За загальним правилом у разі застосування РРО обов’язково має бути і POS-термінал (п. 14.19 Закону № 2346*, п. 1 постанови № 878**, див. також 109.06 ЗІР). Із цього загального правила є всього три винятки, які стосуються (п. 2 постанови № 878):
* Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.
1) закладів громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів;
2) підприємств торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій);
3) суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше 25 тис. осіб.
Як бачимо, наявність РРО практично завжди передбачає наявність платіжного термінала. Причому зауважте: POS-термінал установлюють додатково до РРО, а не замість нього. Адже він не виконує фіскальних функцій РРО. Операції, які здійснюють за допомогою платіжного термінала, оформляються відповідною квитанцією, в якій немає інформації про кількість проданого товару (послуги). Тобто цей документ не є розрахунковим документом у розумінні Закону про РРО. А отже, розрахункові операції через платіжний термінал не здійснюються.
З 01.08.2020 р. на рівних правах з традиційними РРО використовуються програмні РРО (ПРРО). Логічно стверджувати, що тут повинні застосовуватися ті самі правила. Адже й у РРО, й у ПРРО одне і те саме призначення — реєстрація розрахункових операцій. Отже, у разі застосування ПРРО обов’язково має бути і POS-термінал. Хоча, якщо підійти формально до питання, то в постанові № 878 сказано про застосування POS-термінала разом з РРО, а не з ПРРО. Утім, навряд чи це можна назвати серйозним аргументом для уникнення застосування термінала.
Зауважимо: зараз активно розробляють програмні POS-термінали, які аналогічно ПРРО можна встановити на смартфон. Наприклад, Tap to Phone дозволяє використовувати смартфони на операційній системі Android з NFC для прийняття платежів за товари та послуги. При цьому для iOS-смартфонів ця система не підійде.
Ще один момент. Нині платіжний термінал можна використовувати і без прив’язки до РРО, за умови, що суб’єкт господарювання звільнений від застосування РРО згідно із Законом про РРО. Хоча якщо такий суб’єкт господарювання використовує РРО в нефіскальному режимі для ведення обліку і роздрукування чеків (ч. 4 ст. 13 Закону про РРО, а з 01.08.2020 р. теж стосується і ПРРО), то фіскали наполягали на встановленні ще й POS-термінала (див. лист Міндоходів від 26.02.2014 р. № 3737/6/99-99-18-03-01-15). Утім, у консультації, розміщеній у підрозділі 109.10 ЗІР, вони акцент на цьому моменті вже не роблять (що, правда, не означає зміни їх позиції). Наша позиція: ті особи, які РРО/ПРРО застосовувати згідно із Законом про РРО не зобов’язані, також не зобов’язані використовувати і POS-термінали.
