ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Закон № 1700 — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.
Стаття 3 Закону № 1700 визначає коло суб’єктів, які підпадають під дію вказаного Закону. З усієї величезної кількості визначених суб’єктів хочу виділити тих, щодо яких матеріали таки потрапляють на розгляд місцевого суду. Як правило, мова йде про випадки адміністративної відповідальності. Перелік адміністративних корупційних правопорушень установлено главою 13-А КУпАП.
Серед основних «корупціонерів» можна виділити наступні категорії суб’єктів відповідальності:
— державні службовці;
— посадові особи місцевого самоврядування;
— особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту;
— посадові особи юридичних осіб публічного права;
— депутати місцевих рад.
Особисто я як суддя місцевого суду хочу зауважити, що адміністративні протоколи про вчинення адміністративних корупційних правопорушень, складені на суб’єктів відповідальності, які займають «серйозні» посади, до суду не надходили.
Виникає запитання: чому у нас основна боротьба ведеться саме серед суб’єктів, які займають посади невисокого рівня? Як на мій погляд, то це тому, що перелічені категорії осіб є «слабкою ланкою» або простіше кажучи — легкою здобиччю. У силовиків існує так звана «система показників», яку треба виконувати. Скажімо, «згори» спустили завдання — «спіймати» 15 «корупціонерів». А серед кого найпростіше «виявити» порушення? Саме серед державних службовців нижньої та середньої ланок! Адже у цієї категорії працівників немає ані кадрового, ані інформаційного ресурсу, щоб досконало виконувати приписи законодавства, що постійно змінюється. Та й сил для захисту небагато.
Гадаю, що вирішення цієї проблеми лежить не лише у законодавчій площині, потрібна воля для зміни ситуації, щоб ми не прагнули робити «статистику», а вживали заходів для реальної протидії корупції.
Тепер пропоную все ж повернутися до приписів законодавства та проаналізувати склади адміністративних корупційних правопорушень, за які особу може бути притягнуто до відповідальності.
ПОРУШЕННЯ ОБМЕЖЕНЬ ЩОДО СУМІЩЕННЯ ТА СУМІСНИЦТВА
Відповідальність за це правопорушення передбачена ст. 1724 КУпАП.
До місцевих судів найчастіше надходять протоколи, складені за цією статтею щодо співробітників установ виконання покарань, пожежників, міліціонерів чергової частини, які несуть вартову службу в добовому режимі.
Такі суб’єкти відповідальності, як правило, працюють у режимі доба-три, коли особа добу відпрацювала, а три доби відпочиває. Звісно, через досить невеликі зарплати такі особи у вільний від основної роботи час підшукують собі приробіток. Так ось, якщо така особа працює неофіційно, не сплачує податки, отримує гроші «у конверті» — то це нікого не турбує. А варто такій людині, наприклад, десь попрацювати за трудовим договором, отримати в іншому місці офіційну зарплатню, сплатити податки — вона одразу стає сумісником-корупціонером, оскільки перевірити це силовикам найпростіше, зробивши звіряння з Пенсійним фондом щодо сплати пенсійних страхових внесків.
Як на мій погляд, таке правопорушення формально віднесено до корупційних, що дає можливість притягати до відповідальності осіб, які жодним чином не використовують своє службове чи посадове становище, а просто намагаються чесно підзаробити грошей. Ось такі категорії «корупціонерів» і роблять показники боротьби з корупцією за ч. 1 ст. 1724 КУпАП.
ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО ОДЕРЖАННЯ ДАРУНКІВ
Відповідальність за це правопорушення передбачена ст. 1725 КУпАП.
У практиці місцевих судів це, як правило, випадки, коли державні службовці отримують незначні подарунки — будь-то якась подарункова картка на невелику (до кількох сотень гривень) суму, пляшка коньяку, коробка цукерок. При цьому можливість провокації на вчинення цих правопорушень є дуже високою. Про це повинні пам’ятати суб’єкти відповідальності та робити правильний вибір між подарунками і подальшою службою.
Зверніть також увагу, що з 26 квітня вартість дозволених дарунків збільшилася та становить 1218 грн. до 1 грудня і 1376 грн. після 1 грудня — для дарунків, які одержуються від особи (групи осіб) одноразово, а накопичувальним підсумком від одного джерела протягом календарного року — 2436 грн.
ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
Відповідальність за це правопорушення передбачена ст. 1726 КУпАП.
На практиці зазвичай ми стикаємося із протоколами, складеними за ознаками вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 цієї статті, — неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Це дуже популярна норма.
І хоча з літа минулого року ст. 1726 КУпАП була доповнена новою ч. 3, яка передбачає відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, силовики донедавна були схильні складати більше протоколів саме за фактами несвоєчасного подання, ніж за подання завідомо недостовірних даних.
І знову найулюбленішою «здобиччю» тут є державні службовці і посадові особи невисокого рангу.
Така «прихильність» лише до одного складу правопорушень з боку правоохоронних органів досить зрозуміла: якщо особа помилилась на декілька гривень у розмірі свого заробітку або заробітку членів своєї родини, це зазвичай не можна прирівняти до навмисного приховування своїх доходів. Та й навіщо напружуватись, з’ясовуючи правомірність одержання доходів та правильність їх відображення, коли простіше написати дюжину протоколів щодо депутатів селищної ради, які на два дні спізнились з поданням декларації?
Випадки, коли протоколи складалися за реальними фактами приховування інформації про доходи чи видатки у деклараціях, у моїй практиці не траплялися.
Та, гадаю, ситуація може докорінно змінитися у цьому році, оскільки тепер за подання завідомо недостовірної інформації у декларації передбачена кримінальна відповідальність.
КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ
Відповідальність передбачена ст. 1727 КУпАП та охоплює діяння, виражене у порушенні вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів.
Це також дуже популярна стаття для складення протоколів, яка, на мою думку, на практиці виражена у боротьбі з абсолютно незначними за своєю суспільною небезпечністю правопорушеннями, які вчиняються здебільшого не через умисел на одержання якихось неправомірних вигод чи зловживання своїм службовим становищем, а через банальне нерозуміння законів.
Зверніть увагу, що з 26 квітня склад цього правопорушення змінився. По-перше, поняття конфлікту інтересів було розділено на 2 частини — реальний та потенційний. По-друге, Законом № 1700 чітко визначені заходи щодо врегулювання конфлікту інтересів та механізми правомірної поведінки особи в умовах конфлікту інтересів.
Адміністративна відповідальність буде наступати лише у випадку доведення факту наявності у суб’єкта відповідальності реального конфлікту інтересів. В інших випадках можна буде говорити лише про можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності. Тому будьте уважні та звертайте увагу на те, чи доведено по справі, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, діяла в умовах реального конфлікту інтересів.
НЕЗАКОННЕ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ
Відповідальність передбачена ст. 1728 КУпАП та охоплює правопорушення, виражене у незаконному розголошенні або використанні в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових повноважень.
Суб’єктами цього правопорушення, як правило, є працівники міліції, податкової або митної служби, посадові особи органів місцевого самоврядування, державні службовці, які протиправно повідомляють (використовують) відому їм інформацію стороннім особам.
На мою думку, за це правопорушення потрібно посилювати відповідальність, оскільки особа, яка його вчиняє, найгіршим чином використовує свій службовий стан — розкриває інформацію, довірену їй за родом діяльності, а іноді відкриту у примусовому порядку, без згоди суб’єкта персональних даних.
В окремих випадках цей склад правопорушення межує зі складом злочину, що охоплюється ст. 182 Кримінального кодексу України (незаконне втручання у приватне життя особи), і тому межа між адміністративним проступком та злочином є досить тонкою.
НЕВЖИТТЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ
Відповідальність передбачена ст. 1729 КУпАП.
З 26 квітня це правопорушення буде виражатися у невжитті посадовою чи службовою особою органу державної влади, посадовою особою місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів передбачених законом заходів у разі виявлення корупційного правопорушення.
Наприклад, керівник структурного підрозділу, знаючи про те, що держслужбовець у встановлений строк не подав декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік, не вжив заходів щодо припинення цього порушення та негайно письмово не повідомив про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції (міліцію або прокуратуру). Так само й уповноважена особа відповідної установи чи органу після закінчення перевірки своєчасності подання декларацій має обов’язок повідомити свого безпосереднього керівника та правоохоронців про осіб, які своєчасно не подали декларації. Якщо вона цього не зробить — вона вчиняє правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1729 КУпАП.
