Хто повинен встановлювати ліміт каси?
Ліміт залишку готівки в касі (а простіше кажучи, ліміт каси) — це граничний розмір суми готівки, яка може залишатися в касі в позаробочий час і забезпечити роботу на початку наступного робочого дня (п.п. 16 п. 3 розд. I Положення № 148*).
* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.
Суму готівки, що перевищує встановлений ліміт, необхідно здавати в банк для її зарахування на будь-які банківські рахунки підприємства в погоджені з банком строки.
Ліміт каси і строки здачі готівкової виручки (готівки) встановлюються для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в нацвалюті.
Встановлює такий ліміт саме підприємство на підставі спеціального розрахунку. Як і раніше, цей розрахунок базується або на сумі середньоденного надходження готівки в касу, або на сумі середньоденної видачі готівки з каси — на вибір суб’єкта господарювання. Але про ці розрахунки — трохи пізніше. Зараз же давайте визначимо коло осіб, яких законодавство не зобов’язує встановлювати цей ліміт.
До числа «помилуваних» 
належать:
— фізособи-підприємці (п. 14 розд. II Положення № 148);
— релігійні організації (релігійні громади, управління і центри; монастирі, релігійні братерства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади), які не здійснюють виробничу або іншого виду підприємницьку діяльність (п. 51 розд. V Положення № 148).
Крім того, організації, на які, у принципі, не поширюються вимоги Положення № 148, також не зобов’язані встановлювати ліміт каси (п. 2 розд. I Положення № 148). Це:
— розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські й інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;
— представництва іноземних організацій і філій, які не здійснюють підприємницької діяльності;
— банки та філії іноземних банків.
Небанківські фінансові установи зобов’язані встановлювати ліміт каси в загальному порядку (п. 14 розд. II Положення № 148).
Як розрахувати ліміт?
Порядок розрахунку ліміту каси. З 05.01.2018 р. підприємство зобов’язане самостійно розробити і затвердити внутрішнім документом (наказом, розпорядженням) порядок розрахунку ліміту каси (п. 50 розд. V Положення № 148). При цьому розмір ліміту, розрахований на підставі затвердженого підприємством порядку, знову-таки потрібно затвердити відповідним внутрішнім документом (наказом, розпорядженням).
Для відокремлених підрозділів підприємства встановлюється окремий ліміт каси, який доводиться до їх відома внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства — юридичної особи.
У п. 50 розд. V Положення № 148 сказано, що підприємство розробляє порядок розрахунку ліміту каси на підставі цього Положення і з урахуванням особливостей своєї роботи. При розрахунку ліміту каси потрібно врахувати, зокрема, такі чинники: режим і специфіка роботи підприємства, віддаленість від банку, обсяг касових оборотів (надходжень і витрат) за всіма рахунками, встановлені строки здачі готівки, тривалість операційного часу банку, наявність домовленості підприємства щодо інкасації готівки тощо.
Усі ці особливості і прописуємо в порядку розрахунку ліміту каси.
Чи потрібно перезатверджувати діючий ліміт? На наш погляд, краще це зробити. Як ми вже сказали, Положення № 148 зобов’язує підприємство самостійно розробити і затвердити порядок розрахунку ліміту каси, а на його основі — розрахувати і затвердити ліміт. Тобто ліміт каси повинен відповідати нормам нового касового Положення № 148 і «власному» порядку розрахунку ліміту каси, розробленому підприємством. А оскільки це нові документи, то і розмір ліміту краще перерахувати і перезатвердити. Як і в колишні часи, ліміт каси можна розрахувати двома способами:
1) виходячи із середньоденного надходження готівки в касу;
2) виходячи із середньоденної видачі готівки з каси.
Який зі способів обрати — вирішує саме підприємство.
Розрахунок установлення ліміту залишку готівки в касі оформляють у довільній формі і додають його до наказу (розпорядження) про затвердження ліміту.
Принцип розрахунку ліміту каси залишився тим же: суму надходження (чи видачі) готівки з каси за розрахунковий період ділять на кількість робочих днів у цьому розрахунковому періоді.
Важливий нюанс! Положення № 148 надає підприємству право самостійно обрати розрахунковий період. Використовувати дані за 3 місяці поспіль з останніх 12 місяців тепер не обов’язково.
І ще один позитивний момент: підприємствам дозволили при розрахунку ліміту враховувати будь-які види надходжень (видачі) готівки.
Положення № 148 не містить із цього приводу жодних обмежень.
У Положенні № 148 також немає норми, яка зобов’язувала б підприємства встановлювати ліміт у межах середньоденного показника, отриманого в результаті розрахунків, як це було в абз. 2 п. 5.8 скасованого Положення № 637**. Тому ми вважаємо, що, розробляючи порядок розрахунку ліміту каси, підприємство може передбачити, що розмір ліміту, отриманий у результаті розрахунків, округляється, наприклад, у бік збільшення до найближчих ста гривень.
** Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (втратило чинність).
Якщо підприємство розташоване в населеному пункті, де немає банків, то воно має повне право отриману величину помножити на 5, оскільки строк здачі готівки для таких госпсуб’єктів — не рідше ніж один раз на 5 робочих днів (п.п. 3 п. 48 розд. V Положення № 148).
«Захмарний» ліміт. Положення № 148 надало підприємствам більшу свободу при розрахунку ліміту каси. Виникає запитання: а чи можна встановити будь-який «фантастичний» ліміт на власний розсуд, наприклад, середньоденний показник помножити на 100, щоб уже точно не було перевищення?
На наш погляд, «грати» з розміром ліміту потрібно обережно. Як ми вже сказали, його можна трохи збільшити (наприклад, за рахунок округлення у більший бік). Але встановлювати «захмарні» показники, відірвані від реальності, ми б не радили. Адже порядок розрахунку ліміту каси підприємство повинне затвердити на підставі Положення № 148 (ср. ). А це Положення пропонує встановлювати ліміт каси і строки здачі готівки виходячи з потреби прискорення обороту готівки та своєчасного її надходження в банки (п. 14 розд. II Положення № 148).
До того ж керівник підприємства несе відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 стосовно встановлення ліміту каси і за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (п. 56 розд. V Положення № 148). А контролери можуть не лише перевіряти наявність самостійно встановленого ліміту каси, але й перевіряти його відповідність самостійно проведеним розрахункам (п.п. 3 частини третьої п. 58. розд. VI Положення № 148).
Мінімальний ліміт. У зв’язку з нововведеннями виникає ще одне запитання: що робити підприємствам, у яких відповідний середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів, дорівнює нулю або не більше 170 грн.?
В умовах девальвації гривні така ситуація, звичайно, маловірогідна. Проте зазначимо, що норма з абзацу п’ятого п. 5.4 Положення № 637, яка дозволяла таким підприємствам установлювати ліміт каси в розмірі не більше 170 грн., у Положення № 148 «не переїхала». Водночас із визначення терміна «ліміт каси» виходить, що призначення ліміту — забезпечити роботу підприємства на початку наступного дня. Та й вимоги про обов’язкову наявність розмінної монети для видачі здачі в касах підприємств торгівлі, громадського харчування і сфери послуг ніхто не скасовував. Виходячи із цих умов такі підприємства і встановлюють ліміт каси.
Зрозуміло, що тепер він може відрізнятися від колишніх 170 грн.
Ліміт для новачків
Особливості встановлення ліміту каси підприємствами, що розпочинають свою діяльність, а також підприємствами, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками і які розпочинають здійснювати додатковий вид діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, обумовлені в абзаці третьому п. 50 розд. V Положення № 148.
Ці підприємства на перші 3 місяці роботи встановлюють ліміт каси за прогнозними розрахунками (тобто встановлюють прогнозний передбачуваний ліміт). У двотижневий строк після закінчення перших 3 місяців роботи встановлений таким чином прогнозний ліміт каси переглядається підприємством за фактичними показниками діяльності відповідно до норм Положення № 148.
Таким чином, «новачки» перші 3 місяці працюють з прогнозним (передбачуваним) лімітом. Як і в загальному випадку, його затверджують відповідним наказом (розпорядженням). Після закінчення 3 місяців ліміт переглядають, орієнтуючись на реальні результати діяльності за тримісячний період.
Підприємства, що встановили прогнозний ліміт, відраховують перші 3 місяці своєї роботи з готівкою з дня проведення першого розрахунку готівкою.
Якщо підприємство не потурбується про встановлення ліміту каси, такий ліміт вважатиметься нульовим. При цьому вся готівка, що знаходиться в касі на кінець робочого дня і не здана в банк, вважатиметься понадлімітною (п. 53 розд. V Положення № 148).
Коли допускається перевищення?
На щастя, за перевищення встановленого на підприємстві ліміту каси штрафують не завжди. Усе тим же Положенням № 148 передбачені випадки, коли законодавчо дозволено зберігати в касі підприємства суму, що перевищує ліміт, а також випадки, коли готівка не вважається понадлімітною в день її надходження. Ці випадки ми зараз і згадаємо.
Отже, підприємства мають право зберігати у своїй касі суму готівки, що перевищує встановлений ліміт (п. 18 розд. II Положення № 148):
— отриману в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу) — протягом 5 робочих днів, включаючи день отримання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів залізничного транспорту і морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт протягом 10 робочих днів, включаючи день отримання готівки в банку;
— отриману як виручку і призначену для здійснення за її рахунок виплат, що належать до фонду оплати праці, — протягом 3 робочих днів з дня настання строків цих виплат. Розмір цих виплат повинен відповідати сумі, вказаній у переданих у касу відомостях на виплату готівки.
Зберігати в касі понадлімітну суму, призначену для інших виплат, ніж наведені вище (наприклад, аліментів, лікарняних тощо), протягом 3 (5) робочих днів не дозволяється.
Але, як ми вже говорили, є випадки, коли готівка не вважається понадлімітною в день її надходження. Це випадки, коли (п. 54 розд. V Положення № 148):
1) сума перевищення встановленого ліміту каси здана в обслуговуючий банк не пізніше наступного робочого дня банку;
2) сума перевищення ліміту видана для використання підприємством (без попередньої її здачі в банк і одночасного отримання з каси банку) на цілі, пов’язані з його діяльністю, на наступний день;
3) готівка надійшла в касу підприємства у вихідні або святкові дні, і сума перевищення розміру ліміту була:
— здана в банк на наступний робочий день банку і підприємства;
— видана для використання підприємством відповідно до законодавства (без попередньої здачі її в банк і одночасного отримання з каси банку) на наступний робочий день на потреби, пов’язані з діяльністю підприємства.
