Розділ 10. Нематеріальні активи
Ще один розділ, який раніше ми не заповнювали. Тут зазначаються об’єкти права інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті (патент на винахід, корисну модель, ноу-хау, промисловий зразок, права на топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, торгову марку чи комерційне найменування, авторське право тощо), а також право на використання надр чи інших природних ресурсів, ліцензії на право користування об’єктами інтелектуальної власності, що належать суб’єкту декларування або члену його сім’ї, тощо.
Також нагадаю, що згідно з п.п. 14.1.120 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України нематеріальні активи — це право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.
У п. 44 Роз’яснень № 3 зазначається, що коли об’єкт права інтелектуальної власності може бути оцінений в грошовому еквіваленті, такий об’єкт слід відобразити в декларації, навіть якщо така грошова оцінка не проводилася. При цьому якщо вартість права на об’єкт не відома суб’єкту декларування або члену його сім’ї, у формі декларації можна обрати відповідну помітку.
Закон не зобов’язує проводити оцінку об’єкта декларування в цілях внесення відповідної інформації до декларації. Тому якщо вартість активу на момент виникнення прав на нього не відома, про це слід зазначити в декларації.
Важливо! Грошові активи, цінні папери, корпоративні права не вважаються нематеріальними активами і відображаються в інших розділах декларації.
Розділ 11. Доходи та подарунки
Ми наближаємося до фіналу заповнення декларації. І як і у випадку з паперовою формою — найбільші родзинки електронної декларації знаходяться у кінці.
З цим розділом треба бути особливо уважними, оскільки значну частину інформації, яку ми відображали у попередніх розділах, має бути продубльовано у розділі 11.
Важливо! Відомості з розділу 11 мають включати дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.
У цьому розділі ми заповнюємо усю інформацію, яку раніше вказували у розділі ІІ паперової декларації. Гадаю, усі розуміють, що дані з розділу 11 електронної декларації та дані з розділу ІІ паперової декларації за 2015 рік у нас мають збігатися. Якщо при заповненні паперової декларації ви помилилися і у електронному варіанті показуєте інші дані — не забудьте дати уточнення до паперового файлу.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700 до розділу 11 електронної Декларації включаються дані про отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.
Відповідно до п. 45 Роз’яснень № 3 під заробітною платою розуміється як основна заробітна плата, так і будь-які заохочувальні та компенсаційні виплати (премії, надбавки тощо), які виплачуються (надаються) суб’єкту декларування або члену його сім’ї у зв’язку з відносинами трудового найму, крім коштів для покриття витрат на відрядження, які у цілях декларування доходом не вважаються (див. далі окреме роз’яснення з цього приводу).
Соціальні виплати, субсидії тощо вважаються доходом і відображаються в декларації лише в разі їх монетизації, тобто виплати (нарахування) у грошовій формі.
Увага! Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує 5 МЗП, встановлених на 1 січня звітного року (у звітному періоді для цієї декларації — це 6090 грн.), а для подарунків у вигляді грошових коштів — якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує 5 МЗП, встановлених на 1 січня звітного року (знову ж 6090 грн., оскільки станом на 01.01.15 р. 1 МЗП складала 1218 грн.).
Подарунки вважаються доходом незалежно від того, у якій формі вони отримуються — у формі грошових коштів або в іншій формі. Відповідно до ст. 1 Закону № 1700 подарунок — це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
Якщо отриманий у звітному періоді подарунок у вигляді цінного рухомого майна, транспортного засобу, нерухомого майно, цінних паперів, грошових активів чи інших об’єктів декларування перебуває у володінні, користуванні чи власності (спільній власності) суб’єкта декларування або члена його сім’ї станом на останній день звітного періоду, то такий подарунок повинен бути також відображений у відповідному розділі декларації («Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)», «Цінне рухоме майно — транспортні засоби», «Об’єкти нерухомості», «Цінні папери», «Грошові активи» тощо). Якщо ж відповідне майно, яке є одночасно подарунком, не належить суб’єкту декларування або члену його сім’ї станом на останній день звітного періоду, то воно зазначається лише в розділі «Доходи, у тому числі подарунки».
Чи вважати доходом витрати на відрядження? У п. 46 Роз’яснень № 3 зазначено, що у цілях декларування відповідно до ст. 46 Закону № 1700 не вважаються доходом кошти, що виплачуються роботодавцем суб’єкту декларування (члену його сім’ї) для покриття витрат на відрядження (в Україні чи за кордоном).
Якщо витрати на участь у публічному заході оплачені третьою стороною, чи вважається це доходом? Покриття третьою особою (наприклад, міжнародною організацією, державними органами іноземної держави тощо) витрат на участь суб’єкта декларування (члена його сім’ї) у заході (семінар, конференція, переговори тощо), що проводиться в іншому місті чи за кордоном (наприклад, оплата витрат на подорож до місця проведення заходу, проживання та харчування), за умови, що така поїздка оформлена у вигляді відрядження суб’єкта декларування чи члена його сім’ї, доходом для цілей декларування не вважається (п. 46 Роз’яснень № 3).
Оскільки компенсація поїздок за грантові кошти дуже рідко оформлюється саме відрядженням (як правило, лише на вищому рівні за міждержавними або міжурядовими угодами), то у більшості випадків наші «грантові» поїздки слід відображати у деклараціях.
Приклади
1. Суб’єкт декларування на запрошення державного органу іноземної держави і за рахунок коштів приймаючої сторони бере участь у заході, що проводиться на території цієї держави, з оформленням відрядження за місцем роботи суб’єкта декларування. Кошти, витрачені на оплату переїзду суб’єкта декларування, його харчування та проживання, а також інші пов’язані з поїздкою витрати (наприклад, сплата візового збору) не вважаються доходом і не зазначаються в декларації.
2. Член сім’ї суб’єкта декларування, який не є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або прирівняною до осіб, уповноважених на виконання зазначених функцій, отримує компенсацію витрат на відрядження від свого роботодавця або оформляє за місцем роботи відрядження з метою участі у заході, проведення переговорів тощо. Кошти, отримані членом сім’ї від свого роботодавця як компенсація витрат на таке відрядження або витрати, понесені приймаючою стороною для забезпечення відрядження члена сім’ї, не вважаються доходом і не зазначаються в декларації суб’єкта декларування.
3. Член сім’ї суб’єкта декларування, який не є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або прирівняною до осіб, уповноважених на виконання зазначених функцій, бере участь в офіційних заходах у складі офіційної делегації як член сім’ї суб’єкта декларування. Витрати на участь у таких заходах члена сім’ї не вважаються доходом і не зазначаються в декларації суб’єкта декларування.
Кредити та позики. У п. 47 Роз’яснень № 3 сказано: якщо кредит, позика, поворотна безвідсоткова фінансова допомога (позичка) тощо були отримані суб’єктом декларування або членом його сім’ї упродовж звітного року, то вони повинні бути відображені в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» як «Інші доходи» (із зазначенням, про який саме дохід ідеться).
Якщо такий кредит, позика тощо були дійсними, тобто не сплачені повною мірою станом на останній день звітного періоду, то вони повинні бути додатково відображені у розділі «Фінансові зобов’язання» незалежно від того, чи були вони отримані у звітному періоді.
Розділ 12. Грошові активи
У цьому розділі згідно з п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700 ми зазначаємо наявні (станом на 2015 рік) грошові активи, у тому числі:
— готівкові кошти;
— кошти, розміщені на банківських рахунках;
— внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ (у Роз’ясненнях № 3 зазначається, що у цьому випадку маються на увазі також інститути спільного інвестування, до яких відповідно до Закону України від 05.07.12 р. № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» віднесені корпоративні та пайові фонди);
— кошти, позичені третім особам;
— активи у дорогоцінних (банківських) металах;
— інші активи.
Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код ЄДР установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески.
Увага! Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 МЗП, встановлених на 1 січня звітного року (тобто суми, менші за 60900 грн.).
У п. 48 Роз’яснень № 3 пояснюється, що усі грошові активи слід рахувати накопичувальним підсумком: «Якщо сукупна вартість всіх наявних станом на останній день звітного періоду у суб’єкта декларування або члена його сім’ї грошових активів не перевищує 50 МЗП, встановлених на 1 січня звітного року, то такі активи не зазначаються в декларації. Наприклад, якщо при поданні щорічної декларації станом на 31 грудня звітного року у суб’єкта декларування були наявні готівкові кошти (незалежно від місця їх зберігання) в розмірі 30 МЗП та внески на банківських рахунках в розмірі 25 МЗП, то такі кошти (внески) зазначаються в декларації окремо за кожним видом активу, оскільки їхня сукупна вартість перевищує 50 МЗП. Сукупний розмір грошових активів суб’єкта декларування та члена (членів) його сім’ї в цілях визначення того, чи перевищують вони зазначений поріг декларування, вираховується окремо щодо суб’єкта декларування та кожного з членів його сім’ї».
Як зазначати грошові кошти, що зберігаються у банківській установі (наприклад, у сейфі), але не у вигляді внесків на рахунки? У розділі «Грошові активи» міститься поле «Установа, в якій відкриті такі рахунки або до якої зроблені відповідні внески». У цьому полі можна зазначити установу, у якій зберігаються грошові (у тому числі готівкові) кошти. Таке зазначення не є обов’язковим і здійснюється на розсуд суб’єкта декларування.
Водночас якщо у розділі «Грошові активи» у полі «Вид активу» було обрано варіанти «Кошти, розміщені на банківських рахунках» або «Внески до кредитних та інших небанківських фінансових установ, у тому числі до інститутів спільного інвестування», то зазначення установи в полі «Установа, в якій відкриті такі рахунки або до якої зроблені відповідні внески» стає обов’язковим і без такого зазначення декларацію не може бути подано (п. 49 Роз’яснень № 3).
Станом на яку дату вказується розмір наявних грошових активів? Згідно з п. 50 Роз’яснень № 3 у декларації зазначаються грошові активи, у тому числі готівкові кошти, наявні у декларанта чи члена його сім’ї станом на останній день звітного періоду (і лише якщо сума таких активів станом на 31.12.15 р. перевищує 60900 грн.).
Якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї упродовж звітного періоду отримав грошові активи, але станом на останній день звітного періоду вони в нього відсутні, такі активи не відображаються в розділі «Грошові активи», але відображаються в розділі «Доходи, у тому числі подарунки». Крім того, видатки, вчинені у звітному періоді, повинні бути відображені у розділі «Видатки та правочини», якщо розмір видатку перевищує 50 МЗП.
Розділ 13. Фінансові зобов’язання
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700 у Декларації відображаються фінансові зобов’язання суб’єкта декларування та членів його сім’ї, які є дійсними станом на останній день звітного періоду.
Під фінансовими зобов’язаннями у цілях декларування розуміються:
— отримані кредити, позики;
— інші кошти, які були позичені суб’єкту декларування або члену його сім’ї іншими особами, зокрема поворотна безвідсоткова фінансова допомога, отримана і не повернена у звітному періоді суб’єктом декларування або членом його сім’ї;
— зобов’язання за договором лізингу;
— зобов’язання за договором страхування;
— зобов’язання за договором недержавного пенсійного забезпечення;
— несплачені податкові зобов’язання;
— інші зобов’язання (у декларації необхідно зазначити, які саме).
У розділі «Фінансові зобов’язання» відображаються також відомості про розмір сплачених суб’єктом декларування або членом його сім’ї коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та розмір сплачених процентів за позикою (кредитом).
Зверніть увагу на новації! У п. 51 Роз’яснень № 3 сказано, що у Декларації відображаються фінансові зобов’язання суб’єкта декларування перед членами його сім’ї і навпаки. Наприклад, кошти, позичені суб’єкту декларування членом його сім’ї, повинні бути відображені в декларації як фінансове зобов’язання такого суб’єкта декларування. При цьому ці кошти (у разі перевищення порога у 50 МЗП стосовно всіх грошових активів) повинні бути також відображені як грошовий актив такого члена сім’ї у відповідному розділі декларації.
Будь-які фінансові зобов’язання суб’єкта декларування та членів його сім’ї зазначаються в декларації, лише якщо розмір одного такого зобов’язання перевищує 50 МЗП, встановлених на 1 січня звітного року (тобто 60900 грн.).
Якщо розмір зобов’язання не перевищує 50 МЗП, то в декларації зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов’язання (наприклад, якщо розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та розмір сплачених процентів за такою позикою (кредитом) у звітному періоді не перевищує 50 МЗП, то зазначається лише загальний розмір такої позики (кредиту)).
Кошти, які були фактично отримані за кредитом (позикою) у звітному періоді незалежно від суми зобов’язання, слід зазначити у розділі декларації «Доходи, у тому числі подарунки» як «Інший дохід» та/або у розділі «Грошові активи» у разі перевищення встановленого в ньому порога декларування.
У розділі «Фінансові зобов’язання» зазначаються ті фінансові зобов’язання, які є дійсними станом на останній день звітного періоду, навіть якщо таке зобов’язання виникло до початку звітного періоду. Наприклад, якщо суб’єкт декларування отримав кредит у 2010 році і цей кредит є дійсним, тобто основна сума кредиту та проценти за ним не сплачені повністю станом на останній день звітного періоду (наприклад, станом на 31 грудня 2016 року), то зазначений кредит відображається у розділі «Фінансові зобов’язання» щорічної декларації, що подається у 2017 році.
Кредитні пропозиції від банків, фінансових установ у вигляді «кредитних ліній до зарплатних банківських карток» чи аналогічні за змістом пропозиції, якими суб’єкт декларування чи член його сім’ї не скористався або основна сума та проценти за якими на кінець звітного періоду сплачені повністю, у розділі «Фінансові зобов’язання» декларації не відображаються (п. 51 Роз’яснень № 3).
Чи треба у Декларації відображати всю суму кредиту, зобов’язання за яким виникли у звітному періоді, чи фактично отриману частину кредиту станом на кінець звітного періоду? Якщо у звітному періоді суб’єкт декларування або член його сім’ї уклав кредитний договір на суму, що перевищує 50 МЗП (60900 грн. для цієї декларації), але станом на останній день звітного періоду (31.12.15 р.) отримав лише частину передбаченого договором кредиту, то в декларації у розділі «Фінансові зобов’язання» зазначається інформація про таке зобов’язання і як розмір зобов’язання вказується повна сума кредиту згідно з договором. При цьому кошти, які були фактично отримані згідно з кредитним договором у звітному періоду незалежно від суми зобов’язання, слід зазначити у розділі декларації «Доходи, у тому числі подарунки» як «Інший дохід» та в розділі «Грошові активи», якщо ці кошти належать суб’єкту декларування або члену сім’ї станом на останній день звітного періоду та в разі перевищення встановленого порога декларування (п. 52 Роз’яснень № 3).
Чи вказується у декларації інформація про фінансові зобов’язання (отриманий кредит, позику тощо), якщо вони виникли у звітному періоді і були виконані (повернуті) у звітному періоді? Фінансові зобов’язання, які виникли у звітному періоді та були в цьому ж звітному періоді виконані (наприклад, повністю сплачений кредит чи позика), не відображаються в розділі декларації «Фінансові зобов’язання», але відображаються в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» як «Інший дохід» (п. 54 Роз’яснень № 3).
Розділ 14. Видатки та правочини
Важливо! Цей розділ ми заповнюємо, лише якщо розмір ОДНОГО виду видатку (вартість правочину) перевищує 50 МЗП (тобто 60900 грн. для цієї декларації).
Увага! Згідно з абз. 2 п. 55 Роз’яснень № 3 для зазначення відомостей у цьому розділі декларації не має значення, чи перебуває відповідний предмет правочину у власності чи на іншому праві у суб’єкта декларування станом на останній день звітного періоду. Зазначається інформація про правочини та видатки, здійснені упродовж звітного періоду, навіть якщо вони стосувалися того самого об’єкта. Наприклад, якщо у звітному періоді суб’єкт декларування придбав транспортний засіб і далі до завершення цього періоду вчинив правочин, на підставі якого право власності суб’єкта декларування на це майно було припинено (продав його), то обидва зазначених правочини повинні бути відображені у декларації.
Важливо! У розділі декларації «Видатки та правочини» вказуються лише видатки та правочини суб’єкта декларування, видатки та правочини членів його сім’ї не зазначаються.
Що мається на увазі під «Іншими правочинами» у розділі «Видатки та правочини суб’єкта декларування»?
При зазначенні інформації про видатки також вказується правочин, який спричинив відповідний видаток. Наприклад, у разі придбання земельної ділянки вартістю більше 50 МЗП такий видаток зазначається у розділі «Видатки». Якщо правочин, вчинений суб’єктом декларування, не спричинив видатку, то такий правочин зазначається у розділі «Інші правочини». При цьому відомості про такі інші правочини зазначаються лише у разі, якщо вартість предмета правочину перевищує 50 МЗП. Наприклад, якщо у звітному періоді суб’єкту декларування був подарований об’єкт нерухомості вартістю більше 50 МЗП (відповідно, суб’єкт декларування набув право власності на цей об’єкт внаслідок правочину), то така інформація зазначається в розділі «Інші правочини». При цьому якщо правочин вже зазначений у розділі «Видатки», його не слід дублювати у розділі «Інші правочини».
Слід звернути увагу, що об’єкти декларування, які відображаються в інших розділах декларації (наприклад, нерухомість, транспортні засоби, інше рухоме майно тощо), повинні бути також відображені в розділі декларації «Видатки та правочини суб’єкта декларування» як предмет відповідного правочину, якщо їх набуття відбулось у звітному періоді. Наприклад, якщо у звітному періоді суб’єкт декларування придбав у власність (чи отримав в оренду) нерухоме майно, то відповідний об’єкт повинен бути відображений у розділі «Об’єкти нерухомості» (якщо він залишається у володінні, користуванні чи власності суб’єкта декларування станом на останній день звітного періоду), а також у розділі «Видатки та правочини» як предмет правочину, що спричинив видаток суб’єкта декларування (якщо такий видаток перевищував 50 МЗП).
Інший приклад: у звітному періоді суб’єкт декларування отримав у подарунок цінне рухоме майно (наприклад, ювелірні вироби) вартістю 60 МЗП. Таке майно повинне бути відображене у розділі декларації «Доходи, у тому числі подарунки», а також у розділі «Видатки та правочини» як «Інший правочин», а саме правочин, на підставі якого у суб’єкта декларування виникло право власності на зазначене цінне рухоме майно. Якби таке цінне рухоме майно мало вартість більше 100 МЗП, то його слід також було б відобразити у розділі «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» (п. 56 Роз’яснень № 3).
Розділ 15. Робота за сумісництвом
У цьому розділі ми зазначаємо дані тільки про свою (суб’єкта декларування) роботу. Відомості про членів сім’ї у цьому розділі Декларації не наводяться.
Дані вказуються незалежно від того, чи була така робота станом на 31.12.15 р., головне, щоб її заняття (виконання) розпочалося або продовжувалося під час звітного періоду незалежно від тривалості (у будь-який проміжок часу з 01.01.15 р. по 31.12.15 р. включно).
