ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
КПК — Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI.
КЗпП — Кодекс законів про працю України.
Антикорупційний Закон, Закон № 1700 — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.
Новий Закон про держслужбу, Закон № 889 — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.
Закон № 266/94 — Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 01.12.94 р. № 266/94-ВР.
Закон № 108/95 — Закон України «Про оплату праці» вiд 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Закон № 2694 — Закон Україні «Про охорону праці» вiд 14.10.92 р. № 2694-XII.
Порядок № 950 — Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. № 950.
Постанова № 13 — постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13.
АНТИКОРУПЦІЙНЕ ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД ВИКОНАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ НА ПОСАДІ
Нагадаємо: нормами ч. 6 ст. 27 нового Закону про держслужбу встановлено, що відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до антикорупційного Закону.
Антикорупційне відсторонення від виконання повноважень на посаді передбачено Законом № 1700, як один із наслідків вчинення корупційного правопорушення.
Зокрема, ч. 5 ст. 65 Закону № 1700 встановлено, що особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
Крім того, абз. 2 ч. 5 ст. 65 антикорупційного Закону визначено, що особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.
При цьому нормами Закону № 1700 встановлено, що у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.
Задля виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону № 1700 в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування з відстороненням державного службовця від виконання повноважень за посадою.
Відповідно до п. 1 Порядку № 950 службові розслідування проводяться навіть за анонімними повідомленнями, заявами та скаргами, що стосуються порушення вимог антикорупційного Закону, якщо наведена в них інформація стосується конкретної особи та містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Отже, антикорупційне відсторонення від виконання повноважень на посаді за рішенням керівника держоргану передбачено у разі:
— повідомлення держслужбовця про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності;
— складення протоколу про адміністративне корупційне правопорушення, вчинене держслужбовцем;
— вжиття заходів щодо виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного правопорушення або порушення вимог антикорупційного Закону (проведення службового розслідування).
ВІДСТОРОНЕННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО АБО ОБВИНУВАЧЕНОГО У КРИМІНАЛЬНОМУ ЗЛОЧИНІ ВІДПОВІДНО ДО КПК
Відсторонення державного службовця також передбачено у порядку, визначеному КПК, а саме: главою 14 «Відсторонення від посади».
Зокрема, ст. 154 КПК встановлено, що відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.
При цьому строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог ст. 158 КПК.
Право на звернення до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади має прокурор та слідчий за погодженням з прокурором (ч. 1 ст. 155 КПК).
Звертаємо увагу! Відсторонення від посади може здійснюватись лише щодо підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні щодо злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження (тобто відсторонення від посади) слідчий, прокурор зобов’язані довести наявність достатніх підстав вважати, що такий захід є необхідним для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного, обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, що мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зокрема, про це йде мова в Узагальненнях судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р.
За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає (ч. 3 ст. 157 КПК):
1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади;
2) перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади;
3) строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців;
4) порядок виконання ухвали.
Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному чи обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень (ч. 4 ст. 157 КПК).
Отже, держслужбовець, який підозрюється або обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, відстороняється від посади на підставі ухвали суду (де зазначається порядок її виконання та строк відсторонення від посади), копія якої надсилається для виконання в орган державної влади за місцем роботи підозрюваного або обвинуваченого та яка підлягає негайному виконанню.
Нижче наведемо приклад ухвали N-ського міського суду по справі №344/15489/15-к у провадженні № 1-кс/344/3915/15 від 16.10.2015 р. щодо продовження строку відсторонення від посади держслужбовця, обвинуваченого у службовому злочині.
