Дата подання звіту (чи дата заповнення — залежно від форми) — це обов’язковий реквізит податкової декларації (п. 48.3 ПКУ). Якщо при його заповненні допущена помилка, податківці можуть звернутися до п.п. 49.11.1 ПКУ, який надає їм право направити платникові письмове повідомлення про відмову в прийнятті податкової декларації протягом 5 робочих днів після її отримання в електронному вигляді.
Причому зверніть увагу, на нашу думку, така відмова повинна фіксуватися у квитанції № 2 (п. 12 розд. II Порядку № 557*). Якщо ж у квитанції № 2 вказано, що звітність прийнята, то надалі в податкових органів будуть відсутні підстави, щоб не визнавати її. Про це свідчить п.п. 49.9.1 ПКУ.
Але за традицією у фіскалів своя — відмінна думка із цього приводу 
. Вони цілком допускають можливість невизнання податкової звітності навіть за наявності позитивної квитанції № 2 (див. категорію 135.03 ЗІР). Тож у цій ситуації деякий ризик отримати відмову в прийнятті декларації є 
.
Водночас, на наш погляд, подібні дії носитимуть протиправний характер і можуть бути успішно оскаржені.
Прикладом одного з хороших рішень для платників податків може слугувати постанова ВАСУ від 06.07.2016 р. у справі № К/800/38493/15 (ср. ).
У ній суд звернув увагу на те, що декларація повинна містити обов’язкові реквізити. І навіть якщо в таких реквізитах допущена помилка, поданий платником документ є податковою звітністю.
Так, заповненою з помилкою, але все одно податковою звітністю.
Реквізит «дата подання» не впливає на значення показників звітності і не перешкоджає податковому органу в адмініструванні декларованого податку. І з цієї причини технічна помилка в цьому реквізиті не позбавляє поданий документ статусу податкової декларації.
Підтвердженням прийняття податкових документів платника є друга квитанція.
У разі допущення помилок у поданому документі платникові приходить інша друга квитанція — про неприйняття поданого документа.
Якщо ж платник отримав квитанцію про прийняття документа, то апелювати до пп. 49.11 і 49.15 ПКУ у податківців немає підстав. Як немає і повноважень, щоб відмовитися від визнання податковою звітністю тих документів, статус яких як податкової звітності вже підтверджений другою квитанцією про прийняття.
