* Початок див. у статті «Єдиний рахунок для сплати податків: знайомимося ближче» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 8).
Спершу — загальний механізм функціонування ЄР:
1. Платник зараховує кошти на ЄР. Це рахунок, відкритий Держказначейством для ДПС (але кошти, які на ньому розміщені, фіскалам не належать).
2. Далі податківці отримують інформацію від Держказначейства про надходження коштів на ЄР і формують щодо кожного платника Реєстр платежів з ЄР із зазначенням реквізитів одержувачів коштів.
3. Потім податківці передають цей Реєстр Держказначейству.
4. Держказначейство на підставі Реєстру вже здійснює зарахування платежів на відповідні рахунки (до відповідного бюджету).
Тепер — деталі.
Як податківці формують щодо кожного платника Реєстр платежів з ЄР? Не просто так у п. 351.6 ПКУ визначена черга/черговість для списання коштів з ЄР. Податківці при формуванні Реєстру платежів будуть її суворо дотримуватися.
| 1-ша черга | Недоїмка з ЄСВ |
| 2-га черга | Податковий борг у межах відповідного податку або збору, заборгованості з інших платежів, контрольованих ДПС, згідно з черговістю його виникнення, з урахуванням п. 131.2 ПКУ |
| 3-тя черга | Грошові зобов’язання за податковими повідомленнями-рішеннями (ППР) у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на ЄР, якщо в таких документах є інформація про дату та номер відповідного ППР |
| 4-та черга | Визначені платником (податковим агентом) грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів, місцевих податків, ЄСВ у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на ЄР, якщо в таких документах є інформація про призначення платежу та його одержувачів |
| 5-та черга 6-та черга | Зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів (п’ята черга) і з місцевих податків (шоста черга) в хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати |
| 7-ма черга | Інші платежі, контрольовані ДПС, у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на ЄР, якщо такі документи містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача |
Наприклад, у платника є недоїмка з ЄСВ (1-ша черга). Тоді не важливо, що він зазначив у призначенні платежу розрахункового документа для сплати на ЄР (припустимо, зазначив, що сплачує поточні податкові зобов’язання з ПДФО (4-та черга)). Усе одно насамперед кошти підуть на погашення недоїмки з ЄСВ (1-ша черга).
Також при формуванні Реєстру платежів податківці керуватимуться:
— інформацією, яка зазначена платником податків у розрахунковому документі для сплати на ЄР (інформацією з реквізиту «призначення платежу»);
— даними поданих декларацій (розрахунків), за якими настав строк сплати податкових зобов’язань з урахуванням уточнюючих декларацій (розрахунків);
Декларація (розрахунок) стане каталізатором списання коштів з ЄР, тільки якщо обов’язок перерахувати платіж виникає після подання платником декларації (п. 351.5 ПКУ).
— відомостями, що містяться в поданих платниками звітах з єдиного внеску, за якими настав строк сплати зобов’язань;
— іншою податковою інформацією відповідно до положень ПКУ.
Ця інформація нам важлива для розуміння того, як саме потрібно заповнювати розрахунковий документ для перерахування коштів на ЄР. А саме: в яких випадках потрібно обов’язково конкретизувати призначення платежу та його одержувача, а в яких — достатньо заповнити розрахунковий документ без зазначення одержувача. Із цим ми розбиратимемося далі.
«Призначення платежу» в розрахунковому документі. Зауважимо, що наказом Мінфіну від 31.12.2020 р. № 847 внесено зміни (наберуть чинності з моменту опублікування наказу) до Порядку № 666**, якими визначено, як саме заповнювати розрахунковий документ для сплати на ЄР. А саме — визначено, як заповнити реквізит «призначення платежу» розрахункового документа.
** Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затверджений наказом Мінфіну від 24.07.2015 р. № 666.
Звернімо увагу: все, що буде зазначено нижче, стосується саме випадків, коли податки/збори/ЄСВ та інші платежі сплачуються через ЄР (а не на «звичайні» рахунки).
Сам реквізит «призначення платежу» розрахункового документа для сплати на ЄР включає 14 полів.
Поле «призначення платежу» розрахункового документа для сплати на єдиний рахунок (початок)
Продовження
Але! По-перше, далеко не в усіх випадках доведеться заповнювати всі ці поля (заповнення тих чи інших полів залежить від того, конкретизуємо ми одержувача коштів у розрахунковому документі чи ні). А по-друге, як зазначено в Порядку № 666, у разі заповнення розрахункового документа через Електронний кабінет практично всі поля реквізиту «призначення платежу» заповнюються автоматично. Для «полегшення» заповнення розрахункового документа (автоматичного заповнення його полів) в Електронному документі є спеціальна форма J/F 1307501 «Розрахунковий документ для сплати на єдиний рахунок».
