ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
КЗпП — Кодекс законів про працю України.
Закон № 3206 — Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI.
Закон № 1700 — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.
Закон № 3723 — Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII.
ЗАГАЛЬНІ ТА СПЕЦІАЛЬНІ НОРМИ
Одним із видів юридичної відповідальності є дисциплінарна відповідальність. У сфері використання найманої праці вона полягає в обов’язку працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, звітувати перед роботодавцем за свої протиправні винні дії та понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.
Дисциплінарна відповідальність, як і будь-яка інша юридична відповідальність, має примусовий характер. Він полягає в тому, що стосовно працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, роботодавцем можуть уживатися заходи примусового впливу, примусова санкція, яка спричиняє для порушника певні негативні наслідки.
Зверніть увагу! Притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є правом, а не обов’язком роботодавця.
Слід розмежовувати види дисциплінарної відповідальності — загальну та спеціальну.
Загальна дисциплінарна відповідальність настає на підставі норм КЗпП і правил внутрішнього трудового розпорядку та поширюється на більшість працівників.
Спеціальна дисциплінарна відповідальність встановлена для вузького кола працівників. Її суб’єктом є працівник, який несе дисциплінарну відповідальність за спеціальними нормативно-правовими актами: статутами, положеннями, законами; передбачає застосування специфічних заходів дисциплінарного впливу.
Така дисциплінарна відповідальність обумовлена двома чинниками: по-перше, специфікою трудових функцій, що виконують працівники; по-друге, особливо тяжкими наслідками, які можуть настати в результаті невиконання чи неналежного виконання покладених на них трудових обов’язків. Найхарактернішими рисами спеціальної дисциплінарної відповідальності є такі: обмежена сфера та коло суб’єктів її застосування; специфічні заходи дисциплінарного впливу (зазвичай більш жорсткі стягнення); визначене коло суб’єктів, які можуть її застосовувати; особливий порядок накладення та оскарження дисциплінарних стягнень; наявність спеціальних нормативних актів.
Таким чином, спеціальна дисциплінарна відповідальність — це окремий вид дисциплінарної відповідальності чітко визначених суб’єктів, які за вчинений дисциплінарний проступок можуть залучатися в межах спеціальних нормативних актів до більш жорстких заходів дисциплінарного впливу з особливим порядком накладення та оскарження дисциплінарних стягнень.
Особливістю дисциплінарної відповідальності державних службовців є те, що на відміну від кримінальної і адміністративної відповідальності, чинне законодавство не передбачає переліку посадових проступків, за які, власне, вона й настає. Це зумовлено надзвичайною різноманітністю таких проступків. Питання щодо наявності чи відсутності посадового проступку у кожному конкретному випадку вирішує керівник державного органу виходячи з обставин конкретної справи.
Стаття 14 Закону № 3723 передбачає особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців, які проявляються в тому, що правовими засадами дисциплінарної відповідальності є КЗпП (трудове законодавство) і Закон «Про державну службу» (адміністративне законодавство).
Особливістю дисциплінарної відповідальності державних службовців є те, що на відміну від кримінальної і адміністративної відповідальності, чинне законодавство не передбачає переліку саме посадових проступків, за які, власне, вона й настає. Це зумовлено надзвичайною різноманітністю таких проступків. Питання щодо наявності чи відсутності посадового проступку у кожному конкретному випадку вирішує керівник державного органу виходячи з обставин конкретної справи.
Відповідно до ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни може бути застосований тільки один з таких видів стягнень, як догана або звільнення. Статтею 14 Закону «Про державну службу» передбачені заходи дисциплінарного впливу, які застосовуються до державних службовців за порушення трудової дисципліни, а саме:
— попередження про неповну службову відповідність;
— затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Важливо зазначити, що ці заходи є заходами дисциплінарного впливу, а не заходами дисциплінарного стягнення. Це означає, що застосування вказаних заходів дисциплінарного впливу не виключає можливості застосування одночасно заходів дисциплінарного стягнення, передбачених ст. 147 КЗпП.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок — винне, протиправне невиконання або неналежне виконання державним службовцем покладених на нього посадових обов’язків (порушення трудової дисципліни), за яке передбачається дисциплінарна відповідальність. Діяння є дисциплінарним проступком за наявності трьох умов:
— якщо діяння є протиправним;
— якщо діяння є винним, тобто вчинене навмисно або з необережності;
— якщо не виконані або неналежно виконані саме посадові обов’язки.
Дисциплінарний проступок у більш широкому розумінні визначається як порушення трудової дисципліни.
Чинне законодавство не дає визначення поняття «дисципліна». Прийнято вважати, що дисципліну розуміють як точне, своєчасне і неухильне дотримання встановлених правових та інших соціальних правил поведінки у державному та суспільному житті. Вона спрямована на підтримку впорядкованості й узгодженості суспільних відносин і забезпечується засобами юридичної відповідальності та механізмами державного і громадського контролю.
Порушення службової дисципліни може виражатися, зокрема, у таких діяннях, як:
— невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків;
— перевищення своїх повноважень;
— порушення обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби;
— вчинки, які порочать особу як державного службовця або дискредитують державний орган, в якому особа працює.
Необхідно зазначити, що для посадових осіб різних державних служб і органів передбачена відповідальність згідно з спеціалізованими Дисциплінарними статутами.
Особливість дисциплінарної відповідальності державних службовців проявляється в тому, що підставою її настання може бути:
а) дисциплінарний проступок;
б) адміністративний проступок;
в) порушення морального характеру.
Дисциплінарний проступок як підстава дисциплінарної відповідальності являє собою винне протиправне порушення трудових обов’язків службовцем, за вчинення якого застосовуються заходи дисциплінарного покарання.