Розділ 16. Членство у організаціях та їхніх органах
Членство у яких об’єднаннях (організаціях) слід відображати в декларації? Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700 у декларації зазначається інформація про членство суб’єкта декларування в громадських об’єднаннях, благодійних організаціях, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднаннях, а також входження до керівних, ревізійних чи наглядових органів таких об’єднань (організацій).
До осіб, членство у яких (членство в органах яких) слід відображати в декларації, належать:
1) об’єднання, на які поширюється дія Закону України від 22.03.12 р. № 4572-VI «Про громадські об’єднання», а саме громадські організації та громадські спілки, які мають статус юридичної особи;
2) громадські організації роботодавців та їх об’єднання, на які поширюється дія Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності»;
3) благодійні організації, які утворюються та діють відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»;
4) саморегулівні об’єднання, а саме некомерційні об’єднання фізичних та юридичних осіб, які здійснюють професійну діяльність на певному ринку чи у певній сфері діяльності. Йдеться, зокрема, про саморегулівні об’єднання професійних учасників ринку цінних паперів та фондового ринку, адміністраторів недержавних пенсійних фондів, кредитних спілок, саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності, у сфері землеустрою, саморегулівну організацію учасників ринку електричної енергії України, саморегулівні організації оцінювачів, аудиторів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) тощо;
5) самоврядні професійні об’єднання, а саме об’єднання фізичних осіб, які здійснюють професійну діяльність, зокрема, самоврядні об’єднання адвокатів (Національна асоціація адвокатів України), нотаріусів (Нотаріальна палата України), лікарів.
Важливо! Інформація щодо членства в організаціях (об’єднаннях) або їх органах зазначається станом на останній день звітного періоду (станом на 31 грудня звітного року для щорічних декларацій). Якщо суб’єкт декларування був членом об’єднання або входив до складу його органів, але припинив членство (входження до органів) станом на останній день звітного року, інформація про членство (входження до органів) у декларації не зазначається.
МИ НЕ ЗАЗНАЧАЄМО про членство у таких організаціях (об’єднаннях):
— політичні партії;
— релігійні організації;
— професійні спілки;
— об’єднання співвласників багатоквартирного будинку;
— асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об’єднання;
— об’єднання юридичних осіб приватного права, які не є громадськими об’єднаннями;
— органи суддівського, прокурорського самоврядування.
Список використаних джерел
1. Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV // [Електронний ресурс]. — 2003. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
2. Кримінальний кодекс України від 05.04.01 р. № 2341-III // [Електронний ресурс]. — 2001. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X // [Електронний ресурс]. — 1984. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
4. Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI // [Електронний ресурс]. — 2010. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
5. Сімейний кодекс України від 10.01.02 р. № 2947-III // [Електронний ресурс]. — 2002. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
6. Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV // [Електронний ресурс]. — 2003. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
7. Закон України «Про інформацію» від 02.10.92 р. № 2657-XII // [Електронний ресурс]. — 1992. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
8. Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.01 р. № 2493-III // [Електронний ресурс]. — 2001. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
9. Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.03 р. № 1382-IV // [Електронний ресурс]. — 2003. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
10. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.06 р. № 3480-IV // [Електронний ресурс]. — 2006. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
11. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.11 р. № 2939-VI // [Електронний ресурс]. — 2011. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
12. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.11 р. № 3206-VІ // [Електронний ресурс]. — 2011. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
13. Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.14 р. № 1700-VІ // [Електронний ресурс]. — 2014. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
14. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.14 р. № 1702-VII // [Електронний ресурс]. — 2014. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
15. Закон України «Про державну службу» від 10.12.15 р. № 889-VIII // [Електронний ресурс]. — 2015. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
16. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру» від 13.03.15 р. № 333.
17. Рішення НАЗК від 10.06.16 р. № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зі змінами від 18.08.16 р.
18. Рішення НАЗК від 10.06.16 р. № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.07.16 р. за № 959/29089 (із змінами і доповненнями, внесеними рішенням НАЗК від 18.08.16 р. № 1).
19. Рішення НАЗК від 11.08.16 р. № 3 «Про затвердження Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового характеру».
