Нормами ст. 25 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889 (далі — Закон № 889) передбачено, що особа, яка бажає взяти участь у конкурсі на зайняття вакантної посади державної служби, подає в установленому порядку до конкурсної комісії, зокрема, «письмову заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону».
Відповідно до норми ст. 31 Закону № 889 рішення про призначення на посаду державної служби переможця конкурсу приймається «після закінчення строку оскарження результатів конкурсу, а в разі оскарження результатів конкурсу — після прийняття рішення за скаргою суб’єктом розгляду скарги (органом, уповноваженим на розгляд скарги), але не пізніше 30 календарних днів після оприлюднення інформації про переможця конкурсу, якщо інше не передбачено законом. Таке рішення приймається на підставі протоколу засідання конкурсної комісії.
Рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду державної служби приймається за результатами спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та за результатами перевірки відповідно до Закону України «Про очищення влади».
Зважаючи на ці норми можна сказати, що неначебто відповідь на запитання читача лежить на поверхні: призначаємо за результатами перевірки, тож перевірку проводимо до призначення.
Але, як казав відомий персонаж із фільму «Кавказская пленница», «товарищ Саахов»: «Э-э, нет, торопиться не надо!»
Давайте згадаємо норми спеціальних нормативних актів: Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 р. № 1682-VII (далі — Закон № 1682) і постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 653 (далі — постанова № 653).
Стаття 6 Закону № 1682 передбачає, що «особа, яка претендує на зайняття посади, визначеної пунктами 1–10 частини першої статті 2 цього Закону (крім громадян, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або залучаються до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на території проведення антитерористичної операції), подає власноручно написану письмову заяву, якою повідомляє про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені частинами третьою або четвертою статті 1 цього Закону, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до цього Закону.
Відомості, зазначені у заяві, передбаченій частиною першою цієї статті, перевіряються під час проведення спеціальної перевірки відповідно до статті 11 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» у порядку та строки, визначені цим Законом.
Встановлення перевіркою факту належності особи до переліку осіб, щодо яких застосовуються заборони, визначені частинами третьою або четвертою статті 1 цього Закону, є підставою для відмови у призначенні такої особи на посаду, на яку вона претендує.»
Тож, як бачимо, на цьому етапі перевіряються відомості, зазначені у заяві!
Відповідно до п. 41 постанови № 653 особа, яка претендує на зайняття посади, зокрема державного службовця, разом з документами, необхідними для її призначення на посаду, подає до відповідного органу власноручно написану заяву щодо незастосування до неї «люстраційних» заборон. Далі відповідальний структурний підрозділ протягом десяти днів з дня надходження заяви перевіряє достовірність відомостей, зазначених у заяві.
Важливо! Відповідно до п. 45 у разі невиявлення підстав для застосування заборон, керівник органу може (!!!) прийняти рішення про призначення такої особи на відповідну посаду! Не пізніше ніж на 3 день після призначення документи особи надсилаються для ПОВНОЇ (!!!) перевірки (п. 46).
Тепер, з урахуванням зазначених норм, давайте встановимо логічний ланцюжок. Відповідно до Закону № 889 рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду державної служби приймається за результатами, зокрема, перевірки відповідно до Закону № 1682 (ср. ). Статтею 6 цього Закону передбачено, що встановлення перевіркою факту належності (!!!) особи до переліку осіб, щодо яких застосовуються заборони, визначені ч. 3 або 4 ст. 1 цього Закону, є підставою для відмови у призначенні на посаду. Зверніть увагу: підставою для відмови у призначенні!
Встановлення факту належності, на підставі заяви, здійснює відповідний підрозділ. Якщо факт належності не встановлено, то керівник МОЖЕ(!) призначити особу і направити необхідні документи для ПОВНОЇ ПЕРЕВІРКИ! Тобто, керівнику надано право на призначення особи, яка претендує на зайняття вакантної посади, до встановлення факту повної перевірки.
Таким чином, логічний ланцюжок має такий вигляд: подання документів на участь у конкурсі – перевірка документів на відповідність (перевірка факту належності) – конкурс (у разі відповідності поданих документів) – призначення (це право керівника) – повна перевірка (звільнення — у разі відповідного висновку).
На жаль, у реаліях сьогодення будь-які перевірки мають властивість уповільнюватися і розтягуватися у часі. А тому можна (нормативними документами це не заборонено) документи для повної «люстраційної перевірки» направити і в момент проведення конкурсу.
Тож, на нашу думку, якщо людина приходить за переведенням, або за результатами конкурсу, а повна перевірка ще не закінчилась, керівник може прийняти таку особу на роботу, зокрема з випробувальним терміном (ст. 35 Закону № 889). А потім, за наслідками перевірки вжити відповідних заходів!
Щодо другої частини запитання. Законом № 1682-VII передбачено, що інформація про початок проходження перевірки особою та копії її заяви та декларації (крім відомостей, що віднесені законом до інформації з обмеженим доступом) розміщуються протягом трьох днів після одержання заяви на офіційному веб-сайті органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка. Тож, на нашу думку, копію довідки також потрібно оприлюднити.