У низці випадків підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності може бути порушення морального характеру. Чинне законодавство не передбачає переліку таких діянь, і в кожному конкретному випадку керівник державного органу вирішує, чи має місце порушення морального характеру. У цьому проявляються недоліки вітчизняного законодавства, оскільки до п. 22 ст. 92 Конституції України підстави «…дисциплінарної відповідальності» повинні визначатися виключно законами. У цьому випадку ні закон, ні підзаконний нормативний акт не передбачають діянь, за які до державного службовця може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Все це зумовлює нагальну необхідність прийняття законодавчого акта, який повною мірою регулював би поведінку державного службовця, передбачав права, обов’язки та обмеження державного службовця, з одного боку, і права та обов’язки керівника державного органу, з іншого. Щодо дисциплінарних стягнень важливо зазначити, що варто було б передбачити перелік всіх дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до державних службовців.
Право на застосування дисциплінарного стягнення має той орган, який здійснює право прийняття на посаду (призначення, затвердження) цього державного службовця. Таким правом володіють в першу чергу керівники державного органу. Це правило обумовлено характером стягнень. Право попереджати про неповну службову відповідність і вирішувати питання про звільнення з посади надається лише тим органам і керівникам, які мають право призначення на посаду.
«ДИСЦИПЛІНАРКА» І НОВИЙ ЗАКОН
Вимогою старого антикорупційного Закону № 3206 було те, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яких притягнуто до кримінальної чи адміністративної відповідальності за порушення обмежень, встановлених Законом № 3206, підлягали обов’язковому звільненню з посад. Рішення про звільнення таких осіб згідно зі ст. 22 Закону № 3206 мало бути прийняте в триденний термін з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.
Норма про те, що підставою для звільнення з посади є порушення обмежень, визначених законами № 3206 і № 1700, була і є так би мовити традиційною і перенесена із законодавства про державну службу в антикорупційне законодавство. Згадайте, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону № 3723 державна служба припиняється в разі недотримання пов’язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених ст. 16 цього Закону.
Формулювання «державна служба припиняється» означає, що ця норма — імперативна, тобто порушення обмежень, встановлених Законом № 1700, обов’язково тягне за собою звільнення з посади державного службовця.
Варто зазначити, що ця норма не відповідала конституційним правам громадян (зокрема, на оскарження судового рішення). Тому єдиною порадою керівникам у цих випадках було утриматися від початку процедури заміщення вакантної посади службовця, щодо якого є таке судове рішення, до закінчення строку оскарження відповідно до процесуального законодавства.
Чомусь у запалі боротьби з корупцією більшість керівників забуває, що звільненню з посади може передувати процедура відсторонення:
— якщо службовець притягається до кримінальної відповідальності за корупцію, то з часу винесення постанови, якою його кваліфікують як обвинуваченого в корупційному правопорушенні, він відсторонюється від виконання посадових обов’язків (за постановою слідчого);
— якщо складено адміністративний протокол про корупційне правопорушення, вчинене службовцем, то його можуть відсторонити від виконання обов’язків, а можуть і не відсторонювати — це залежить від волі керівника. Якщо керівник органу, установи вважає це за потрібне, він може відсторонити такого службовця аж до закінчення розгляду справи судом.
Статтею 65 Закону № 1700 передбачена відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення:
1. За вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
2. Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
3. З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
4. Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
5. Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.
У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.
Слід також звернути увагу і на те, що у випадках виявлення порушення вимог Закону № 1700 щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб або іншого порушення цього Закону Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.
Припис Національного агентства є обов’язковим для виконання. Про результати виконання припису Національного агентства посадова особа, якій його адресовано, інформує Національне агентство упродовж десяти робочих днів з дня одержання припису.
6. У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов’язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п’яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.
Отже, очевидно, що у випадках, передбачених Законом № 1700, дисциплінарна санкція може бути застосована до особи, лише якщо буде доведено винний характер дій. Іншими словами, у випадку ненавмисних дій службовця звільнити його в порядку дисциплінарної відповідальності не можна.
Певні запитання викликає сама процедура звільнення різних категорій осіб, на яких поширюється дія Закону № 3206. Наприклад, не зрозуміло, як мають бути звільненні з посад за порушення антикорупційних обмежень у триденний термін нотаріуси, інші особи, які надають публічні послуги. Очевидно, тут необхідні додаткові роз’яснення Міністерства юстиції України.
Але це не означає, що до осіб, які порушили Закон № 1700, але ці порушення не були пов’язані із встановленими їм обмеженнями, не можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення або заходи дисциплінарного впливу на підставі КЗпП та інших спеціальних законів. Наприклад, згідно зі ст. 14 Закону № 3723 за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, передбачено застосування до службовця дисциплінарних стягнень і заходів дисциплінарного впливу. Очевидно, що і незаконне використання інформації, яка стала відома службовцю у зв’язку з виконанням службових повноважень, і невжиття заходів щодо протидії корупції є тими проступками, за які Законом № 3723 передбачена дисциплінарна відповідальність. На мій погляд, серйозною проблемою залишається звільнення за корупційні правопорушення осіб, які перебувають на виборних посадах, та осіб, які звільняються Президентом України, КМУ, Верховною Радою України. Звільнення таких осіб здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Конституцією і законами України. Законодавець не встановив терміну прийняття рішення про звільнення у випадку, якщо є рішення суду про притягнення до юридичної відповідальності за порушення антикорупційних обмежень, і не визначив альтернативної процедури звільнення. Тому слід бути готовим до того, що, скажімо, міський голова, який порушив обмеження щодо використання службового становища та був притягнутий у судовому порядку до адміністративної відповідальності, не буде звільнений з посади, якщо сесія міської ради не захоче прийняти рішення про дострокове припинення його повноважень...
