15.10.2021
Щоб розібратися в цій ситуації, треба зрозуміти, хто є власником/власниками авто. Той факт, що вантажівка зареєстрована на дружину, сам по собі вирішальним не є ☺. Тут усе залежить від того, коли була придбана вантажівка, за рахунок яких коштів.
Якщо вантажівка була придбана під час шлюбу, то за загальним правилом вона є об’єктом спільної сумісної власності чоловіка і дружини.
«Вважається, що кожна річ, придбана за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя» (ч. 2 ст. 60 СКУ).
У принципі, тут важливе дотримання ще однієї умови. Придбання повинне було відбуватися в період шлюбу за рахунок коштів (спільних сумісних коштів або спільної праці подружжя), що належать подружжю.
Але цей момент може «спливти» хіба що у тому випадку, якщо одна із сторін оспорюватиме той факт, що майно перебуває в спільній сумісній власності, оскільки воно придбане стороною за рахунок коштів, що належать їй особисто:
«Зазначені норми закону свідчать про презумцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об’єкт, у тому числі в судовому порядку.
Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
…належність майна до спільної сумісної власності подружжя може виключатися в разі набуття такого майна за час шлюбу, але за кошти, які належали одному із подружжя особисто».
Постанова ВС від 29.07.2020 у справі № 127/16354/17, reyestr.court.gov.ua/Review/90740157
Зрозуміло, що податківці до цього докопатися не зможуть. Відповідно якщо вантажівка була придбана під час шлюбу, за замовчуванням можна вважати, що це об’єкт спільної сумісної власності чоловіка і дружини.
Якщо вантажівка придбана до шлюбу, то чоловікові ця вантажівка не належить.
Від цього й відштовхуватимемося далі.
Що таке спільна сумісна власність?
Говорячи простими словами — це така власність, при якій одна річ (майно) належить відразу двом або більше особам без виділення часток кожного з них у праві власності (ст. 368 ЦКУ)*.
Є ще спільна часткова власність, коли виділяються умовні частки в майні*, але це, як ми розуміємо, не ситуація із запитання. І її ми розглядати не будемо.
* Заглибитися в деталі вам допоможе наша нещодавня стаття «Орендуємо нерухомість, що перебуває в спільній власності» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 38).
У випадку із спільною сумісною власністю не можна сказати, що пів машини належить дружині, а інша половина — чоловікові. Вона вся належить їм обом одночасно. І обоє вони мають право її використовувати (ст. 369 ЦКУ).
Як же це відбувається? Згідно зі ст. 63 СКУ подружжя має рівні права на володіння, використання і розпорядження таким автомобілем. Причому розпоряджатися вони можуть ним на основі усної взаємної домовленості.
«Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою» (ч. 1 ст. 65 СКУ).
Виходить, що жодні додаткові документи (договори) оформляти необов’язково, якщо подружжя досягло взаємної згоди з приводу розпорядження майном. Це — цілком законно ☺.
Як показати у формі № 20-ОПП? Усе просто: оскільки чоловік разом із дружиною є його власником, то в графі 10 «Вид права на об’ єкт оподаткування» розділу 3 форми № 20-ОПП ФОП зазначаємо код «1» (право власності).
А що скажуть податківці? Очевидно, вони не вникатимуть у суть поняття «спільна сумісна власність» подружжя. Можливо, вони взагалі упустять цю інформацію з уваги.
Хоча не виключені й спроби заявити, що ФОП отримав безоплатні послуги у вигляді використання автомобіля ☹. Але тут усе не так просто для фіскалів ☺.
Безоплатні послуги включаються в дохід єдиноподатника тільки у тому випадку, якщо він отримав їх за письмовим договором.
Див. визначення з п. 292.3 ПКУ.
А в нашому випадку письмового договору немає. Отже, у підприємницький дохід такі суми «запхати» не можна ☺.
Залишається ще можливий «захід з того боку» — що це не підприємницький, а «цивільний» дохід. Але якщо податківці вимагатимуть сплатити з нього ПДФО і ВЗ як із додаткового блага за п.п. 164.2.17 ПКУ, то їм треба нагадати, що дружина — не ФОП, а отже — не податковий агент, тому додаткове благо взагалі не виникає (пп. 14.1.47 і 14.1.180 ПКУ). А говорити про інший дохід (п.п. 164.2.20 ПКУ) також, вважаємо, не можна, оскільки ПКУ не регулює такі випадки.
Як бачимо, з вимогами податківців можна успішно боротися. Але якщо ви не хочете взагалі нічого обговорювати з податківцями, щось їм доводити і поготів позиватися до них, то можна всю цю справу «формалізувати на папері». Наприклад, оформити у нотаріуса договір про умови використання вантажного автомобіля як об’єкта спільної сумісної власності. З нього й буде видно, що вантажівка — це об’єкт спільної сумісної власності і чоловік (ФОП) може користуватися нею як своїм власним майном.
Нотаріус підкаже, як правильно скласти такий договір, щоб ФОП міг безперешкодно використовувати вантажівку в бізнесі.
А що скажуть даїшники? Для ДАІ абсолютно не важливо, на кого оформлений автомобіль. Із 2011 року**, якщо у водія є техпаспорт, права і страховий поліс, а також талон про проходження техогляду, даїшники не чіпляються. Довіреність на управління автомобілем не потрібна ☺.
Але враховуючи, що в нашому випадку автомобіль — вантажний, очевидно, ФОП перевозитиме в ньому вантажі. Отже, йому можуть знадобитися ще й документи на товар (Перелік № 207***):
1) ТТН — якщо ФОП він везе чужі товари за договором перевезення (для третіх осіб);
2) накладна або інший документ, який підтверджує право власності на товар, — якщо ФОП везе свої товари (наприклад, перевозить із складу на склад або забрав у постачальника);
3) особливі документи і дозволи — при перевезенні небезпечних вантажів і вантажів із перевищенням вагових або габаритних параметрів.
Якщо автомобіль був придбаний до шлюбу, то чоловікові він не належить. У цьому випадку, щоб використовувати його у бізнесі, треба:
— або укласти з дружиною договір оренди автомобіля із символічною орендною платою, яка виплачується раз на рік. При цьому чоловік-ФОП зобов’язаний буде як податковий агент утримати ПДФО та ВЗ з орендної плати і подати додаток № 4ДФ у складі об’єднаної ПДФО/ВЗ/ЄСВ-звітності. Зробити платіж раз на рік (прописати в договорі — ч. 5 ст. 762 ЦКУ) зручно тим, що не доведеться щомісячно сплачувати податки і щокварталу подавати звіт ☺.
Договір оренди транспортного засобу, укладений із фізичною особою, обов’язково треба засвідчувати у нотаріуса (ст. 799 ЦКУ).
Одразу зазначимо, що договір позички (безоплатної оренди) не підійде, оскільки у ФОП виникне ЄП-дохід від безоплатного користування. Причому податківці, без сумніву, за орієнтир захочуть прийняти саме звичайну ціну оренди****.
**** Детальніше про це — у статті «Позичка нерухомості і підприємець на спрощенці» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 17).
— або подарувати автомобіль чоловікові і переоформити його на чоловіка. При цьому ПДФО і ВЗ платити не доведеться, оскільки обдаровуваний — родич першого ступеня споріднення (пп. 174.2.1, 174.6, 14.1.263 ПКУ).
У цьому випадку у формі № 20-ОПП у графі 10 за таким автомобілем фігуруватиме або код «1» (право власності), або код «7» (право довгострокового користування або оренди), або код «8» (право короткострокового користування, оренди або найму).