше їх офіційного затвердження.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі