Компенсація за частину щорічної відпустки без звільнення: умови виплати за версією Мінсоцполітики

Бєлєвцова Людмила, експерт з питань оплати праці
Коментар до листа Мінсоцполітики України від 19.01.2017 р. № 132/0/101-17/284

Для початку нагадаємо, що грошова компенсація за частину щорічної відпустки може виплачуватися і у ході трудових відносин між працівником і роботодавцем (тобто без звільнення). Приписи з цього приводу містяться у ч. 4 ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504/96): «За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні» (стосується працівників, яким цей вид відпустки не передбачений спеціальними законами).

Щоб зрозуміти, як застосовувати цю норму на практиці, слід розібратися із видами відпусток.

Так, відповідно до ст. 4 Закону № 504/96 до щорічних відпусток віднесено: основну відпустку, додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, додаткову відпустку за особливий характер праці, інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (наприклад, щорічні додаткові відпустки за стаж держслужбовцям і посадовим особам місцевого самоврядування).

А ось серед соціальних відпусток значиться, зокрема, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи, надання якої передбачено ст. 19 Закону № 504/96. Підкреслимо, що буквально у соцвідпустки на дітей є два статуси — соціальна і додаткова.

Такий двоякий статус соціальної додаткової відпустки на дітей + некоректне формулювання ч. 4 ст. 24 Закону № 504/96 у частині надання «щорічної та додаткових відпусток» як умови для виплати грошової компенсації за частину щорічної відпустки на практиці породжує таке запитання: чи може працівник скористатися 14 календарними днями щорічної відпустки і 10 календарними днями соціальної додаткової відпустки на дітей, а за 10 календарних днів щорічної відпустки отримати грошову компенсацію?

У листі, що коментується, Мінсоцполітики висловлюється проти такої комбінації. На думку Міністерства, у ч. 4 ст. 24 Закону № 504/96 йдеться виключно про щорічну відпустку — як у частині виплати грошової компенсації, так і в частині умови про використання для виплати такої компенсації. При цьому соціальна додаткова відпустка на дітей (ст. 19 Закону № 504/96) і навчальна відпустка (ст. 15 Закону № 504/96) не належать до щорічних відпусток. Тому вони не враховуються при визначенні права працівника на отримання грошової компенсації за частину щорічної відпустки без звільнення.

Так, у листі, що коментується, Мінсоцполітики вказує, що за бажанням працівника після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, не менше ніж 24 календарних днів щорічних відпусток (основної та додаткових) за решту днів невикористаних щорічних відпусток за цей самий робочий рік може бути виплачено грошову компенсацію.

Тобто у визначенні 24 календарних днів можуть брати участь тільки щорічні основна та додаткові відпустки. Соціальна додаткова відпустка на дітей у визначенні правила «24 календарних днів» участі не бере.

У результаті виходить, якщо працівник має право на щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні, він не має права на отримання компенсації за невикористану відпустку у випадку, коли не звільняється. При цьому не має значення, що такий працівник ще додатково має право на інші відпустки, які не належать до щорічних (наприклад, на соціальну додаткову відпустку на дітей, «бойову», «чорнобильську», навчальну відпустки).

Для кращого розуміння роз’яснення, наведеного у листі, що коментується, розглянемо ситуації.

Ситуація 1. Працівниця має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні і соціальну додаткову відпустку на дітей тривалістю 10 календарних днів. Чи можна цій працівниці за її бажанням виплатити грошову компенсацію за частину щорічної відпустки?

Ні, такого права у працівниці немає.

Як зазначено у листі, що коментується, дні соціальної додаткової відпустки на дітей не беруть участі у підрахунку 24 календарних днів відпустки, які працівнику мають бути надані для отримання грошової компенсації (без звільнення). Причина: соціальна додаткова відпустка на дітей не належить до щорічних.

Так, для реалізації норми ч. 4 ст. 24 Закону № 504/96 працівниця повинна використати 24 календарних дні саме щорічної відпустки і тільки за решту днів цієї відпустки, належних за один і той самий робочий рік, їй може бути виплачена грошова компенсація. Оскільки для працівниці тривалість щорічної відпустки усього складає 24 календарних дні, то не вбачається правових підстав для виплати їй грошової компенсації за частину щорічної відпустки за ч. 4 ст. 24 Закону № 504/96.

Ситуація 2. У працівниці є право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні, щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день тривалістю 7 календарних днів і соціальну додаткову відпустку на дітей тривалістю 10 календарних днів. Чи може ця працівниця частину щорічної відпустки замінити грошовою компенсацією?

Так, може.

Як уже відзначалося, для цілей реалізації норми ч. 4 ст. 24 Закону № 504/96 не беремо до уваги соціальну додаткову відпустку на дітей.

Однак для цієї працівниці загальна тривалість щорічної (основної + додаткової за ненормований робочий день) відпустки за один робочий рік становить 31 календарний день, тобто більше 24 календарних днів. Отже, у ситуації, що розглядається, працівниця може реалізувати норми ч. 4 ст. 24 Закону № 504/96.

Наприклад, вона може скористатися щорічною основною відпусткою тривалістю 24 календарних дні, а за 7 календарних днів щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день отримати грошову компенсацію.

Таким чином, на підставі ч. 4 ст. 24 Закону № 504/96 грошова компенсація за частину щорічної відпустки виплачується:

— за наявності бажання працівника. При цьому роботодавець не має права наполягати на цьому;

— у разі, якщо працівнику надано щорічну (основну і додаткові) відпустку тривалістю не менше 24 календарних днів. Тоді за решту днів щорічної відпустки, належної за той самий робочий рік, йому може бути виплачена грошова компенсація. Так, по суті, право на отримання грошової компенсації за частину щорічної відпустки без звільнення є у тих працівників, тривалість щорічної (основної + додаткових) відпустки для яких становить більше 24 календарних днів;

— на підставі наказу про виплату грошової компенсації за частину щорічної відпустки. Тут акцентуємо увагу: у листі, що коментується, Мінсоцполітики говорить про виплату грошової компенсації уже після використання працівником щорічної відпустки тривалістю 24 (і більше) календарних днів. Але з листа Міністерства від 07.12.2016 р. № 731/13/116-16 випливає, що наказ про виплату грошової компенсації за частину щорічної відпустки допустимо видавати в тому випадку, якщо працівник використав або планує використовувати (про що свідчить наказ про надання щорічної відпустки) саме 24 (або більше) календарні дні щорічної відпустки чи він планує використати частину щорічної відпустки тривалістю, яка у сукупності із раніше наданими частинами щорічної відпустки за цей же робочий рік складе 24 і більше календарних днів.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі