Відповідно до ст. 35 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-XII державним службовцям, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 250 «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» передбачено, що державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років, посадовим особам місцевого самоврядування, які мають стаж служби в цих органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2 календарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів.
Отже, виникнення у державного службовця права на додаткову оплачувану відпустку та її тривалість знаходяться у прямій залежності від наявності у державного службовця відповідного стажу державної служби. Тому надання додаткової відпустки певної тривалості, а також виплата грошової компенсації за невикористану відпустку при звільненні залежать від наявності у державного службовця стажу державної служби, що надає право на надання вказаної відпустки, а не від відпрацьованого державним службовцем часу у відповідному році (періоді).
У випадку, якщо стаж роботи державного службовця станом на 10.10.2015 р. складав 12 років, то його додаткова оплачувана відпустка буде складатиме 9 календарних днів. Вказана вище відпустка може бути надана працівнику як у 2015 році, після 10 жовтня, так і у 2016 році. Право на набуту додаткову оплачувану відпустку помічник судді не втрачає. Також звертаю вашу увагу, що період додаткової оплачуваної відпустки не може позначатися з 10.10.2015 по 10.10.2016 р., оскільки з 01.05.2016 р. помічник судді уже не є державним службовцем.
Також не можна забувати, що право працівника на щорічні основну та додаткові оплачувані відпустки за вислугу років повної тривалості у першій рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на відповідному підприємстві, крім випадків, передбачених частиною 7 статті 10 Закону України «Про відпустки».
