З 01.05.2016 р. запроваджено новий механізм надання щорічних додаткових відпусток за стаж держслужби. Про нього йдеться у ст. 58 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі — Закон № 889) і у Порядку надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток, затвердженому постановою КМУ від 06.04.2016 р. № 270 (ср. ). Так, за наявності стажу держслужби понад 5 років тривалість щорічної додаткової відпустки для держслужбовця становить 1 календарний день. Далі за кожний рік держслужби йому додається ще по одному дню, доки тривалість щорічної додаткової відпустки досягне максимуму — 15 календарних днів.
Зауважимо, що при визначенні тривалості щорічної додаткової відпустки за стаж держслужби при переході на новий механізм її надання слід враховувати норму п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889: за держслужбовцями, які відповідно до ст. 35 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII набули права на отримання додаткових оплачуваних відпусток більшої тривалості, ніж передбачено ст. 58 Закону № 889, така тривалість додаткових відпусток зберігається після набрання чинності Законом № 889.
Нюанс! Наведена норма стосується лише тих держслужбовців, які не втратили цей статус після введення в дію нового законодавства у сфері держслужби. Тому припис п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 не поширюється на держслужбовців, посади яких перейшли до категорії посад працівників держорганів, що виконують функції з обслуговування.
Працівник держоргану, для якого змінюється статус посади (посада держслужби → посада працівника держоргану, який виконує функції з обслуговування), втрачає право на щорічну додаткову відпустку за стаж держслужби з дати його переходу на посаду обслуговуючого персоналу держоргану.
Водночас цей працівник може скористатися днями додаткової відпустки за держстаж, право на які він набув до переведення на посаду працівника обслуговуючого персоналу держоргану. Причому ця відпустка має бути йому надана повної тривалості, визначеної згідно з постановою КМУ «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» від 27.04.94 р. № 250.
Річ у тім, що виникнення у держслужбовців права на додаткову оплачувану відпустку та її тривалість залежать не від відпрацьованого часу в робочому році, а лише від наявності відповідного стажу держслужби. За наведених обставин стаж держслужби визначатиметься згідно з Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою КМУ від 03.05.94 р. № 283 (п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889).
При підрахунку стажу держслужби враховуйте нюанс: протягом двомісячного строку повідомлення про зміну істотних умов праці (зміна статусу посади: держслужбовець → працівник обслуговуючого персоналу держоргану) за працівниками зберігають попередні умови праці, а також гарантії і пільги. Отже, протягом цього строку за працівниками держоргану, статус посад яких змінюється, має зберігатися статус держслужбовця. Відповідно двомісячний строк повідомлення про зміну істотних умов праці слід включати до стажу держслужби.
Наприклад, протягом такого двомісячного строку повідомлення держслужбовець досяг 11-річного стажу держслужби. Оскільки протягом вказаного періоду зберігається статус посади держслужби, держслужбовець набув права на додаткову відпустку за стаж держслужби тривалістю 7 календарних днів.
Зверніть увагу! Працівники держоргану, для яких відбувається зміна статусу посади (посада держслужби → посада працівника обслуговуючого персоналу держоргану), мають право реалізувати набуте право на додаткову відпустку за стаж держслужби і після втрати статусу держслужбовця або можуть отримати за неї грошову компенсацію.
Якщо працівник не реалізує це право до звільнення, то в обов’язковому порядку йому має бути виплачена грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки за стаж держслужби, право на яку він отримав до зміни статусу посади (посада держслужби → посада працівника обслуговуючого персоналу держоргану).
Пояснюються такі висновки тим, що чинним законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки.
Наостанок поговоримо про щорічну основну відпустку. Так, тривалість щорічної основної відпустки у робочому році, на який припала зміна статусу посади (посада держслужби → посада працівника обслуговуючого персоналу держоргану), має розраховуватися пропорційно до відпрацьованого часу з розрахунку 30 календарних днів до закінчення строку повідомлення і 24 календарних дні — після.
