Теми статей
Обрати теми

Реформа держслужби: розраховуємо середній заробіток працівникам держорганів

Гуль Тетяна, експерт з питань оплати праці
З 1 травня 2016 року розпочався перший етап переходу України на європейську модель оплати праці держслужбовців. Реформа держслужби спричинила зміни в умовах оплати праці працівників держорганів. Один з нюансів, які потрібно у зв’язку з цим враховувати, — середня зарплата держслужбовців має розраховуватися з урахуванням спеціальних положень Порядку № 100. У цій статті поговоримо про «середньооплатні» тонкощі.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон № 889 Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VII.

Закон № 3723 Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-ХII.

Закон про відпустки Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Постанова № 292 постанова КМУ «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» від 06.04.2016 р. № 292.

Постанова № 289 постанова КМУ «Про затвердження Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям» від 06.04.2016 р. № 289.

Постанова № 268-2006 постанова КМУ «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268.

Постанова № 268-2016 постанова КМУ «Про умови оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, у 2016 році» від 06.04.2016 р. № 268.

Постанова № 1049 постанова КМУ «Про надбавки за вислугу років для працівників органів виконавчої влади та інших державних органів» від 20.12.93 р. № 1049.

Наказ № 77 наказ Мінпраці «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.96 р. № 77.

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Спеціальні норми щодо розрахунку середньої зарплати, на які ми звернемо увагу сьогодні, встановлені в абз. 7 і 8 Порядку № 100.

Головні запитання щодо їх застосування такі:

1. На кого поширюються ці спецнорми?

2. Як розраховувати середній заробіток виходячи з них?

Давайте розбиратися.

НА КОГО ПОШИРЮЮТЬСЯ?

У пошуках відповіді на це запитання процитуємо положення абз. 7 і 8 Порядку № 100:

«У разі зміни структури зарплати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури зарплати виключається з розрахункового періоду.

У разі, коли зміна структури зарплати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася в період, протягом якого за працівником зберігалася середня зарплата, а також коли зарплата в розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої зарплати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів».

Отже, що ми маємо. Спеціальні правила розрахунку середньої зарплати для визначення суми відпускних та інших виплат, що розраховуються згідно з Порядком № 100, призначені для працівників:

— органів державної влади;

— органів місцевого самоврядування.

Крім того, спеціальні правила розрахунку середньої зарплати застосовуються щодо таких працівників у разі зміни структури зарплати з одночасним підвищенням посадових окладів.

Що стосується розрахунку середньої зарплати для працівників органів місцевого самоврядування, то тут можна однозначно стверджувати, що спеціальні положення Порядку № 100 для них не застосовуються. Це пов’язано з тим, що структура зарплати працівників органів місцевого самоврядування з 1 травня 2016 року не змінилася. Для них середні виплати, у тому числі й відпускні, розраховуються в загальному порядку, як і раніше.

Отже, «під прицілом» залишаються тільки працівники органів державної влади. Але чи для всіх працівників держорганів потрібно застосовувати цю норму? Розбираємося далі.

Для цього далі наведемо, як змінилися категорії працівників держорганів у зв’язку з набуттям чинності Законом № 889.

До 01.05.2016 р.

З 01.05.2016 р.

Оплата праці за нормами

постанови № 268-2006

Держслужбовці

Держслужбовці

постанови № 292

Службовці

Працівники держорганів, які виконують функції з обслуговування

постанови № 268-2016

наказу № 77

Робітники, які обслуговують держорган

Робітники, які обслуговують держорган

наказу № 77

Тут зауважимо, що для такої категорії, як держслужбовці, після 1 травня 2016 року можливі два варіанти розвитку подій:

1) посада держслужбовця збережеться у статусі держслужби;

2) колишній держслужбовець втратить статус держслужбовця і стане працівником, який виконує функції з обслуговування.

Отже, пройдемося кожною з цих категорій працівників окремо, щоб надати відповідь на запитання: чи поширюються на них спеціальні норми Порядку № 100 для розрахунку середньої.

ДЕРЖСЛУЖБОВЕЦЬ = ДЕРЖСЛУЖБОВЕЦЬ

Тут усе цілком зрозуміло.

