(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
28/28
Держслужбовець
Держслужбовець
Липень , 2017/№ 7

«Я-ІНТЕРПРЕТАЦІЯ», АБО ІННОВАЦІЙНА ОСВІТНЯ ТЕХНОЛОГІЯ «ПОРТФОЛІО» ПІД ЧАС ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ

Сучасна ера інформаційних технологій спричиняє глобальні цивілізаційні перетворення, будує нову культурно-цивілізаційну концепцію, змінює традиційні важелі впливу на світові суспільно-політичні процеси. Вони стають більш досконалими, інноваційними, віртуальними, що в свою чергу вимагає підготовки висококваліфікованих кадрів, нової генерації службовців, у тому числі у сфері публічного управління.

Дослідники застерігають від спрощеного сприйняття сутності інформаційної культури, її інтерпретації як набуття вправності користування комп’ютерною технікою. Філософія інформаційної ери, інкорпоруючи поняття інформаційної культури та інформаційного суспільства, формує сучасний суспільний простір. Його найголовнішою складовою виступає людина, яка визначає знання першочерговим ресурсом, постійно навчається, працює в складних умовах динаміки інформаційних хвиль, яка здатна швидко адаптуватися до систем, що трансформуються, активно втілює технологічні інновації. Ця людина має бути не тільки освіченою, компетентною, з глобальним просторовим мисленням, але й мати високий інтелектуальний потенціал, вміти шукати інформацію, аналізувати її та ретранслювати. Цим самим створюється певний імідж «аборигена інформаційної ери» — ери знань.

Сучасні трансформаційні процеси охоплюють усі сфери суспільно-політичного, економічного, культурного життя країни. Публічні службовці знаходяться на передовій державних трансформацій, вони є головними акторами втілення державної політики, а це, в свою чергу, вимагає від них не тільки високої професійної освіти, тобто певного багажу знань та умінь, отриманих у вищих навчальних закладів, але й постійного розвитку власної компетентності, що має особистісну, соціальну, професійну складові, і впливає на можливість швидкого прийняття управлінських рішень, мобільного орієнтування в інформаційному просторі, вимагає вільного володіння комп’ютерними технологіями, уміння знаходити, адаптувати та транслювати інформацію, бути відкритим до інновацій, вміти репрезентувати себе як представника держави, а отже створювати дієвий «імідж-файл/кейс» — «я-інтерпретацію».

Особливі вимоги у світовій педагогіці висуваються до післядипломної освіти, яка вважається найбільш гнучкою складовою процесу фахового зростання людини. Система післядипломної освіти, порівняно з базовою професійною, має певні переваги, а саме: вона є менш інерційною і здатна реагувати на швидкі соціально-економічні зміни; має безпосередній двосторонній зв’язок із практикою [5, с. 406].

Пріоритетним напрямом модернізації системи освіти та системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації є втілення у процес навчання інноваційних технологій. Сучасне «суспільство знань» в епоху інформаційних технологій змінює шляхи отримання слухачами професійної інформації, пришвидшує можливості її обробки та засвоєння, віртуалізує різні етапи навчання та засоби оцінювання отриманих знань та навичок, не відкидаючи традиційні форми.

Поняття «інновація» (італ. іnnovatione — новизна, нововведення) означає зміни як засіб і процес, що передбачає введення чогось нового. Стосовно педагогічного процесу інновація означає введення нового у цілі, зміст, методи і форми навчання і виховання, організацію спільної діяльності викладача і студентів [2].

Серед багатьох інноваційних освітніх технологій, які висвітлені у науковій літературі, ми хотіли б зупинитися на менш поширеній саме під час процесу підвищення кваліфікації публічних службовців, але не менш ефективній, ніж інші педагогічні новації, — технології «Портфоліо».

Технологія «Портфоліо» (Portfolio) сьогодні поширена у світі і завойовує все більше прихильників. Ідея використання портфоліо в освіті з’явилась у 80-90-х роках у США, пізніше знайшла широке застосування у Франції, Італії, Швеції, Японії, в кінці 20-го століття в Росії [4]. В останні десятиріччя ця технологія поширюється і в Україні. В освіту «Портфоліо» прийшло зі сфери бізнесу як основний метод, за допомогою якого фахівці демонструють свої навички й досягнення.

Автор пропонує альтернативну назву технології як «Я-інтерпретація». У словнику української мови поняття «інтерпретація» має значення: розкриття змісту чого-небудь, пояснення, витлумачення, творче розкриття образу [6], а отже це своєрідне створення «імідж-файлу/кейсу» людини, яка навчається, її «я-інтерпретація». Ця технологія відноситься до креативних творчих технологій навчання.

Дослідники та науковці трактують значення власне самої технології «Портфоліо» по-різному: папка індивідуальних досягнень; засіб зворотного зв’язку; інструмент самооцінювання; програма розвитку особистості; технологія управління якістю.

Ми пропонуємо розглядати інноваційну педагогічну технологію «Портфоліо» як певний кейс «імідж-файлів» для презентації власних досягнень, в тому числі як можливість зворотного зв‘язку під час вивчення певної теми та під час виконання поставлених навчальних завдань, а також як інструмент оцінювання, що має на меті, на відміну від тестування чи співбесіди, розкрити особистісний потенціал кожного слухача.

Технологія «Портфоліо» концептуально пов’язана з новими завданнями модернізації освіти, новим розумінням суті навчання впродовж усього життя.

Дослідниця А. Кендюхова відзначає, що теорія побудови «Портфоліо» враховує такі основні принципи [4]:

• відкритість (інформація доступна усім учасникам освітнього процесу);

• багатоаспектність (оцінювання не лише знань слухачів, але й умінь застосовувати їх на практиці, соціальний досвід, відстеження динаміки особистого розвитку);

• змістовність оцінювання (оцінюють не лише кількісні показники, але й процес навчання);

• гуманістична спрямованість (урахування індивідуальних здібностей кожного слухача);

• варіативність (урахування індивідуальних цілей, потреб та інтересів);

• дух змагання.

Основний зміст портфоліо полягає в тому, щоб показати все, на що здатна людина на практиці. Портфоліо — це спланована заздалегідь, індивідуальна добірка особистих досягнень, досьє людини, самопрезентація [4]. Для публічних службовців уміння презентувати себе та результати власної професійної діяльності стоїть чи не на першому місці. Цим умінням володіє не кожен посадовець.

Засвоїти технологію «Я-інтерпретація»-«Портфоліо» можна запропонувати слухачам під час підвищення кваліфікації, включивши відповідні тренінги у програми тематичних короткотермінових та постійно діючих семінарів (наприклад, при підготовці до конкурсу «Кращий державний службовець»), а також використовуючи їх як додаткове оцінювання слухачів під час навчання за професійною програмою підвищення кваліфікації.

Отже, основними функціями «Портфоліо» виступають: стимулююча, моделююча; накопичувальна. В більш ширшому розумінні — діагностична — фіксує зміни і ріст профмайстерності за певний проміжок часу; мотиваційна — заохочує до ефективної роботи; змістова — розкриває весь спектр виконуваних робіт; розвиваюча — забезпечує безперервність процесу зростання; цілепокладання — підтримує мету самовдосконалення; рейтингова — демонструє діапазон професійних компетентностей [4].

Як приклад наведемо запропоновану К. Зубар систему кейс-складових особистого портфоліо. Дослідниця пропонує включення у портфоліо, за одним з варіантів, чотирьох основних розділів:

• Портрет.

• Колектор.

• Робочі матеріали.

• Досягнення.

«Портрет» розкриває особистість, що навчається. У ньому збираються фотографії, свідоцтва, що характеризують улюблені заняття, інтереси. «Колектор» — це папка, куди збирається матеріал курсу, що надходить від викладача. З нього беруть необхідні моделі або зразки для виконання завдань. Папка «Робочі матеріали» являє собою зареєстровані етапи роботи над завданням: модель, інструкцію, етапи виконання, кінцева робота, її перевірка, що здійснюється й викладачем. У розділі «Досягнення» містяться роботи, що одержали оцінку й самооцінку, свідоцтва про закінчення різних курсів [3].

Під час роботи над портфоліо слухач розкриває не тільки власні професійні та творчі здібності, але й готує презентаційний віртуальний кейс, відтворюючи процеси пошуку інформації, її обробки, інтерпретації та ретрансляції. Фрагментарні знання під час роботи над портфоліо інкорпоруються у системне бачення проблеми, її вирішення стає певним індикатором успіху слухача, а застосування інтерактивних технологій допомагає відтворити яскравий імідж-образ — «Я-інтерпретація».

Портфоліо можна розглядати як технологію управління якістю навчання на курсах підвищення кваліфікації, в тому числі публічних службовців. Завершенням роботи над портфоліо стає процедура його публічного захисту під час конференції з обміну досвідом. Слухачі представляють свої портфоліо (віртуальні чи паперові кейси — прим. автора), розповідають про здобутки, відповідають на запитання колег. Залікове заняття, у ході якого презентуються портфоліо, на противагу тестам, контрольним роботам, написанню рефератів, передбачає безпосередню участь усіх у процесі обговорення досягнень, щоб осмислити здобуте знання і окреслити нові завдання. Відсутність балів у заліковому документі компенсується, з одного боку, розгалуженою співпрацею всіх зацікавлених сторін, з іншого — зафіксованою в портфоліо самооцінкою, яка є важливою частиною реальної оцінки, спонукає слухача критично поставитися до успіхів, взяти відповідальність за якість результатів своєї роботи, тому така система оцінювання є об’єктивною і демократичною [1].

Отже, за допомогою використання технології «Портфоліо» – «Я-інтерпретація» відбувається процес трансформації ідентичності слухача, розкриття його гносеологічного потенціалу (знання, здібності, навички, уявлення, світогляд), а також аксіологічного (цілі, цінності, соціально-психологічні установки), професійного (професійна освіта, компетентність, професійні інтереси, наявність відповідного типу особистості, рівень професійної мотивації), комунікаційного (здібності спілкування, розуміння і взаєморозуміння, комунікативні якості, вміння та навички), творчого (можливість творити, знаходити нове, діяти оригінально і нестандартно) потенціалу кожного спеціаліста, прояв його інтелектуального та загальнокультурного рівнів.

Підбиваючи підсумок, зазначимо, що втілення запропонованої освітньої інноваційної технології дозволить слухачам краще розкрити свої професійно-компетентнісні характеристики, сформувати глибоке розуміння власних можливостей та мотивуючих факторів, які стимулюють для подальшого саморозвитку та підвищення професійної кваліфікації, спонукатиме до вирішення конкретних поставлених завдань, володіючи глобальним просторовим мисленням, а також створити власний «імідж-файл/кейс», який у подальшому може бути ефективно використаний у професійній діяльності, під час підготовки щорічного публічного звіту керівників, у процесі оцінювання результатів службової діяльності, а також під час участі у конкурсі «Кращий державний службовець» тощо.

Література:

1. Гавриш Р. Л. Портфоліо як інноваційна технологія підвищення кваліфікації педагогічних кадрів [Електронний ресурс] / Р. Л. Гавриш, Т. В. Водолазська // Народна освіта. — 2012. — № 2 (17). — Режим доступу: http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku/17/statti/gavrish_vodolazska.htm — Назва з екрану.

2. Дубасенюк О. А. Інноваційні навчальні технології — основа модернізації університетської освіти // Освітні інноваційні технології у процесі викладання навчальних дисциплін: Зб. наук.-метод. праць / За ред. О. А. Дубасенюк. — Житомир: Вид-во ЖДУ, 2004. — С. 3-14.

3. Зубар К. І. Віват, Портфоліо! [Електронний ресурс] / К. І.Зубар / Педкабінет. — Режим доступу: https://pedkab.wordpress.com/category/нові-освітні-технології/технологія-портфоліо/. — Назва з екрану.

4. Кендюхова А. А. Формування професійних компетенцій педагога за допомогою технології портфоліо [Електронний ресурс] / А. А. Кендюхова // Нова педагогічна думка. — 2015. — № 3 (83). — Режим доступу: file:///C:/Users/USER/Downloads/Npd_2015_3_30.pdf — Назва з екрану.

5. Мілютіна К. Л. Трансформація ідентичності особистості в сучасному суспільстві [Електронний ресурс] / К. Л. Мілютіна // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави. — 2012. — Вип. 13. — С. 401–409. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pppr_2012_13_45. — Назва з екрану.

6. Словник української мови: в 11 т. [Електронний ресурс] / [ред. колег. І. К. Білодід (голова) та ін.]. — К.: Наукова думка, 1970 — 1980. — Т. 1: А — В [ред. П. Й. Горецький, А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, Н. І. Швидка]. — К.: Наукова думка, 1970. — 799 с. — Режим доступу: http://sum.in.ua/s/interpretacija — Назва з екрану.

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
підвищення кваліфікації додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті