Щойно в банку вводиться тимчасова адміністрація, низка його операцій відразу підпадає під мораторій (ч. 5 ст. 36 Закону 4452*). Зокрема, цей мораторій стосується і повернення коштів з поточних рахунків підприємств. Для підприємств — клієнтів банку це означає, що грошові кошти, які знаходилися на поточних рахунках, відкритих у ньому, не можуть бути використані для поточних операцій. Тому такі «завислі» кошти потрібно перевести до складу дебіторської заборгованості (Дт 377 — Кт 311).
* Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI. Зверніть увагу: незважаючи на свою назву, сфера дії цього Закону набагато ширша, ніж забезпечення гарантування вкладів фізосіб.
Причому оскільки в погашенні такої заборгованості є невпевненість, вона вважається сумнівним боргом (п. 4 П(С)БО 10). Про це свого часу повідомив і Мінфін (лист від 17.03.2010 р. № 31-34000-10-27/5857). Чиновники також додали, що під таку заборгованість потрібно створювати резерв сумнівних боргів (нагадаємо: не створювати цей резерв мають право підприємства, що складають Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва). У бухобліку його нарахування показують проводкою Дт 944 — Кт 38.
Якщо відображаєте різниці, то в цьому ж періоді маєте показати на цю суму збільшуючу різницю (п.п. 139.2.1 ПКУ), таким чином виключивши такі витрати з обліку з податку на прибуток.
Наступна подія для підприємства — прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії і ліквідацію банку. Не пізніше ніж через 7 днів з дня прийняття НБУ цього рішення Фонд гарантування вкладів повинен опублікувати ці дані в газеті «Урядовий кур’єр» або «Голос України» (ст. 45 Закону № 4452). Цей строк дуже важливий! Протягом 30 днів з дня публікації цих відомостей кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду свої вимоги до банку.
Якщо ви пропустили цей строк. У цьому випадки ваші вимоги до банку вважаються погашеними (ст. 49 Закону № 4452). Таким чином, фактично вже наступного дня після закінчення такого строку заборгованість банку перетвориться на безнадійну, тому її можна списувати (якщо створювався резерв, то проводкою Дт 38 — Кт 37).
Суму списаної заборгованості обліковують на позабалансовому субрахунку 071 протягом щонайменше 3 років з дати списання.
Якщо ваше підприємство відображає різниці з податку на прибуток, ситуація, на жаль, не радісна. Щоб облікувати таку суму в податкових витратах (шляхом зменшуючої різниці згідно з п.п. 139.2.2 ПКУ), вона повинна відповідати ознакам безнадійності з п.п. 14.1.11 ПКУ. Серед них найвідповіднішим для нашого випадку є п.п. «з» п. 14.1.11 ПКУ — «заборгованість суб’єктів господарювання, <…> припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією». Тобто для податкових цілей заборгованість вважатиметься безнадійною тільки після ліквідації банку із записом про це в ЄДР. При цьому навіть після ліквідації банку податківці, найімовірніше, не дозволять показати зменшуючу різницю за п.п. 139.2.2 ПКУ, і фактично така заборгованість не буде облікована в податкових витратах. Це пов’язано з тим, що, на думку ДФС, відобразити таку зменшуючу різницю при списанні заборгованості можна за умови, що вами вживалися заходи з її стягнення — головним чином, через виконавчу службу. При цьому, пропустивши строк пред’явлення вимоги, у вас такої можливості вже не буде.
ДФС вважає, що при списанні такої заборгованості ви фактично надали безповоротну фінансову допомогу.
Якщо ви різниці не відображаєте, проблем з податковими витратами у вас не виникне.
Якщо вимоги до банку подані в строк. У цьому випадку вас повинні включити в Реєстр акцептованих вимог кредиторів. Реєстр складається протягом 90 днів з дня публікації відомостей про ліквідацію банку у зазначених вище газетах (ч. 2 ст. 49 Закону № 4452). Протягом 20 днів після його затвердження уповноважена особа Фонду повинна сповістити вас про те, що ваші вимоги акцептовано, на офіційному сайті Фонду і в приміщеннях неплатоспроможного банку.
А далі залишається чекати. При цьому шансів на те, що гроші вам повернуть, практично немає (адже вимоги з повернення коштів з поточного рахунка можуть бути погашені лише в 7-му чергу (ч. 1 ст. 52 Закону № 4452). Але оскільки теоретично повернення можливе — так просто списати заборгованість банку в обліку не можна.
По суті, для цілей бухобліку заборгованість банку вважатиметься безнадійною, у випадку якщо майна банку не вистачить для задоволення вимог клієнта. Для податкових цілей безнадійною в цьому випадку заборгованість банку може бути визнана, якщо вона відповідає вимогам п.п. 14.1.11 ПКУ (ср. ). Як ми зазначали вище, найбільше в нашому випадку підходить підстава «з» цього підпункту — «ліквідація банку».
Тому найлогічніше списувати виниклу заборгованість банку — у періоді його ліквідації (підтвердженням факту ліквідації банку будуть відомості з ЄДР). При цьому зазначимо: якщо ліквідація банку затягується (як у вашому випадку), посилатися на сплив позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ) для списання заборгованості, на жаль, не можна.
Така неможливість обумовлена тим, що перебіг строку позовної давності починається з моменту порушення стороною ваших прав (чи з моменту, в якому ви дізналися про це). При цьому в описаній ситуації порушення ваших прав формально не було — Фонд діє в межах Закону № 4452.
Що стосується питання про нестворення резерву під завислі на банківському рахунку грошові кошти, то, з урахуванням актуальної позиції ДФСУ, це зараз не впливає на право показати таку заборгованість у складі податкових витрат підприємствами, що відображають різниці. Головне — щоб така заборгованість уписувалася в поняття «безнадійної» в розумінні п.п. 14.1.11 ПКУ (це підтверджують і податківці в категорії 102.13 ЗІР).
У цьому випадку в обліку все пройде так: у періоді визнання заборгованості безнадійною ви покажете проводку Дт 944 Кт 37. У додатку РI до декларації з податку на прибуток (якщо ви відображаєте різниці) в періоді списання заборгованості ви покажете списану суму безнадійної заборгованості одночасно в ряд. 2.1.1 і 2.2.3.
Хоча, безумовно, нестворення резерву сумнівних боргів розцінюється як порушення порядку ведення бухобліку. Як вихід, можна нарахувати резерв за період, коли він мав бути створений, у порядку виправлення помилки — шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку (Дт 44 Кт 38 на підставі бухдовідки). Але, на жаль, цей формально правильний шлях може створити перешкоди для відображення такої заборгованості в податкових витратах.
