Антикорупційний календар: червень 2017 року

Яременко Сергій, магістр державного управління, Яременко Олена, незалежний експерт
Ми продовжуємо вести наш антикорупційний календар, в якому намагаємося висвітлити події в антикорупційній сфері, до яких у суспільстві був підвищений інтерес, а також звернути увагу читачів на прогнозовані події у першому літньому місяці 2017 року.

Час невмолимо пливе як гірська ріка, і майже непомітно, оскільки увага усього суспільства була прикута до е-декларування (1 травня підведено цьому процесу риску), на дворі настало літо — час відпусток, період певного зниження активності у політичних процесах нашої держави, в її суспільній сфері, а також, звичайно, й у сфері запобігання корупції. Але це не дає підстав не побажати нашим шановним читачам прекрасно провести літній період 2017 року, гарно відпочити та набратися сил задля активної участі (кожен — відповідно до свого статусу: один як публічний службовець, інший як викривач чи громадський діяч) у реалізації державної антикорупційної політики.

ПРО ЗАПОБІГАННЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ У ЗВ’ЯЗКУ З НАЯВНІСТЮ В ОСОБИ ПІДПРИЄМСТВ ЧИ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ

Як нами зазначалося у попередніх статтях «Антикорупційного календаря», присвячених конфлікту інтересів, питання врегулювання конфлікту інтересів в українському законодавстві досить нове, і на практиці складно визначити посадовцю, що він перебуває у конфлікті інтересів. Усталена практика свідчить, що якщо у законі обмеження встановлено, але за порушення цього обмеження немає відповідальності, то такого обмеження можна недотримуватися.

Наприклад, ст. 36 Закону «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700 (далі — Закон) встановлено, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також посадові особи юридичних осіб публічного права зобов’язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі (крім членів своєї сім’ї) належні їм підприємства та корпоративні права.

Проте чіткої норми, яка б передбачала відповідальність за недотримання вимог цієї статті, немає. На допомогу публічним службовцям та іншим категоріям осіб Агентством з питань запобігання корупції (далі — Агентство) розроблено методичні рекомендації щодо передачі в управління підприємств та/або корпоративних прав з метою запобігання конфлікту інтересів, які розміщено на офіційному веб-сайті Агентства у рубриці «Конфлікт інтересів».*

* https://nazk.gov.ua/metodychni-rekomendaciyi. — Прим. ред.

Як зазначається у згаданих методичних рекомендаціях, підприємство — самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами (ст. 62 Господарського кодексу України (далі — ГКУ).

Корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ст. 167 ГКУ).

Загальний порядок передачі належних особі підприємств та/або корпоративних прав визначений ст. 36 Закону і передбачає необхідність дотримання таких вимог: передача має бути здійснена протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду; забороняється передавати в управління підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім’ї, а також укладати відповідні договори із суб’єктами підприємницької діяльності, торговцями цінними паперами та компаніями з управління активами, в яких працюють члени сім’ї; передача підприємств, які за способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу є унітарними, здійснюється шляхом укладення договору управління майном із суб’єктом підприємницької діяльності.

При цьому звертаємо увагу на таке:

1. При обрахуванні строку передачі належних особі підприємств та/або корпоративних прав слід брати до уваги загальні правила обчислення строків, встановлені статтями 253, 254 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ). Таким чином, перебіг строку передачі починається з наступного календарного дня після призначення (обрання) особи на посаду. Якщо ж останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

2. Під членами сім’ї осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також посадових осіб юридичних осіб публічного права слід розуміти осіб, які перебувають у шлюбі (чоловік/дружина), незалежно від їх спільного проживання. У випадку ж наявності сукупності таких ознак, як спільне проживання, пов’язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов’язків членами сім’ї, є також діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, будь-які інші особи, у тому числі ті, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних).

3. Способами передачі належних корпоративних прав можуть бути: укладення договору управління майном із суб’єктом підприємницької діяльності (крім договору управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами); укладення договору про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, з торговцем цінними паперами, який має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління цінними паперами; укладення договору про створення венчурного пайового інвестиційного фонду для управління переданими корпоративними правами з компанією з управління активами, яка має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами. Передача корпоративних прав як оплата вартості цінних паперів венчурного пайового інвестиційного фонду здійснюється після реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів такого інституту спільного інвестування;

4. При укладенні договору про передачу в управління підприємств та/або корпоративних прав слід керуватися загальними вимогами до договору управління майном, визначеними ЦКУ. У одноденний термін після передачі в управління належних підприємств та/або корпоративних прав особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також посадові особи юридичних осіб публічного права зобов’язані письмово повідомити про це Агентство. У такому повідомленні (рекомендована форма додається) рекомендується зазначати наступні відомості: прізвище, ім’я та по батькові особи, яка передала в управління належні їй підприємства та/або корпоративні права; посада, на яку призначено (обрано) особу, у зв’язку з чим здійснено передачу в управління належних їй підприємств та/або корпоративних прав; дата призначення (обрання) на посаду; дата передачі підприємств та/або корпоративних прав в управління; дата повідомлення Агентства про передачу підприємств та/або корпоративних прав в управління; найменування переданого в управління підприємства, його організаційно-правова форма, код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частка у статутному (складеному) капіталі підприємства, у грошовому та відсотковому вираженні, а у випадку, якщо це цінні папери, у тому числі акції, облігації, чеки, сертифікати, векселі, відомості стосовно виду цінного папера, його емітента, дати набуття цінних паперів у власність, кількості та номінальної вартості цінних паперів; спосіб передачі підприємств та/або корпоративних прав в управління; прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та номер паспорта громадянина України, якщо особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) особи, в управління якій передано підприємства та/або корпоративні права, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

5. При визначенні дати повідомлення про передачу підприємств та/або корпоративних прав в управління, як і у випадку із строком передачі належних особі підприємств та/або корпоративних прав, слід брати до уваги положення статей 253, 254 ЦКУ. Таким чином, під одноденним строком повідомлення слід розуміти день, наступний за днем, коли особа передала належні їй підприємства та/або корпоративні права в управління. Якщо ж цей день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, цим днем слід вважати перший за ним робочий день. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв’язку або до скриньки для вхідної кореспонденції Агентства до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно. До повідомлення обов’язково додається нотаріально засвідчена копія укладеного договору. Також до повідомлення рекомендується додавати: належним чином завірену копію наказу про призначення (рішення про обрання) на посаду; належним чином завірену копію установчих документів чи документів, що підтверджують наявність корпоративних прав.

Далі як додаток пропонується форма повідомлення про передачу підприємства чи корпоративних прав.

АКТИВІЗАЦІЯ ІНСТИТУТУ ВИКРИВАЧІВ

Поруч з комплексом правових, економічних, виховних, організаційних заходів, спрямованих на створення системи запобігання і протидії корупції, новим українським антикорупційним законодавством не менш значна увага приділяється особам, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції або інформують про порушення вимог антикорупційного закону — так званим викривачам.

Історія становлення сучасного українського законодавства свідчить, що першим із законів, котрий стосувався осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, був Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» 1993 року. Проте згаданий Закон не виділяє конкретно сферу корупції.

Згодом норми щодо державного захисту осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, з’явилися в попередніх антикорупційних законах України.

Згідно із ст. 53 Закону викривач — це особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог Закону іншою особою. Отже, однією із умов викриття порушення є впевненість у тому, що інформація про корупцію достовірна. Викривачі перебувають під захистом держави. За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, у зв’язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог цього Закону, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23.12.93 р. № 3782-XII.

На сьогодні Агентством проводиться відповідна робота щодо розвитку інституту викривачів. Слід нагадати нашим читачам, що відповідно до ст. 53 Закону Агентство, а також інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування забезпечують умови для повідомлень їх працівниками про порушення вимог цього Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку. Крім того, Агентство здійснює постійний моніторинг виконання закону у сфері захисту викривачів, проводить щорічний аналіз та перегляд державної політики у цій сфері.

У зв’язку з цим нещодавно в Агентстві із залученням іноземних партнерів проведено круглий стіл з обговорення розробленого Агентством проекту Методичних рекомендацій щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами. Ефективний механізм подання та розгляду повідомлень про корупцію сприятиме належному виконанню органами влади своїх повноважень, а також буде підвищувати рівень довіри громадян до влади.

Передбачається, що Методичні рекомендації будуть одним з етапів створення ефективного механізму захисту осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції. У рекомендаціях ідеться про механізм, яким користуватиме особа, що має намір повідомити інформацію про факти корупції та про регулярні канали розкриття такої інформації.

Цей захід, разом з іншими, має сприяти зменшенню рівня толерантного ставлення українських громадян до корупції. Так, за результатами дослідження Transparency International «Барометр Світової Корупції» (Global Corruption Barometer) за 2016 рік у 2013 році не вважали за потрібне повідомляти про корупцію 74 % респондентів, а у 2016 — 42 %; 63 % опитаних напередодні Революції гідності вважали, що це нічого не змінить, а тепер так вважають лише 16 %; боялися наслідків своєї активної позиції по викриттю корупції 24 % у 2013 році, а зараз 14 %.

Будемо сподіватися на позитивні зрушення в нашій країні завдяки нашим спільним зусиллям.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі