Звільнення у зв’язку із скороченням штату працівника-чорнобильця. Права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі — чорнобильці), на встановлені чинним законодавством компенсації і пільги закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII (далі — Закон № 796).
Так, чорнобильцям, віднесеним до категорії 1, серед інших гарантованих вказаним Законом компенсацій і пільг, визначено переважне право залишитися на роботі при вивільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, у тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування (п. 7 частини першої ст. 20 Закону № 796).
Якщо таке право чорнобильця при скороченні штату працівників вже враховане і роботодавець все-таки вимушений піти на розірвання трудового договору, то здійснюється воно на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП).
При цьому роботодавцеві треба врахувати таке:
1. Процедура вивільнення працівника (скорочення) повинна здійснюватися відповідно до ст. 492 КЗпП (працівника попереджають про скорочення не пізніше ніж за два місяці тощо).
2. Звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, з його згоди, на іншу роботу.
3. Не можна звільняти працівника в період (ч. 3 ст. 40 КЗпП):
— тимчасової непрацездатності;
— перебування у відпустці.
Зверніть увагу, така заборона поширюється навіть на ті випадки, коли лікарняний лист або довідка про непрацездатність відкриті в день звільнення, а відпустка надана не щорічна, а будь-яка інша, у тому числі без збереження заробітної плати (див. п. 17 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. № 9). Єдиним винятком із цього правила буде повна ліквідація підприємства.
Не забудьте: у день звільнення працівникові, окрім належним чином оформленої трудової книжки, слід видати копію наказу про звільнення.
Виплачуємо вихідну допомогу & допомогу. У день звільнення працівника роботодавцеві треба повністю його «розрахувати», виплативши усі належні йому суми заробітної плати і компенсацію за дні невикористаної відпустки. Якщо розірвання трудового договору відбувається за ст. 40 КЗпП (як це робиться у випадку, що розглядається нами), то одночасно з перерахованими виплатами працівникові належить виплатити вихідну допомогу. Умови її надання визначені ст. 44 КЗпП.
Розмір такої допомоги диференціюється залежно від підстав звільнення.
Так, припиняючи трудовий договір на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП, роботодавець виплачує працівникові вихідну допомогу в розмірі не менше одного середньомісячного заробітку.
Причому словосполучення «не менше» прямо вказує на те, що розмір вихідної допомоги може становити більше ніж один середньомісячний заробіток, якщо це передбачено умовами колективного договору.
Крім того, у разі звільнення згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП працівників, які віднесені до I і II категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи або є учасниками ліквідації наслідків аварій на ЧАЕС і віднесені до III категорії, роботодавець зобов’язаний виплатити їм допомогу у трикратному розмірі середньомісячної заробітної плати (п. 7 ч. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 21, п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 796).
Зверніть увагу: Законом № 796 у зв’язку із звільненням працівників-чорнобильців встановлена саме гарантована державою компенсація — допомога у трикратному розмірі середньомісячної заробітної плати, яка виплачується у разі вивільнення працівників у зв’язку із скороченням штату.
Вказану допомогу роботодавці розраховують, нараховують і виплачують спочатку за рахунок власних коштів. А згодом понесені таким чином витрати відшкодовуються з бюджету органами соцзахисту, центрами з нарахування та виплати соціальної допомоги, управліннями праці і соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян. Механізм відшкодування прописаний Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМУ від 20.09.2005 р. № 936.
Висновок! Виплата допомоги в трикратному розмірі середньомісячної зарплати за бюджетні кошти не виключає зобов’язання роботодавця з виплати вихідної допомоги у розмірі середньомісячної зарплати за власні кошти.
Тобто при звільненні чорнобильця, віднесеного до категорії 1, у зв’язку із скороченням штату роботодавець відносно нього повинен виконати обидві законодавчі норми: ст. 44 КЗпП і п. 7 ст. 20 Закону № 796. А саме, роботодавець повинен виплатити допомогу в трикратному розмірі середньомісячної зарплати, яка йому будуть потім відшкодована з бюджету, і вихідну допомогу у розмірі середньомісячної зарплати за рахунок власних коштів.
