Отже, у розрахунковому періоді вашого працівника є період, коли він працював у режимі неповного робочого тижня. Або, наприклад, він цілий рік працював і продовжує працювати в режимі неповного робочого тижня. І як у цьому випадку розрахувати відпускні? Зараз розповімо.
Перш за все, залежить це від того, з чиєї ініціативи працівник працює або працював у режимі неповного робочого тижня: чи то з ініціативи власника, чи то зі своєї власної ініціативи. Юридичні підстави, до речі, для переведення працівника в режим неповного робочого тижня з таких ініціатив абсолютно різні. З ініціативи власника — ст. 32 КЗпП, з ініціативи працівника — ст. 56 КЗпП.
Працівника переведено в режим неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця (ст. 32 КЗпП). Ця стаття КЗпП стосується ситуації, коли працівники з не залежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня і були переведені на нього згідно з наказом роботодавця. Таке переведення роботодавець використовує, коли в нього немає можливості забезпечити працівників роботою нормальної тривалості протягом робочого тижня.
Нагадуємо, що для цього потрібно дотримати низки спеціальних процедур, як-от: погодити рішення про зміну в режимі роботи з профспілковим органом (якщо він є на підприємстві (організації)); видати наказ про встановлення неповного робочого часу у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці; попередити про зміну режиму роботи за 2 місяці всіх працівників; внести відповідні зміни до колдоговору; отримати від працівників згоду/незгоду на продовження роботи в нових умовах праці; видати наказ на працівників, які погодилися, про переведення на умови роботи, що змінилися (з ознайомленням), на тих, які не погодилися, — про припинення трудових відносин.
У цій ситуації розрахунковий період для визначення «відпускної» середньої зарплати зменшується на кількість святкових і неробочих днів, а також на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював при неповному робочому тижні і на них не припадав інший оплачуваний період (відпускні, лікарняні, декретні).
Приклад 1. Працівнику надано щорічну основну відпустку з 22 травня 2017 року на 24 календарних дні. Розрахунковий період: травень 2016 року — квітень 2017 року. На підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень. На період січень — березень 2017 року працівник на підставі ст. 32 КЗпП був переведений на неповний робочий тиждень (робочі дні — понеділок, вівторок, середа). Загальна сума заробітної плати за розрахунковий період — 52480 грн.
Розрахуємо суму відпускних. Для цього знайдемо середньоденну зарплату:
52480 : (365 - 11 - 26) = 160 (грн.),
де 11 — кількість святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП;
26 — кількість робочих днів у січні — березні 2017 року, протягом яких працівник не працював у зв’язку з переведенням з 5-денного на 3-денний робочий тиждень.
Сума відпускних становитиме:
160 x 24 = 3840 (грн.).
Працівник працює на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням (ст. 56 КЗпП). За цих умов нарахування середньої заробітної плати для визначення суми відпускних здійснюється в загальному порядку, тобто не зменшується на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював при неповному робочому тижні.
Приклад 2. Умови ті самі, що і в прикладі 1. Тільки переведення працівника з «п’ятиденки» на неповний робочий тиждень здійснено на підставі ст. 56 КЗпП (за власним бажанням).
Розрахуємо суму відпускних.
Середньоденна зарплата становитиме:
52480 : (365 - 11) = 148,25 (грн.).
Сума відпускних становитиме:
148,25 x 24 = 3558 (грн.).
Додамо: якщо працівник працює на умовах неповного робочого дня, причому незалежно від того, з чиєї ініціативи він так працює, відпускні розраховуються в загальному порядку.