| Справа № 344/15489/15-к Провадження № 1-кс/344/3915/15 <…> 16.10.2015 р. N-ським міським судом розглянуто клопотання прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням ОСОБА_2 про продовження строку відсторонення підозрюваного ОСОБА_3 від займаної посади у кримінальному провадженні, внесеному 24.02.2015 р. до ЄРДР за № 42015090000000018, та встановлено. До суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку відсторонення підозрюваного ОСОБА_3 від посади заступника начальника відділу Держземагентства в N-ському районі, строком на два місяці. Прокурор в судовому засіданні зазначив, що 21.08.2015 р. ухвалою слідчого судді підозрюваного ОСОБА_3 відсторонено від займаної посади заступника начальника відділу Держземагентства у N-ському районі строком на два місяці, тобто до 16.10.2015 р. Строк досудового розслідування у кримінальному провадження продовжено заступником прокурора області до 4 місяців, до 18.12.2015 р. У зв’язку з цим строк відсторонення ОСОБА_3 від посади також слід продовжити. Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинення злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Матеріалами клопотання зазначається, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 368 КК України. Можлива причетність підозрюваного до інкримінованих йому дій підтверджується матеріалами кримінального провадження. Відповідно до ст. 158 КПК України прокурор має право звернутися із клопотанням про продовження строку відсторонення від займаної посади. Стороною кримінального провадження, яка звернулась із вказаним клопотанням, у судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено про достатність підстав вважати, що продовження строку відсторонення ОСОБА_3 від посади є необхідним заходом забезпечення дієвості даного кримінального провадження, оскільки саме перебування його на посаді сприяло вчиненню кримінального правопорушення, в якому він обґрунтовано підозрюється. На підставі викладеного, керуючись ст. 131 — 132, 154 — 158, 309, КПК України, суд постановив: клопотання прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням ОСОБА_2 про продовження строку відсторонення підозрюваного ОСОБА_3 під займаної посади, задовольнити. Продовжити строк відсторонення ОСОБА_3, підозрюваного у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, від посади заступника начальника відділу Держземагентства в Снятинському районі, строком на два місяці. Оскарження ухвали законом не передбачено. <…> |
Слід відзначити, що нормами КПК не передбачено збереження заробітної плати на час відсторонення держслужбовця від посади. Водночас згідно із ст. 1 та 2 Закону № 266/94 державному службовцю відшкодовуються збитки, завдані у зв’язку з незаконним відстороненням, у випадку:
— постановлення виправдувального вироку суду;
— встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;
— закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;
— закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відшкодування шкоди відбувається в судовому порядку за рахунок коштів державного бюджету, розмір її суми визначається з урахуванням заробітку, не одержаного держслужбовцем за час відсторонення від роботи (посади).
Незаконно відстороненому державному службовцю відшкодовуються: заробіток, який він втратив внаслідок незаконних дій, суми, сплачені ним у зв’язку з наданням йому юридичної допомоги, моральна шкода.
Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Час, протягом якого службовець не працював у зв’язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.
ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД РОБОТИ ЗГІДНО З КЗПП
Враховуючи, що на державних службовців поширюється і трудове законодавство, перелік підстав їх відсторонення розширюється відповідно до норм, передбачених КЗпП. Статтею 46 КЗпП встановлено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Рішення про відсторонення приймається керівником органу, який видає відповідний наказ (розпорядження).
При цьому заробітна плата за період відсторонення від роботи відповідно до ст. 46 КЗпП, як правило, не виплачується. Зокрема, відповідно до ст. 94 КЗпП та ст. 1 Закону № 108/95 заробітна плата виплачується за виконану роботу. Отже, відсторонення від роботи має здійснюватися без збереження заробітної плати. Крім того, ст. 17 Закону № 2694 встановлено, що власник зобов’язаний відсторонити від роботи працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, без збереження заробітної плати. Також непрямо на це вказується у постанові № 13, у якій згадується про можливість відсторонення працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати.
Водночас законодавством встановлені окремі випадки, коли заробітна плата у разі відсторонення від роботи зберігається або працівникові виплачується допомога відповідно до державного соціального страхування. Зокрема, тим же Законом № 2694 (ср. ). Отже, радимо у кожному конкретному випадку при відстороненні від роботи за КЗпП до вирішення питання стосовно сплати заробітної плати підходити окремо та бути уважними під час видання наказу.
Нижче наведемо приклад наказу про відсторонення від роботи.
Слід зазначити, що відсторонення від роботи згідно з нормами КЗпП суттєво відрізняється від відсторонення за Законом № 889, оскільки наявний факт порушення трудової дисципліни, який підтверджується, як правило, актом, висновками спеціалізованих установ, пояснювальною запискою самого службовця і не потребує проведення службового розслідування, яке б підтверджувало його або спростовувало. У цьому випадку відсторонення від роботи – це форма недопущення державного службовця до виконання службових обов’язків, наприклад, з мотивів безпеки праці.
Правомірність рішення керівника держоргану про відсторонення державний службовець може оскаржити до суду. У разі якщо судом буде встановлено, що на порушення ст. 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних на те підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв’язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (п. 10 постанови № 13).
Висновки
Відсторонення від виконання службових обов’язків оформлюється розпорядженням (наказом) керівника держоргану. У наказі (розпорядженні), окрім підстав відсторонення з посиланням на нормативні акти, рішення суду, доповідні, акти перевірок тощо, слід зазначити й період, на який працівник відсторонюється від роботи (або конкретну дату, або настання події, наприклад: до закінчення розгляду справи судом). Отже, вважаємо, що про допущення держслужбовця до роботи окремого наказу (розпорядження) видавати не потрібно. Зазначимо також, що запис про відсторонення від виконання службових обов’язків до трудової книжки не заноситься.
