ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон про запобігання корупції — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.
Закон з протидії корупції — Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VII.
Закон про судоустрій — Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI.
Закон про запобігання корупції вступив у дію з 26 квітня 2014 року. І тепер ми маємо нові антикорупційні вимоги у всьому, окрім положень щодо фінансового контролю, які втрачають чинність з початком роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Одразу хочеться звернути увагу на таку аналогію. Ще до набрання чинності Закон про запобігання корупції вже зазнав ряд змін (і скільки ще відбудеться змін — не знає ніхто). У Закон з протидії корупції було внесено 14 досить суттєвих законодавчих змін, що в результаті привело до затвердження нового закону. А були ще Закон України «Про боротьбу з корупцією» від 05.10.95 р. № 356/95-ВР, Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11.06.2009 р. № 1506-VI.
Тож, шановні юристи, кадровики, держслужбовці, посадові особи і просто громадяни рідної держави, не розслабляємося і всі сили зосереджуємо на відслідковуванні різноманітних законодавчих змін. Адже усім добре відомо, що незнання законів, навіть якщо вони змінюються щоденно, не звільняє нас від відповідальності.
Тож чим особливим вирізняється Закон про запобігання корупції від попередніх?
Суттєвої зміни зазнав перелік суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення.
До цього переліку включені сільські, селищні, міські голови, члени Національного агентства з питань запобігання корупції, посадові та службові особи державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду.
Не включені тепер до суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення, але раніше підпадали під дію Закону з протидії корупції від 07.04.2011 р. № 3206-VII наступні особи:
— посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, в тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, які уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному до судового;
— посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів;
— посадові особи та працівники юридичних осіб — у разі одержання ними неправомірної вигоди;
— фізичні особи — у разі одержання від них неправомірної вигоди.
Зверніть увагу і на зміни в обмеженнях щодо одержання подарунків:
Закон з протидії корупції | Закон про запобігання корупції |
Особи, зазначені у пункті 1 та підпунктах «а», «б» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, можуть приймати дарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, та пожертви, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких дарунків (пожертв) не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття дарунка (пожертви), одноразово, а сукупна вартість таких дарунків (пожертв), отриманих з одного джерела протягом року, — однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року | Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує одну мінімальну заробітну плату, встановлену на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки |
Також хочеться звернути увагу на те, що з 26 квітня 2015 року втратив чинність Закон України «Про правила етичної поведінки» від 17.05.2012 р. № 4722-VI, вимоги якого тепер викладені у розділі VI «Правила етичної поведінки» Закону про запобігання корупції.
Окрім цього у новий Закон увійшов і порядок проведення спеціальної перевірки та ряд інших антикорупційних заходів.
Окремо відзначу новелу Закону про запобігання корупції — створення ще одного державного органу — Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — Національне агентство) і його територіальних органів, роботу яких мають забезпечувати працівники відповідних апаратів.
У зв’язку з цим хочу звернути увагу на те, що працівниками апарату зазначеного Національного агентства і його територіальних органів є державні службовці, а також інші працівники, які виконують допоміжні функції.
Тобто, очікуємо збільшення чисельності державних службовців і нових видатків з державного бюджету.
Варто звернути увагу ще й на права, надані Національному агентству:
1) одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;
2) мати прямий доступ до інформаційних баз даних, користуватися державними, у тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;
3) залучати у встановленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань науковців, у тому числі на договірній основі, працівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
4) створювати комісії та робочі групи, організовувати конференції, семінари і наради з питань запобігання і протидії корупції;
5) приймати з питань, що належать до його компетенції, обов’язкові для виконання нормативно-правові акти;
6) отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог цього Закону, проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону;
7) проводити перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, зокрема щодо підготовки та виконання антикорупційних програм;
8) вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом;
9) отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
10) звертатися до суду із позовами (заявами) щодо визнання незаконними нормативно-правових актів, індивідуальних рішень, виданих (прийнятих) з порушенням встановлених цим Законом вимог та обмежень, визнання недійсними правочинів, укладених внаслідок вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
11) затверджувати методологію оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, проводити аналіз антикорупційних програм органів влади та надавати обов’язкові для розгляду пропозиції до таких програм;
12) ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень;
121) складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції Національного агентства, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення;
13) інші права, передбачені законом.
У випадках виявлення порушення вимог Закону про запобігання корупції Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.
Звертаю увагу! Припис Національного агентства є обов’язковим для виконання!
Про результати виконання припису Національного агентства посадова особа, якій його адресовано, інформує Національне агентство упродовж десяти робочих днів з дня одержання припису.
У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов’язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п’яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.
Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи зобов’язані надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію упродовж десяти робочих днів з дня одержання запиту.
Отже, як бачимо, Національному агентству надані досить серйозні права і повноваження!
Тепер щодо оплати праці.
Звісно ж, заробітна плата членів та працівників апарату Національного агентства повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов’язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати набір і закріплення в штаті апарату Національного агентства кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати інтелектуальні затрати працівників.
Тож посадовий оклад члена Національного агентства відповідно до Закону складає 19,5 мінімальних заробітних плат. Посадовий оклад Голови Національного агентства встановлюється пропорційно до посадового окладу члена Національного агентства з коефіцієнтом 1,3. Посадовий оклад службовця апарату Національного агентства встановлюється на рівні відповідних категорій посад Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Окрім цього членам та державним службовцям Національного агентства виплачуються, відповідно до Закону України «Про державну службу», надбавки за вислугу років та доплати за ранг, премії та інші надбавки.
Для порівняння і висновку! Заробітна плата члена Національного агентства вдвічі більша, аніж заробітна плата професійного судді. Стаття 133 Закону про судоустрій передбачає посадовий оклад судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Про зарплату звичайного держслужбовця писати не буду…
Наостанок хочу сказати таке. Більшість науковців, які вивчають явище корупції в системі державної служби, зазначають, що її історичною основою була система так званого місництва, за умов якої більшість державних урядовців не отримували грошової винагороди, а жили за рахунок відвідувачів. На посади призначались чиновники відповідно до ієрархії прізвищ без урахування їх особистих якостей. І тому скільки б законодавець не видумував «кнутів», тобто не писав антикорупційних законів, а ми — антикорупційних програм, виконувати їх державним службовцям із мінімальною заробітною платою і без будь-якого «пряника»! Тож доки діяльність усіх держслужбовців не буде гідно оцінена, а діяльність державних органів не буде прозорою, зокрема у дозвільних сферах, які потребують великої кількості довідок (оформлення субсидій, земельних ділянок тощо), доти і буде вестись «паперова боротьба» з корупцією.
