Організовуємо роботу продавців і охоронників

В обраному У обране
Друк
Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці
Бухгалтер 911 Липень, 2019/№ 29
Театр розпочинається з вішалки, а підприємство (магазин) — з… вивіски, на якій зазначений режим роботи. І повірте, це зовсім не жарт! Саме на вивіски люблять дивитися інспектори праці, коли заходять на перевірку. Ця невигадлива дрібниця дозволяє їм дізнатися багато секретів. Але про все по порядку.

Встановлення режиму роботи — одне з першочергових завдань кожного роботодавця. Який режим роботи обрати? Як правильно скласти графік роботи? Яким чином організувати роботу у святкові і вихідні дні? На ці й багато інших запитань зараз і шукатимемо відповіді.

Режим роботи

Нормальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 40 годин на тиждень (ч. 1 ст. 50 КЗпП). Ця норма не може бути збільшена ані колективними, ані трудовими договорами, у тому числі контрактами.

Реалізована 40-годинна норма має бути шляхом виходу на роботу згідно з правилами трудового розпорядку або графіком роботи (змінності).

Найпоширеніший графік роботи підприємств — 5-денний робочий тиждень, 8-годинний робочий день з вихідними днями в суботу і неділю.

Якщо ж за характером виробництва і умовами роботи впровадження 5-денного робочого тижня є недоцільним, установлюють 6-денний робочий тиждень з одним вихідним вдень.

У цьому випадку при тижневій нормі 40 годин тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин, а напередодні вихідних днів — 5 годин (див. ст. 52 КЗпП).

Що ще корисно знати про нормальну тривалість робочого часу? Напередодні святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, тривалість роботи скорочується на 1 годину. Коли святковий або неробочий день збігається з вихідним, вихідний день переносять на наступний після святкового або неробочого дня.

Це основні правила для 40-годинного робочого тижня. Як правило, у таких режимах працюють «білі комірці». Але є працівники, режим роботи яких важко «втиснути» в описані межі. Це — продавці та охоронники (сторожі). Про те, як правильно організувати їх робочий час, не порушивши вимоги трудового законодавства, ми з вами зараз поговоримо. Але спочатку кілька слів про вивіски.

До чого тут вивіски?

Досить часто роботодавці, бачачи, що режим, в якому повинен працювати працівник, не вписується в стандартні 40 годин на тиждень, починають хитрувати. На папері вони «малюють» одне, а в реальності відбувається абсолютно інше. У результаті виходить, що, наприклад, у табелі обліку робочого часу охоронники працюють у тому ж режимі, що й інші працівники підприємства, а насправді вони цілодобово охороняють підприємство. Виявити таку «підробку» достатньо просто. Навіть якщо самі працівники мовчатимуть як риби, інспекторові праці достатньо дочекатися, коли один охоронник зміниться іншим.

Переходимо до продавців. Зважаючи на специфіку їх роботи (основна маса покупців відвідує магазини після закінчення роботи, тобто після 18:00), магазини вимушені підлаштовуватися під покупця.

У результаті продавці переробляють, але роботодавці не хочуть з цим морочитися і «малюють» у табелях обліку робочого часу потрібні години.

Здавалося б, усе красиво: домовся з продавцями, щоб мовчали, і спи спокійно. АЛЕ! У більшості випадків роботодавця «здає» його ж вивіска на магазині з режимом роботи.

Пояснимо. Є магазин, який згідно з табличкою на ньому працює без перерви з 9:00 до 21:00. Але ось режим роботи продавців трохи відрізняється від режиму роботи магазину. За документами у них 8-годинний робочий день з 9:00 до 18:00, з перервою на обід з 13:00 до 14:00.

Запитання: якщо продавці закінчують роботу о 18:00, то виходить, що магазин до 21:00 залишається без продавців? Така собі акція: «заходь — бери — грошей не потрібно»!

Та й одночасна перерва в усіх продавців у цій ситуації викликає великі сумніви. Дивіться. Згідно зі ст. 66 КЗпП працівники використовують час перерви на власний розсуд. У цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

Якщо продавці дружною юрбою на годинку йдуть з магазину, то хто ж в ньому обслуговує покупців у цей час?

Взагалі, перерва — це окрема пісня. Попри те, що ст. 66 КЗпП дозволяє роботодавцям не встановлювати перерву на тих роботах, де за умовами праці його встановити не можна, а надавати працівникові можливість харчування протягом робочого часу, роботодавці все одно намагаються на папері «намалювати» перерву.

Чому? Відповідь проста: перерва не включається до робочого часу.

Тобто можна штучно продовжити час перебування працівника на робочому місці. У результаті маємо дивні ситуації, коли магазин працює без перерви, а єдиний продавець у магазині на папері має перерву. Чи нічний сторож з перервою на 1 годину, протягом якої він згідно із законом може піти з об’єкта, що охороняється, і повештатися нічним містом .

Так, якщо у працівника 8-годинний робочий день розпочинається о 9:00, то з перервою на 1 годину кінець робочого дня припаде на 18:00. Якщо ж перерву прибрати, то працівник перебуватиме на роботі з 9:00 до 17:00.

Зрозуміло, що такі речі при перевірці ставляться під сумнів. Ведуться захопливі бесіди з продавцями/сторожами, адміністрацією підприємства… Загалом, приємного мало. Тому до встановлення режиму роботи продавців/охоронників і до тексту вивісок з режимом роботи треба ставитися серйозно.

Розглядаємо варіанти для продавців

Розпочнемо нашу розмову з відповіді на найпопулярніше запитання з «гарячої лінії»: чи можна встановити різні режими роботи для різних підрозділів підприємства? Так, можна. Головне — зафіксувати цей момент документально. Краще за все для цих цілей підходять Правила внутрішнього трудового розпорядку. Саме у них слід прописати загальний режим роботи підприємства і режим роботи окремих його підрозділів. При встановленні режиму робочого часу рекомендуємо відштовхуватися від бажаного режиму роботи магазину. Розглянемо цей момент на конкретних прикладах.

Ситуація 1. Магазин працюватиме 5 (6) днів на тиждень. У святкові дні робота не здійснюється, а якщо святковий день збігається з вихідним, «працює» перенесення вихідного дня (ст. 73 КЗпП).

Тобто, по суті, маємо той же самий п’ятиденний (шестиденну) робочий тиждень, але зі збільшеною тривалістю робочого дня.

Як приклад візьмемо магазин, який працює 6 днів на тиждень. Робочі дні — вівторок — неділя. Вихідний день — понеділок. Тривалість щоденної роботи — 10 годин з 10:00 до 20:00. Перерви немає. У святкові/неробочі дні магазин не працює. Для забезпечення роботи магазину вистачає, щоб протягом робочого дня там перебував 1 продавець.

Спочатку давайте визначимося з кількістю необхідних штатних одиниць. Магазин працюватиме 60 годин на тиждень (10 годин на день х 6 днів на тиждень). Норма годин для одного працівника, вище за яку роботодавець стрибнути не може, — 40 годин на тиждень. Отже, необхідна кількість штатних одиниць — 1,5 (60 годин : 40 годин).

Розглянемо можливі варіанти організації роботи:

варіант 1 — приймаємо на роботу двох продавців на неповний робочий час — 30 годин на тиждень (кожного на 0,75 штатної одиниці (30 годин : 40 годин за нормою)). Час роботи:

— першого продавця — з 10:00 до 15:00, другого — з 15:00 до 20:00. Шестиденний робочий тиждень, вихідний — понеділок;

чи

— перший продавець працює вівторок — четвер з 10:00 до 20:00 (п’ятниця, субота — вільні від роботи дні), другий — п’ятниця — неділя з 10:00 до 20:00 (середа, четвер — вільні від роботи дні). П’ятиденний робочий тиждень, вихідні дні в першого працівника — неділя і понеділок, у другого — понеділок і вівторок.

Працівникам надаємо можливість харчуватися протягом робочого часу (тобто перерви немає).

Фіксуємо це в окремому документі (Правилах внутрішнього трудового розпорядку або в окремому наказі, погодженому з профкомом (представником трудового колективу)).

Зверніть увагу: встановити перерву тут було б помилкою. Оскільки магазин працює без перерви, а в ньому перебуває лише 1 продавець (піти він не може);

варіант 2 — приймаємо на роботу двох продавців. Одного на повний робочий день (1 штатна одиниця, 40-годинний робочий тиждень), наприклад, за графіком 6-денного робочого тижня, другого — на допрацювання годин, що залишилися, на неповний робочий день (20-годинний робочий тиждень, 0,5 штатної одиниці (20 годин : 40 годин за нормою)). Час роботи:

— першого продавця — з вівторка по суботу — з 10:00 до 17:00, у неділю (день, що передує вихідному понеділку) — з 10:00 до 15:00, а другого продавця — з вівторка по суботу — з 17:00 до 20:00, у неділю — з 15:00 до 20:00. Шестиденний робочий тиждень, вихідний — понеділок

чи

— перший продавець працює вівторок — п’ятниця з 10:00 до 20:00, другий — субота — неділя з 10:00 до 20:00. П’ятиденний робочий тиждень, вихідні дні в першого працівника — неділя і понеділок, у другого — понеділок і вівторок.

Перерви немає (пояснення чому, див. у варіанті 1);

варіант 3 — приймаємо на роботу одну фізичну особу за основним місцем роботи на повний робочий день (40 годин, 1 штатна одиниця) і за внутрішнім сумісництвом до того ж роботодавця (20 годин, 0,5 штатної одиниці).

Річ у тому, що в разі сумісництва працівник може обіймати як однакові, так і різні посади за основним місцем роботи та за сумісництвом.

Отже, підприємство має право укласти договір з основним працівником, прийнятим продавцем, окремий трудовий договір про роботу на умовах внутрішнього сумісництва на аналогічній посаді (див. також лист Мінсоцполітики від 20.01.2012 р. № 21/13/116-12). Але за умови, що робота за такою посадою виконуватиметься у вільний від основної роботи час.

Зауважте: у такій ситуації підприємству треба буде подати податківцям 2 Повідомлення про прийняття працівника на роботу: одне — про прийняття за основним місцем роботи, друге — про укладення трудового договору про роботу на умовах сумісництва.

Що ж ми у результаті отримуємо? У магазині працюватиме один і той же працівник. Організувати його роботу можна в тому ж порядку, що й у розглянутих вище випадках з двома різними працівниками. Так, наприклад, працівник може:

— у межах шестиденного робочого тижня з вівторка по суботу з 10:00 до 17:00 працювати за основним місцем роботи, а з 17:00 до 20:00 (у вільний від основної роботи час) у того ж роботодавця на тій же посаді і в тому ж магазині — за внутрішнім сумісництвом; далі в неділю (день, що передує вихідному);

— з 10:00 до 15:00 за основним місцем роботи, а з 15:00 до 20:00 — за внутрішнім сумісництвом;

— якщо при встановленні режиму роботи відштовхуватимемося від п’ятиденного робочого тижня, то з вівторка по п’ятницю працівник з 10:00 до 20:00 може працювати за основним місцем роботи продавцем, а в суботу і неділю з 10:00 до 20:00 — продавцем за місцем роботи за внутрішнім сумісництвом.

Ну й знову хочемо звернути вашу увагу на те, що оскільки магазин працює без перерви і в ньому перебуває тільки 1 продавець, то з перервою для такого продавця краще не жартувати.

Інша річ, коли одночасно працюють два і більше продавців. У такій ситуації встановіть їм різний час перерви для відпочинку і харчування. Наприклад, у першого продавця перерва може бути з 12:00 до 13:00, а в другого — з 13:00 до 14:00. При такому розкиданню продавці можуть змінювати один одного.

А це вагомий аргумент, що перерва в працівників має бути.

Головне — максимально зафіксувати все на папері.

Ситуація 2. Магазин працюватиме 5 (6) днів на тиждень, у тому числі й у святкові дні, перераховані в ст. 73 КЗпП, якщо вони припадають на дні роботи магазину.

Розв’язати проблему з тривалістю роботи можна збільшенням кількості штатних одиниць і разкиданням робочого часу (див. варіанти вище).

Що стосується роботи магазину у святкові дні, то ч. 4 ст. 73 КЗпП допускає виконання робіт у святкові/неробочі дні, якщо роботи викликані потребою обслуговування населення. Тобто, на наш погляд, роботодавець може залучати до звичайної роботи у святкові/неробочі дні продавців, якщо це передбачено графіком роботи магазину (продавця).

Проте зауважте, що робота у святкові/неробочі дні призведе до збільшення витрат на фонд оплати праці.

Таку роботу завжди оплачують у подвійному розмірі відповідно до ст. 107 КЗпП.

Ситуація 3. Магазин працює без вихідних (цілодобово).

Як правило, у продавців таких магазинів «плаваючі» дні роботи і відпочинку, які регулюються графіком виходу на роботу (змінності).

Причому оскільки в такій ситуації дотриматися тижневої (місячної) норми робочого часу проблематично, то для зменшення витрат на оплату праці вводять підсумований облік робочого часу.

Графік роботи охоронника

Зважаючи на специфіку роботи охоронників і сторожів (зокрема, необхідність цілодобової охорони об’єктів сім днів на тиждень, включаючи вихідні, святкові і неробочі дні), у більшості випадків щодо таких працівників щотижнева і щоденна тривалість робочого часу не може бути дотримана.

Вихід з цієї ситуації передбачений ст. 61 КЗпП. Керуючись нею, роботодавець може за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації підприємства ввести для цієї категорії працівників підсумований облік робочого часу.

При такому веденні обліку робочого часу щоденна або щотижнева норма робочого часу може відхилятися від законодавчо встановленої норми, проте загальна тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості робочих годин.

Відзначимо, що окремого нормативно-правового акта, що регулює умови і порядок застосування підсумованого обліку робочого часу для підрозділу охорони або окремих його працівників, немає. Тому всі питання, що стосуються його застосування, а також оплати праці таких працівників, мають бути врегульовані сторонами в колективному договорі з урахуванням загальних норм ст. 61 КЗпП і рекомендацій, викладених Мінпраці в Методичних рекомендаціях*.

* Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138.

У разі встановлення на підприємстві для відділу (служби) охорони або окремих його працівників підсумованого обліку робочого часу в колективному договорі та/або правилах внутрішнього трудового розпорядку слід зазначити, зокрема:

1) підрозділ, перелік посад, для яких установлюється підсумований облік робочого часу;

2) обліковий період і порядок визначення норми робочого часу за обліковий період. Відзначимо, що при підсумованому обліку робочого часу обліковий період може вимірюватися декадою, місяцем, кварталом, півріччям або роком. Він охоплює робочий час і години роботи у святкові, неробочі і вихідні дні, години відпочинку;

3) порядок оплати праці (оплата роботи в нічний час, у святкові, неробочі і вихідні дні, оплата надурочних годин).

При підсумованому обліку робочого часу робота сторожів (охоронників) регулюється графіками роботи**.

** Корисну інформацію знайдете в статті «Графіки виходу на роботу (змінності): стисло про головне» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 8).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити