ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ»
У цій частині нашої статті зупинимося на деяких аспектах проведення перевірок дотримання Закону «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700 (далі — Закон).
Так, відповідно до пунктів 6, 7 ч. 1 ст. 12 Закону Національне агентство з питань запобігання корупції (далі — Агентство) має право проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення Закону, проводити перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах місцевого самоврядування, зокрема щодо підготовки та виконання антикорупційних програм.
З метою реалізації таких повноважень рішенням Агентства від 11.08.2016 р. № 2 затверджено Порядок проведення перевірок (далі — Порядок), а також оформлення і розгляду результатів таких перевірок.
Порядком передбачено, що Агентство проводить як планові, так і позапланові перевірки.
Планова перевірка — перевірка діяльності об’єкта перевірки, яка проводиться на підставі плану проведення перевірок на відповідний рік.
Планові перевірки проводяться відповідно до річного плану перевірок, який затверджується рішенням Агентства до 01 грудня року, що передує плановому, та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті.
Планові перевірки об’єкта перевірки проводяться з періодичністю не частіше одного разу на рік.
Датою, з якої починається відлік строку для визначення початку наступної планової перевірки, є дата закінчення попередньої планової перевірки.
Про проведення планової перевірки об’єкту перевірки направляється повідомлення за встановленою формою не пізніше ніж за десять календарних днів до початку її проведення.
Для проведення планової перевірки видається направлення на перевірку за встановленою формою, яке підписується Головою Агентства.
Позапланова перевірка — не запланована Агентством перевірка можливих фактів порушення вимог Закону, яка проводиться без попереднього повідомлення об’єкта перевірки. Така перевірка проводиться за наявності інформації, у тому числі від фізичних та юридичних осіб.
Для проведення позапланової перевірки видається направлення на перевірку за встановленою формою, яке підписується членом Агентства, відповідно до визначеного розподілу функціональних обов’язків.
Строк проведення перевірки не може перевищувати тридцяти днів, крім перевірки за анонімними повідомленнями. У разі виникнення під час проведення перевірки необхідності дослідження додаткових матеріалів, без аналізу яких неможливо зробити висновок про наявність або відсутність порушення вимог антикорупційного законодавства чи законодавства у сфері фінансування політичних партій та передвиборної агітації, отримання пояснень, надсилання запитів або складення акта строк проведення перевірки за письмовим зверненням уповноваженої особи Агентства, яка проводить перевірку, а у разі проведення перевірки комісією — керівника комісії може бути продовжено посадовою особою Агентства, яка видала направлення на проведення перевірки, до сорока п’яти днів.
Строк проведення перевірки за анонімними повідомленнями не може перевищувати п’ятнадцяти днів. Якщо у вказаний строк перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, за рішенням Голови Агентства, а у разі його відсутності — заступника Голови, строк перевірки може бути продовжено до тридцяти днів.
Об’єктами перевірки є державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, юридичні особи, у тому числі політичні партії, у випадках, передбачених Законом та Законом України «Про політичні партії в Україні».
Перевірки проводяться уповноваженими особами Агентства, визначеними відповідно до вимог статті 13 Закону. Слід нагадати читачам, що уповноваженими особами Агентства є Голова та члени Агентства, а також уповноважені Агентством посадові особи. Перевірка може проводитися уповноваженою особою Агентства одноособово або комісією, зі складу членів якої призначається керівник.
Як зазначається у пункті 7 Загальних положень Порядку, до участі у проведенні перевірки не повинні залучатися уповноважені особи Агентства, якщо обставини свідчать про наявність реального, потенційного конфлікту інтересів відповідно до вимог законодавства.
Уповноважена особа Агентства або члени комісії проводять перевірку за наявності у них направлення на перевірку, службового посвідчення та документа, що підтверджує статус уповноваженої особи Агентства (витяг із рішення Агентства, завірений в установленому порядку).
У разі виникнення під час проведення перевірки необхідності одержання від об’єкта перевірки чи від інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об’єднань, у тому числі політичних партій, інформації та/або документів, з метою дослідження порушених під час перевірки питань, уповноваженою особою Агентства або керівником комісії надсилається письмовий запит про надання відповідної інформації та/або завірених в установленому порядку копій відповідних документів.
Об’єкт перевірки, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи відповідно до вимог закону зобов’язані надати запитувані документи чи інформацію упродовж десяти робочих днів з дня одержання запиту.
Слід звернути увагу читачів на ситуацію, коли об’єкт перевірки не допускає працівників Агентства до перевірки або чинить перешкоди її проведенню.
Так, у разі якщо об’єкт перевірки не допускає уповноважених осіб Агентства до проведення перевірки (перешкоджає проведенню перевірки), яка проводиться в установленому законодавством порядку, уповноваженою особою Агентства, яка проводить перевірку (керівником комісії), складається акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки за встановленою формою.
Акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки складається у двох примірниках, один з яких надається об’єкту перевірки, а другий з відміткою про ознайомлення (відмову від підписання) зберігається в Агентстві. У разі відмови об’єкта перевірки від підписання акта про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки уповноваженою особою Агентства робиться відповідна відмітка щодо відмови від ознайомлення та отримання цього акта. У разі відмови об’єкта перевірки отримати акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки такий акт надсилається об’єкту перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Під час проведення перевірки уповноважені особи Агентства мають досить широке коло повноважень. Зокрема:
— мають право:
безперешкодно входити до приміщень об’єкта перевірки за службовим посвідченням та мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки, а також в установленому законом порядку — до інформації з обмеженим доступом або такої, що містить державну таємницю;
на забезпечення на час проведення перевірки робочим місцем, правом користування телефонним зв’язком, комп’ютерною, копіювальною технікою, іншими технічними засобами, необхідними для реалізації повноважень під час перевірки, для оформлення матеріалів перевірки, спілкування з працівниками об’єкта перевірки (у разі необхідності одержання пояснень);
вимагати необхідні документи та іншу інформацію у зв’язку з реалізацією своїх повноважень з урахуванням обмежень, установлених законом;
мати прямий доступ до інформаційних баз даних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, користуватися державними, у тому числі урядовими системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;
отримувати в межах своєї компетенції письмові пояснення від посадових осіб та службових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;
залучати у встановленому порядку до участі у вивченні окремих питань науковців, у тому числі на договірній основі, працівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об’єднань, у тому числі політичних партій, інформацію, необхідну для проведення перевірки;
вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню перевірки;
складати протокол про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 18846 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
фіксувати процес здійснення перевірки чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки;
— зобов’язані:
повно, об’єктивно та неупереджено проводити перевірку в межах повноважень, передбачених законом;
дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах з об’єктами перевірки;
приймати та розглядати від посадових та службових осіб об’єкта перевірки подані за їх ініціативою письмові заяви, зауваження, пояснення щодо предмета перевірки та з питань, що виникають при проведенні перевірки;
не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, отриману під час проведення перевірки, крім випадків, встановлених законом;
невідкладно повідомляти керівнику комісії про всі випадки перешкоджання або неправомірного втручання посадових та службових осіб об’єкта перевірки або інших осіб у проведенні перевірки, фіксувати такі випадки і вживати передбачених законом заходів для притягнення до відповідальності винних у вчиненні таких правопорушень;
інформувати керівника комісії та безпосереднього керівника про обставини, що можуть вказувати на наявність реального, потенційного конфлікту інтересів або про інші обставини, які впливають або можуть вплинути на неупередженість. Уповноважена особа Національного агентства є особою, відповідальною за повноту, всебічність і об’єктивність висновків перевірки та нерозголошення інформації, що стосується цієї перевірки.
За результатами проведеної перевірки (планової чи позапланової) не пізніше п’яти днів після закінчення її проведення складається відповідний акт за встановленою формою.
У разі ненадання об’єктом перевірки документів, необхідних для проведення перевірки, в акті перевірки робиться про це відповідний запис.
Акт перевірки підписується уповноваженою особою Агентства, а у разі проведення перевірки комісією — усіма членами комісії.
Будь-які виправлення та доповнення в акті перевірки після його підписання не допускаються. Член комісії, який не погоджується зі змістом акта перевірки, має право викласти свою окрему думку з обґрунтуванням, що в письмовій формі додається до цього акта.
Об’єкт перевірки має право надавати письмові зауваження щодо проведення перевірки до дня закінчення її проведення.
Які можливі наслідки перевірки? Як зазначається у пункті 9 розділу «Оформлення результатів перевірки» Порядку, за результатами перевірки уповноважена особа Агентства або керівник комісії відповідно до компетенції приймає одне або декілька з таких рішень:
щодо підготовки проекту припису стосовно усунення порушення законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до відповідальності;
щодо підготовки проекту висновку стосовно наявності ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, для направлення його спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції;
щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 1724–1729, 18846, 21215, 21221 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
щодо підготовки звернення до суду із позовом (заявою) стосовно визнання незаконними нормативно-правових актів, індивідуальних рішень, виданих (прийнятих) з порушенням встановлених вимог та обмежень, визнання недійсними правочинів, укладених внаслідок вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
щодо підготовки звернення до суду з позовом про встановлення відповідних фактів, які свідчать про те, що кошти, виділені з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичної партії, використані політичною партією на фінансування її участі у відповідних виборах або на цілі, не пов’язані із здійсненням її статутної діяльності відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні».
Результати проведеної перевірки розглядаються на найближчому засіданні Агентства, за результатами розгляду ухвалюється відповідне рішення з урахуванням пропозицій, викладених в акті.
Рішення Агентства за результатами перевірки може бути оскаржене об’єктом перевірки у встановленому законодавством порядку.
Як зазначається в Аналітичному звіті про результати планових перевірок, проведених у 2016 році, серед найбільш поширених порушень, виявлених у перевірених міністерствах, необхідно зазначити:
— порушення вимог статті 53 Закону щодо незабезпечення умов для повідомлень їх працівниками про порушення вимог антикорупційного законодавства іншими особами, в тому числі анонімно;
— відсутність контролю за своєчасністю подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб’єктами декларування та повідомлення про такі факти Національного агентства;
— неналежний рівень інформаційно-роз’яснювальної та профілактичної роботи щодо запобігання та виявлення корупції;
— неналежний рівень організації роботи щодо запобігання корупції на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери їх управління.
Окремо необхідно зазначити, що причини виявлених недоліків в організації роботи із запобігання та виявлення корупції зумовлені здебільшого неналежною увагою та низьким рівнем контролю з боку керівництва згаданих органів роботи уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції, зменшенням їх штатної чисельності та зниженням організаційного статусу в системі відповідного міністерства. При цьому в міністерствах, в яких утворено уповноважені підрозділи як окремі самостійні структурні підрозділи, робота щодо запобігання та виявлення корупції ведеться на більш якісному рівні, проте також потребує активізації за окремими напрямами діяльності.
Конфлікт інтересів у посадових осіб юридичних осіб публічного права: як на це реагують суди
Перш ніж продовжити тему конфлікту інтересів, якій все частіше приділяється авторами увага в «Антикорупційному календарі», нагадаємо читачам про норми Закону, які тісно між собою переплітаються — обмеження спільної роботи близьких осіб (у випадку їх прямого підпорядкування) та запобігання і врегулювання конфлікту інтересів. Якщо перше обмеження поширюється лише на певні категорії осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (стаття 27 Закону), то друге обмеження поширюється як на усі категорії осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, так і на осіб, прирівняних для цілей Закону до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі й на посадових осіб юридичних осіб публічного права (стаття 28 Закону).
Відповідно до статті 81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Як приклад, такими особами можуть бути міністерство, районна державна адміністрація, територіальний орган центрального органу виконавчої влади (у разі якщо він є окремою юридичною особою), державний чи комунальний навчальний заклад, державне чи комунальне підприємство тощо.
Щодо застосування поняття «посадова особа», то у такому разі доцільно керуватися пунктом 3 Роз’яснень щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затверджених рішенням Агентства від 11.08.2016 р. № 3 (із змінами), у якому, зокрема, зазначається, що під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов’язків) відповідного працівника.
Так, адміністративно-господарські функції (обов’язки) — це обов’язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Організаційно-розпорядчі функції (обов’язки) — це обов’язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
Слід зазначити, що працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні, виробничі (водій, швачка тощо) або технічні (друкарка, охоронник, оператор котельні тощо) функції, визнаються посадовими особами лише за умови, що разом із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки.
Останнім часом актуальним стає питання можливості і правомірності прямого підпорядкування близьких осіб в юридичних особах публічного права при розгляді такого підпорядкування через поняття конфлікту інтересів.
З цього приводу наведемо витяг із постанови Старосинявського районного суду Хмельницької області від 24 травня 2017 року (дата набрання законної сили: 06.06.2017), яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua/Review/66703465), справа № 684/225/17.
| <…> Старосинявський районний суд Хмельницької області у складі: головуючої судді Галиш І. Б., при секретарі Гонті Н. І., за участю прокурора Поліщука М. А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Стара Синява матеріали, які надійшли із Управління захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності: В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора Заліссянської ЗОШ І-ІІ ступенів з 1 вересня 2010 року по даний час, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, яка одержує заробітну плату за рахунок бюджету, та у відповідності до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб’єктом, на якого поширюється дія цього закону, порушив вимоги п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», тобто не повідомила свого безпосереднього керівника, а саме начальника відділу освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради про реальний конфлікт інтересів та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, за наступних обставин. Наказом № 59-К від 31.08.2010 начальника відділу освіти Старосинявської РДА ОСОБА_1 призначено на посаду директора Заліссянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. У відповідності до п. 4.2. Статуту Заліссянської ЗОШ І-ІІ ступеня визначено, що директор школи і його заступники призначається та звільняється з посади відділом освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради згідно із законодавством. З урахуванням викладеного, безпосереднім керівником директора Заліссянської ЗОШ І-ІІ ступеня з 31.08.2010 є начальник відділу освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради, якого ОСОБА_1 повинна повідомляти про наявність реального конфлікту інтересів. 11.10.2016 на розгляд директора Заліссянської ЗОШ І-ІІ ступенів ОСОБА_1 надійшла заява від її чоловіка ОСОБА_2 про прийняття його на посаду оператора котельні на період опалювального сезону 2016-2017 р.р. Водночас, директор Заліссянської ЗОШ І-ІІ ступеня ОСОБА_1, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, 12.10.2016 видала наказ № 9 «Про призначення на посаду ОСОБА_1», на підставі якого з 15.10.2016 її чоловіка ОСОБА_2 прийнято на посаду оператора котельні на повну ставку з оплатою праці пропорційно до відпрацьованого часу згідно штатного розпису на період опалювального сезону. Разом з тим, директор Заліссянської ЗОШ І-ІІ ступенів ОСОБА_1 начальника відділу освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради про наявність реального конфлікту інтересів при виданні зазначеного наказу, що стосується близької особи, а саме — чоловіка, не повідомляла. Таким чином, між приватними інтересами директора Заліссянської ЗОШ І-ІІ ступенів ОСОБА_1, які полягають у працевлаштуванні свого чоловіка ОСОБА_2 та покращенні його матеріального становища, та службовими повноваженнями директора Заліссянської ЗОШ І-ІІ ступенів, щодо можливості прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи обслуговуючого персоналу школи виник реальний конфлікт інтересів, який вплинув на об’єктивність та неупередженість при виданні наказу № 9 від 12.10.2016. Своїми умисними діями, які виразились у неповідомленні безпосереднього керівника, тобто начальника відділу освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради, про наявність реального конфлікту інтересів, директор Заліссянської ЗОШ І-ІІ ступенів ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене ч. І ст. 172-7 КУпАП. Крім того, за вищевикладених обставин, ОСОБА_1, у порушення п. З ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», діючи в умовах реального конфлікту інтересів, маючи можливість приймати на роботу, переводити та звільняти з роботи обслуговуючий персонал школи, 12.10.2016 видала наказ № 9 «Про призначення на посаду ОСОБА_1», на підставі якого з 15.10.2016 її чоловіка ОСОБА_2 прийнято на посаду оператора котельні на повну ставку з оплатою праці пропорційно до відпрацьованого часу згідно штатного розпису на період опалювального сезону. Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у прийнятті рішення в умовах реального конфлікту інтересів, директор Заліссянської ЗОШ І-ІІ ступенів ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Незважаючи на часткове визнання вини, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, доводиться дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, зокрема, такими доказами. Відповідно до статуту Заліссянської ЗОШ І-ІІ ступенів, затвердженого рішенням сесії VII скликання Старосинявської селищної ради № 1/2016-р від 31.08.2016, визначено, що Заліссянська ЗОШ І-ІІ ступеня знаходиться у комунальній власності. Статутом Заліссянської ЗОШ І-ІІ ступеня визначено, що згідно з п. 1.4 Заліссянська ЗОШ І-ІІ ступеня створена Старосинявською селищною радою. У зв’язку з наведеним, Заліссянська ЗОШ І-ІІ ступеня є юридичною особою публічного права та на її директора поширюються положення Закону У країни «Про запобігання корупції». ОСОБА_1 призначено на посаду директора Заліссянської загальноосвітньої школи на підставі наказу № 59-К від 31.08.2010 начальника відділу освіти Старосинявської РДА. Відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі — Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VІІ від 14 жовтня 2014 року, який набрав законної сили 26.04.2015 р.: приватний інтерес — будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів — суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; близькі особи — особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також — незалежно від зазначених умов — чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта. В судовому засіданні встановлено, що директор Заліссянської ЗОШ І-ІІ ступеня ОСОБА_1 при отриманні 11.10.2016 р. заяви від її чоловіка ОСОБА_2 про прийняття його на посаду оператора котельні на період опалювального сезону 2016-2017 р.р. 12.10.2016 р. видала наказ № 9 «Про призначення на посаду ОСОБА_1», на підставі якого з 15.10.2016 р. її чоловіка ОСОБА_2 прийнято на посаду оператора котельні на повну ставку з оплатою праці пропорційно до відпрацьованого часу згідно штатного розпису на період опалювального сезону. Вказане рішення прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки між приватними інтересами ОСОБА_1, які полягають у працевлаштуванні свого чоловіка, покращенням його матеріального становища, та службовими повноваженнями директора Заліссянської ЗОШ І-ІІ ступеня щодо можливості прийняття на роботу виник реальний конфлікт інтересів, який вплинув на об’єктивність та неупередженість при видачі наказу № 9 від 12.10.2016 р. Разом з тим, директор Заліссянської ЗОШ І-ІІ ступеня ОСОБА_3 не повідомляла начальника відділу освіти, молоді, спорту, культури Старосинявської селищної ради про наявність реального конфлікту інтересів при видачі зазначеного наказу, що стосується близької особи, а саме – чоловіка. Безпосереднім керівником директора Заліссянської ЗОШ І-ІІ ступенів на момент видачі вищевказаного наказу був начальник начальника відділу освіти, молоді, спорту, культури Старосинявської селищної ради, якого ОСОБА_1 після надходження на розгляд заяви від чоловіка про прийняття на роботу, повинна повідомити про наявність реального конфлікту інтересів. Факт неповідомлення ОСОБА_1 безпосереднього керівника про наявність зазначеного вище реального конфлікту інтересів при працевлаштуванні чоловіка ОСОБА_2 підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленням відділу освіти молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради № 168 від 20.03.2017 та повідомленням Старосинявського селищного голови № 587 від 18.04.2017. За вказаних обставин та аналізуючи в сукупності викладені обставини, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КпАП України, тобто неповідомлення у встановлених законом випадках та порядку про реальний конфлікт інтересів та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів… На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 280, 283, 284 КУпАП, суд, — ПОСТАНОВИВ: ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення із врахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. 00 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 320 грн. 00 коп. судового збору. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Хмельницької області через Старосинявський районний суд. Суддя Галиш І. Б. <…> |
Сподіваємося, що наведене рішення суду дасть можливість відповідальним працівникам більш прискіпливо подивитися на випадки, пов’язані з призначенням та спільною роботою близьких осіб, у юридичних особах приватного права, які належать до сфери управління відповідного міністерства, іншого державного органу чи органу місцевого самоврядування, з метою мінімізації фактів порушень вимог антикорупційного законодавства, пов’язаних із запобіганням та врегулюванням конфлікту інтересів.