В яких випадках потрібно конкретизувати платежі, а в яких можна не зазначати одержувачів? По суті, можливі два варіанти заповнення розрахункового документа для сплати на ЄР:
1. Без конкретизації одержувача.
2. З конкретизацією одержувача (одержувачів). При цьому можна оформляти окремий розрахунковий документ на кожного окремого одержувача або один розрахунковий документ на декілька одержувачів.
Розрахунковий документ без конкретизації одержувача. У цьому випадку платник, по суті, просто перераховує кошти на ЄР «загальною» сумою без конкретизації, який платіж він сплачує. Аналізуючи те, чим керуються податківці при формуванні Реєстру платежів з ЄР (див. першу частину статті), можна дійти висновку, що без конкретизації одержувача розрахунковий документ можна заповнювати, якщо:
1) відбувається сплата грошових зобов’язань за вже поданими деклараціями (тобто за зобов’язаннями, строки сплати яких настають після подання декларації). Це п’ята черга (див. таблицю вище). У цьому випадку податківці зможуть сформувати Реєстр платежів, керуючись даними декларації/розрахунків. По суті, після того, як платник податків подав декларації, податківці граничним строком подання декларації в картці платника проводять нарахування платежів. І після того, як настали строки сплати зобов’язань за декларацією, самі можуть визначити, які платежі включати до Реєстру на списання коштів з ЄР.
При цьому керуватимуться таким підходом: першими включатимуться до Реєстру ті платежі, за якими першими настають граничні строки сплати. А якщо граничні строки сплати припадають на один і той же день, то черговість платежів визначатиметься хронологією надходження податкових декларацій/розрахунків;
Причому цим же принципом вони керуватимуться навіть у тому випадку, коли платник у платіжці конкретизує призначення платежу.
2) сплачується податковий борг. При сплаті податкового боргу в розрахунковому документі для сплати на ЄР можна не конкретизувати призначення платежу/одержувача (тобто можна не зазначати конкретно, з якого податку ви погашаєте податковий борг). І навіть якщо ви це конкретизуєте — нічого це не змінить. Адже податківці дотримуватимуться черговості списання, яка визначена в п. 351.6 ПКУ, — виходячи з черговості виникнення податкового боргу;
3) сплачується недоїмка з ЄСВ. У цьому випадку теж можна обійтися розрахунковим документом без конкретизації платежу. Так само, як і з податкового боргу, незалежно від того, що зазначено в розрахунковому документі, податківці «автоматом» визначать суми, що надійшли на ЄР, для погашення недоїмки з ЄСВ.
Як заповнити реквізит «призначення» платежу» розрахункового документа, якщо кошти на ЄР перераховуються «без конкретизації» платежу? Для цього, по суті, платникові потрібно зазначити (1) суму, яку він перераховує, і (2) свій податковий номер.
Поля 3 — 14 реквізиту «призначення платежу», як зазначено в роз’ясненні з категорії 129.04 ЗІР, у цьому випадку не заповнюються.
Наприклад, платник податків (ІПН — 12345678) перераховує на ЄР для сплати податків 20000 грн без конкретизації платежу. Реквізит «призначення платежу» розрахункового документа в цьому випадку заповнюється так:
«Призначення платежу» розрахункового документа на перерахування коштів на ЄР без конкретизації одержувача
або 20000,00;12345678;;;;;;;;;;;;#
Під час заповнення полів не допускаються пропуски (пробіли) між цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками.
Розрахунковий документ з конкретизацією платежу. Передбачає, що в розрахунковому документі платник конкретизує, для сплати якого саме платежу він перераховує кошти на ЄР.
В яких випадках доведеться зробити таку конкретизацію? Для відповіді на це запитання знову звернемося до нашої таблиці з черговістю списання коштів з ЄР. І звернемо увагу на третю, четверту та сьому черги. Адже саме там іде згадка про конкретизацію призначення платежу та зазначення одержувача. Виходячи з п. 351.6 ПКУ «конкретизувати» призначення платежу в розрахунковому документі на перерахування коштів на ЄР потрібно буде:
1. При сплаті податкових зобов’язань за ППР, що ще не перетворилися на податковий борг (див. третю чергу), — судячи з того, що зазначено в п. 351.6 ПКУ, податківці включать до Реєстру платежів з ЄР суму за ППР у тому випадку, якщо «розрахункові документи містять інформацію про дату та номер відповідного податкового повідомлення-рішення». Якщо ж призначення не зазначити, то, швидше за все, «автоматом» до Реєстру платежів така сума не потрапить і, відповідно, може так і залишитися несплаченою. Так, звичайно, є норма про те, що зобов’язання платника зі сплати податків через ЄР вважаються виконаними з моменту зарахування коштів на єдиний рахунок (п. 35.2 ПКУ). Але, швидше за все, для цього випадку ця норма працювати не буде, адже податківці просто не зможуть ідентифікувати платежі.
При цьому Порядок № 666 визначає особливості заповнення реквізиту «призначення платежу» розрахункового документа при сплаті податкових зобов’язань за ППР. У цьому випадку, по суті, платникові доведеться заповнити поле 1 (сума платежу); поле 2 (податковий номер); поле 7 (дата ППР/рішення, за яким здійснюється сплата; формат — ДД.ММ.РРРР); поле 8 (номер ППР/рішення) і поле 11 (інформація про призначення платежу в довільній формі). Поля 3 — 6 не заповнюються.
«Призначення платежу» платіжки на перерахування коштів на ЄР податкових зобов’язань за ППР
або
20000,00;12345678;;;;;12.02.2021;111111/2222/3333;;;сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки;;;#
2. При сплаті податків/зборів до подання декларації (див. четверту чергу) або інших платежів, контрольованих ДПС, не пов’язаних із поданням декларацій (див. сьому чергу). Наприклад, ті ж ПДФО, ЄСВ, ВЗ, які сплачуються до подання податкового розрахунку. У цьому випадку теж, виходячи з черговості, зазначеної в п. 351.6 ПКУ, — податківці включать ці суми до Реєстру платежів, тільки якщо в розрахунковому документі буде зазначено призначення платежу й одержувача. «Автоматом» ці суми до Реєстру, швидше за все, включені не будуть, оскільки в податківців не буде достатньо даних для того, щоб «ідентифікувати» ці платежі. У цьому випадку в реквізиті «призначення платежу» потрібно заповнити поля 1 — 6; 11.
При цьому зауважимо, що якщо розрахунковий документ оформлятиметься через Електронний кабінет (форма J/F 1307501 «Розрахунковий документ для сплати на єдиний рахунок») то, як сказано в Порядку № 666, усі поля, крім 1 і 11, повинні «підтягнутися» автоматично.
Згідно з п. 3.9 розд. I Інструкції № 22*** банк приймає розрахункові документи на виплату оподатковуваного доходу лише за умови одночасного подання податковим агентом розрахункового документа на перерахування до бюджету утриманого податку на доходи фізичних осіб із суми доходу / розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок або документального підтвердження його сплати раніше.
«Призначення платежу» платіжки на перерахування коштів на ЄР податкових зобов’язань до подання декларації
або
20000,00;12345678;11010100;6320210100; UA518999980333139340000020577;37874947;;;;; ПДФО із зарплати за першу половину лютого 2021 р.;;;#
При сплаті дивідендного авансового внеску або податку з доходів нерезидента в полі 9 необхідно зазначити код ознаки «5».
Уточнення призначення платежу. Якщо за результатами перевірки поля «призначення платежу» податківці виявлять:
— невідповідність даних платника й одержувачів коштів (за одним/кількома/всіма призначеннями платежу) вимогам порядку заповнення документів;
— невідповідність сум коштів за всіма одержувачами загальній сумі розрахункового документа, то
вони направлять платникові через Електронний кабінет повідомлення про необхідність уточнити реквізит «призначення платежу». Таке уточнення здійснюється через Електронний кабінет шляхом подання форми J/F 1307301 «Уточнення даних «Призначення платежу» платіжного документа на сплату коштів на єдиний рахунок».
Уточнити призначення платежу можна тільки один раз (імовірно, мається на увазі, що один раз уточнивши призначення цього платежу, потім наново змінити призначення цього ж платежу не можна) не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення від податківців.
Якщо платник своєчасно не уточнить реквізит, то таке уточнення здійснюється ІТС ДПС автоматично.
Можливість визначення напряму використання коштів на ЄР. Ідеться про суми, перераховані на ЄР, які залишилися не списаними з ЄР (наприклад, якщо платник перераховував кошти загальною сумою без конкретизації платежу, і не вся сума була включена податківцями до Реєстру платежів з ЄР). Інформація про ці суми буде доступна платникові в Електронному кабінеті. І за необхідності, платник може «конкретизувати», куди направити цю суму, подавши податківцям форму J/F 1307404 «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)».
На цьому поки все. Як бачимо, не все просто із застосуванням ЄР. З іншого боку, як ми не раз говорили, перехід на нього — це право, а не обов’язок платника.
