У ситуації, зазначеній у запитанні, орган Державної фіскальної служби України (далі — ДФС) діє у межах двох нормативних документів:
Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 563 (далі — Порядок № 563);
і Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 р. № 1100 (далі — Порядок № 1100).
Порядок № 1100 визначає процедуру проведення органами ДФС перевірки (у межах виконання вимог Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 р. № 1682-VII (далі — Закон) достовірності відомостей, зазначених особами у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік (далі — декларація). Дія цього Порядку поширюється на осіб, стосовно яких проводиться перевірка, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи, визначені ч. 4 ст. 5 Закону. Перевірка відомостей щодо членів сім’ї особи, стосовно якої проводиться перевірка, вказаних у декларації, не проводиться.
Загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:
1) отримання запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;
2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка.
Проведення перевірки полягає в:
— аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з’ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;
— порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на відповідних посадах з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з’ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;
— порівняльному аналізі наявної інформації з метою з’ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, доходам, отриманим із законних джерел.
При проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.
При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб’єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.
Для перевірки використовуються дані, що зазначені у відповідних розділах декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також дані про фізичних осіб, які включаються до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інформаційної системи «Податковий блок», зокрема про:
джерела отримання доходів;
об’єкти оподаткування;
суму нарахованих та/або виплачених доходів.
Перевірки проводяться апаратом ДФС, а також її територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання особи, стосовно якої проводиться перевірка.
Пункт 12 Порядку № 1100 передбачає: «У разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.
Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п’ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов’язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.»
Такі ж вимоги зазначені і в пп. 27-29 Порядку № 563: «27. У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у пункті 2 частини п’ятої статті 5 Закону, ДФС протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх фактів недостовірності та/або невідповідності відомостей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня надходження запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них зазначеній особі.
28. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п’ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за фактами, зазначеними у пункті 27 цього Порядку, та підтвердні документи, які є обов’язковими для розгляду та врахування ДФС під час підготовки висновку про перевірку.
29. Органи перевірки надсилають відповіді (висновки) на запити керівників органів, в яких проводиться перевірка.
У разі встановлення щодо особи, стосовно якої проводилася перевірка, критерію, на підставі якого до неї повинна застосовуватися заборона, передбачена частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, органи перевірки одночасно з надісланням відповідей (висновків) на запити керівників органів, в яких проводиться перевірка, надсилають до Мін’юсту копії таких відповідей (висновків).»
Висновок про результати перевірки, підписаний керівником контролюючого органу (або особою, яка виконує його обов’язки), який проводив перевірку, надсилається керівнику органу, що надіслав запит не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.
Одночасно з надсиланням висновку про результати перевірки контролюючий орган, який проводив перевірку, надсилає копію такого висновку до Міністерства юстиції України.
Якщо після надсилання висновку про результати перевірки від органу, в якому проводиться перевірка, одноразово надходить запит з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації, контролюючий орган зобов’язаний розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів.
Тепер — щодо наслідків.
У разі надходження негативного висновку особа, щодо якої проводилася перевірка, може звернутися до суду. Водночас керівник органу, в якому проводилася перевірка, скоріше за все, буде керуватися вимогами абз. 2 п. 47 Порядку № 563. Норма, що зазначена у цьому Порядку, передбачає: «Керівник органу не пізніше ніж на третій день з дня надходження відповіді/висновку/копії судового рішення, якими встановлено недостовірність відомостей, зазначених у пунктах 1 та/або 2 частини п’ятої статті 5 Закону «Про очищення влади», приймає рішення про звільнення особи.»