З 01.05.2016 р. у держслужбовців відбулася зміна структури з одночасним підвищенням окладів. Так, оплата праці таких осіб тепер здійснюється на підставі ст. 50 — 52 Закону № 889, постанови № 292 і постанови № 289. Ми проаналізували складові нової заробітної плати для посади головного фахівця з 6-річним держстажем і порівняли їх з попередніми умовами оплати праці (див. таблицю далі).

Основні елементи зарплати

До 01.05.2016 р.

Після 01.05.2016 р.

1 варіант

2 варіант

сума,

грн.

%

сума,

грн.

%

сума,

грн.

%

Оклад

1723

55,7

2585

79,5

2585

56,9

Надбавка за ранг

70

2,3

200

6,2

200

4,4

Надбавка за вислугу років

268,95

(1723 + 70) х 15 %

8,7

465,30

(2585 х 18 %)

14,3

465,30

(2585 х 18 %)

10,2

Надбавка за високі досягнення у праці (50 %)

1030,98

(1723 + 70 + 268,95) х 50 %

33,3

Надбавка за інтенсивність праці або за виконання особливо важливої роботи (50 %)

1292,5

(2585 х 50 %)

28,5

Разом

3092,93

100,00

3250,30

100,00

4542,80

100,00

Цифри показують, що з 1 травня 2016 року питома вага посадового окладу у структурі заробітної плати головного фахівця держоргану збільшилася:

— у варіанті 1 — за рахунок скасування окремих виплат (постановою № 292 не передбачена надбавка за високі досягнення у праці);

— у варіанті 2 — за рахунок зменшення частини інших виплат (зокрема, питома вага стимулюючої надбавки менше питомої ваги надбавки за високі досягнення у праці за попередніми умовами оплати праці).

На підставі цих даних можна зробити висновок, що з 1 травня 2016 року змінилася структура заробітної плати держслужбовців. До речі, термін «зміна структури заробітної плати» був розшифрований у листі Мінпраці від 07.09.2009 р. № 538/13/84-09: «якщо відбувається зміна (збільшення чи зменшення) питомої ваги одних складових зарплати шляхом скасування окремих виплат, які призводять до збільшення питомої ваги окладів, або збільшення частини основної зарплати (окладів) і зменшення частини інших виплат, то відбувається зміна структури заробітної плати». Як бачимо, наша ситуація повністю збігається з цим висновком з листа.

Крім того, згідно з постановою № 292 посадові оклади держслужбовцям підвищилися з 1 травня. Усе це означає, що при розрахунку середньої зарплати держслужбовцям слід застосовувати спецнорму, встановлену абз. 7 і 8 п. 2 Порядку № 100.

Але чи для всіх держслужбовців вона застосовується? Адже у фахівця держоргану (9 група оплати праці), розташованого на території одного чи декількох районів, міст обласного значення, посадовий оклад не змінився. Його розмір залишився на рівні грудня-2015 і дорівнює 1723 грн.

За усними роз’ясненнями фахівців Мінсоцполітики, спеціальні норми з розрахунку середньої зарплати повинні застосовуватися для усіх без винятку держслужбовців, які залишилися з цим держстатусом після 01.05.2016 р. Таким чином, норму про зміну структури зарплати держслужбовців і підвищення посадових окладів потрібно розглядати в цілому для такої категорії, а не індивідуально щодо кожного працівника. Ми згодні з цією думкою, адже в самому Порядку № 100 визначено, що у разі зміни структури зарплати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування згідно з актами законодавства період до зміни структури зарплати виключається з розрахункового періоду. Саме тому саму норму про зміну структури та підвищення посадових окладів застосовуємо в цілому щодо держслужбовців, а ось порядок розрахунку середньої зарплати — індивідуально щодо кожного держслужбовця.

Для повного розуміння, звичайно ж, потрібна офіційна позиція фахівців Мінсоцполітики в цьому питанні. Сподіваємося, що відповідне роз’яснення незабаром з’явиться, про що ми обов’язково повідомимо вам на сторінках нашого видання.

Підсумуємо: з 01.05.2016 р. при розрахунку середньої заробітної плати для оплати періодів згідно з Порядком № 100 (наприклад, відпустки) усіх працівників, які мають статус держслужбовців та оплата праці яких здійснюється на підставі постанови № 292, період до зміни структури виключається з розрахункового періоду.

Таким чином, розрахунковим періодом при розрахунку середньої зарплати відповідно до Порядку № 100 буде період починаючи з травня 2016 року.

Якщо ж зміна структури з одночасним підвищенням посадових окладів відбулася в періоді, коли працівник не працював, а за ним зберігалася або не зберігалася середня зарплата, то середню зарплату обчислюють виходячи з виплат, передбачених працівникові за новими умовами оплати праці.

ДЕРЖСЛУЖБОВЕЦЬ → ПРАЦІВНИК, ЯКИЙ ВИКОНУЄ ФУНКЦІЇ З ОБСЛУГОВУВАННЯ

Не всі держслужбовці у зв’язку з набуттям чинності Законом № 899 зберегли свій статус. Деякі посади, які згідно із Законом № 3723 вважалися посадами держслужби, перейдуть до категорії посад працівників, які виконують функції з обслуговування (далі — працівник з обслуговування). Такий «перехід» є зміною істотних умов праці. Він позначиться на оплаті праці та гарантіях для працівників, які продовжили роботу з новим статусом посади. Зауважимо: оплата праці працівників держорганів, які виконують функції з обслуговування, у 2016 році проводиться згідно з постановою № 268-2016 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 16).

Працівники, які раніше були держслужбовцями, але згідно із Законом № 889 мають бути переведені на посади працівників з обслуговування, мають у запасі 2 місяці «на подумати»: переходити на нову посаду працівника з обслуговування чи звільнятися. На цей період у такого працівника зберігається його колишня зарплата та інші гарантії (наприклад, цей період зараховується до стажу держслужби, за який надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів).

У разі, якщо цей працівник піде у відпустку в цей період, для нього потрібно проводити розрахунок за загальними правилами Порядку № 100. Таким чином, спеціальні норми Порядку № 100, про які йшлося вище, на нього не поширюються, оскільки в 2-місячному періоді у нього не змінюються посадовий оклад і структура його зарплати.

Держслужбовець може дати свою згоду на переведення на посаду працівника з обслуговування до закінчення двомісячного строку попередження або відразу після закінчення цього строку. Після цього такий працівник переводиться на іншу посаду, а саме на посаду працівника з обслуговування.

Якщо надалі такий працівник піде у відпустку, то для нього не потрібно застосовувати спеціальні норми Порядку № 100 щодо розрахунку середньої зарплати, оскільки зміна в посадовому окладі та структурі його зарплати відбудеться внаслідок його переведення на іншу посаду. Для цього працівника застосовуються загальні правила Порядку № 100 для розрахунку середньої зарплати.

Отже, при розрахунку середньої зарплати працівникові «держслужбовець — працівник з обслуговування» спеціальні норми для розрахунку середньої зарплати не застосовуються.

СЛУЖБОВЕЦЬ → ПРАЦІВНИК З ОБСЛУГОВУВАННЯ

З 1 травня 2016 року оплата праці працівників з обслуговування здійснюється на підставі постанови № 268-2016. До цієї категорії працівників тепер належать, у тому числі, службовці держорганів. Нагадаємо, що до 01.05.2016 р. оплата їх праці провадилася згідно з постановою № 268-2006.

Таким чином, у працівників, які раніше були службовцями, а з 1 травня 2016 року стали працівниками з обслуговування, змінилася «оплатна» нормативка: раніше — постанова № 268-2006, а з 1 травня 2016 року — постанова № 268-2016.

Як ми сказали вище, абз. 7 і 8 п. 2 Порядку № 100 поширюється на усіх працівників держорганів, в яких відбулася зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів.

У цілому посадові оклади працівників з обслуговування згідно з постановою № 268-2016 підвищилися. Знову ж таки, як і у випадку з держслужбовцями, щодо окремих посад працівників з обслуговування посадовий оклад після 01.05.2016 р. залишився на тому самому рівні, що й у грудні 2015 року, а саме 1723 грн. Ідеться про такі посади: стенографіст II категорії, оператор комп’ютерного набору II категорії, архіваріус, експедитор органів прокуратури, експедитор судів, експедитор, оператор копіювальних і розмножувальних машин.

Розберемося, чи змінилася структура зарплати працівників, які були службовцями, а стали працівниками з обслуговування.

Порівняємо, чи змінилися виплати, що належать службовцю — працівникові з обслуговування, та принцип їх розрахунку до і після 1 травня 2016 року (див. таблицю далі).

Оплата праці згідно з

постановою № 268-2006

постановою № 268-2016

Посадовий оклад

Розмір встановлений у додатку 55 (п.п. «а» п.п. 1 п. 2)

Розмір встановлюють згідно із затвердженою постановою схемою посадових окладів (п.п. 1 п. 2)

Надбавка за вислугу років

Встановлювалася у відсотках до посадового окладу (п. 2 постанови № 1049)*

Встановлюють у відсотках до посадового окладу (п. 4)*

* Відсоток надбавки визначається залежно від стажу, що надає право на отримання вказаної надбавки.

Надбавка за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи

Розмір надбавки становить до 50 % посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років

Розмір надбавки становить до 50 % посадового окладу з урахуванням надбавки за стаж роботи в держорганах (п.п. 1 п. 2)

Премія

Розмір визначають залежно від особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання, створеного в розмірі не менше 10 % посадових окладів і економії фонду оплати праці (п.п. 3 п. 2)

Розмір залежить від особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання, створеного у розмірі 20 % загального фонду посадових окладів на рік та економії фонду оплати праці (п.п. 2 п. 2)

Як бачимо, жодних змін у структурі заробітної плати працівників, які були службовцями, а після 01.05.2016 р. — працівниками з обслуговування, немає. Тому для них норми абз. 7 і 8 п. 2 Порядку № 100 при розрахунку середньої заробітної плати не застосовуємо, а керуємося загальними.

Справедливості ради зауважимо, що деякі службовці усе ж таки втратили право на надбавки, які їм були належні згідно з постановою № 268-2006. Наприклад, ідеться про надбавку за знання та використання в роботі іноземної мови. З 1 січня 2016 року працівникам з обслуговування цю надбавку не платять.

Знову ж таки такі надбавки мали суворо індивідуальний характер. І якщо зміну структури потрібно розглядати в цілому щодо працівників, які були службовцями, а після 01.05.2016 р. стали працівниками з обслуговування, то зміни структури не відбулося.

На підставі цього можна говорити про те, що спеціальні норми щодо розрахунку середньої зарплати відповідно до Порядку № 100 для працівників, які були службовцями, а з 01.05.2016 р. стали працівниками з обслуговування, не застосовуються.

«ОБСЛУГОВУЮЧІ» РОБІТНИКИ

Жодних змін у структурі заробітної плати робітників, які обслуговують держоргани, не відбулося. Для них лише диференціювали розміри «схемних» посадових окладів залежно від кваліфікаційних розрядів і складності виконуваних робіт. З 1 травня 2016 року «схемні» оклади складають від 1450 до 1718 грн., тобто не менше мінзарплати, встановленої законом з 01.05.2016 р.

Тому для таких працівників при розрахунку середньої зарплати використовуйте загальні норми Порядку № 100. Не забудьте і про коригування заробітку: зарплату в розрахунковому періоді потрібно помножити на коефіцієнти підвищення посадових окладів. Таким чином, заробіток у розрахунковому періоді необхідно «підтягнути» до травневого.

Отже, висновок: спеціальні норми Порядку № 100 поширюються тільки на держслужбовців, оплата праці яких здійснюється згідно з постановою № 292.

Тепер розглянемо, як ці норми застосовувати на практиці, тобто як обчислювати середній заробіток.

ЯК РАХУВАТИ?

Для наочності розрахунок розглянемо на прикладах.

Приклад 1. Держслужбовець перебував у відпустці у травні 2016 року: розраховуємо відпускні.

Посадовий оклад держслужбовця (головного фахівця) з 1 травня 2016 року становить 2585 грн. Інші обов’язкові виплати: надбавка за ранг — 200 грн., надбавка за вислугу років — 18 % (6 років держслужби — 465,30 грн.).

З 16 травня 2016 року головний спеціаліст пішов в щорічну відпустку тривалістю 14 к. дн.

З 1 травня 2016 року при розрахунку середньої зарплати для оплати періоду відпустки держслужбовцям слід враховувати спецнорми Порядку № 100. Абзацом 7 п. 2 цього Порядку передбачено, що період до зміни структури з одночасним підвищенням посадових окладів виключають з розрахункового періоду.

У наведеному прикладі держслужбовцю була надана відпустка у травні 2016 року. Розрахунковим періодом є травень 2015 року — квітень 2016 року. З травня 2016 року оплата праці здійснюється за зміненою структурою та підвищеними окладами. Отже, період до зміни слід виключити з розрахункового періоду. Виходить, що із розрахунку виключають усі місяці розрахункового періоду і даних для розрахунку «середньої» немає.

Щоб правильно знайти середню зарплату для такого випадку, слід керуватися нормами абз. 8 п. 2 Порядку № 100. Так, у разі, коли зміна структури зарплати з одночасним підвищенням посадових окладів держслужбовців відбулася в періоді, протягом якого за працівником зберігалася середня зарплата, а також коли зарплата в розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої зарплати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, встановленими після підвищення посадових окладів.

Оскільки держслужбовцю була надана відпустка у травні 2016 року, тобто у періоді, коли відбулася зміна структури зарплати з одночасним підвищенням посадових окладів, середньоденну зарплату обчислюють виходячи з виплат, передбачених працівникові за новими умовами оплати праці. Розрахуємо її:

3250,30 грн. х 12 міс. : (366 к. дн. - 10 к. дн.) = 109,56 грн.,

де 3250,30 — зарплата за місяць за новими умовами оплати праці (2585оклад + 200ранг + 465,30вислуга);

12 — кількість місяців за умовний 12-місячний розрахунковий період;

366 — кількість календарних днів за 12 місяців;

10 — кількість святкових і неробочих днів в умовному 12-місячному розрахунковому періоді.

Сума відпускних становитиме:

109,56 грн. х 14 к. дн. = 1533,84 грн.

Приклад 2. Держслужбовець перебував у відпустці у травні 2016 року: розраховуємо матдопомогу.

Держслужбовцю надана щорічна основна відпустка з 16 травня 2016 року з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати при наданні такої відпустки.

Візьмемо за основу умови оплати праці держслужбовця, наведені у прикладі 1.

Згідно з абз. 8 п. 2 Порядку № 100 якщо зміна структури зарплати з одночасним підвищенням посадових окладів відбулася в періоді, коли за працівником зберігалася середня зарплата, а також коли середня зарплата в розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, встановленими після підвищення посадових окладів. Отже, середню зарплату необхідно розраховувати виходячи із зарплати працівника, що дорівнює 3250,30 грн. (2585оклад + 200ранг + 465,30вислуга).

Оскільки грошову допомогу при наданні щорічної основної відпустки виплачують у розмірі середньомісячної зарплати, то сума такої допомоги, нарахованої у травні 2016 року, дорівнюватиме 3250,30 грн.

Приклад 3. Держслужбовець у травні 2016 року перебував у відпустці «за свій рахунок», у червні йде в щорічну відпустку: розраховуємо відпускні.

Посадовий оклад держслужбовця (головного фахівця) з 1 травня 2016 року становить 2585 грн. Інші обов’язкові виплати: надбавка за ранг — 200 грн., надбавка за вислугу років — 18 % (6 років держслужби — 465,30 грн.).

Протягом усього травня 2016 року працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати згідно з п. 7 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки. З 01.06.2016 р. йому надана щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів.

Згідно з абз. 7 п. 2 Порядку № 100 період до зміни структури з одночасним підвищенням посадових окладів виключають з розрахункового періоду. У наведеному прикладі відпустка надана у червні 2016 року і розрахунковим періодом є червень 2015 року — травень 2016 року. Місяці з червня 2015 року по квітень 2016 року виключають з розрахункового періоду. Тобто в розрахунковому періоді залишається травень 2016 року.

Але у травні у працівника немає заробітку із законної причини (відпустка без збереження зарплати, надана згідно зі ст. 25 Закону про відпустки).

У загальному випадку такий період також виключають з розрахункового періоду (абз. 6 п. 2 Порядку № 100). А у разі, коли в розрахунковому періоді немає заробітку не з вини працівника, середньоденну зарплату обчислюють виходячи з установленого посадового окладу (абз. 3 п. 4 Порядку № 100).

Але ми маємо справу зі спецнормами, вказаними в абз. 7 і 8 п. 2 Порядку № 100, для розрахунку середнього заробітку в разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників держорганів.

Абзац 8 цього пункту пропонує обчислювати середньоденну зарплату виходячи з виплат, передбачених умовами оплати праці, встановленими після підвищення посадових окладів також і в тому випадку, коли в розрахунковому періоді заробіток не зберігався.

Таким чином, якщо в розрахунковому періоді немає заробітку, середньоденна зарплата обчислюється виходячи із загального заробітку за місяць, установленого за новими умовами оплати праці.

Розрахуємо середньоденну зарплату:

3250,30 грн. х 12 міс. : (366 к. дн. - 9 к. дн.) = 109,25 грн.,

де 3250,30 — зарплата за місяць за новими умовами оплати праці (2585оклад + 200ранг + 465,30вислуга);

12 — кількість місяців за умовний 12-місячний розрахунковий період червень-2015 — травень-2016);

366 — кількість календарних днів за 12 місяців;

9 — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП в умовному 12-місячному розрахунковому періоді.

Сума відпускних становитиме:

109,25 грн. х 30 к. дн. = 3277,50 грн.

Приклад 4. Держслужбовець іде у відпустку в липні 2016 року (з червня йому встановили надбавку за інтенсивність праці): розраховуємо відпускні.

Посадовий оклад держслужбовця (головний спеціаліст) з 1 травня 2016 року складає 2585 грн. Інші обов’язкові виплати: надбавка за ранг — 200 грн., надбавка за вислугу років — 465,30 грн. (18 % від посадового окладу за стаж держслужби більше 6 років). З 1 червня йому також установлена надбавка за інтенсивність праці у розмірі 40 % посадового окладу (1034 грн.). Держслужбовець іде в щорічну відпустку тривалістю 30 календарних днів з 04.07.2016 р.

Згідно з абз. 7 п. 2 Порядку № 100 період до зміни структури зарплати з одночасним підвищенням посадових окладів виключається з розрахункового періоду. Оскільки відпустку надають у липні 2016 року, то в розрахунковому періоді залишаються місяці травень — червень 2016 року. У розрахунку братиме участь нарахована зарплата за ці місяці.

Визначимо середньоденну зарплату:

(3250,30 грн. + 4284,30 грн.) : (31 к. дн. - 3 к. дн. + 30 к. дн. - 2 к. дн.) = 134,55 грн.,

де 3250,30 — зарплата, нарахована за новими умовами оплати праці у травні 2016 року (2585оклад + 200ранг + 465,30вислуга);

4284,30 — зарплата, нарахована за новими умовами оплати праці в червні 2016 року (2585оклад + 200ранг + 465,30вислуга + 1034надбавка за інтенсивність);

31 і 30 — кількість календарних днів у травні та червні відповідно;

3 і 2 — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у травні і червні 2016 року відповідно.

Сума відпускних становитиме:

134,55 грн. х 30 к. дн. = 4036,50 грн.

Приклад 5. Держслужбовець іде у відпустку в липні 2016 року (у червні працівник хворів): розраховуємо відпускні.

Посадовий оклад держслужбовця (головного фахівця) з 1 травня 2016 року становить 2585 грн. Інші обов’язкові виплати: надбавка за ранг — 200 грн., надбавка за вислугу років — 18 % (6 років держслужби — 465,30 грн.).

З 1 липня 2016 року він іде у відпустку тривалістю 30 календарних днів.

У травні — червні 2016 року йому було нараховано 6169,06 грн., у тому числі:

— у травні: зарплата за відпрацьований час — 2394,96 грн. і лікарняні — 523,80 грн.;

— у червні: зарплата за відпрацьований час — 3250,30 грн.

Згідно з абз. 7 п. 2 Порядку № 100 період до зміни структури зарплати з одночасним підвищенням посадових окладів виключається з розрахункового періоду. Оскільки відпустку надають з 1 липня 2016 року, то в розрахунковому періоді залишаються місяці травень — червень 2016 року. У розрахунку бере участь нарахована зарплата за ці місяці, а також лікарняні, нараховані за дні хвороби у травні.

Загальна сума заробітку, що бере участь у розрахунку, становить:

2394,96 + 523,80 + 3250,30 = 6169,06 (грн.).

Визначимо середньоденну зарплату:

6169,06 грн. : (31 к. дн. - 3 к. дн. + 30 к. дн. - 2 к. дн.) = 110,16 грн.,

де 31 і 30 — кількість календарних днів у травні та червні відповідно;

3 і 2 — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у травні та червні 2016 року відповідно.

Сума відпускних становитиме:

110,16 грн. х 30 к. дн. = 3304,80 грн.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі