Дисциплінарна відповідальність державного службовця є різновидом юридичної відповідальності. Нормами ст. 64 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889 (далі — Закон) встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, установлених Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до частини першої ст. 66 Закону до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
Нормами ч. 2 ст. 65 та ч. 2 — 5 ст. 66 Закону визначено перелік дисциплінарних проступків та загальні умови застосування дисциплінарних стягнень за їх вчинення, зокрема:
— порушення Присяги державного службовця — звільнення з посади;
— порушення правил етичної поведінки — попередження про неповну службову відповідність;
— вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу — звільнення;
— дії, що шкодять авторитету державної служби — оголошення догани. У разі вчинення систематично (повторно протягом року) цього дисциплінарного проступку — попередження про неповну службову відповідність;
— невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, — оголошення догани. У разі вчинення систематично (повторно протягом року) цього дисциплінарного проступку — попередження про неповну службову відповідність;
— недотримання правил внутрішнього службового розпорядку — зауваження;
— перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, — звільнення з посади державної служби;
— невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця — попередження про неповну службову відповідність;
— використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб — звільнення з посади державної служби;
— подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби — звільнення з посади державної служби;
— неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення — звільнення з посади державної служби;
— прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин — оголошення догани. У разі вчинення систематично (повторно протягом року) цього дисциплінарного проступку — звільнення з посади державної служби;
— поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння — звільнення з посади державної служби;
— прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення, — звільнення з посади державної служби.
Відповідно до частини шостої статті 66 Закону такі дисциплінарні стягнення, як догана, попередження про неповну службову відповідність, звільнення з посади державної служби, накладаються виключно за:
1) пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби (стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»);
2) поданням дисциплінарної комісії (стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»).
Щодо обставин, які обтяжують або пом’якшують дисциплінарну відповідальність. Частиною 1 ст. 67 Закону встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов’язків.
Частиною 4 ст. 67 Закону обставинами, які обтяжуватимуть відповідальність державного службовця, визначено:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього;
4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп;
5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 67 Закону обставинами, що пом’якшують відповідальність державного службовця, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;
3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород;
4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у ч. 2 ст. 67 Закону обставини, що пом’якшують відповідальність державного службовця.
Зверніть увагу! Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення.
За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
